Ім'я файлу: Реферат №4_.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 12.01.2021
скачати

Реферат №4

Етапи підготовки гирьовиків різних вікових груп

Підготовка гирьовиків – це складний та багатогранний процес, що вимагає від тренерів та спортсменів певних знань, а також умінь застосовувати їх на практиці. Тому опанування основ гирьового спорту (техніки виконання класичних вправ з гирьового спорту, методики навчання, методики спортивного вдосконалення, особливостей підвищення спеціальної працездатності та ін.) є важливим завданням під час організації та методики проведення занять у секціях з гирьового спорту у ВНЗ та інших організаціях. Тренувальна діяльність у гирьовому спорті значною мірою пов’язана із закономірностями побудови підготовки у силових видах спорту, але в останній час науково доведено, що гирьовий спорт більше відносить до видів спорту, які вимагають від спортсмена розвитку загальної та спеціальної фізичної витривалості. Складовою частиною системи спортивної підготовки є такі поняття, як спортивна підготовка, спортивне тренування та спортивне змагання.

Спортивна підготовка – багатофакторний процес, який охоплює тренування гирьовиків, їх підготовку до змагань, участь у них, організацію тренувального процесу та змагань, науковометодичне та матеріально-технічне забезпечення навчальнотренувальних занять та змагань, що зумовлює створення потрібних умов для поєднання занять спортом із навчанням, виконанням робіт та відпочинком. В структуру системи підготовки гирьовиків входять спортивне тренування, змагання, зовнішні та внутрішні чинники, які підвищують результативність тренувального процесу та досягнення у змаганнях.

Спортивне тренування є складовою частиною спортивної підготовки гирьовиків. Це спеціалізований процес фізичного вдосконалення, що базується на використанні силових вправ (в ос- 6 новному гир) з метою опанування та вдосконалення рухових навичок у гирьовому спорті, фізичних якостей та функцій організму, які спрямовують підготовку гирьовиків на досягнення високих спортивних результатів.

Метою спортивної підготовки гирьовиків є досягнення максимально можливого для конкретного спортсмена рівня фізичної, технічної, тактичної, психологічної та теоретичної підготовленості, зумовленого специфікою гирьового спорту та вимогами змагальної діяльності.

Основні завдання спортивної підготовки гирьовиків:

-засвоєння техніки й тактики гирьового спорту;

-забезпечення необхідного рівня розвитку фізичних якостей та функціональних можливостей основних систем організму;

-виховання належних моральних і вольових якостей;

-забезпечення потрібного рівня психологічної підготовленості;

-набуття теоретичних знань і практичного досвіду, потрібних для успішної тренувальної та змагальної діяльності;

-комплексне вдосконалення та вияв у змагальній діяльності різних сторін підготовленості спортсмена.

Викладені завдання визначають основні напрямки спортивної підготовки: фізичний, технічний, тактичний, психологічний (морально-вольовий), теоретичний.

Спортивне змагання підбиває підсумок процесу підготовки гирьовика, а з іншого боку – є етапом відбору, ефективним чинником підвищення спеціальної тренованості. Виходячи із вищевикладеного у гирьовому спорті накреслилися основні напрямки вдосконалення системи спортивної підготовки гирьовиків (В.Я. Андрейчук, 2007):

1. Оптимізація різкого зростання обсягу тренувальної та змагальної діяльності.

2. Суворе співвідношення системи тренування спортсменів високого класу із специфічними вимогами гирьового спорту, що виявляється у різкому зростанні обсягу спеціальної підготовки в загальному обсязі тренувальної роботи.

3. Максимальна орієнтація на індивідуальні задатки й здібнос- 7 ті кожного спортсмена в ході обрання спортивної спеціалізації та розробки всієї системи багаторічної підготовки, визначення раціональної структури змагальної діяльності.

4. Постійне підвищення змагальної практики як ефективного засобу мобілізації функціональних ресурсів організму спортсменів, стимуляції адаптаційних процесів і підвищення на цих засадах ефективності підготовки.

5. Прагнення до суворо збалансованої системи тренувальних і змагальних навантажень, відпочинку, харчування, засобів відновлення, стимулювання працездатності та мобілізації функціональних резервів.

6. Організація системи підготовки до головних змагань з урахуванням географічних і кліматичних умов місцевості, де планується їх проведення.

7. Збільшення нетрадиційних засобів підготовки: використання приладів, обладнання та методичних прийомів, застосування тренажерів, що забезпечують удосконалення різних рухових якостей, проведення тренування в умовах середньо- та високогір’я.

8. Орієнтація системи спортивного тренування на досягнення оптимальної структури змагальної діяльності.

9. Удосконалення системи керування тренувальним процесом на підставі об’єктивного визначення структури змагальної діяльності та підготовленості з урахуванням як загальних закономірностей становлення спортивної майстерності в гирьовому спорті, так й індивідуальних можливостей спортсменів.

10. Динамічність системи підготовки, її оперативна корекція на підставі постійного вивчення та урахування як загальних тенденцій розвитку неолімпійських видів спорту, так і особливостей розвитку конкретних видів спорту – зміни правил змагань та умов їх проведення, використання нового інвентарю та обладнання, розширення календаря

Вікові особливості навчання та тренування на різних етапах багаторічної підготовки.

У таблиці 1 відображено як навчально-тренувальний процес в хортингу будується з урахуванням вікових особливостей спортсменів.

Таблиця №1

Вік учнів, років

Вікові особливості

Методичні особливості навчання та тренування



6-7 років

1. У віці 6-7 років умовні рефлекси слабкі, рухи не мають координаційної виразності, реакції на незнайомі команди вповільнені. Фізичні зусилля поверхневі. Зосередженість на повторюваних рухах відсутня. Увага розсіяна.

2. Під час навчання і виховання розвивається здібність логічного міркування та абстрактного мислення.


1. Фізичний розвиток у даному віці варто проводити у формі гри. Особливо важливим є підтримка на уроці емоційно-позитивної атмосфери. Доцільне застосування предметів пропорційно зменшених розмірів.

2. Навчати техніці хортингу в цьому віці доцільно за допомогою цілісного методу, не занадто втручатися в формування базових навичок виду спорту.



8-10 років

Це вік інтенсивного росту та розвитку всіх систем організму дітей. Висока рухлива активність і значний розвиток рухових функцій дозволяють вважати цей вік сприятливішим для початку регулярних занять хортингом.

 

Фізіологічні особливості в цьому віці:

1. Хребет відрізняється великою
гнучкістю і нестійкістю вигинів, контролюючі його м'язи фіксують не стійко.

2. Суглобно-зв'язковий апарат
еластичний і недостатньо міцний.

Інтенсивно розвиваються м'язова
система і центри регуляції рухів.

3. Великі м'язи розвиваються швидше дрібних.
Тонус м'язів-згиначів переважає тонус м'язів-розгиначів. Утруднені дрібні та точні рухи.

4. Регуляторні механізми серцево-
судинної, дихальної, м'язової та нервової систем у періоді активного розвинення.

 

5. Тривалість зосередженості
працездатності невелика - до 15 хв.

 

 

 

6. Особливо велика роль
наслідувального та ігрового рефлексів. Антропометричні виміри на 1/3 менші, ніж у дорослих.

Розвиток у молодшому шкільному віці відбувається відносно рівномірно, поступово повинні підвищуватися тренувальні вимоги

7. Дихання у дітей часте, поверхневе, приблизно 22 рази на хвилину.

8. Процеси збудження переважають над гальмівними процесами, тому дітям даного віку притаманна велика активність, рухливість, переключення з одного виду діяльності на інший.


На цьому етапі підготовки слід

приділяти формуванню вірної статури. Доцільне цілеспрямоване, але обережне розвинення гнучкості.

За умов переваги в заняттях великих за розмахом рухів, треба малими дозами давати дрібні й точні рухи. Значну увагу приділяти м'язам - розгиначам і розвитку координаціі рухів.

1. Слід уникати положень, що призводять до викривлення хребта, перенапруження опорно-рухового апарату.

2. Навантаження мають бути незначними за обсягом, помірної інтенсивності, носити короткочасний характер.

3. Підбирать вправи нескладні, які можуть бути виконані великими м'язами, але потребуючі розумової роботи, які є багатоплановими.

 

4. Обмежити вправи з різним натужуванням, доланням значного опору, не давати завдань, які важко виконати, або які спричиняють велике нервове напруження.

5. Треба чітко ставити прості завдання, кількість одноразових вказівок обмежена. Основними методами мають бути наочний з ідеальним показом, ігровий.

6. Необхідно підбирати вправи відповідно до задатків дитини та конституції тіла, її антропометричних даних, ступеню розвитку.

 

 

 

7. Слід навчати глибокого равномірного дихання через ніс.

 

8. Застосовувати рухові дії з частою їх зміною. Кількість повторень прицьому обмежувати.



11-13 років

У віці 11-13 років умовні рефлекси в дітей мають стійкість, рухи стають точніше, швидше, поліпшується процес автоматизації, але повністю формування функцій центральної нервової системи не завершене й триває в більше старшому віці.

1. Відбуваються істотні зміни рухової функції. По багатьох параметрах вони передумови для навчання і розвитку фізичних якостей.

2. Значного розвитку досягає кора
головного мозку. Сигнальна система швидше сприймає інформацію, команди тренера набувають все більш вагомого значення.

 

3. Розміри серця істотно збільшуються, поліпшується його інервація, але розвиток кровеносних судин відстає, часто виникають задишка та біль, що здавлює в ділянці серця.

4. Силові та статичні вправи

викликають швидку втому, сприймаються короткочасні силові вправи.

5. З фізіологічної точки зору підлітковий період - період статевої зрілості, характеризується інтенсивним зростанням тіла в довжину (до 10 см на рік), підвищенням обміну речовин, різким посиленням діяльності залоз внутрішньої секреції, перебудовою практично всіх органів і систем організму.

6. Грудна клітка у дітей така, що рух ребер обмежений, морфологічна структура грудної клетки не дає змоги діафрагмі опускатися, внаслідок цього дихання часте і неглибоке.


1. Потрібно ефективно використати цей період для навчання новим, в тому числі фізичним якостям, особливо спритності, гнучкості, швидкості.

2. Все більшого у навчанні мають

набувати словесні методи.

У тренуванні доцільно дотримуватися принципів розуміння завдання.

 

3. Вправи, що спричинятимуть велике напруження серцево-судинної системи, слід чергувати із заспокійливими. Більше уваги приділяти базовій техніці та формам хортингу.

4. На тренуваннях застосовувати динамічні вправи, вправи на швидкість та гнучкість.

 

5. При виконанні вправ на швидкість та гнучкість стежити за повільним їх виконанням, давати щильну попередню розминку, застосовувати вправи на зміцнення м'язів та на їх розслаблення. Не слід давати надмірне фізичне навантаження.

 

 

6. Тренування постійно супроводжувати вправами на відновлення дихання, вчити дихати глибоко, легко і ритмічно.



14-15 років

У 14-15 років розвиваються якості, пов'язані з різними формами витривалості й сили. За показниками обміну речовин i енерготрат організм 14­-15 літнього підлітка ще не підготовлений до виконання навантажень, рівних навантаженням дорослого спортсмена.

1. Спостерігається   прискорене
зростання довжини та маси тіла,
відбувається формування статури.

 

 

2. Відбувається перебудова в
діяльності опорно-рухового апарату,
тимчасово погіршується координація,
можливе тимчасове погіршення інших
фізичних якостей.

3. Нерівномірності в розвитку
серцево-судинної системи призводять до підвищення кров'яного тиску,
порушенню серцевого ритму, швидкої
втоми.

 

4. У поведінці спостерігається
перевага збудження над гальмуванням, реакції за силою та характером часто неадекватні подразникам, недостатньо терпіння в засвоєнні базової техніки хортингу.

 


Юнацькому вікові властивий високий ступінь функціонального удосконалення, серцево-судинна система готова до значних навантажень. В цьому віці можна чекати високих спортивних результатів.

 

 

1. Щоб запобігти надмірного збільшення росту і ваги тіла, потрібно неухильно, але обережно підвищувати тренувальні навантаження.

2. Треба засвоювати нові, складні вправи, підвищувати спеціальну фізичну підготовленість, розвивати активну гнучкість і швидкісно-силові якості.

 

 

 

3. Потрібно більше терплячості та наполегливості. Обережно та індивідуально дозувати навантаження, піклуватися про відпочинок і відновлення, регулярно здійснювати лікарський контроль.

 

4. Одним з важливих завдань виховання в цей період - є виховання високоморальних якостей, прищеплення поваги до спортивного етикету хортингу, при наданні завдань необхідо виказувати доброзичливість та вимагати порозуміння.




16-18 років і старші

У віці 16-18 років більшість функцій організму перебувають у періоді останнього етапу розвитку. За багатьма показниками розвиток організму юнака наближається до розвитку дорослої людини. У цьому віці рекомендується виконання фізичних навантажень великої інтенсивності.

 


В цьому віці старші юнаки прагнуть до самовдосконалення і потребують додаткової уваги в період підготовки до змагань, для системного вилучення помилок в техніці і тактиці хортингу. Їм притаманний високий ступінь функціональної досконалості, серцево-судинна система готова до високих навантажень.

Від спортсменів цієї вікової групи можна чекати найвищих спортивних результатів.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас