Ім'я файлу: Вибір конфігурації ПК.doc
Розширення: doc
Розмір: 60кб.
Дата: 22.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
powerpointbase.com-945.pptx
тест паралельність.docx


Урок 4. Вибір конфігурації ПК

Мета уроку:

Навчальна: сформувати вміння вибирати апаратні складові персонального комп’ютера в залежності від потреб користувача; дати знання про вбудовані мікрокомп’ютери та мікроконтролери, їх використання в сучасному виробництві; розповісти про сучасні каменеобробні плотери.

Розвиваюча:розвивати увагу та пам’ять, логічне мислення, мовну компетентність, вміння використовувати технічну лексику.

Виховна:виховувати цікавість, допитливість, інформаційну грамотність.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання та матеріали: персональні комп’ютери, відео «Гравірування каменю на лазерному гравері»
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Вибір конфігурації ПК

Вивести аналітичну залежність між процесами обробки даних і технічними характеристиками комп’ютера ще не вдалось нікому. На практиці передусім потрібно прагнути до якомога повної відповідальності споживчих якостей ПК задачам, для розв’язання яких він призначений. Проблему вибору ПК вирішують евристичними методами, на основі здорового глузду.

Вибираючи тип процесора, слід мати на увазі, що згодом буде складно перейти до більш потужної конфігурації: заміна процесора в межах однієї сім’ї, не кажучи про перехід до більш потужного класу, потребує заміни системної плати (досить дорогий елемент).

Потрібно думати і про економічну доцільність модернізації, оскільки скупна ціна вибулих, застарілих комплектуючих, як правило, невисока (якщо їх ще можна знайти). Деякі фірми займають апгрейдом (з анг. – модернізація) комп’ютерів «під ключ» і можуть задовольнити будь-яке замовлення користувача. Однак послуги таких фірм досить дорогі.

При виборі варіанта купівлі або модернізації комп’ютера потрібно враховувати, що ціни на комп’ютерну техніку швидко падають. Тому купівля невигідного на певний момент комплекту з підвищеними характеристиками може стати вигідною та обґрунтованою пізніше.

Майбутньому користувачеві насамперед потрібно визначити склад і характеристики базового комплекту:

  • корпус і блок живлення: визначається в основному кількістю накопичувачів, що встановлюються на ньому, і додаткових плат розширення;

  • центральний процесор: сучасні процесори не передбачають обмежень щодо розв’язуваних задач, крім швидкості роботи;

  • системна плата: її тип тісно пов’язаний з класом мікропроцесора (роз’ємом іт.д.). Деякі плати дозволяють встановлення мікропроцесора overdrive (на клас вище);

  • оперативна пам’ять: основна характеристика – ємність, яку вибирають в залежності від встановлюваного програмного забезпечення;

  • жорсткий диск: диски однакової ємності можуть мати різну швидкість доступу до інформації. Швидкість доступу буде критичним параметром для систем, в яких часто здійснюється доступ до великої кількості файлів або до сильно фрагментованих файлів;

  • накопичувач DVD-RW: сучасні пристрої мають достатні характеристики для щоденного користування. В локальній мережі досить мати лише декілька таких пристроїв;

  • відеоадаптер: вибирають в залежності від програмного забезпечення (для комп’ютерних ігор та графічних CAD/CAM систем характеристики повинні бути досить високими);

  • монітор: основні характеристики:

  • розмір екрана по діагоналі (в дюймах);

  • роздільна здатність, що визначається розміром точки екрана (зерно);

  • частота регенерації зображення.

  • клавіатура, маніпулятор «миша»: в залежності від ергономічних характеристик користувача;

  • принтер: необхідно визначити наступні параметри:

  • чорно-білий чи кольоровий;

  • формат (А4, А3 і т.д.);

  • витратні матеріали;

  • тип принтера:

  • лазерний (офіс);

  • струминний (дім);

  • матричний (банк – економія).


2. Загальні відомості про мікрокомп’ютери

Останнім часом ріст продуктивності та можливості нарощування мікрокомп'ютерів створив тенденцію переходу на комп’ютери менш дорогих класів, так звані „персональні робочі станції ”, які поєднують в собі можливості та переваги ПК та робочих станцій та мають високу продуктивність.

Найважливішим принципом роботи мікрокомп’ютерів є принцип програмного керування роботою всіх пристроїв комп’ютера. Оскільки повністю зібраний та справний комп’ютер не буде працювати без програми. В цьому випадку процесор просто „не знає”, що йому потрібно робити і як керувати блоками та зовнішніми пристроями.

Мікрокомп’ютери поділяються на: персональні, вбудовані та програмовані мікроконтролери.

Персональні комп’ютери (ПК). Характерною відмінністю ПК є їх орієнтація на непрофесійного користувача. За допомогою програм на ПК можна проводити обробку текстових та економічних даних, створювати малюнки та виводити їх на друк за допомогою зовнішніх (периферійних) пристроїв (принтерів, плотерів), прослуховувати та створювати музику, дивитись відео і т.д.

Вбудовані мікрокомп'ютери використовуються для безпосереднього керування обладнанням (зокрема, верстатами).

Узагальнена схема такого мікрокомп’ютера містить:

  1. мікропроцесор (МП) – виконує обробку інформації та керує роботою всіх інших вузлів мікрокомп’ютерів;

  2. оперативно-запам’ятовуючий пристрій (ОЗУ) – найшвидша пам'ять комп’ютера, в яку МП записує, а потім зчитує команди програми і оброблювані дані.

  3. постійний запам’ятовуючий пристрій (ПЗУ) – містить програми обслуговування обладнання саме мікрокомп'ютера та основні керуючі програми;

  4. адаптер локальної мережі (АЛМ) – здійснює організацію зв’язку між комп’ютерами через локальну або телефонну мережу;

  5. контролери – виконують функції перетворення команд комп’ютера у внутрішні команди підключених зовнішніх пристроїв;

  6. накопичувачі – для введення необхідних програм обробки інформації;

  7. дисплей – основний пристрій взаємодії людини та комп’ютера; зазвичай являє собою клавіатуру та телевізійний монітор з блоками перетворення кодів комп’ютера в алфавітно-цифрову або графічну інформацію на екрані;

  8. блок початкового запуску (БПЗ) – забезпечує при вмиканні джерела живлення правильне встановлення вихідного стану всіх пристроїв мікрокомп’ютера;

Особливістю вбудованих мікрокомп’ютерів є те, що програми обслуговування обладнання вводяться або через накопичувачі (диски) або по каналу зв’язку через локальну мережу від мікрокомп’ютера більш високого рівня.

Програмовані мікроконтролери (ПМК) – спеціалізовані керуючі мікрокомп'ютери, які працюють в режимі реального часу по деяким фіксованим робочим програмам, які знаходяться у змінних ПЗУ, а не в оперативній пам'яті.

Найбільше поширення на виробництві отримали:

  1. мікроконтролери, орієнтовані на реалізацію алгоритмів, які містять в основному логічні команди "включено-виключено" (ПЛМК – програмовані логічні МК). Програмування ПЛМК здійснюється за допомогою спеціальної програмованої панелі (ПП). Програмувати ПЛМК може непрограміст, наприклад, оператор, обслуговуючий персонал;

  2. мікроконтролери, орієнтовані на реалізацію алгоритмів автоматичного регулювання неперервних і неперервно-дискретних ТП (ПРМК – програмований регулюючий мікроконтролери);

  3. мікроконтролери, які орієнтовані на реалізацію спеціальних алгоритмів керування і призначені для керування ігровими автоматами, побутовими приборами, транспортом.

Перевага ПМК у високій надійності, швидкодії, універсальності, можливості працювати в агресивному навколишньому середовищі, що забезпечує їм широке поширення в автоматизації виробничого обладнання.

Структурна схема ПМК аналогічна будові вбудованих мікрокомп’ютерів. Проте ПМК має наступні особливості:

  1. більша частина його пам’яті, в якій записані основні алгоритми, запрограмовані на заводі-виробнику;

  2. застосування ПМК не потребує стандартних засобів введення-виведення інформації (дисплея, дисковода і т.д.) та не потребує налагодження програми на комп’ютері.


3. Каменеобробні плотери

Останнім часом, враховуючи інформатизацію суспільства, комп’ютеризація не обминула і таке явище, як створення малюнків на камені.

Одним з найбільш важливих і відповідальних процесів при виготовленні надгробного пам'ятника є художні роботи, в ході яких на спеціально підготовлену поверхню каменю наносяться художні зображення, орнаментне обробка та необхідні написи. Від якості виконання цих робіт залежить зовнішній вигляд пам'ятника, його художня цінність і довговічність нанесеного зображення.

Найпоширенішим способом нанесення художніх зображень на поліровану поверхню є гравіювання по каменю.

Для її виконання зазвичай застосовують один з двох способів обробки: ручне гравіювання і автоматизоване нанесення, при якому зображення, нанесене за допомогою верстата, доводиться гравером вручну до отримання остаточного результату.

У першому випадку гравірування портрета на камені виконується художником-гравером за допомогою ручного гравірувального інструменту.

При другому способі гравіювання на камені проводиться з використанням спеціального верстата, який алмазним наконечником вибиває точну копію заздалегідь відсканованого в комп'ютер зображення. Результатом такої роботи є абсолютно точна копія портрета або малюнка, підготовленого за допомогою графічного редактора.

Одним з таких верстатів є лазерний гравер VENO 530. Гравірувальний верстат для роботи з каменем призначений для виконання портретів, текстів, ікон, орнаментів та інших зображень на плитах і пам’ятниках з природного та штучного каменю. Виробники гарантують якість зображення та прирівнюють його до кращих екземплярів ручної роботи. Зокрема, вбудована пам’ять верстата здатна розмістити до 32 МЬ інформації, а також є можливість завантаження файлів з USB-накопичувачів (флешка).

Верстат обладнаний системою захисту від перебоїв в електромережі, зупинки системи охолодження, що забезпечує довгу та надійну експлуатацію.

Лазерне гравірування каменю граніт, габро площею 10 см2 з кроком 0,05 мм здійснюється приблизно за 30 хв (швидкість 250, потужність 35%).

Ліцензійне програмне забезпечення RLaser на російській мові, яке входить до комплекту поставки, інтегрується в CorelDraw та AutoCаd та має драйвера під операційні системи Windows 98, 2000, XP, Vista, 7 (WHQL).
V. Підсумки уроку

Коментоване оцінювання роботи учнів на уроці.
VІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект.

Підготувати доповіді згідно теми самостійної роботи («Периферійні пристрої»)
скачати

© Усі права захищені
написати до нас