Ім'я файлу: Загартування організму способи, методи та цілі.docx
Розширення: docx
Розмір: 227кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 227кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Реферат
«Загартування організму: способи, методи та цілі »
План
Вступ
1.Історія виникнення загартовування
2.Основні види загартовування
3. Основні принципи загартовування
4.Способи загартовування
5.Цілі загартовування
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Нині гостро постає питання збереження здоров’я людини та профілактика захворювань. Один з методів зміцнення організму – загартовування. Під загартовуванням слід розуміти підвищення стійкості організму до несприятливого впливу фізичних факторів навколишнього середовища (підвищена або знижена температура повітря, води, підвищені параметри вологості і швидкості повітря, ультрафіолетове випромінювання, знижений атмосферний тиск) шляхом науково обґрунтованого систематичного тренуючого дозованого впливу цими чинниками.
Тема роботи є досить актуальною – всі ми прагнемо мати міцне здоров’я. Особливий акцент зроблено тому, що піклуватися про себе потрібно весь час, починаючи з молоду. Люди похилого віку за допомогою загартовування підтримують свій організм, молоді ж мають змогу розвинути свої можливості та якісніше скорегувати, усунути недоліки.
Історія виникнення загартовування
Історія загартовування так само стара, як і сама історія людства, фактично загартовування це той рятівний механізм, який дав можливість вижити древній людині. Звісно, в умовах відсутності теплого одягу, квартир з центральним опаленням, людині і природі більше нічого не залишалося робити, окрім того як виробити захисний механізм, який допомагав вижити в несприятливих погодних умовах, який надалі і назвали загартовуванням.
Природою був сформований чудовий механізм температурного загартовування, яким користувалися і користуються як інтуїтивно, так і свідомо всі люди з найдавніших часів до сьогодні. І таким старим і налагодженим механізмом не варто нехтувати, краще навчитися користуватися ним на благо свого здоров'я. Але наука про цілеспрямоване використання цих загартовуючих і цілющих сил холоду виникла, зрозуміло, набагато пізніше.
Перші письмові згадки про загартування відносяться до стародавнього Єгипту, де ще за 2500 років до нашої ери застосовували як холодні компреси при лікуванні травм і переломів, так і в загальнозміцнюючих цілях використовувалися регулярні повітряні і водні процедури загартовування. Пізніше вчення про загартовування перекочувало в стародавню Грецію, де найвідоміший мислитель і як його часто називають «батько медицини» Гіппократ в 4-5 століттях до нашої ери особливо цінував метод загартовування для зміцнення здоров'я і любив повторювати що «холодні дні зміцнюють тіло, роблять його пружним і рухливим». Гіппократ також був одним з перших людей, які рекомендували прийняття сонячних ванн в оздоровчих і навіть лікувальних цілях.
Взагалі у всій стародавній Греції та Римі де був поширений культ краси тіла та фізичного здоров'я, загартовуванню стала приділятися особлива, значна роль у всьому фізичному вихованні. Наприклад, в Спарті загартовування хлопчиків починалися з раннього віку, а з 7ми років вони вже ходили босоніж в будь-яку погоду, спали на сіні або соломі, не використовуючи ковдри. Навіть дівчата загартовувалися і займалися різними видами спорту. Як писав Плутарх в своїх працях, «Загартовані такими вправами, вони легше могли винести процес дітонародження і вийти з нього здоровими». У Римі ж найважливішим засобом загартовування служили лазні. Римські лазні називалися «терми» , в них знаходилися і басейни з холодною водою, і майданчики для прийому сонячних ванн, такі лазні могли вміщати в себе до 3500 чоловік одночасно. Також загартовування практикували й радили такі філософи і вчені старовини як Демокріт і Асклепиад, і безліч інших менш відомих особистостей.
Пізніше з'явилися і праці Абу-алі ібн Сіни (980-1037 рр..), більш відомого в Європі як Авіцена. У трактаті «Канон лікарської науки» він описує метод правильного загартовування, пропонуючи починати загартовування організму влітку з водних процедур, і в строго дозованій кількості. Далі в епоху Відродження загартовування пропагувалося роботами Джона Локка, Томаса Кампанеллі та інших, що дало додатковий поштовх вважати загартовування одним з найважливіших завдань при вихованні дітей того часу. Далі в Німеччині лікар Христоф Вільгельм Гуфеланд в своїй роботі «Мистецтво продовження людського життя» описує процедуру загартовування як ефективний засіб у профілактиці багатьох захворювань.
Проте історія загартовування не обмежилася цими територіальними рамками. В Китаї навіть у наш час загартовування і зміцнення здоров'я носять майже обов'язковий державний статус. Не кажучи вже про безліч так поширених на сході філософських і релігійних течій. Їх послідовники, ченці та відлюдники, роками і навіть десятиліттями відчувають на собі всі види загартовування та інших випробувань організму з метою фізичного і духовного вдосконалення.
У східних вченнях та буддизмі часто практикується також молитва або медитація під крижаним водоспадом, така практика досить екстремальна, але допомагає позбутися зайвих думок і на повну випробувати всі можливі ресурси свого тіла. Часто практикуючі від крижаної води навіть втрачають свідомість, але після того як прокинуться знову сідають в медитацію, тим самим доводячи богам і самому собі свою повну рішучість досягти бажаного просвітлення. Навіть у священних індуських «Ведах» безпосередньо вказується на цілющі властивості водних процедур: «Потік води є цілющим, вода охолоджує жар лихоманки, зцілює від усіх хвороб, одужання тобі приносить потік води». Але й це далеко не весь перелік, ритуальні і священні обмивання практикуються майже повсюдно, від священних вод Гангу Індії, великого обмивання «тахарат» перед намазом і малого перед молитвою в ісламі, святого хрещення на Русі, обмивання в іудаїзмі. І ще велика кількість менш відомих ритуалів і обрядів очищення практично у всіх народностях землі, від сходу до далекої півночі, практично всі паралельно хоча б інтуїтивно здогадалися про користь загартовування, і стали потихеньку вплітати його у свою історію .
Отже, людина завжди мала здатність пристосовуватися до умов середовища і адаптувати своє тіло. Зараз ми маємо більш свідомий підхід і розуміємо практичну користь від загартовування. Наша система міркувань побудована на фактах, а подекуди і на вірі предків у духовне просвітлення під час загартовування.
Основні види загартовування
Загартовування – одна з форм адаптації, фізіологічна суть якої базується на вдосконаленні терморегуляційних механізмів для підвищення імунітету. При цьому досягається узгодженість процесів теплопродукції і тепловіддачі, які забезпечують адекватне пристосування організму до факторів навколишнього середовища.
Загартовування є активним процесом, що використовує штучно створені холодові впливи з метою тренування всіх захисних механізмів організму, яке забезпечує удосконалення ряду функціональних систем організму (серцевосудинна, дихальна, нервова система, кровоносна система, та інші).
Загартовування холодом викликає в організмі два види ефектів:
Специфічний;
неспецифічний.
Специфічний ефект полягає у підвищенні стійкості організму саме до холоду, тобто до його впливу, використовується в процесі загартовування. Неспецифічний ефект полягає у зміцненні організму, підвищенні його стійкості і до деяких інших впливів, наприклад, до гіпоксії.
Висока стійкість організму до холоду може перешкоджати досягненню високої стійкості до інших несприятливих впливів, наприклад, спеки. Тому доцільно разом з загартовуванням холодом використовувати паралельно теплові процедури, такі як парна. Система загартовування передбачає тренування захисних і пристосувальних механізмів організму, щоб вони могли оптимально протистояти коливанням факторів навколишнього середовища, властивим даному періоду року.
Загартовування буває пасивне та активне. До пасивного загартовування відносяться кліматогеографічне розташування, соціальні умови життя та умови діяльності. Пасивне загартовування відбувається у людей, що постійно проживають у певних кліматичних умовах. Наприклад, у жителів півночі, що проживають у холодному кліматі дещо підвищується стійкість до холоду. У жителів арідної зони (райони з постійною високою температурою) підвищена 7 стійкість організму до спеки. Ефективність пасивного загартовування невелика.
До активного загартовування відноситься загартовування, яке ґрунтується на систематичному застосуванні штучно створених і дозованих температурних чинників. До них належать: сонячні ванни, повітряні ванни, обливання холодною водою, купання в холодній воді, лазні, «моржування» та інші види.
Загартовування може бути місцевим та загальним. При загальному загартовуванні температурний подразник діє на всю поверхню тіла. При місцевому загартовуванні температурному впливу піддаються лише обмежені ділянки поверхні тіла, наприклад ноги (ванна для ніг), шия (обтирання шиї) та інше. Його використовують для загартовування найбільш вразливих до холоду ділянок тіла, або, коли загальне загартовування неможливе у зв’язку з якимось причинами.
За організаційними принципом виділяють колективне загартовування, наприклад у фізкультурних – оздоровчих групах та індивідуальне. Приведена класифікація видів загартовування носить умовний характер. У житті поєднуються пасивне та активне загартовування, загальне та місцеве, колективне та індивідуальне.
2.Основні принципи загартовування
При виконанні будь-якого виду загартовування рекомендується дотримуватися головних його принципів, що допомагають не тільки швидше адаптуватися до нових зовнішніх умов, а й отримати задоволення від даної процедури, не зашкодивши власному здоров'ю.
Фахівці виділяють наступні основні принципи загартовування:
Поступовість. Суть даного принципу полягає в поступовому збільшенні кількості процедур, їх інтенсивності та тривалості. Починати перші заняття загартовування необхідно з простих і короткочасних процедур, плавно перебудовуючи власний організм на більш сильний вплив зовнішніх факторів.
Систематичність. Тривалі паузи і перерви в процесі загартовування сприяють ослабленню і навіть повній втрати вироблених захисних реакцій організму. Якщо протягом місяця не виконувати загартовуючі процедури, то адаптація організму до зовнішніх факторів різко знижується. Весь процес звикання потрібно знову починати з самого початку. При систематичному загартовуванні кожний наступний вплив на організм зміцнює його захисні функції і відновлює здоров'я.
Індивідуальність. При виборі виду загартовування, тривалості та кількості процедур враховуються індивідуальні особливості людини. Береться до уваги вік, стан здоров'я, спосіб життя, наявність хронічних захворювань та інші фактори. Це необхідно для вибору раціональної процедури загартовування, яка підходить тільки для вашого організму.
Почуття міри. Не варто доводити себе до знемоги контрастними процедурами або отримувати опіки на шкірі, внаслідок прийняття сонячних ванн. У всіх ваших діях має бути присутня адекватність, яка допоможе не тільки відновити здоров'я, а й зберегти його.
Різноманітність. Загартовування включає в себе різноманітні процедури. Важливо використовувати всі види загартовування в комплексі, так як стійкість організму виробляється до того подразника, прямій дії якого він постійно піддавався. Якщо ви часто застосовуєте сонячні ванни, то підвищується стійкість тільки до сонячної енергії і тепла. І навпаки, купання в холодній воді покращує стійкість організму до холоду.
Активність. Ефективність від загартовування збільшується в кілька разів, якщо здійснюються вони в активному темпі. Рекомендується поєднувати процедури по зміцненню організму з різними фізичними вправами.
Самоконтроль. У ході загартовування потрібно постійно контролювати власне самопочуття. Порушення сну, відсутність апетиту, дратівливість, млявість та інші негативні прояви, що виникли після загартовування, вказують на неправильність проведення даної процедури.
Правильна мотивація власних дій. Отримати максимальний результат від загартування допоможе гарний настрій і величезне бажання поліпшити власне здоров'я .
Безперечним є те, що питання здоров’я не терпить безвідповідальності та безпечності. Загартовування не така легка справа як може здатися на перший погляд. В дитинстві нас загартовують батьки, слідкують за виконанням всіх інструкцій. Доросла людина, що вирішила зміцнити здоров’я має взяти відповідальність на себе, свідомо підійти до цього питання. При дотриманні перелічених принципів ми отримаємо бажаний результат, а от при ігноруванні їх - матимемо шкоду для організму. Напевно, в першу чергу, варто проконсультуватися з лікарем, почути його думку, а потім вже планувати свої заняття.
Способи загартовування
Загартовування організму можна розділити на кілька видів залежно від проведених процедур.
Аеротерапія - загартовування повітрям. Даний вид загартовування включає в себе повітряні ванни і довгі прогулянки на свіжому повітрі. Свіже повітря загартовує організм шляхом охолодження шкірних рецепторів і нервових закінчень слизової і тим самим удосконалює терморегуляцію організму. Загартовування повітрям корисно для психоемоційного стану людини, підвищення імунітету, насичення організму киснем і тим самим сприяє нормалізації роботи більшості органів і систем організму.
Загартовування повітрям є самим простим і доступним методом загартовування. Необхідно більше часу проводити на свіжому повітрі незалежно від погоди і пори року. Потрібно намагатися більше часу гуляти в парках, лісі, біля водойм, так як влітку повітря в таких місцях насичене корисними активними речовинами, які виділяються рослинами. Взимку теж дуже важливі прогулянки в лісах і парках, так як зимове повітря практично не містить мікробів, більш насичене киснем і має цілющу дію на весь організм.
Геліотерапія - загартовування сонцем, вплив на організм сонячним світлом і теплом. Загартовування сонцем підвищує стійкість нервової системи, прискорює обмінні процеси організму, підвищує опірність організму, поліпшує кровообіг, покращує роботу м'язової системи, має тонізуючий вплив майже на всі функції організму.
Загартовування сонцем може не тільки принести користь, а й надати дуже велику шкоду, тому до цього виду загартовування потрібно ставитися дуже відповідально і дотримуватися всіх правил загартовування сонцем. Ні в якому разі не можна допускати опіків, перегріву і теплових ударів. Неправильне загартовування сонцем може призвести до важких захворювань. Загартовування сонцем має відбуватися поступово і враховувати вік, стан здоров'я людини, кліматичні умови та інші фактори.
Ходіння босоніж. Цей вид загартовування корисний і дітям і дорослим. На стопах людини знаходиться велика кількість біологічно активних точок, які при ходінні босоніж стимулюються і допомагають нормалізувати роботу багатьох органів і систем організму. Ходіння босоніж підвищує опірність організму до застуда захворювань, підвищує імунітет. Цей вид загартовування є хорошою профілактикою дуже багатьох захворювань .
Загартовування водою. Загартовування водою - це дуже корисна для організму людини процедура. При водному загартовуванні циркуляція крові в організмі відбувається інтенсивніше, приносячи органам і системам організму додатковий кисень і поживні речовини. Загартовування водою можна розділити на кілька видів:
Обтирання. Обтирання є найніжнішою і найделікатнішою з усіх процедур з водою. Обтирання можна застосовувати з самого раннього дитячого віку. Обтирання можна проводити губкою, рукою або рушником, змоченими у воді. Спочатку обтирають верхню частину тіла, потім розтирають її сухим рушником, а потім обтирають нижню частину тіла і теж розтирають сухим рушником.
Обливання. Обливання ефективніша по впливу процедура, ніж обтирання. Обливання може бути загальним, тобто всього тіла і місцевим - обливання ніг. Після процедури обливання необхідно розтерти тіло сухим рушником.
Душ. Загартовування душем ще більш ефективна процедура, ніж обтирання та обливання. Варіантів загартовування душем два: прохолодний (холодний) душ і контрастний душ.
Загартовування водою контрастної температури. Загартовуючим ефектом володіє і шотландська техніка водолікування, або контрастний душ, - поперемінне обливання гарячою і холодною водою. Наукові дослідження в цій області свідчать, що після 20 - 30 - секундного холодного душу необхідно провести не менше 3 хвилин під дуже гарячим душем, щоб організм повернувся до фізіологічної норми. Дана процедура проходить за наступною схемою: спочатку слід обполоснути тіло гарячим струменем, потім направити холодний струмінь на живіт, сідниці і стегна круговими рухами. Це прискорює обмінні процеси в організмі.
Лікувальне купання і моржування. Цей вид загартовування водою з кожним роком стає все більш популярним. Лікувальне купання і моржування прекрасно впливає на всі органи і системи організму людини, поліпшується роботу серця, легень, вдосконалюється система терморегуляції. Цей вид загартовування передбачає найсуворіше дотримання всіх правил для даного виду. Починати моржування необхідно після консультації з лікарем.
Користь і шкода моржування.
Переваги:
1. Загартовування холодною водою знижує ризик простудних захворювань в десятки разів. Досвід багатьох людей довів, що моржування або загартовування - це відмінний спосіб укріпити свій імунітет. Організм отримує потужний захист, яка відображають будь-які «атаки» вірусів.
2. Моржування сприяє сильному викиду адреналіну в кров. Ця перевага як би є продовженням першого пункту. Адреналін творить з організмом справжні чудеса - знижується больова активність, поліпшується кровонаповнення мозку і всіх внутрішніх органів, стає більш приватним серцебиття. Організм входить в режим активної вироблення тепла.
3. Ніякого переохолодження. Організм під час моржування не встигає переохолоджуватися, як вважає багато хто. Людина знаходиться в крижаній воді не більше однієї-двох хвилин, а цього часу недостатньо, щоб тіло промерзло. Більш того, після купання відчувається досить потужний внутрішній жар.
4. Тренування імунної системи. Всі «моржі» мають потужний імунітет і відмінну стійкість до стресів. Більшість таких людей - це врівноважені і успішні в житті люди.
5. Отримання задоволення. Загартовування в крижаній воді - це відмінний спосіб отримати масу задоволення від нестандартних процедур. Під час занурення в ополонку в мозку відбувається вироблення величезного обсягу ендорфінів, які створюють відчуття оптимізму і життєвого підйому.
6. Психологічна стійкість. Як уже згадувалося, моржування - це шанс загартувати свій організм і відновити нервову систему. Люди, які регулярно займаються подібним видом загартовування, менш схильні до стресів, вони врівноважені і спокійні люди.
Недаліки:
1. Організм сильно зношується. Всі ми знаємо, що невеликі стреси приносять певну порцію яскравих емоцій. Але що стосується регулярних холодових впливів, то вони дійсно зношують організм людини.
2. З`являється сильна залежність. Багато лікарів відзначають той фактор, що людина- «морж» рано чи пізно стає «наркоманом», якому постійно необхідна стресова підживлення для підтримці себе в належній формі. Без купання в крижаній воді може з`явитися апатія, депресія, страждає імунна система.
3. Порушується гормональна функція. Вже доведено, що часті купання в крижаній воді негативно позначаються на особливостях роботи наднирників. Лікарі вкрай не рекомендують залучати маленьких дітей до подібних «тренувань» організму, адже гормональна система не сформованій організму може просто дати збій.
4. Моржування може погано позначатися на репродуктивну функцію. Особливо це актуально для чоловіків. Крім цього, навіть короткочасне охолодження може негативно позначитися на травленні людини.
5. Є й протипоказання. Моржування протипоказане людям з туберколезом, порушень роботи нирок, жінкам з проблемами в області гінекології та так далі.
6. Неприємні явища. Не потрібно забувати, що купання у крижаній воді може призвести до появи сильних судом, зупинці серця і спазмів. У більшій небезпеці ті люди, які не були підготовлені до прийняття крижаних «ванн».
7. Тимчасовість ефекту. Як уже згадувалося - моржування має стати звичкою. Досить зробити невелику перерву, щоб позитивний результат зник зовсім. Рекомендується проводити процедури купання в крижаній воді хоча б один раз в день.
Оздоровче плавання. Це купання у відкритих водоймах, заняття аквааеробікою. Даний вид загартовування є ефективним засобом проти різних температурних коливань, зростанню опору організму до простудних захворювань.
Регулярні заняття плаванням при температурі води 26÷27 0С, як у відкритих водоймах так і у басейнах призводять до позитивних змін у системі терморегуляції і сприяють адаптації до холоду.
При заняттях на воді необхідно дотримуватись наступних правил: 1.Саме головне - це безпека, особливо при проведенні занять з дітьми. Місце купання повинно бути з рівним та чистим дном, без коріння дерев, ям та вирів, а також зі спокійним плином води. Суворий контроль старших, один з них повинен постійно знаходитись у воді з дітьми. Місце купання повинно бути чітко розмічене і не дозволяється запливати за його межі. Рятувальні засоби повинні бути поруч. Перед купанням проводити інструктаж дітей відносно правил поведінки на воді.
2.Купатись можна не раніше як через 1- 1,5 годин після прийому їжі і не пізніше як за 1 годину до прийняття їжі. Купання ліпше проводити у після полуденний час, коли вода достатньо нагріється. Не можна купатись натщесерце.
3.У воді бажано активно рухатись, плавати, грати в м’яча та в інші ігри.
4.Постійний контроль за самопочуттям дітей. При перших ознаках переохолодження, в таких проявах як блідість і синюшність шкіри, «гусяча» шкіра, лихоманка та сильне тремтіння, необхідно негайно припинити заняття, вивести дітей з води й організувати для них енергійні зігріваючі фізичні вправи, якщо заняття проводять в басейні, 30 то організувати теплий душ. У воді діти втрачають багато тепла, за 10 хвилин купання їхня тепловіддача на 10% більша, ніж у дорослих.
5.Не можна дозволяти дітям входити у воду спітнілими та розпаленими. Потрібно дати їм час охолонути і тільки потім дозволити входити у воду. Якщо дитина змерзла, то перед купанням за допомогою фізичних вправ та ігор її потрібно розігріти і тільки тоді, коли вона заспокоюється, після вправ, дозволити заходити у воду.
6.Після занять у воді треба обтерти тіло насухо, одягтись та відпочити у тіні.
7.Не рекомендується купатись у відкритих водоймах кілька разів на день. Це призводить до великих витрат енергії та може призвести до негативних явищ в організмі. Це обумовлено тим, що найбільш сильні реакції в організмі та посилення тепловіддачі відбувається в перші хвилини охолодження у воді, потім вони трохи стабілізуються. При купанні 10 хвилин приблизно 65-70% усіх тепловитрат відбуваються за 2-3 хвилини. Тому неоднозначне по навантаженню на організм є купання - один раз 15 хв та три рази по 5 хв. В другому випадку загальна теплова віддача буде більша, що може викликати переохолодження
Тож ми позбавляємося стереотипного уявлення про те, що загартовування зводиться тільки до зимового омивання в ополонці. Існування широкого кола видів зміцнення організму дають можливість людині обирати найбільш зручні, доступні чи бажані для себе. Як бачимо, не все загартовування вимагатиме над зусиль та є складним. Цілком можливо, що кожна людина вже загартовується, але не усвідомлює цього, свого виду загартовування. Дещо з переліченого може стати навіть приємною звичкою.
Цілі загартовування:
зміцнює імунну систему;
тримає тіло в тонусі;
зміцнює серцево-судинну систему ;
підвищує настрій людини;
позитивно впливає на психіку.
Висновок
Отже, загартовування - це своєрідне тренування захисних сил організму, підготовка їх до своєчасної мобілізації. Загартовувальні процедури нормалізують стан емоційної сфери, роблять людину більш стриманою, врівноваженою, вони додають бадьорості, покращують настрій. Доведено, що загартовування підвищує працездатність і витривалість організму. Ще перші філософи, які підтримували культ здорового тіла, звернули увагу на користь цього виду зміцнення організму. Цікаво, що загартовування в деяких країнах стало культом, своєрідною традицією, а подекуди і виходить за ці рамки. Так люди віри застосовували його як частину медитації та отримували просвітлення. Недарма говорять, що «в здоровому тілі – здоровий дух». Вони вкладали у вправи набагато більший зміст ніж ми зараз.
Загартовування може проходити для людини неусвідомлювано, наприклад, гуляючи парком і дихаючи свіжим повітрям. Для більш свідомого і систематичного вправляння молодій людині необхідно неухильно дотримуватися певних принципів. Без них марно буде очікувати гарного результату.
Розроблено з десяток видів загартувань, які мають свої особливості. Це дає можливість оцінити для себе переваги і недоліки кожного, порівняти їх та прийняти зважливе рішення. Знову ж таки варто наголосити, що рішення це повинно бути свідомим, адже для організму потрібен час, щоб перелаштуватися на новий лад. Швидка зміна настроїв: почали займатися – кинули, не завжди адекватно буде відредагована і може виявитися в хворобі і загальному зниженні імунітету.
Важливо враховувати барометр самопочуття. Лікарі говорять, що головне – щоб приносило задоволення те, чим ми займаємося. Тож не варто силувати себе до того, що не подобається організму і не приносить позитивних емоцій та гарного самопочуття.
Список використаних джерел
Байбаков А. Вся правда про загартування/А. Байбаков//MensHealth. 2014. - №1. – с.20-25
Буров М. Правильне загартування і моржування/ М. Буров. – М.: Фенікс, 2006. - 224 c.
Іллінич В.І. Фізична культура студента/ Іллінич В.І.. - М.: 2000. - 448 с.
Лаптєв А.П. Загартовуйся на здоровья/А.П. Лаптєв. – М.:Медицина, 1991. — 160 с.
Малахов Г. П. Загартування і водолікування/ Г. П. Малахов. – М.: Комплект, 1997. - 320 c.
Туманян Г. С.Здоровый спосіб життя іфізичне вдосконалення/Г. С.Туманян. – М.:Академія, 2006. – 336 с.
Сайт www.vitaminov.net Головні правила загартовування.
Сайт www.zdorovih.net Загартовування і його види.
Сайт www.gigiena-center.ru Загартовування організму
Сайт www.zdorovih. net Загартовування і його види.
