МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
-
ЗАТВЕРДЖЕНО
12 травня 2022 р.
Голова Приймальної комісії,
Президент університету
___________Михайло ПОПЛАВСЬКИЙ
ПРОГРАМА
вступних фахових випробувань на здобуття
освітнього ступеня «Магістр»
Галузь знань 02 «Культура і мистецтво»
Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
Затверджено на засіданні
кафедри музичного мистецтва
Протокол № 22 від 07.05.2022 р.
Київ-2022
Вступні фахові випробування проводяться у формі тестування, до якого входять комплексні питання, що передбачають перевірку теоретичних знань з професійно-орієнтовних дисциплін, спрямованих на формування фахового світогляду і практичних навичок, необхідних для виконання виробничих функцій.
Вступне випробовування відбувається у формі тестування, яке складається з 50 тестових питань, кожне з яких має 4 варіанти відповідей, і вартує 2 бали. Абітурієнт повинен продемонструвати:
знання з історії української, зарубіжної (світової) та сучасної музики;
знання з музичної психології та педагогіки;
знання з гармонії та аналізу музичних творів;
знання з музичної інтерпретації.
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ
ТЕМА: Музичне мистецтво України від витоків до 17 ст.
Музичне мистецтво на теренах України від найдавніших часів до 9 ст. Витоки українського музичного мистецтва. Музичне мистецтво первісного родоплемінного суспільства східних слов’ян. Ранні форми музичного мистецтва. Музичний інструментарій. Музичні знахідки Мізинської стоянки. Обрядовий фольклор та його значення для української музичної культури. Український фольклор у творчості сучасних професійних та аматорських колективів. Історичні умови розвитку культури на теренах України в добу відродження. Музика у Київській Русі. Билинний епос. Менестрельна традиція в українській середньовічній музиці - скоморохи. Роль християнства у розвитку музичної культури України. Духовно-християнська галузь культури. Ранні форми церковного співу. Формування старокиївського церковного співу. Знаменна та кондакарна нотація - різновиди старокиївської безлінійної нотації. Світська галузь культури і роль князівсько-дружинного середовища в її розвитку. Музика в князівсько-дружинному побуті.
Народна творчість - думи та історичні пісні. Інструментарій – кобза, бандура, ліра. Перші іноземні свідчення про український фольклор та його популярність. Музика козацького побуту. Розвиток музичної освіти. Музика у братських школах та колегіумах. Розвиток світського хорового співу. Розквіт церковної монодії. Реформування нотного запису церковної музики - формування лінійної нотації. Київська п'ятилінійна нотація. Книги, що фіксували церковні співи (Обихід, Октоїх, Ірмолог, Стихирар, Пісна і Цвітна Тріодь та ін.). Ірмолой - універсальна рукописна книга, що містила церковні співи різних жанрів. Світська галузь музичної культури. Діяльність музичних цехів.
ТЕМА: Музичне мистецтво України 17 - 18 ст.
Вплив барокової естетики на українське музичне мистецтво. Музична освіта - роль Києво-Могилянської академії у розвитку музичного мистецтва України. Київська братська та Лаврська школи. Придворна капела та виток музично обдарованих кадрів з України. Діяльність Глухівської школи співу та інструментальної музики. Її роль у розвитку музичного мистецтва України та Росії. Духовні та світські канти - образно-тематичні особливості. Музика в панських маєтках. Кріпосні оркестри. Симфонія невідомого автора 18 ст.
Багатоголоса (партесна) церковна музика. Пам'ятки партесної музики. Автори партесних творів - Симеон Пекалицький, Кавалевич, Колядчин, Лаконек, Чернушчин, Бишовський, Шаваровський, Задовський, Яжевський. Спадщина Миколи Дилецького та Симеона Пекалицького. Види партесного багатоголосся, концертуючий силь партесної музики, його джерела. Барокові особливості партесного концертуючого стилю. Граматика мусикійська Миколи Дилецького. Значення праці для розвитку теоретичних основ українського музичного мистецтва. Шкільна драма - жанова специфіка та тематика. Роль музики у шкільній драмі. Роль шкільної драми у розвитку українського музичного театру. Музика побуту - діяльність музичних цехів.
Історичні умови розвитку музичного мистецтва в Україні. Відображення в музичному мистецтві громадсько-політичних подій в Україні. Розвиток української музичної освіти у другій половині 18 ст. Діяльність українських музикантів та інших діячів культури в Росії. Українські музиканти у Придворній співацькій капелі і Придворному музичному театрі в Петербурзі - Марко Полторацький, Іван Остапович Хандошкін. Українські музиканти у помісті графів Шереметьєвих - Степан Оникійович Дегтяревський. Українські півчі в Олександро-Невському монастирі. Герасим Завадовський, Зиновій Козачок. Зміни жанрової системи. Виникнення духовного циклічного хорового концерту. Посилення зв'язку духовної музики зі світським мистецтвом, поява нових жанрів: (опери-серіа М. Березовського, Д. Бортнянського, лірико-комічні опери Д. Бортнянського); високопрофесійна інструментальна музика (М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Хандошкін), симфонія («Українська симфонія» чеського композитора Е. Ванжури). Розквіт жанру пісня-романс, а також традиційного жанру - кант. Вертеп та зародження ознак української національної опери. Становлення ознак новочасного типу музичної культури: нове ставлення до композиторської власності, переважання авторських творів, зростання ролі світських жанрів, зміни в духовній музиці - посилення її емоційної виразності, яскравіший вияв українських національних рис у професійній музиці та зростання в ній ролі фольклору. Етико-гуманістична спрямованість філософського вчення Григорія Сковороди. Спадщина видатного українського філософа. Сковорода - музикант. Жанр одноголосної пісні. Пісні і канти Г. Сковороди.
Максим Березовський. Творчий портрет Максима Созонтовича Березовського. Особистість, життєвий і творчий шлях композитора. Характеристика творчості. Особливості музичної стилістики. Духовна музика: Літургія, Причасні вірші, Духовні концерти. Духовний концерт "Не отвержи мене во время старості". Опера "Демофонт" та її сучасні постановки. Соната для скрипки і чембало. Дмитро Бортнянський - життєвий і творчий шлях. Творчий портрет Д.С. Бортнянського. Особистість, життєвий і творчий шлях композитора. Характеристика творчості. Особливості музичної стилістики. Духовна музика. Музично-образний зміст та музична драматургія духовних концертів (тематика словесних текстів; особливості музичної образності, структура концертів). Композиційна будова частин хорового циклу. Особливості музичної стилістики творчої спадщини композитора. Оперна творчість. Опери-серіа на італійські тексти. Опери на французькі тексти. Інструментальна музика. Клавірні сонати, Концерт для чембало з оркестром. Квінтет до мажор. Концертна симфонія. Артемій Ведель - життєвий і творчий шлях. Творчий портрет А. Веделя. Особистість, життєвий і творчій шлях композитора. Характеристика творчості. Духовна музика (духовний концерт «Доколе, Господи…»). Особливості музичної стилістики духовних концертів А. Веделя.
1 2 3 4 5 6 7