Національний університет біоресурсів і природокористування України
Реферат
на тему:
«Програмно-методологічні аспекти та організаційні питання статистичних спостережень»
Виконала:
Студентка 1 курсу 1 група
ТВППТ
Шевчук Анна
Володимирівна
Київ – 2020р.
Зміст
Вступ
Програмно-методологічні аспекти.
Статистична інформація та її розповсюдження.
Типи та методи статистичних обстежень.
Поняття про статистичне спостереження,етапи його проведення.
Організаційні питання статистичного спостереження.
Список використаних джерел
Вступ
В умовах переходу на міжнародну методологію обліку та статистики й адаптації її до ринкових умов передбачається комплексний взаємозв’язок та вдосконалення всіх елементів статистичного спостереження з урахуванням сформованого ринкового попиту на інформацію, нових вимог до її якості.
Цим зумовлюється необхідність подальшого вдосконалення системи
збору, обробки й тиражування інформації. Головною метою реформування статистики в цих умовах є створення нової системи збору ін формації, зокрема мається на увазі широке застосування статистичних спостережень.
Опанування теорією і практикою організації й проведення статистичних спостережень є найважливішим завданням не тільки для робітників статистичних органів, а й для респондентів та користувачів.
Програмно-методологічні аспекти
Проведення спостереження полягає у безпосередньому заповненні формулярів, тобто у реєстрації даних. Контроль результатів спостереження здійснюється з метою перевірки повноти та правильності заповнення формулярів.
Програмно-методологічні питання плану спостереження охоплюють визначення його мети, об'єкта, одиниці та програми. Мета спостереження — це його головне пізнавальне завдання. Об'єкт спостереження — сукупність одиниць, які підлягають статистичному дослідженню. Для того щоб встановити об'єкт спостереження необхідно чітко визначити склад та межі статистичної сукупності. Для цього формулюються певні правила, а деяких випадках встановлюється ценз. Ценз — це обмежувальна ознака, якій повинні відповідати всі одиниці сукупності.
Одиниця спостереження — це та первинна ланка (елемент), від якої одержують необхідні відомості. Одиниця сукупності — це первинний елемент об'єкта спостереження, ознаки якого підлягають реєстрації.
Під програмою спостереження розуміють перелік питань, на які необхідно одержати відповіді в процесі спостереження, тобто це перелік ознак, котрі підлягають реєстрації.
Програма статистичного спостереження оформлюється у вигляді формуляра, в якому містяться питання та відведені місця для реєстрації відповіді. У статистичній практиці використовуються два види формулярів — списковий та індивідуальний. Індивідуальний формуляр заповнюється для однієї одиниці сукупності, а списковий — для двох і більше. З метою забезпечення єдиного підходу до заповнення формулярів готується інструкція, у якій роз'яснюється суть запитань та наводяться варіанти відповідей.
Організаційні питання плану спостереження визначають місце і час його проведення, організаційну форму, вид та спосіб проведення, підготовчі роботи, порядок приймання матеріалів і т.д.
Місцем спостереження вважається той пункт, де реєструються ознаки, наприклад, при проведенні перепису населення це житлові приміщення.
Розрізняють об'єктивний та суб'єктивний час спостереження. Об'єктивний час спостереження — це той момент або період часу, станом на який реєструються ознаки. У тому випадку, коли об'єкт спостереження швидко змінюється і нараховує дуже велику кількість одиниць, встановлюється так званий критичний час. Суб'єктивний час спостереження — це період відведений на заповнення формулярів.
У плані статистичного спостереження вказуються органи державної статистики, які здійснюють його підготовку та проведення, а також несуть відповідальність за якість його результатів.
Статистична інформація та її розповсюдження
Державна статистика виконує важливу роль у механізмі управління економікою, орієнтованою на реалізацію інтересів держави в області інформації.
Інформація в перекладі з латинської мови означає "освідомлення, доведення відомостей про що-небудь"
Статистична інформація (статистичні дані) – первинний статистичний матеріал про соціально-економічні явища, який формується в процесі статистичного спостереження, а потім піддається систематизації, зведенню, аналізу й узагальненню.
Основними властивостями статистичної інформації є масовість і стабільність. Перша властивість пов'язана з особливостями предмета статистики, друга – з незмінністю один раз зібраної інформації, її здатністю застарівати й необхідністю одержання нової інформації.
Склад статистичної інформації багато в чому визначається потребами суспільства в умовах ринкової економіки. Поява різних форм Власності, зміна системи господарювання й відхід від директивно-планових методів регулювання економіки спричинили зміни й у політиці поширення статистичної інформації. Якщо раніше найважливішим завданням державної статистики було забезпечення управлінських органів оперативною інформацією про положення в країні (вона часто носила закритий характер), то в цей час майже вся інформація, що направляється управліньським органам, стає надбанням громадськості. Основними споживачами статистичної інформації є уряд, комерційні структури, міжнародні організації, громадськість.
Статистична інформація необхідна для дво- і багатосторонніх економічних угод між державами. Вона є одним із вирішальних орієнтирів політики, сприяє об'єктивному обговоренню конкретних питань (не тільки економічної політики держави).
Статистика подає інформацію для рішення регіональних завдань, для підприємницької діяльності (рівень цін на товари в різних регіонах, обсяги реалізації товарів, умови кредитування, рівень і темпи інфляції, зайнятість і т. д.).
Якість, вірогідність інформації визначають ефективність використання статистики на будь-якому рівні й у будь-якій сфері. Досить трудомістка робота з забезпечення необхідних для цих цілей даних є важливим державним завданням, виконання якого ставиться в обов'язок державної (офіційної) статистики.
Мікродані повинні триматися в таємниці, у той час як макродані повинні бути доступні кожному. Статистика бачить своє завдання у створенні суспільної (тобто фінансованої державою) інфраструктури" у сфері інформації за допомогою цифрових даних. Тому говорять про інформаційну інфраструктуру, що забезпечує користувачів якісною, достовірною статистичною інформацією.
Головним джерелом опублікованої статистичної інформації є видання органів державної статистики. Найбільш повну інформацію про країну містить офіційне видання – статистичний щорічник, видаваний Держкомстатом України – вищим органом державної статистики країни. Дані про соціально-економічне положення України в якому-небудь році в порівнянні з попередніми роками втримуються також і в короткому статистичному збірнику Держкомстату України "Україна в цифрах".
Типи та методи статистичних обстежень
Оскільки статистичні дослідження значно розрізняються як за
своєю природою, так і за складністю, звичайно корисно класифікувати їх
за групами. Насамперед, можна виділити два широких класи досліджень
залежно від ролі самого дослідника. Якщо він спостерігає те, що відбувається, без спроби вмішатися, таке дослідження прийнято називати
обстеженням (від латинського слова supervidere, що в перекладі означає
"спостерігати"). Якщо, з іншого боку, завдання полягає в з'ясуванні, що із
чого виникає і якою мірою, і дослідник робить ті або інші дії з рядом
елементів або з усією системою, то в цьому випадку можна говорити про
проведення експерименту (від латинського слова experiri, що в перекладі
означає "випробовувати").
Другий критерій класифікації – призначення, або мета дослідження.
Чи є воно в цілому описовим або аналітичним, що передбачає пошук
можливих взаємозв'язків? У дослідженнях аналітичного типу інтерес
представляють можливі зв'язки між факторами й, як правило, причинний
механізм, що може "пояснити" спостережуване. Далі можна поставити
питання: ми спостерігаємо просто ряд елементів з постійними значен-
нями або багатофакторною системою, в якій є один або більше
причинно-наслідкових механізмів? Розходження за кількістю факторів,
розглянутих у дослідженнях, по суті, характеризують ступінь їхньої
складності.
Класифікація досліджень
| Вид дослідження | Роль дослідника | Мета дослідження | |||
| Описова (виміряти й записати) | Аналітична (визначити й/або описати взаємозв'язки) | ||||
| Характер явища | Характер явища | ||||
| Однофак-торний | Багатофак- торний | Однофак-торний | Багатофак-торний | ||
| Обстеження | Пасивна роль: "природний процес", "неконтрольований процес", "ендогенний процес | Просте обстеження (наприлад, підрахунок думок) | Порівняльне обстеження (наприклад, перепис населення) | | Дослідницьке обстеження (наприклад, факторів, що впливають на досягнення в галузі освіти) |
| Експеримент | Активна роль: "спланований процес", "контрольований процес", "екзогенний процес" | Простий експеримент (наприклад, визначення швидкості світла) | Порівняльний експеримент (наприклад, проби в сільському господарстві) | | Експериментальне дослідження, "факторний" експеримент (наприклад, генетичне дослідження) |
Дослідницьке обстеження – термін, широко застосовуваний у суспільних науках, що визначаює дослідження, в якому численні дані одержують із простих і порівняльних обстежень. Але можуть виникнути досить складні проблеми визначення й відшукання причинно-наслідкових зв'язків. Якби такі дослідження можна було виконати як добре сплановані експерименти, то було б набагато менше труднощів, зв'язаних зі статистикою й одержанням висновків. Як правило, це неможливо. Експериментальне дослідження, як і дослідницьке обстеження, так само сильно залежить від даних, які одержують із обстежень, що звичайно представляють собою серію простих і порівняльних обстежень, зроблених у різний час.
Поняття про статистичне спостереження,етапи його проведення.
Статистичне спостереження – перша стадія статистичного дослідження, що представляє собою науково організований збір масових даних про досліджувані явища й процеси громадського життя. Однак не всяке зібрання відомостей є статистичним спостереженням (наприклад, спостереження покупця за зміною цін на міських ринках). Статистичним можна назвати лише таке спостереження, яке забезпечує реєстрацію встановлюваних фактів у облікових документах для наступного узагальнення.
Прикладами статистичного спостереження служить систематичний облік витрат на виробництво (його результат – забезпечення неперервного виробництва) і популярні в останні роки опитування суспільної думки з метою виявлення відносини людей до питань або подій, що представляють інтерес.
Статистичне спостереження може проводитися органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, економічними службами банків, бірж, фірм. Воно обов'язково повинно бути масовим, систематичним, проводитись на науковій основі за заздалегідь розробленими планом й програмою.
Планомірність статистичного спостереження полягає в тім, що воно готується й проводиться за розробленим планом, який входить до плану всього статистичного дослідження й включає питання методології, організації, техніки збору інформації, контролю її вірогідності й оформлення підсумкових результатів.
У плані статистичного спостереження вказується час і місце спостереження. Вибір часу передбачає рішення двох питань – і встановлення критичного моменту (дати) або інтервалу часу й визначення строку (періоду) спостереження.
Статистичні показники характеризують досліджуване явище або на певний момент часу, або за певний період часу. Наприклад, показник чисельності працюючих або запас матеріалів можуть бути представлені на певний момент (на початок місяця, початок або кінець року й т. д.), а дані про кількість виробленої продукції можуть бути представлені тільки за певний інтервал часу (день, місяць, квартал, рік).
Строк (період) спостереження – це час від початку до закінчення збору відомостей, тобто час, протягом якого відбувається заповнення статистичних формулярів (бланків певних форм обліку та звітності).
Масовий характер статистичного спостереження припускає, що воно охоплює велику кількість випадків прояву досліджуваного явища або процесу, достатнє для одержання правдивих статистичних даних.
Систематичність статистичного спостереження визначається тим, що воно повинне проводитися або систематично, або безупинно, або регулярно. Тільки такий підхід дозволяє вивчити тенденції й закономірності соціально-економічних процесів, що характеризуються кількісними та якісними змінами.
У системі державної статистики не менш третини всього обсягу робіт пов'язано з одержанням даних. Зібрані дані обробляються й аналізуються. Результати всього економіко-статистичного дослідження багато в чому залежать від вірогідності первинних даних статистичного спостереження, їхньої відповідності фактичному положенню. Вірогідність даних залежить від багатьох причин: професійної підготовки самого статистика, програми спостереження, змісту анкет, якості підготовки інструкцій з їхнього заповнення й т. д. На вірогідність даних впливає й соціальна функція показника (навмисна невірогідність даних про кількість злочинів, професійні захворюваності, дитячі смертності й ін.).
Дані окремих одиниць спостереження (людей, підприємств і т. д.) повинні бути порівняні один з одним, інакше неможливо їхнє наступне узагальнення. Порівнянність даних забезпечується єдністю строків спостереження (наприклад, чисельність студентів інституту визначається на початок навчального року), його програми, методів реєстрації даних.
Отже, в результаті статистичного спостереження повинна бути отримана тільки об'єктивна, порівнянна й досить повна інформація, що дозволяє на наступних етапах дослідження забезпечити науково обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку досліджуваного явища.
Організаційні питання статистичного спостереження.
Успіх будь-якого статистичного спостереження залежить не тільки від методологічної підготовки, але й від правильного та своєчасного рішення широкого спектра організаційних питань.
Найважливіше місце в організаційній роботі займає підготовка кадрів, у процесі якої проводяться різного роду інструктажі зі співробітниками статистичних органів, з організаціями, котрі представляють дані з питань заповнення статистичних документів, підготовки матеріалів спостереження до автоматизованої обробки й т. д. Якщо проведення спостереження пов'язане з великими витратами трудових ресурсів, то для реєстрації відомостей у період проведення обстежень залучаються особи з непрацюючих (у тому числі безробітні) і деяких категорій учнів (студенти вищих навчальних закладів, учні старших курсів технікумів). При проведенні перепису населення таких осіб називають реєстраторами.
Розмноження документації самого обстеження, документації для проведення інструктажів і розсилання їх обласним комітетам і управлінням статистики також відносяться до організаційних питань спостереження.
У період підготовки статистичного спостереження велика роль приділяється масово-роз'яснювальній роботі: проведенню лекцій, бесід, організації виступів у пресі, по радіо й телебаченню про значення, цілі і завдання майбутнього обстеження.
Для узгодження діяльності всіх служб, зайнятих підготовкою й проведенням спостереження, доцільно скласти календарний план, який представляє собою перелік (найменування) робіт і строки їхнього виконання окремо для кожної організації, зайнятій у проведенні обстеження.
Список використаних джерел
https://buklib.net/books/22893/
https://pidru4niki.com/1053052452999/statistika/statistichne_sposterezhennya