Програма «Зарубіжна література. 5-6 класи»

2
Пояснювальна записка
Предмет «Зарубіжна література» відіграє важливу роль у системі мовно-літературної освіти. Насамперед тому, що за допомогою найкращих творів світового красного письменства він відкриває українському школяреві розмаїття культур різних країн, складність і багатогранність людських стосунків та почуттів, історію духовного розвитку людства, відображену в літературних творах.
Модельну навчальну програму (далі – МНП) із зарубіжної літератури для 5–6 класів (груп) закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р.), Закону України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.), Державного стандарту базової середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898). Ця програма є–складовою частиною типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти
(затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2021 р. № 235).
Пропоновану МНП зорієнтовано на реалізацію загальної мети мовно-літературної освітньої галузі, сформульованої в Держаному стандарті базової середньої освіти так: «Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із
гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної
художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними
мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого
досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень».
Мета предмета «Зарубіжна література» для адаптаційного циклу (5–6 класи) полягає в тому, аби забезпечити перехід учнів на новий, складніший рівень осмислення художніх творів, ознайомити їх з низкою творів, які належать до літературного канону зарубіжної літератури
і водночас зберегти та розвинути інтерес до читання, що був закладений в початковій школі. Для цього матеріал предмета «Зарубіжна література» згруповано за жанрово-тематичним принципом, запропоновано вивчення елементів теорії літератури, уведено поняття
«зарубіжної літератури», звернено увагу на відмінності між давньою та сучасною літературою тощо. Відповідно до мети можна сформулювати завдання для адаптаційного циклу:
- прищеплювати учням любов і потребу в читанні, розширювати їхнє читацьке видноколо, вчити розглядати книжку як засіб пізнання світу й власної особистості;
- учити сприймати художній твір не лише як розповідь про певні події, а як мистецьке явище;
- сприяти усвідомленню різноманітності літератур і культур світу;
- розвивати вміння аналізувати художній текст, сприяти виробленню уявлень про розвиток зарубіжних літератур в
історичному часі й просторі, а також про окремі жанри й тропи;
- учити виявляти моральний сенс прочитаних творів та співвідносити чесноти книжкових персонажів із власним повсякденним досвідом;

3
- розвивати абстрактне мислення, творчу уяву, естетичне почуття, здатність до моделювання нескладних життєвих ситуацій;
- удосконалювати рівень володіння літературною українською мовою, розвивати мовлення, інтерес до вивчення іноземних мов, спілкування та читання іноземними мовами;
- виховувати толерантність до думок інших людей, зокрема представників інших культур і традицій, здатність до міжкультурного діалогу.
З відповідним компетентісним потенціалом мовно-літературної освітньої галузі та основними складниками базових знань користувач МНП може ознайомитись у Додатку 1 до Державного стандарту. Компетентісний потенціал предмета «Зарубіжна література»
(адаптаційний цикл) представлено нижче, після опису структури МНП.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання з мовно-літературної освітньої галузі для класів (груп) з українською мовою навчання вказано в Додатку 2 до Державного стандарту. Зазначені вимоги насамперед передбачають, що учень:
«- взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних
комунікативних ситуаціях;
- приймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх
текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для
збагачення власного досвіду і духовного розвитку;
- висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи
інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з
іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;
- досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними
явищами, аналізує їх».
Концепція пропонованої МНП із зарубіжної літератури для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання спирається на низку положень, які відповідають сучасним викликам літературної освіти.
1.
Особистісний підхід («учнєцентризм»), який передбачає передусім спрямованість навчального процесу на всебічний розвиток особистості учня/учениці, творчий розвиток і забезпечення можливостей для самореалізації учня/учениці та врахування вікових особливостей школярів адаптаційного циклу навчання (5–6 класи).
2.
Естетичний принцип. Художня досконалість творів, їхнє значення для розвитку світової культури та формування ціннісних орієнтирів – один з найважливіших критеріїв включення того чи того тексту до МНП.
3.
Поєднання класичної та сучасної літератури. Художні твори, що ввійшли до МНП, належать до шкільного літературного
канону, тобто до сукупності текстів, які вже понад чверть століття вивчаються в українських школах і пройшли випробування часом.
Водночас є нагальна потреба осучаснити й розширити шкільний літературний канон за рахунок тих творів світового письменства, які ще не здобули сталої наукової оцінки, але припали до душі юним читачам.

4
4.
Репрезентативний принцип. На відміну від предмета «Українська література», який охоплює найзначніші періоди та постаті рідної літератури, предмет «Зарубіжна література» вибірково знайомить з репрезентативними взірцями різної тематики, жанрів, національних традицій тощо.
5. Підсилений етичний складник. Цей принцип у пропонованій МНП зумовлено тим, що зі збільшенням свобод у суспільстві зростає потреба посилити відповідальність особистості за власний моральний вибір. І саме літературні твори з порушеними в них моральними питаннями та проблемами, дослідженням людських характерів, взаємин та суспільного життя надає для такого виховання величезні можливості, зокрема і для виховання толерантності й гуманізму. З огляду на те, що християнство має фундаментальне значення для розвитку європейської та української культури та моральних цінностей, а більшість включених до програми творів слов’янських,
європейських або американських авторів у той чи той спосіб пов’язані з християнською моральною системою та образністю, до програми було введено рубрику «Біблійні перекази», яка знайомить з найвідомішими сюжетами та образами – звісно, без догматизму і нетолерантності стосовно інших релігій. У цьому контексті підручники та уроки за пропонованою МНП можна доповнити рубрикою
«Християнські сюжети та образи в зарубіжній літературі».
6. Розширений українознавчий компонент. Традиційний для предмета «Зарубіжна література» українознавчий компонент у пропонованій МНП суттєво розширюється й концептуально доповнюється. По-перше, як і в попередніх програмах, твори зарубіжної літератури подаються у перекладах українською мовою, що збагачує українську мову учня. По-друге, пропонована МНП включає тексти
іншомовних авторів, які народились, певний час та/або все життя жили на українських територіях. Вивчення їхньої творчості слід розглядати не лише з точки хочу естетичної значущості їхніх творів, а й з огляду на їхню належність багатокультурній спадщині України.
Саме тому до МНП включені, народні казки національних меншин України, твори російськомовних письменників, пов’язаних з Україною, вірші єврейських літераторів, що писали мовою ідиш, а також німецькомовних авторів Буковини. Слід наголосити, що такі автори поєднують Україну із світом, несуть свої уявлення про неї в інші культури.
7. Інтердисциплінарний потенціал курсу. Варто зазначити, що сучасна гуманітаристика, а також вища й шкільна освіта розвиваються в міждисциплінарній парадигмі. З огляду на це в МНП враховано:
- зв'язок з предметом «Українська література», який реалізується через порівняння текстів, дослідження численних контактів українських авторів із зарубіжними, ознайомлення з працею українських майстрів перекладу та роботами дослідників української та зарубіжної літератур;
- перетини між українською та зарубіжною літературами у межах рубрики «Література рідного краю», репрезентованої творами регіональних письменників, які писали мовою національних меншин;
- зв'язок з вивченням іноземних мов, передусім за рахунок долучення уривків з оригіналів;
- зв'язок із всесвітньої історією та історією культури, що дозволяє вибудувати історико-культурний контекст художніх творів, що вивчаються;
- зв'язок літератури з різними видами мистецтва, що суттєво доповнює культурологічний контекст
- зв'язок літератури з предметами природознавчого та суспільствознавчого циклів.

5
8. Академічна свобода вчителя/автора підручника. Можливості для її реалізації передбачено в рубриках МНП як на рівні добору художніх творів («Зміст навчального предмета») так і на рівні видів навчальної діяльності» (детальніше про це див. нижче).
МНП містить пояснювальну записку та основну частину, у якій представлено очікувані результати навчання, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності.
Зазначені структурні компоненти МНП послідовно описуються для кожного класу та щільно взаємопов’язані.
У рубриці «Очікувані результати навчання» (ОРН) враховано «Методичні рекомендації для розроблення модельних навчальних програм», згідно з якими ОРН – «це компетентності, яких набувають учні на певному етапі освітнього процесу» та які «відображають
обов’язкові результати навчання (загальні, конкретні орієнтири для оцінювання) з відповідної освітньої галузі, визначеної Державним
стандартом базової середньої освіти». Для предмета «Зарубіжна література» основу ОРН надає Додаток 2 Державного стандарту. У МНП збережено формулювання, орієнтовані на детальніший опис обов’язкових результатів навчання – рівень орієнтирів для оцінювання. У кожному класі ОРН структуровано за чотирма групами результатів навчання учнів (далі – ГРН) згідно з Додатком 2 до Державного стандарту. У дужках подано домінантну характеристику кожної з ГРН.
-
ГРН 1 «Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних
комунікативних ситуаціях» (сприйняття та комунікація);
-
ГРН 2. «Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх
текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду» (читання, аналіз, інтерпретація);
-
ГРН 3. «Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами; взаємодія з іншими особами в
цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови» (письмо);
-
ГРН 4. «Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за
мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу» (мова та мовлення).
Ці домінантні характеристики ГРН вказані у програмі за відповідними номерами у рубриці «Очікувані результати навчання».
Оскільки види навчальної діяльності (ВНД) слугують досягненню ОРН при вивченні змісту навчального предмета, то домінантні характеристики ГРН використовуються у програмі також для їхнього структурування. Відтак для кожної конкретної теми подано 4 типи
ГРН, яким відповідають 4 типи ВНД.
Формулювання ОРН у 5 та 6 класах відрізняються рівнем складності.
У рубриці «Зміст навчального предмета» представлено теми основних розділів, короткі анотації до них, рекомендоване коло читання та додаткові орієнтири для вчителя / автора підручника, що стосуються теорії літератури, культурного контексту, міжпредметних зав’язків та українознавчого потенціалу предмета. Готуючи матеріали цієї рубрики, укладачка спиралася передусім на програму із зарубіжної літератури 2001 р. (за редакцією Д. В. Затонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук, керівник авторського колективу – Б. Б.
Шалагінов), а також найкращі доробки й напрацювання наступних програм, до творення яких долучалися відомі українські науковці, методисти та вчителі. Цей змістовий компонент програми вибудовано на основі концентричного принципу, доповненого лінійними елементами: програма кожного класу починається з літературних явищ давнини й завершуються творами другої половини ХХ – початку

6
ХХІ ст. Авторка також намагалася врахувати розвиток літературознавчої і методичної думки ХХІ ст., сучасний європейський досвід, а також еволюцію уподобань генерації «цифрової доби».
Матеріал подано для кожного класу окремо, його поділ на семестри та розподіл годин за темами здійснює вчитель. Матеріал розділу викладено від теми до теми. Після кожної теми учитель/автор підручника знайде коротку анотацію, яка окреслює основний зміст теми.
Услід за анотацією користувач МНП знайде рубрику «Коло читання», що стосується безпосередньо текстів, які можуть вивчатися в межах конкретної теми. «Коло читання» складається з інваріантного та варіантного компонентів.
До інваріантного компоненту входять твори, пропоновані як обов’язкові до читання (обов’язковий мінімум).
Варіативний компонент програми складається з двох частин.
«Варіативний компонент 1. Рекомендовані твори»: тут пропоновано низку творів на вибір, аби полегшити вчителеві / авторові пошук відповідних текстів.
У «Варіативному компоненті-2» назви творів не вказані, натомість зазначено їхнє тематичне або жанрове спрямування, що відповідає темі розділу (наприклад, народні чи літературні казки), які вчитель / автор підручника добирає самостійно. Наявність такого
«віконця» дасть змогу вчителеві / авторові підручника не лише реалізувати власну академічну свободу, а й оперативно реагувати на нові твори, що будуть створені протягом наступних років, з’являтимуться на книжковому ринку України та викликатимуть живий інтерес учнів
(як, скажімо, це свого часу відбулося з книжками Джоан Роулінґ).
Варто зазначити, що вчитель може обрати один із творів, який рекомендує укладачка програми (варіативний компонент 1), або запропонувати твір на власний вибір (варіативний компонент 2), з огляду на особисті вподобання і потреби конкретного класу, розподіл годин на вивчення теми, або ж узяти твори з обох рубрик.
Услід за пропонованими текстами («Коло читання») даються додаткові орієнтири для вчителя/автора підручника:
-
теорія літератури (ТЛ), де подано терміни, що дасть змогу опанувати матеріал предмета «Зарубіжна література»;
-
культурний контекст (КК) висвітлює передусім зв’язки літератури з іншими видами мистецтва та явищами культури
(пов'язаний із загальною культурологічною орієнтацією предмета);
-
міжпредметні зв’язки (МЗ) – рубрика, що вияскравлює зв’язки літературної теми з матеріалом інших навчальних предметів
(детальніше про це див. «Інтердисциплінарний потенціал предмета») ;
-
український мотив (УМ) - рубрика, що розкриває українознавчий потенціал предмета: зв’язки зарубіжних письменників з
Україною, майстерність українських перекладачів, твори іншомовних авторів, біографічно пов’язаних з українськими територіями тощо.
Види навчальної діяльності враховують традиції вітчизняної методики й включають, окрім завдань для фронтальної, групової парної та індивідуальної роботи, також елементи онлайн-діяльності. Різноманітні види навчальної діяльності забезпечують оптимальне наближення змісту навчального матеріалу до учня і допомагають досягти очікуваних результатів навчання. Варто підкреслити, що перелік видів навчальної діяльності в МНП має рекомендаційний характер і передбачає активну співтворчість вчителів учителів / авторів підручників.

7
Отже, структурні компоненти програми взаємопов’язані: очікувані результати навчання досягаються в процесі вивчення відповідних художніх текстів (рубрика «Зміст навчального матеріалу») за допомогою рекомендованих видів навчальної діяльності.
На основі концепції МНП для 5–6 класів буде розроблено МНП для наступного циклу навчання – 7–9 класів.
Компетентнісний потенціал предмета «Зарубіжна література» для адаптаційного циклу навчання (5–6 класи)
1. Вільне володіння державною мовою
Уміння: читати художні тексти класичної та сучасної зарубіжної літератури, розуміти, аналізувати та оцінювати твори; дотримуватися культури мовлення.
Ставлення: цінування української мови, готовність спілкуватися державною мовою, прагнення до ненасильницької комунікації.
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) (1) та іноземними мовами (2)
(1) Уміння: читати рідною мовою, висловлювати думки щодо прочитаних творів зарубіжних авторів в усній та письмовій формі рідною мовою.
Ставлення: готовність спілкуватися рідною мовою, потреба в читанні рідною мовою текстів зарубіжних авторів.
(2) Уміння: використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду, читацьких інтересів (стосовно авторів зарубіжної літератури).
Ставлення: розуміння важливості оволодіння іноземними мовами для міжкультурного спілкування, виявлення розуміння і толерантності до представників інших народів, носіїв іншої мов, культур, звичаїв і способу життя.
3. Математична компетентність
Уміння: установлювати причинно-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію, логічно обґрунтовувати висловлену думку.
Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних проблем.
4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій
Уміння: висловлювати гіпотези, описувати процеси власної діяльності з використанням мовних і мовленнєвих засобів.
Ставлення: прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу.
5. Інноваційність
Уміння: презентувати власні ідеї та інноваційні погляди зрозуміло та грамотно.
Ставлення: відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї.
6. Екологічна компетентність
Уміння: використовувати потенціал художніх текстів, зарубіжної літератури щодо висвітлення діяльності людини як частини природи, формування екологічної культури.
Ставлення: інтерес до здобутків українських і зарубіжних авторів, які зробили вагомий внесок у формування та поширення природоохоронних ідей.
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність

8
Уміння: грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі, використовувати сучасні цифрові технології для розширення читацького досвіду та кола читацьких інтересів у царині зарубіжної літератури.
Ставлення: задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі, прагнення особистісного розвитку як читача творів зарубіжної літератури за допомогою цифрових технологій.
8. Навчання впродовж життя
Уміння: визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення, користуватися різними видами бібліотек та вміння орієнтуватися в бібліотечних ресурсах.
Ставлення: прагнення вдосконалювати власне мовлення впродовж життя, розуміння ролі читання художніх текстів українських і зарубіжних авторів для гармонійного розвитку та самовдосконалення, прагнення збагачувати свій читацький і мовленнєвий досвід
9. Громадянські (1) та соціальні (2) компетентності
(1) Уміння: аргументовано та грамотно висловлювати власну громадянську позицію, уникати дискримінації інших осіб у своїх висловлюваннях та діях, обстоювати особистісні ціннісні орієнтири.
Ставлення: сприйняття громадянських цінностей, актуалізованих у художніх текстах зарубіжних авторів, шанування української культури, толерантне ставлення до інших культур, відкритість до культурного різноманіття за допомогою вивчення зарубіжної літератури.
(2) Уміння: використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі, обирати мову ненасильницького спілкування, виявляти в художніх текстах українських і зарубіжних авторів соціально важливий зміст.
Ставлення: готовність до налагодження контактів з іншими особами за допомогою різноманітних мовних засобів, прагнення до пізнання суспільного досвіду України та інших держав через мову та культуру, зокрема літературні твори українських і зарубіжних авторів.
10. Культурна компетентність
Уміння: застосовувати мову для духовного, культурного та національного самовираження, читати, аналізувати та інтерпретувати тексти українських і зарубіжних авторів, сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в художніх текстах українських і зарубіжних авторів, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях для формування власного світогляду, створювати тексти з вираженням власних ідей, досвіду й почуттів, добирати художні тексти для задоволення власних пізнавальних та естетичних потреб.
Ставлення: потреба в читанні художньої літератури для задоволення та рефлексії над прочитаним, цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства, зацікавленість світовими культурними здобутками, готовність сприймати літературний твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій у часі та просторі.
11. Підприємливість та фінансова грамотність
Уміння: презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло та грамотно, представляти державною / рідною/ іноземною мовою власні вміння.
Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших, розуміння ролі комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації.

9
Загалом програма спрямована на те, аби поєднати наявний досвід шкільного викладання зарубіжної літератури з концептуальними засадами та стратегіями Нової української школи, а вироблений вітчизняною методикою інструментарій – з сучасними європейськими підходами. Максимально розвантажуючи інваріантний перелік творів, вона водночас пропонує широкі можливості для його доповнення й збагачення тими творами, які вчителі та автори підручників обирають на основі рекомендованих творів або самостійно. Відтак МНП становить собою документ, відкритий для подальших трансформацій, професійного діалогу та активної співтворчості усіх користувачів.
5 клас
Рекомендована кількість годин: 1, 5 год. на тиждень (52,5 год. за навчальний рік)
Очікувані результати навчання
Пропонований зміст навчального
предмета
Види навчальної діяльності
(рекомендовані)
ВСТУП
Учень / учениця:
1) Сприйняття та комунікація
уважно слухає інформацію, зважаючи на мету та умови спілкування;
розуміє та відтворює зміст почутої інформації, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого;
наводить приклади творів улюблених зарубіжних авторів й аргументує свій вибір;
наводить
кілька
аргументів
і
прикладів на підтвердження власної позиції щодо становища художньої літератури в сучасному інтермедійному просторі, використовуючи типові мовленнєві конструкції та доречні цитати зі вступної статті підручника для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань.
2) Читання, аналіз, інтерпретація
Зарубіжна література – надбання світової культури.
Оригінальна та перекладна література. Автор і перекладач художнього твору.
Національна та зарубіжна літератури.
Література національних меншин України.
Іншомовна література рідного краю.
Друкований та цифровий текст.
Складники друкованого тексту.
Літературні твори в сучасному
інтермедійному просторі.
ТЛ. Поняття «зарубіжна література», початкові поняття про оригінал та переклад.
1) Сприйняття та комунікація
аудіювання вступної інформації та наведених
(уривків) перекладів художніх творів; вступна бесіда про специфіку предмета
«Зарубіжна література», відповідні теоретико- та історико-літературні поняття – з наведенням та обґрунтуванням прикладів улюблених творів зарубіжних авторів; дискусія про місце художньої літератури в сучасному
інтермедійному просторі
(література й кіно, образотворче мистецтво тощо); перегляд слайд-презентації навчального матеріалу до Вступу.
2) Читання, аналіз, інтерпретація:

10
читає художні, науково-публіцистичні тексти та медіатексти, переказує (стисло, вибірково) їхній зміст відповідно до поставлених запитань та завдань;
пояснює поняття «оригінал», «переклад», «зарубіжна література», «національна література»;
формулює
висновки щодо значення зарубіжної літератури, художнього перекладу, літератури національних меншин та іншомовної літератури рідного краю;
пояснює відмінності між оригінальною та перекладною, національною та зарубіжною літературами, автором та перекладачем;
порівнює різні переклади (фрагменту) художнього твору, літературний твір та його інтерпретації в різних видах мистецтва; друкований та цифровий твір;
пояснює функції основних складників друкованого твору
(заголовка, змісту, анотації тощо) та використовує ці знання на практиці в роботі з підручником із зарубіжної літератури;
повідомляє про інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо), які використовує для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів.
3) Письмо:
записує повідомлення про інформаційні ресурси зарубіжної літератури.
4) Мова та мовлення:
КК. Література та інші види мистецтва.
УМ. Українські перекладачі зарубіжної літератури.
МЗ. Історія та природознавство. виразне читання (фрагментів) художніх перекладів; читання (виразне, коментоване, вибіркове) та переказ (стислий, вибірковий) вступного розділу підручника, виконання відповідних запитань і завдань, зокрема спрямованих на опанування змісту передбачених літературознавчих понять та розрізнення оригінальної та перекладної, зарубіжної та національної літератур, автора та перекладача; завдання на порівняння: а) різних перекладів художнього твору, б) літературного твору та ілюстрації до нього, в) літературного твору й знятої на його основі мультиплікаційної стрічки, г) друкованого та цифрового твору; ознайомлення з підручником із зарубіжної літератури та складниками друкованого й цифрового тексту; завдання на практичне використання складників друкованого тексту; віртуальна екскурсія сайтами, релевантними для вивчення дитячої зарубіжної літератури; екскурсія шкільною / місцевою бібліотекою.
3) Письмо
складання та доповнення переліку
інформаційних онлайн-ресурсів зарубіжної літератури.
4) Мова та мовлення: