Трембовецька Ангеліна
1.Опіка та піклування над дітьми в Україні регулюються Цивільним кодексом.
Опікунство - це форма піклування за неповнолітніх осіб, які втратили батьківську опіку чи у яких її ніколи не було. Піклування - це форма допомоги дітям у разі втрати батьківського піклування. Звертайтеся до місцевого органу опіки та піклування для встановлення опіки або піклування.
2.В Україні опікунам і піклувальникам надається право приймати рішення щодо догляду за особою, яку вони опікують, та управління її майном. Однак ці права обмежуються і
регулюються законодавством для захисту прав та інтересів опікуючогося. Опікунам слід діяти в інтересах особи, яку вони опікують, дотримуючись прозорих норм і
обов'язків, передбачених законом.
3.В Україні припинення опіки і піклування може статися у випадках, коли суд вирішує,
що це є необхідним для захисту інтересів дитини. Підстави для припинення опіки можуть включати зловживання батьківських прав, недбале ставлення до дитини, або
інші обставини, які можуть негативно впливати на її добробут.
Порядок припинення опіки визначається судовим рішенням на підставі заяви, яку може подати орган опіки і піклування, прокурор або інші зацікавлені сторони. Суд проводить розгляд справи і вирішує, чи є підстави для припинення опіки.
Важливо зазначити, що суд приймає рішення, керуючись інтересами дитини, і
припинення опіки може бути тимчасовим або постійним, залежно від обставин.
4.В Україні патронат над дитиною встановлюється судовим рішенням на підставі заяви осіб, які бажають взяти на себе патронат. Заява подається до суду, де розглядається відповідним чином уповноваженим органом. Суд приймає рішення на підставі
обставин, які доводять можливість та доцільність патронату для дитини.
5.Патронатні вихователі, як правило, не мають чіткого юридичного статусу, як,
наприклад, службовці в державних установах. Їхня діяльність часто ґрунтується на добровільних засадах або угодах з організаціями, які реалізують патронатну програму.
На сьогоднішній день в Україні не існує конкретного юридичного статусу для патронатних вихователів. Їхня робота зазвичай базується на добровільних угодах з організаціями чи установами, які реалізують патронатні програми, і може бути регульована цивільним законодавством.
Задача1
Визначення опіки над дитиною зазвичай ґрунтується на її найкращих інтересах. Суд у таких випадках бере до уваги ряд факторів, включаючи стосунки дитини з опікуном,
батьком та іншими членами сім'ї, а також умови навколишнього середовища.
Суд також розглядає здатність батька та опікуна забезпечити дитині безпеку,
стабільність та належний розвиток. У цьому конкретному випадку важливо врахувати,
яким чином кожен з них взаємодіяв з дитиною, чи створив опікун необхідні умови для виховання та чи дбав батько про добробут дитини до цього часу.
Суд також може оцінювати важливість збереження стабільності для дитини та її
соціального середовища. У питанні призначення опікунства рішення спрямоване на забезпечення найкращих умов для виховання дитини.
Задача 2
Закон визначає вимоги до опікунів, забезпечуючи дитині безпеку та догляд. Орган опіки може призначити опікуна без його згоди, якщо це важливо для захисту інтересів дитини. Хвороба Бокітька може впливати на його здатність виконувати обов'язки опікуна. Перелік неприйнятних захворювань встановлюється нормативними актами.
У даному випадку, Бокітько може звернутися до суду для перегляду рішення органу опіки, вказавши на свій стан здоров'я та відсутність досвіду спілкування з дітьми.
Задача 3
Дії органу опіки та піклування можна оцінити з різних точок зору. Закон передбачає, що опікуном може бути призначена особа, яка здатна належним чином виконувати обов'язки. Призначення опікуна зазвичай вирішується судом за наявності певних підстав.
Опікун повинен відповідати вимогам компетентності, чесності та відданості інтересам підопічного. Щодо проживання опікуна і підопічного, закон не завжди передбачає
обов'язкове спільне місце проживання. У даному випадку, призначення дядька опікуном не є перешкодою для того, щоб підопічний проживав у бабусі.
Щодо майна, опікун зобов'язаний дбати про нього та використовувати його в інтересах підопічного. Якщо майно знаходиться в іншій місцевості, опікун повинен вжити заходів для його ефективного управління, можливо, за допомогою представників чи довіреності.
Суд також може оцінювати важливість збереження стабільності для дитини та її
соціального середовища. У питанні призначення опікунства рішення спрямоване на забезпечення найкращих умов для виховання дитини.
Задача 2
Закон визначає вимоги до опікунів, забезпечуючи дитині безпеку та догляд. Орган опіки може призначити опікуна без його згоди, якщо це важливо для захисту інтересів дитини. Хвороба Бокітька може впливати на його здатність виконувати обов'язки опікуна. Перелік неприйнятних захворювань встановлюється нормативними актами.
У даному випадку, Бокітько може звернутися до суду для перегляду рішення органу опіки, вказавши на свій стан здоров'я та відсутність досвіду спілкування з дітьми.
Задача 3
Дії органу опіки та піклування можна оцінити з різних точок зору. Закон передбачає, що опікуном може бути призначена особа, яка здатна належним чином виконувати обов'язки. Призначення опікуна зазвичай вирішується судом за наявності певних підстав.
Опікун повинен відповідати вимогам компетентності, чесності та відданості інтересам підопічного. Щодо проживання опікуна і підопічного, закон не завжди передбачає
обов'язкове спільне місце проживання. У даному випадку, призначення дядька опікуном не є перешкодою для того, щоб підопічний проживав у бабусі.
Щодо майна, опікун зобов'язаний дбати про нього та використовувати його в інтересах підопічного. Якщо майно знаходиться в іншій місцевості, опікун повинен вжити заходів для його ефективного управління, можливо, за допомогою представників чи довіреності.