Б
ИНГО! Ты только что нашел решение своей проблемы! Только давай договоримся – ты прочтёшь текст до конца, окей? :)Давай начистоту: тут один шлак, лучше закажи работу на author-24.pro и не парься – мы всё сделаем за тебя! Даже если остался один день до сдачи работы – мы справимся, и ты получишь «Отлично» по своему предмету! Только представь: ты занимаешься своим любимым делом, пока твои одногруппники теряют свои нервные клетки…
Проникнись… Это бесценное ощущение :)
Курсовая, диплом, реферат, статья, эссе, чертежи, задачи по матану, контрольная или творческая работа – всё это ты можешь передать нам, наслаждаться своей молодостью, гулять с друзьями и радовать родителей отличными оценками. А если преподу что-то не понравится, то мы бесплатно переделаем так, что он пустит слезу от счастья и поставит твою работу в рамочку как образец качества.
Ещё сомневаешься? Мы готовы подарить тебе сотни часов свободного времени за смешную цену – что тут думать-то?! Жизнь одна – не трать её на всякую фигню!
Перейди на наш сайт author-24.pro - обещаю, тебе понравится! :)
А работа, которую ты искал, находится ниже :)
РЕФЕРАТ
ПЗ: 41 сторінок, 9 таблиць, 6 рисунків, 4 джерела.
Мета проектування: головним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту.
Мета курсового проектування - поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, прищеплювати їм навички самостійного вирішення інженерних питань в галузі організації роботи автомобільного транспорту.
У курсовому проекті треба виконати наступні розділи по організації перевезень дрібнопартійних вантажів:
1. Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків);
2. Складання схеми транспортної мережі; розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої звязуючої мережі;
3. Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах; розробка графіку роботи автомобілів.
ДІАГРАМА ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ, ДІАГРАМА МІЖЗАВОДСЬКИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ, ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, НАЙКОРОТША ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, ЗВЕДЕНИЙ ГРАФІК РУХУ АВТОМОБІЛІВ
ЗМІСТ
Вступ
1 Організація перевезень дрібнопартійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності
1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)
1.2 Складання схеми транспортної мережі
1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв’язуючої мережі
1.3.1 Пошук найкоротшої зв’язуючої мережі
1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути
1.3.3 Визначення черговості об’їзду вантажних пунктів
1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах
1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах
2.Організація роботи автомобілів малої вантажопідйомності на міжза-
водських перевезеннях з урахуванням часу виконання їздок
2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків
2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень
2.3 Набір роботи автомобілями малої вантажопідємності на міжзаводських перевезеннях на зміну (розробка змінних розкладів) за допомогою ЕОМ
3 Розробка зведеного графіку роботи автомобілів
4 Визначення показників роботи транспорту за графіком
Висновки
Перелік посилань
ВСТУП
Автомобільний транспорт України представляє собою найбільш гнучкий і масовий вид транспорту. У нього ряд важливих відмінностей від інших транспортних галузей. Сфера застосування автотранспорту широка. Він виконує більшу частину коротких всипних перевезень, доставляє вантажі до станцій залізниць і річкових пристаней і розвозить їх до потребителямю. Щодня автотранспортом перевозиться близько 17 млн. тонн вантажів і більше 62 млн. пасажирів. Якщо порівнювати з аналогічним показником залізничного транспорту, то це майже в 6 разів більше по обсягах перевезень вантажів і в 17 разів - по перевезеннях пасажирів.
В автомобільному транспорті сконцентроване понад 97% від всіх лицензируемых суб'єктів транспортної діяльності. У сфері комерційних і некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято порядку півмільйона господарюючих суб'єктів. Їхня діяльність проходить в умовах досить високої внутрішньогалузевої й міжвидової конкуренції.
Вантажні перевезення - це один з найбільше «ринкових» секторів економіки автотранспорту Вантажопотоки, які генерируються ринками, що розвиваються, товарів і послуг, у першу чергу освоюються найбільш чуйним швидким і гнучким видом транспорту: автомобільним.
На відміну від інших видів транспорту автотранспорт в усіх зростаючих обсягах перевозить міжнародні вантажі. Це обумовлено його високою маневреністю, великою швидкістю, забезпеченням перевезень безпосередньо від відправника до одержувача в прямих бесперегрузочных повідомленнях. Мобільність автомобільного транспорту дозволяє оперативно реагувати на зміну пассажиро й вантажопотоків.
До недоліків автотранспорту ставиться низька продуктивність рухомого складу, а також порівняно висока (значно вище, ніж на водному й залізничному транспорті) собівартість перевезень. Крім того, автомобільний транспорт - один з основних забруднювачів атмосфери.
1 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЯМИ ВЕЛИКОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ
1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)
Діаграма дрібнопартійних таропотоків сировини, матеріалів і готової продукції складається на основі зведеної діаграми вантажопотоків (рис. 1.1) і вихідних данних. Правила складання діаграми:
умовно позначити вид вантажу;
витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;
розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;
вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;
вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.
1.2 Складання схеми транспортної мережі
Схема транспортної мережі складається на основі діаграми дрібнопартійних таропотоків і норм часу на рух транспортних машин (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 - Схема транспортної мережі
1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв’язуючої мережі
При перевезенні вантажів дрібними партіями транспортні машини (або поїзди), прийнявши вантаж у одного відправника, повинні розвезти його кільком одержувачам, рухаючись послідовно від одного до іншого і залишаючи певну кількість вантажу у кожного одержувача. В інших випадках транспортні машини об'їжджають кілька вантажних пунктів, збирають в кожному з них певну кількість вантажів і завозять весь цей вантаж конкретному одержувачу. Іноді одночасно виконується розвезення і збирання вантажів. Задача полягає у визначенні таких маршрутів об'їзду заданих вантажних пунктів, які забезпечують мінімум пробігу рухомого складу за цими маршрутами.
З терміналу Т (рис. 1.2) доставляють вантажі в шість підприємств (П2-П8), з яких в свою чергу необхідно повертати в цій самій тарі продукцію або порожню тару на склад. Кількість вантажних місць (ящикових піддонів), що доставляються з терміналу Т кожному одержувачу і вивозяться від них, надані в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Завезення і вивезення по вантажним пунктам підприємства
| Вантажний пункт | Ввезення вантажних місць | Вивезення вантажних місць |
| П2 | 5 | 0 |
| П4 | 3 | 7 |
| П5 | 6 | 6 |
| П6 | 7 | 5 |
| П7 | 4 | 0 |
| П8 | 7 | 6 |
Місткість однієї транспортної одиниці не більш як 26 вантажних місць. Необхідно організувати перевезення між всіма вантажними пунктами з найменшим пробігом рухомого складу. Задачу розв'язують в декілька етапів.
1.3.1 Пошук найкоротшої зв’язуючої мережі
Знаходять найкоротшу зв'язуючу мережу, яка об'єднує всі вантажні пункти, між якими виконуються перевезення вантажів дрібними партіями. Вводять такі поняття: всі вантажні пункти (рис. 1.2)- вершини транспортної мережі; лінії, що з'єднують дві сусідні вершини - ланки; незамкнута мережа, що зв'язує дві і більше вершини з мінімальною сумарною довжиною всіх з'єднуючих ланок -найкоротша з'єднуюча мережа, яку визначають так.
На транспортній мережі знаходять найменшу ланку. У моєму прикладі - це ланка П7 - П8 = 6 хв. Потім розглядають всі ланки, зв'язані однією зі своїх вершин з вибраною ланкою, тобто ланки П7 – П4 = 18; П4 – П8= 12; П7 – П5 = 18; П7 – Т = 21, П7 – П2 =18, П8 – Т =30. З них вибирають ланку з найменшим часом руху. Такою ланкою є П4 – П8= 12. Далі розглядають ланки, зв'язані з вершинами отриманої лінії (П7 – П8 – П4), і з них вибирають найменшу. При цьому не можна вибирати ланку, що з'єднає дві, раніше включені в мережу вершини. Така ланка в даному прикладі -ланка П7 – П4, якщо дві ланки мають однакові найменші значення, то з них можна вибрати будь-яку.
Далі знову розглядають всі ланки, зв'язані з вершинами отриманої гілки, і з них вибирають найменшу. Таким чином вибирають всі вершини мережі. Найкоротша зв'язуюча мережа даного прикладу показана на рис. 1.3. На схемі найкоротшої зв'язуючої мережі рекомендується проставляти біля кожного вантажного пункту кількість завезених (чисельник) і вивезених (знаменник) вантажних місць.
1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути
Виконують набір вантажних пунктів у маршрути так: виділяють гілку у мережі, в якій найбільша кількість ланок і, починаючи з дальньої ланки, групують пункти в маршрут з урахуванням кількості ввезених та вивезених вантажних місць та місткості одиниці транспортного засобу.
Якщо всі пункти розглянутої гілки не можуть бути включені в один маршрут, найближчі до другої гілки пункти групують разом з її пунктами. Виходячи з умов задачі, пункти зазначені на рис. 1.3, можна згрупувати так, як показано в табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Групування вантажних пунктів у маршрути
| Вантажний пункт | Ввезення вантажних місць | Вивезення вантажних місць |
| Маршрут № 1 | ||
| П4 | 3 | 7 |
| П8 | 7 | 6 |
| П7 | 4 | 0 |
| П6 | 7 | 5 |
| П2 | 5 | 0 |
| Разом | 26 | 18 |
| Маршрут № 2 | ||
| Маятниковий Т-П5-Т | 6 | 6 |
| Разом | 6 | 6 |
1.3.3 Визначення черговості об’їзду вантажних пунктів
На цьому етапі зв'язують всі пункти маршруту (табл. 1.2.) починаючи з терміналу Т, замкнутою лінією, який відповідає найкоротший час об'їзду цих пунктів. Рекомендується застосовувати метод сум. При розрахунку за цим методом спочатку будують таблицю, яку називають симетричною матрицею (для маршруту № 1 вона наведена в табл. 1.3). По головній діагоналі в таблиці розміщені пункти, що включаються у маршрут. Числа показують найменший час прямування рухомого складу між цими пунктами. В матриці є підсумковий рядок "Рядок сум", в якому проставляють суму часу по кожному стовпцю.
Таблиця 1.3 – Симетрична матриця для маршруту № 1
| Т | 18 | 27 | 21 | 24 | 12 |
| 18 | П4 | 12 | 18 | 30 | 18 |
| 27 | 12 | П8 | 6 | 18 | 24 |
| 21 | 18 | 6 | П7 | 12 | 18 |
| 24 | 30 | 18 | 12 | П6 | 12 |
| 12 | 18 | 24 | 18 | 12 | П2 |
| 102 | 96 | 87 | 75 | 96 | 84 |
Після будови симетричної матриці будують початковий маршрут трьох пунктів, що мають максимальну суму по своїх стовпцях. Якщо існує кілька пунктів з однаковими максимальними сумами, для першого початкового маршруту вибирають будь-який з них. Максимальні суми мають стовпці пунктів Т,П8,П4. Приймають як початковий маршрут Т-П4-П6-Т. Потім в нього включають наступний пункт з максимальною сумою. Це - пункт П8. Цей пункт слід вставити між такою парою сусідніх пунктів початкового маршруту, де приріст часу ∆ t руху рухомого складу буде мінімальним. Значення цього приросту знаходять за формулою:
∆ tкр = tкі + tір - tкр → min (1.1)
де t – час, хв.;
k, p, і - пункт відповідно перший сусідній, другий сусідній та включений.
Для сусідніх пунктів ТП4
∆ tТП4 = tТП8 + tП8П4 - tТП4
∆ tТП4 = 21+12-18=15
Для сусідніх пунктів П4П6
∆ tП4П6 = tП4П8 + tП8П6 - tП4П6
∆ tП4П6 = 12+18-30=0
Для сусідніх пунктів П6Т
∆ tП6Т = tП6П8 + tП8Т - tП6Т
∆ tП6Т = 18+27-24=21
Мінімальний приріст є ∆ tП4П6, тому отримаю маршрут Т – П4 – П8 – П6 – Т. Далі з таблиці 1.3 знаходжу наступний пункт з максимальною сумою часу по стовпцю – П2. Подальші розрахунки виконую аналогічно.
∆ tТП4 = 12+18-18=12
∆ tП4П8 = 12+24-12=30
∆ tП8П6 = 24+12-18=18
∆ tП6Т = 12+12-24=0
Найменший час - ∆ tП6Т, тому пункт П2 включаю між П6Т і отримаю остаточний маршрут: Т – П4 – П8 – П6 – П2 – Т.
Далі з таблиці 1.3 знаходжу наступний пункт з максимальною сумою часу по стовпцю – П7. Подальші розрахунки виконую аналогічно.
∆ tТП4 = 21+18-18=21
∆ tП4П8 = 18+6-12=12
∆ tП8П6 = 6+12-18=0
∆ tП6П2 = 12+18-12=18
∆ tП2Т = 18+21-12=27
Найменший час - ∆ tП8П6, тому пункт П7 включаю між П8П6 і отримаю остаточний маршрут: Т – П4 – П8 – П7 – П6 – П2 – Т.
Час руху за маршрутом за оборот:
tро = 18+12+6+12+12+12=72 хв
Схеми рухомого складу за розрахованими маршрутами показані на рис. 1.4.
Рисунок 1.4 – Схема маршрутів № 1 і № 2
У тих випадках, коли маршрути тільки складені або тільки розвізні, на цьому розрахунки закінчуються. Якщо ж маршрути складено-розвізні (як в даному випадку), слід виконати четвертий етап розрахунку.
1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах
Ця перевірка викликана тим, що місткість рухомого складу обмежена.
Перевіряють, яка кількість вантажних місць буде на одиниці рухомого складу протягом всього маршруту, за допомогою таблиці, в якій вантажні пункти маршруту перебувають у послідовності, отриманій за розрахунком, і дається розрахунок наявності вантажних місць на одиниці рухомого складу після навантаження і розвантаження в кожному пункті (табл. 1.5). Береться, що з початкового пункту рухомий склад завантажений повністю ( в моєму завданні 26 вантажних місць).
Таблиця 1.5 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1
| Вантажний пункт | Кількість вантажнх місць | ||
| Прибуло | Відправлено | Всього | |
| Т | - | 26 | 26 |
| П4 | 3 | 7 | 22 |
| П8 | 7 | 6 | 29 |
| П7 | 4 | 0 | 25 |
| П6 | 7 | 5 | 23 |
| П2 | 5 | 0 | 18 |
При заповненні таблиці 1.5 видно що починаючи з вантажного пункта П8 , рухомий склад не вміщує всі вантажні місця. Одним з виходів із такого становища є зміна напрямку руху на маршруті.
Змінюючі напрям руху на маршруті, отримаю пслідовність об’їзду
Т – П2 – П6 – П7 – П8 – П4 – Т.
Таблиця 1.6 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1 після заміни напрямку руху
| Вантажний пункт | Кількість вантажнх місць | ||
| Прибуло | Відправлено | Всього | |
| Т | - | 26 | 26 |
| П2 | 5 | 0 | 21 |
| П6 | 7 | 5 | 19 |
| П7 | 4 | 0 | 15 |
| П8 | 7 | 6 | 7 |
| П4 | 3 | 7 | 11 |
1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах
Тривалість вантажних операцій можна визначити добутком кількості вантажних місць розвантажених і завантажених на даному вантажному пункті на норму часу з одним вантажним місцем (норматив часу на завантаження або розвантаження з одним вантажним місцем 1,4 хв). Норма тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах необхідна для розробки графіку роботи автомобілів.Результати визначення зведені у таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 – Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах
| № маршруту | Вантажні пункти | Норма часу з одним вантажним місцем, хв | Прибуває вантажних місць | Норма часу на вивантаження, хв | Відправляється вантажних місць | Норма часу на завантаження | Загальна тривалість вантажних операцій |
| 1 | Т | 1,4 | - | - | 26 | 36,4 | 36,4 |
| П2 | 5 | 7 | 0 | 0 | 7 | ||
| П6 | 7 | 9,8 | 5 | 7 | 16,8 | ||
| П7 | 4 | 5,6 | 0 | 0 | 5,6 | ||
| П8 | 7 | 9,8 | 6 | 8,4 | 18,2 | ||
| П4 | 3 | 4,2 | 7 | 9,8 | 14 | ||
| 2 | Т | - | - | 6 | 8,4 | 8,4 | |
| П5 | 6 | 8,4 | 6 | 8,4 | 16,8 |
1 2 3