Ім'я файлу: Анкілозуючий спонділоартріт.doc
Розширення: doc
Розмір: 132кб.
Дата: 03.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
СМ.docx
20121219-092414.doc
Реферат.docx
Історія хвороби гінекологія та акушерство.docx
5 терапія.docx

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський національний медичний університет

Кафедра внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології

імені академіка Л.Т. Малої

ІІ медичний факультет



Рекомендовано

вченою радою ХНМУ

Протокол № ___ від

«____» ______________ 2018 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з дисципліни ”Внутрішня медицина”

для студентів 5 курсу II медичного факультету
СЕРОНЕГАТИВНІ СПОНДИЛОАРТРОПАТІЇ: АНКІЛОЗУЮЧИЙ СПОНДИЛОАРТРИТ

Затверджено

на засіданні кафедри


внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології

імені академіка Л.Т. Малої

Протокол № ______

«____» ______________ 2018 р.
Завідувач кафедри ____________

П.Г. Кравчун
Схвалено методичною комісією ХНМУ з проблем професійної підготовки терапевтичного профілю

Протокол № ___

від “____”_________2018 р.
Голова ____________Кравчун П.Г.



Харків 2018

Серонегативні спондилоартропатії: анкілозуючий спондилоартрит: методичні вказівки для студентів 5 курсу / Упор. П.Г. Кравчун, В.Ю. Дєлєвська – Харків: ХНМУ, 2018. – 17 с.

Упорядники: Кравчун П.Г.

Дєлєвська В.Ю.
Серонегативні спондилоартропатії: анкілозуючий спондилоартрит
Актуальність теми. Анкілозуючий спондилоартрит це хронічне прогресуюче запальне захворювання суглобів з переважним ураженням осьового скелета. Поширеність захворювання складає 0,05-0,1%. Значно частіше хворіють чоловіки (понад 90%). У 80% хворих захворювання починається у віці 20-40 років, досить складно піддається лікуванню і, як наслідок може призводити до ранньої інвалідізації пацієнтів.

Мета заняття

Загальна: Навчання студентів етіології, патогенезу, клінічної симптоматики, лабораторно-інструментальної діагностики та раціональної терапії, профілактики ускладнень, реабілітації.

Конкретна:

  1. Визначення поняття анкілозуючого спондилоартриту.

  2. Етіологія анкілозуючого спондилоартриту.

  3. Патогенез анкілозуючого спондилоартриту.

  4. Класифікація анкілозуючого спондилоартриту.

  5. Клінічна картина анкілозуючого спондилоартриту: суб'єктивні дані, загальний огляд, дані пальпації, перкусії та аускультації, діагностичні проби, висновок лабораторно-інструментальних методів досліджень.

  6. Диференціальна діагностика анкілозуючого спондилоартриту.

  7. Основні принципи лікування анкілозуючого спондилоартриту.

  8. Перебіг і прогноз анкілозуючого спондилоартриту.

Студент повинен знати:
Студент повинен вміти:

  • етіологію анкілозуючого спондилоартриту;

  • патогенез анкілозуючого спондилоартриту;

  • класифікацію анкілозуючого спондилоартриту;

  • методи діагностики анкілозуючого спондилоартриту;

  • основні принципи лікування та профілактики.

  • зібрати анамнез, скарги хворого;

  • скласти план обстеження хворого;

  • інтерпретувати показники лабораторних даних;

  • інтерпретувати дані рентгенологічних досліджень;

  • обгрунтувати по кроках клінічний діагноз;

  • написати рецепт на препарати і пояснити їх механізм дії і побічні дії.

Практичні навички:

Проведення загального огляду, дослідження опорно-рухового апарату, пальпацію, проводити діагностичні проби.
Технологічна карта заняття


№

п/п
Етап
Час,

хви­ли­ни
Місце проведення

заняття

1
Підготовчий
5
Учбова кімната

2
Перевірка та корекція початкового

рівня знань-умінь:

-тестовий контроль

- опитування


25

40

Учбова кімната

3
Самостійна курація хворих
50

Палата

4
Аналіз даних лабораторного та інструментального дослідження хворих
35 
Учбова кімната

5
Робота в кабінеті

функціональної діагностики (УЗД, ЕКГ)
35
Кабінет функціональної діагностики

6
Контроль кінцевого рівня знань
25
Учбова кімната

7
Підведення підсумків заняття,

розбір помилок, результати контролю та опитування
10
Учбова кімната




Всього







Матеріальне забезпечення теми

1. Мультимедійна презентація.

2. Рентгенограми, дані комп'ютерної томографії

3. Дані лабораторних методів дослідження

4. Хворий з анкілозуючим спондилоартритом

5. Ситуаційні завдання, набори для тестового контролю знань з теми «Серонегативні спондилоартропатії: анкілозуючий спондилоартрит»
Перелік теоретичних питань

1. Етіологія і патогенез анкілозуючого спондилоартриту;

2. Клінічна картина;

3. Клінічні проби і симптоми;

4. Рентгенологічні зміни при анкілозуючому спондилоартриті;

5. Диференціальна діагностика;

6. Лікування анкілозуючого спондилоартриту;

7. Ортопедичне лікування анкілозуючого спондилоартриту;

8. Профілактика.

Орієнтована карта роботи студентів

Етіологія і патогенез АС вивчені недостатньо. Обговорюється роль кишкової і урогенної інфекції. Активно вивчаються імунні порушення. Встановлена генетична схильність до АС. У 90-95% хворих патологічний процес в хребті асоціюється з антигеном гістосумісності НLА-В27. У загальній популяції населення даний антиген зустрічається лише в 7-10% випадків. Володарі HLA-B27 мають ризик захворіти АС в 100 разів вище, ніж людина без генетичної схильності.

Клінічна картина. Існує кілька варіантів дебюту АС. У типових випадках спочатку до патологічного процесу залучаються крижово-кульшові зчленування. Пацієнти скаржаться на невизначену біль і відчуття скутості в області попереку. Болі посилюються в другій половині ночі, можуть віддавати в обидві сідниці і область стегон до підколінної ямки (псевдоішіалгія). Вони не пов'язані з механічними або статичними чинниками і зменшуються при русі. Хворий може прокидатися від почуття скутості і болів в попереку. Одночасно відзначається ранкова скутість в хребті. Хворому важко піднятися з ліжка, згинати й розгинати тулуб. Можливі болі в грудній клітці при чханні, кашлі. Чим менше хворий рухається, тим інтенсивніше у нього больові відчуття. В інших випадках АС починається з периферичного артриту, зазвичай суглобів ніг. Без видимої причини виникає моно-, оліго- або поліартрит із залученням до процесу колінних, гомілковостопних, ліктьових або променезап'ясткових суглобів. Периферичний артрит часто асиметричний. Одночасно або через якийсь час з'являються клінічні ознаки ураження хребта. Подібним чином починається периферична форма АС (10-12% хворих). Одночасно з болями в хребті в процес втягуються плечові і кульшові суглоби (10-12% хворих). Патологічний процес тільки в плечових суглобах рідко порушує їх функцію, а саме захворювання перебігає сприятливо. У більшості випадків болі охоплюють весь плечовий пояс. У деяких хворих може розвиватися хронічний артрит з атрофією м'язів плечового пояса і обмеженням рухів. У кульшових суглобах артрит з наполегливими болями, періартрит (фіброзит). У деяких випадках відзначаються тільки артралгії. Рідко зустрічається "скандинавський" варіант АС з ураженням дрібних суглобів. Крім ураження хребта і периферичних суглобів в процес можуть залучатися органи зору з розвитком іритів, передніх увеїтів і ірідоциклітів (до 20% хворих). Іноді ірит, увеїт, ірідоцикліт буває першим симптомом захворювання, виникаючи задовго до появи клінічних ознак патології хребта. Рідше виявляється патологія серця (аортит, недостатність аортального клапану, міокардит з атріовентрикулярною блокадою, перикардит) і легень (запальні склерозіруючі зміни переважно в верхніх частках). Рано настає порушення вентиляційної функції легень. Ураження нирок може протікати у вигляді нефриту, а потім - амілоїдозу. Розгорнутої стадії хвороби властиві постійні болі в хребті запального характеру. Болі в спині часом стають болісними і захоплюють весь хребет з різким обмеженням всіх його функцій. Виникають також болі в ногах (в стегнових і литкових м'язах). Хребет фіксується в різних положеннях, утворюючи досить характерні типи при даному захворюванні. Виділяється кіфозний тип, при якому виражений кіфоз грудного відділу хребта та гіперлордоз шийного відділу, а також ригідний тип, що характеризується згладжуванням лордозу і кіфозу грудного відділу хребта, внаслідок чого спина хворого виглядає прямою, як дошка. У пізній стадії захворювання патологічний процес охоплює всі відділи хребта. Прогресуючий процес анкілозу досягає високого ступеня: тіла хребців спаяні один з одним. Встановлюється характерна поза "прохача" (людина в формі знаку). Больовий синдром стає менш вираженим. Різко знижується працездатність хворих.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ АНКІЛОЗУЮЧОГО СПОНДИЛОАРТРИТУ (СИМПОЗІУМ ВООЗ, РИМ 1963)

  • Біль і скутість в попереково-крижовій області тривають більше 3 міс і не проходять у спокійному стані;

  • Торакальна біль і ригідність;

  • Обмеження рухливості в поперековому відділі хребта;

  • Обмеження дихальної екскурсії грудної клітини;

  • Ірит і його наслідки;

  • Рентгенівські ознаки двостороннього сакроілеїту (II - IV стадії).

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕРЕБІГУ АС

  • повільно прогресуюче;

  • повільно прогресуюче з періодами загострення;

  • швидко прогресуюче - за короткий термін призводить до повного анкілозу;

  • септичний варіант, що характеризується гострим початком, проливними потами, ознобами, лихоманкою, швидкою появою вісцеритів, ШОЕ 50-60 мм / год і вище.

 

РІВЕНЬ АКТИВНОСТІ АС ЗАЛЕЖНО ВІД КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ

  • I, мінімальна - невелика скутість і біль в хребті і суглобах кінцівок вранці, ШОЕ - до 20 мм / год, СРБ + ;

  • II, помірна - постійні болі в хребті і в суглобах, ранкова скутість - кілька годин, ШОЕ - до 40 мм / год, СРБ ++ ;

  • III, виражена - сильні постійні болі в хребті і суглобах, скутість протягом всього дня, ексудативні зміни в суглобах, субфебрильна температура, вісцеральні прояви, ШОЕ - більше 40 мм / год, СРБ +++ .


СТУПЕНІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

  • I: зміна фізіологічних вигинів хребта, обмеження рухливості хребта і суглобів;

  • II: значне обмеження рухливості хребта і суглобів, внаслідок чого хворий змушений міняти професію;

  • III: анкілоз усіх відділів хребта і кульшових суглобів, що викликає повну втрату працездатності, або неможливість самообслуговування.

 

КЛІНІЧНІ ВАРІАНТИ

  • Центральна форма - ураження тільки хребта;

  • Різомелічна форма - ураження хребта, плечових і кульшових суглобів;

  • Периферична форма - ураження хребта і периферичних суглобів (колінних, гомілковостопних і ін.);

  • Скандинавська форма - ураження дрібних суглобів;

  • Вісцелярна форма - з ураженням внутрішніх органів: очей (увеїт), аорти (аортит, аортальна недостатність), нирок (вторинний амілоїдоз).

 

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ СТАДІЇ

  • Нечіткість контурів зчленування. Субхондральний склероз. Розширення суглобової щілини;

  • Виражений субхондральний склероз. Звуження суглобових щілин. Ерозії;

  • Частковий анкілоз;

  • Повний анкілоз.

Лабораторні дані. При підозрі на АС слід провести такі лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, визначення гострофазових показників, ревматоїдного фактору, антигену гістосумісності HLA-B27.

В загальному аналізі крові - ШОЕ від помірних до значних цифр. На ранніх стадіях захворювання ШОЕ може змінюватися незначно. З'являється С-реактивний білок, зростає рівень серомукоїду, а-2-глобулінів. РФ відсутній. У абсолютної більшості хворих виявляється НLA-B27.

Аналіз сечі не змінюється, якщо не розвивається амілоїдоз нирок.

Інструментальні дослідження. Найважливіше значення в діагностиці АС має рентгенографія хребта в 2 проекціях. На ранніх стадіях захворювання обов'язкова рентгенографія крижово-кульшового зчленування. Важлива і рання діагностична ознака АС - рентгенологічні зміни в крижово-кульшових зчленуваннях у вигляді двостороннього сакроілеїту. Спочатку зникає чіткість контурів суглобових поверхонь цих зчленувань. Пізніше з'являються крайові ерозії, контури суглобових поверхонь виглядають нерівними, а суглобова щілина - звуженою. Цей процес завершується повним анкілозом крижово-кульшового зчленування.

Поступово виникають тіні звапніння і окостеніння в області передньої поздовжньої зв'язки на рівні міжхребцевих дисків в бічних і передніх відділах. Сіндесмофіти (овальні кісткові містки між хребцями) є результатом оссифікації периферичних відділів міжхребцевих дисків, а не поздовжньої зв'язки хребта. Висота між хребтовими дисками при цьому не змінюється. Патологічний процес, як правило, поширюється від поперекового до грудного і шийного відділів хребта. Поступово сіндесмофіти захоплюють всі відділи хребта, що надає йому вид бамбуковій палиці.

На ранніх стадіях ознаки сакроілеїту добре визначаються при сцинтиграфії крижово-кульшового зчленування за допомогою пірофосфату. Якщо є запальний процес, відзначається підвищене накопичення ізотопу в проекції крижово-кульшового зчленування.

Діагностика. При підозрі на АС після аналізу клінічних проявів необхідно оцінити функціональний стан хребта. Для цього визначаються симптоми Кушелевського і Меннеля, що дозволяють виявити субклінічні форми сакроілеїту. Потім досліджується рухливість поперекового (симптом Шобера), грудного (симптом Отта) і шийного (симптом Форсст’є) відділів хребта, а також оцінюється (симптом Томайера) відстань від кінчиків пальців до підлоги при максимальному нахилі хребта. Визначення зазначених симптомів має найбільше значення в оцінці ефективності подальшої терапії.

На ранніх стадіях в діагностичному плані найбільш інформативні рентгенографія крижово-кульшового зчленування і визначення антигену гістосумісності НLА-В27. Велике значення надається діагностиці ex juvantibus. У хворих АС серед безлічі НПЗЗ найбільш ефективні похідні індолу і піразолони. Відсутність клінічного ефекту на тлі навіть тижневого прийому індометацину або бутадиону дозволяє засумніватися в діагнозі АС.

Диференціальна діагностика проводиться з псоріатичним артритом, хворобою Рейтера, дифузним ідіопатичним гіперостозом хребта, ревматоїдним артритом, спондильозом, міжхребцевим остеохондрозом, туберкульозом хребта.
Приклади формулювання діагнозу:

- Анкілозуючий спондилоартрит, центральна форма, повільно-прогресуючий перебіг, активність II ступеня, III рентгенологічна стадія, функціональна недостатність суглобів II ступеня.

- Анкілозуючий спондилоартрит, різомелічна форма, повільно-прогресуючий перебіг, активність II ступеня, IV рентгенологічна стадія, функціональна недостатність суглобів III ступеня.

Ускладнення: Амілоїдоз нирок.

Лікування. Режим хворого, який страждає АС, має істотне значення в комплексі реабілітаційних заходів. На відміну від багатьох захворювань суглобів при АС рекомендується постійний руховий режим. В стані спокою хворі відчувають себе гірше, ніж після легкого фізичного навантаження.

З медикаментозних засобів при АС найбільш ефективні нестероїдні протизапальні засоби. Препаратами вибору вважаються похідні індолуксусної кислоти (індометацин, метіндол). Терапевтична дія індометацину або бутадиону в лікуванні хворих АС настільки велика, що результати цього лікування використовуються в якості додаткового діагностичного критерію. У період загострення процесу індометацин призначається по 150 мг на добу тривало до виразного зниження активності запального процесу. Потім потрібно перейти на прийом підтримуючих доз препарату - 25-75 мг на добу. Підтримуючі дози нестероїдних протизапальних препаратів хворі повинні приймати протягом багатьох місяців, роблячи перерви лише при хорошому самопочутті і рівні ШОЕ менше 25 мм / год. Піразолонові похідні через часті побічні дії сьогодні застосовуються виключно рідко. Їх тривалий прийом небажаний. Ін'єкції реопірину (пірабутол) протягом 3-5 днів нерідко використовуються як додатковий засіб до прийому індометацину з метою посилення протизапального і знеболюючої дії. У разі непереносимості індометацину, появі побічних дій або його неефективності призначаються інші протизапальні препарати (диклофенак натрію, напроксен, піроксикам та ін.). За ефективністю вони дещо поступаються похідним індолуксусної кислоти.

При наявності у хворого АС периферичного артриту показано внутрішньосуглобове введення кортикостероїдних гормонів пролонгованої дії. Кортикостероїдні гормони, які призначаються всередину, при АС ефективні незначно. Вони застосовуються тільки в 2 випадках: а) при високій активності процесу, яку не вдається купірувати нестероїдними протизапальними засобами; б) при наявності позасуглобових (системних) проявів АС: іритів, іридоциклитів, увеїтів, аортитів, перикардитів і т.п. Преднізолон необхідний в дозі 20-40 мг / добу.

Майже кожному хворому АС показані міорелаксанти центральної (мідокалм) або периферичної (сирдалуд) дії. Вони знімають перенапруження м'язових груп спини, зменшують відчуття скутості і больовий синдром.

У випадках швидко прогресуючого перебігу АС, неефективності звичайної терапії в схему лікування слід включати препарати базисної терапії (метотрексат, сульфасалазин) у звичайній терапевтичній дозі. У міру згасання активності запального процесу призначається фізіотерапевтичне лікування (діадинамічні струми, фонофорез гідрокортизону, постійне магнітне поле та ін.). Ці дії спрямовані на зменшення запального процесу, м'язового спазму і больового синдрому. При мінімальній активності процесу перевага віддається тепловим процедурам (парафін, озокерит, грязі, сауна) і родонових ванн. При АС надзвичайно важливі регулярні заняття лікувальною фізкультурою двічі на день - вранці і ввечері. Вправи краще виконувати через 30-40 хв після прийому анальгетиків, коли зменшуються болі і скутість в хребті. Важливий елемент фізичних вправ - постійний контроль над позою.

Експертиза працездатності . На відміну від більшості захворювань суглобів при АС хворий повинен звільнятися від роботи тільки в разі максимальної активності процесу і вираженого больового синдрому в хребті або периферичних суглобах. Такі пацієнти направляються на стаціонарне лікування. У даній ситуації мова не йде про професії, пов'язані з виконанням важкої фізичної праці. Не спокій, а рух і легка фізична праця зменшують відчуття скутості і вираженість больового синдрому в хребті. При значних обмеженнях функції хребта або периферичних суглобів, хворий направляється на медико-реабілітаційну експертну комісію для встановлення групи інвалідності.

Прогноз. При ранньому встановленні діагнозу, повільно прогресуючому перебігу захворювання, адекватному лікуванні і дотриманні рекомендацій по режиму можна розраховувати на тривале збереження функції хребта і периферичних суглобів, а також працездатності хворого. В умовах швидко прогресуючого перебігу АС і (або) неадекватного лікування протягом 5-10 років розвивається повний анкілоз хребта, що супроводжується вираженими порушеннями функціональної здатності хворого, аж до неможливості самообслуговування в повному обсязі. У частини хворих через 10-20 років від початку захворювання розвивається ускладнення АС у вигляді амілоїдозу нирок, що протягом декількох років призводить хворого до розвитку хронічної ниркової недостатності.

Профілактичні заходи в початкових стадіях АС спрямовані на попередження формування порочних позицій хребта і збереження його рухливості. Хворий повинен вести активний спосіб життя, багато рухатися, плавати. Слід уникати тривалого сидіння. Хворі навчаються м'язовому розслабленню в положенні лежачи. Рекомендуються вправи, спрямовані на можливе повне збереження всіх видів рухів в хребті: згинання та розгинання, нахили тулуба в сторони, діставання руками до підлоги, ротаційні рухи і т.п. для розтягування зв'язкового апарату хребта подібним хворим корисно щодня протягом декількох хвилин повисіти на руках на шведській стінці. Рекомендуються глибокі дихальні рухи з метою збереження вентиляційної функції легень. Крім лікувальної фізкультури показані регулярні заняття в спортивних секціях (плавання, теніс, волейбол та ін.). У розгорнуту стадію захворювання необхідно носіння взуття на високому і стійкому каблуці. При цьому центр ваги організму переноситься вперед і хворий прагне випростатися, чим збільшує лордоз в поперековому відділі хребта. Хворі АС повинні спати на жорсткому ліжку без подушки або користуватися тонкою подушкою під голову і надпліччя, якщо формується кіфоз в шийному відділі хребта. Показано щорічне санаторно-курортне лікування в санаторіях з родоновими або грязьовими джерелами. Всі хворі АС перебувають на диспансерному обліку у ревматолога.
Ситуаційні задачі

1. Хвора Ш. 49 років, скаржиться на болі, обмеження руху в шийному, попереково-крижовому відділах хребта, почервоніння очей, загальну слабкість.

З анамнезу життя:

• З перенесених захворювань - часті простудні захворювання

• менструації з 13 років, статеве життя з 20 років, вагітність -1, пологи -1.

• Алергія на лікарські препарати і харчові продукти не відзначалася.

• Сімейний / соц. анамнез: одружена, працює медсестрою. Шкідливих звичок немає.

Епід. анамнез

• В контакті з інфекційними хворими не була,

• Препарати крові не отримувала

• Ін'єкційну терапію заперечує

Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда, без висипань. Поза «прохача». Ригідність грудної клітини. Обмеження дихальної екскурсії грудної клітки. Поперековий відділ хребта у вигляді прасувальної дошки. Симтоми Форест’є, Томайера і Кушелевського 1,2,3 позитивні. У легенях везикулярне дихання. Серце: тони приглушені. АТ 110/75 мм.рт.ст. Пульс 70 ударів за 1 хвилину. Живіт м'який, безболісний.

Лабораторні дослідження: Загальний аналіз крові: Нь - 90г / л, лейкоцити - 7,0 х 10 9 , ШОЕ- 25мм / год.

Загальний аналіз сечі: питома вага 1015, білок – – , лейкоцити - 3-4 / п/з, епітелій - 1-2 / п/з,

СРБ +, РФ негативний.
Запитання і завдання

  1. 1. Які додаткові методи дослідження потрібно провести для постановки діагнозу?

  2. На ваш погляд, з якими патологіями потрібно провести диференціальну діагностику?

  3. Перерахуйте критерії діагнозу.

  4. Який ваш діагноз і обґрунтуйте його.

  5. Складіть план лікування.


2. Відзначте найбільш характерні ознаки серонегативного спондилоартриту:

А. відсутність ревматоїдного фактору

Б. частіше розвивається у жінок, ніж у чоловіків

В. підшкірні вузлики

Г. наявність ревматоїдного фактору
3. Які клінічні прояви зустрічаються при серонегативних спондилоартропатіях?

А. ураження очей

Б. виразка шкіри і слизових оболонок

В. ураження нігтів

Г. ураження дистальних міжфалангових суглобів
4. Що з нижче перерахованого не характерно для анкілозуючого спондилоартриту:

А. частіше розвивається у осіб молодого віку

Б. частіше розвивається у жінок

В. вища смертність від легеневих серцевих і ниркових захворювань ніж в популяції

Г. ураження очей може бути першим проявом захворювання

Д. виникають труднощі при управлінні машиною
5. Які з перерахованих ознак не часто трапляються при анкілозуючому спондилоартриті?

А. збільшення ШОЕ

Б. HLA-B27

В. сакроілеїт

Г. ревматоїдний фактор

Д. гастропатії
6. Для анкілозуючого спондилоартриту характерно все, крім?

А. нічні болі в спині

Б. жіноча стать

В. зменшення болю після фізичних вправ

Г. наявність болі в спині у родичів хворих

Д. молодий вік
7. Які з перерахованих проявів не характерні для анкілозуючого спондилоартриту?

А. апікальний легеневий фіброз

Б. кіфоз

В. аортальна недостатність

Г. периферичний артрит

Д. хронічний кон'юнктивіт

8. Зміни яких лабораторних показників спостерігається тільки при серонегативному спондилоартриті?

А. жоден з перерахованих

Б. ШОЕ

В. HLA B -27

Г. антинуклерний фактор

Д. все перераховане
9. Причина реактивного артриту:

А. спадкова схильність

Б. хламідійна інфекція

В. порушення балансу Т- і В-лімфоцитів

Г. порушення обміну речовин

Д. аутоімунне ураження
10. При хворобі Бехтєрєва частота виявлення антигену гістосумісності HLA B27 становить:

А. менш 50%

Б. 50%

В. понад 70%
11. При хворобі Бехтєрєва лабораторні показники відображають активність запального процесу:

А. адекватно

Б. НЕ адекватно

Правильні відповіді: 2-А, 3-А, 4-Б, 5-Г, 6-Б, 7-Д, 8-В, 9-Б, 10-В, 11-Б. 

Література

Основна

  1. Терапия. Руководство для врачей-интернов и студентов / Под ред. Л.Т.Малой, В.Н.Хворостинки 2-е издание, в 2-х т.- Х.: "Фолио", 2005. – I т. - 1113 с.

  2. Сучасна практика внутрiшньої медицини: навчальний посiбник / За ред. О.М. Бiловола, П.Г. Кравчуна, Л.А. Лапшиної. Харкiв: ХНУ iм. В.Н.Каразiна, 2012 – 644 с.

  3. Основи внутрiшньої медицини: пiдручник, Т.1/ В.Г. Передерiй, С.М.Ткач. – К.: Нова книга, 2009. - 640с.

  4. Основи внутрiшньої медицини: пiдручник, Т.2/ В.Г. Передерiй, С.М.Ткач. – К.: Нова книга, 2009. - 784с.

  5. Основи внутрiшньої медицини: пiдручник, Т.3 / В.Г. Передерiй, С.М.Ткач. – К.: Нова книга, 2010. - 1006с.

  6. Костюкевич О.И. Современные подходы к диагностике и лечению синдрома кахексии с позиций врача терапевта // Онкология: библиотека РМЖ. – 2011. – Том 2, № 1. – С.24 – 28.

  7. Руководство по парентеральному и энтеральному питанию / под ред. Хорошилова И.Е. – СПб, 2000 – 376 с.

  8. Арутюнов Г.П. Кахексия у больных ХСН. Каков масштаб проблемы? Что мы знаем и что нам делать? – Сердечная недостаточность. – 2001. – Т. 2, №3. – С.5-11.

  9. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 1 /За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056 с.

  10. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 /А.С.Свінцицький, Л.Ф.Конопльова, Ю.І.Фещенко та ін.; За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2009. – 1088 с.

  11. Внутрішня медицина: Порадник лікарю загальної практики: навчальний посібник. / А.С. Свінціцький, О.О. Абрагамович, П.М. Боднар та ін.; За ред. проф. А.С. Свінціцького. – ВСВ «Медицина», 2014. – 1272 с. + 16с. кольоров. вкл.

  12. Наказ МОЗ України № 676 від 12.10.2006 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Ревматологія».

  13. Практикум з внутрішньої медицини: навч. пос. / К.М. Амосова, Л.Ф. Конопльова, Л.Л. Сидорова, Г.В. Мостбауер та ін. – К.: Український медичний вісник, 2012 р. – 416 с.

  14. Свінцицький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г., Хомченкова Н.І. Ревматичні хвороби та синдроми. – К. :"Книга плюс", 2006. – 680 с.


Допоміжна

1. http: //.www.med-site.narod.ru/index.htm

2. Опис, діагностики, лікування захворювань. Фармацевтика, анатомія.

3. http : // www . recipe . ru

4. Медицина: інформаційні ресурси, бази даних.

5. http : // www . vh . org

6. Один з найбільш пізнавальні медичних сайтів.

7. http : // www . meddean . luc . edu

8. Енциклопедія обстеження хворого з безліччю ілюстрації, короткий опис хвороб, тестування.

9. http : // embbs . com

10. Історії хвороби, навчання, атлас по ЕКГ та ін.

11. WWW . TMA . uz .

Навчальне видання
СЕРОНЕГАТИВНІ СПОНДИЛОАРТРОПАТІЇ: АНКІЛОЗУЮЧИЙ СПОНДИЛОАРТРИТ
Методичні вказівки для студентів 5 курсу ІІ медичного факультету

Упорядники: Кравчун П.Г.

Дєлєвська В.Ю.


Відповідальний за випуск: Кравчун П.Г.


Комп’ютерний набор і

комп’ютерна верстка

План 2018, поз. ___.

Формат А5. Ризографія. Ум. друк. арк. ___.

Тираж 150 прим. Зам. № ____.

______________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

ХНМУ, пр. Науки, 4, м. Харків, 61022

izdat@knmu.kharkov.ua

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК № 3242 від 18.07.2008 р.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас