Програма «психологія» галузь знань 05 «соціальні та поведінкові науки»

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Кафедра психології
СИЛАБУС
НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПППБ 1.3.11. «ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ»
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ
денної та заочної форм навчання
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА
«ПСИХОЛОГІЯ»
ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 05 «СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 053 «ПСИХОЛОГІЯ»
Курс
ІІІ
Семестр
6-й
Вид контролю
іспит
Кількість годин / кредитів
150 год. / 5 кредитів з них:
д. ф. н.
з. ф. н.
лекції
38 год.
12 год.
практичні
20 год.
6 год.
семінарські
10 год.
2 год.
індивідуальні завдання
20 год.
20 год.
самостійна робота
62 год.
110 год.
Викладач
Ортікова Наталія Володимирівна, старший викладач
Email:
natortik@gmail.com
Консультації
ПН, СР – 12 00
–16 00
2019

2
1. АНОТАЦІЯ КУРСУ
Предметом вивчення
навчальної дисципліни є психологічні аспекти, закономірності, регулятори та механізми трудової і професійної діяльності людини.
Міждисциплінарні зв’язки.
Проблематика курсу
«Психологія праці» базується на таких фундаментальних і прикладних психологічних дисциплінах, як «Психофізіологія»,
«Етика і техніка ділового спілкування», «Професіогенез особистості», «Основи підприємницької діяльності», «Основи менеджменту», «Професійна етика психолога», «Професійна орієнтація та профвідбір», «Соціальна психологія» та виступає базою для вивчення таких психологічних дисциплін як «Інженерна психологія», «Психологія конфлікту», «Психологія управління», «Психологія організацій», «Психологія малих груп».
Метою
викладання навчальної дисципліни є забезпечення особистісної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності через формування у них системи наукових понять та науково впорядкованих базових уявлень про сутнісні аспекти професійної діяльності та психологічні особливості активності людини як суб`єкта праці.
Основні завдання вивчення дисципліни
полягають в теоретичній та практичній підготовці студентів з питань:
 ознайомлення
із категоріальним апаратом, методологічними принципами, методами та основними тенденціями розвитку сучасної психології праці;
 формування цілісного уявлення про специфіку психології праці як сфери психологічного дослідження та її місце у структурі наук про людину;
 оволодіння навичками застосування теоретичних знань у різних галузях прикладної психології праці: проведення процедур профорієнтації, профвідбору, професіографування та профконсультування.

3
2. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
У результаті вивчення дисципліни студент повинен набути такі компетентності:
Загальні компетентності
Інструментальні компетентності:
 здатність до аналізу концептуальних засад психології та визначення сутності законів і принципів психології;
 усне спілкування рідною мовою у процесі дискусії;
 знання другої мови при оволодінні іншомовними джерелами;
 вміння використовувати елементарні комп’ютерні навички
(використання мережі Інтернет для опанування рекомендованих електронних джерел, робота у Microsoft Office PowerPoint при підготовці доповіді з презентацією, робота в програмі SPSS для обробки статистичних даних);
 вміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;
 здатність знаходити своє місце в системі сучасних ринкових відносин, визначення такої сфери професійної діяльності, в якій найповніше можна використати професійний та творчий потенціал на користь як суспільним, так і власним інтересам;
 розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності на основі самоосвіти.
Міжособистісні компетентності:
 здатність здійснювати комунікаційну діяльність;
 розуміння етичних аспектів проведення наукового дослідження;
 уміння працювати у команді;
 уміння донести до фахівців і нефахівців інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід в галузі професійної діяльності;
 навички та уміння формування міжособистісних стосунків у колективі;
 розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти толерантне ставлення;
 здатність до критики та самокритики;
 уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб, спираючись на отриманні знання;
 позитивне ставлення до несхожості та інших культур;
 розуміти і дотримуватися етичних цінностей, у т.ч. у професійній діяльності;
 уміння протистояти проявам расової, національної, вікової дискримінації, гендерної нерівності;
 здатність працювати у міжнародному середовищі;
 уміння використовувати іноземну мову для забезпечення результативної професійної діяльності;
 уміння спілкуватися з експертами з інших галузей.

4
Системні компетентності:
 здатність працювати самостійно і автономно;
 здатність застосовувати знання методів психології на практиці;
 здатність до навчання;
 здатність формувати нові ідеї (креативність);
 здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці альтернативних підходів до висвітлення наукової проблеми;
 здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності;
 здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості;
 здатність до формування культури мислення, її сприйняття;
 здатність нести соціальну відповідальність за діяльність організації.
Фахові компетентності
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати:
 теоретичні та методологічні основи психології праці як сфери наукового знання;
 зміст основних психологічних понять і теоретичних підходів до вивчення людини як суб`єкта професійної діяльності;
 форми і напрямки діяльності практичного психолога у сфері психології праці;
 методи аналізу та опису професійної діяльності;
 мету, завдання і принципи організації власної професійної діяльності.
вміти:
 самостійно встановлювати й розв`язувати завдання, пов`язані з професійною діяльністю людини;
 співвідносити специфічні завдання, що виникають в практиці психологічного супроводу професійної діяльності, з контекстом фундаментальних проблем психологічної науки;
 орієнтуватись у виборі методів психологічного дослідження праці та професійної діяльності, складати професіограми;
 аналізувати процес власного професійного становлення та визначати напрямок подальшого професійного розвитку.

5
3. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ
Підготовка студентів з курсу «Психологія праці» потребує використання активних форм навчання, які наближують навчальний процес до реальних професійних ситуацій.
Для активізації процесу навчання студентів у ході вивчення дисципліни застосовуються такі навчальні технології та засоби:

на лекціях
чітко та зрозуміло структурується матеріал; зосереджується увага студентів на проблемних питаннях; наводяться конкретні приклади практичного застосування отриманих знань; звертаються до зарубіжного досвіду вирішення окремих проблем; заохочуються студенти до критичного сприймання нового матеріалу замість пасивного конспектування; використовуються наочні матеріали, схеми, таблиці, моделі, графіки; використовуються технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, слайди тощо;

на практичних заняттях
студент демонструє уміння застосовувати теоретичні знання на практиці, шляхом виконання індивідуальних завдань, розв’язання різних вправ, у тому числі професійних (вирішення кейсових завдань, аналіз виробничих ситуацій, виконання професійних функцій в ділових іграх тощо).

на семінарських заняттях
обговорюються основні проблеми теми; проводяться дискусії, спрямовані на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів та сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності.

самостійну роботу студента
викладач планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем викладача; зміст самостійної роботи за темами визначається робочою програмою навчальної дисципліни.
Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної активності, справедлива диференціація оцінок.

6
Структура навчальної дисципліни
для студентів денної форми навчання
Назва змістових модулів, тем
Кількість годин
денна форма навчання
Усього
в тому числі
Лекції
Семі-
нарські
Прак-
тичні
СРС
Індивід.
робота
150
38
10
20
62
20
Модуль І
Змістовий модуль 1. Психологія праці як сфера психологічного знання
Тема 1. Загальна проблематика психології праці
8 2
–
2 4
–
Тема 2. Система методів психології праці
8 2
1 1
4
–
Тема 3. Праця як загальнокультурне явище
8 2
1 1
4
–
Тема 4. Професійна діяльність та її психологічна структура
8 2
1 1
4
–
Разом за змістовим модулем 1
32
8
3
5
16
–
Змістовий модуль 2. Психологічний аналіз професійної діяльності
Тема 5. Динаміка розвитку людини як суб’єкта професійної діяльності
8 2
–
2 4
–
Тема 6. Психологічні аспекти мотивації професійної діяльності
8 2
1 1
4
–
Тема 7. Професійний стрес і синдром
“професійного вигорання”
8 2
1 1
4
–
Тема 8. Конфлікти та їх попередження у трудових колективах
8 2
1 1
4
–
Разом за змістовим модулем 2
32
8
3
5
16
–
Змістовий модуль 3. Психологія працездатності суб’єкта професійної діяльності
Тема 9. Психологічні аспекти адаптації особистості до умов і вимог професійної діяльності
11 4
–
2 5
–
Тема 10. Психологічні механізми формування індивідуального стилю професійної діяльності
11 4
–
2 5
–
Тема 11. Проблема попередження професійних деструкцій
11 3
2 1
5
–
Разом за змістовим модулем 3
33
11
2
5
15
–
Змістовий модуль 4. Профорієнтація та профвідбір як заходи оптимізації
системи «людина – професійне середовище»
Тема 12. Психологічні основи профе- сіографування та профвідбору
11 4
–
2 5
–
Тема 13. Проблема психологічної готовності та придатності особистості до професійної діяльності
11 4
–
2 5
–
Тема 14. Професійна орієнтація як система
11 3
2 1
5
–
Разом за змістовим модулем 4
33
11
2
5
15
–
Усього годин за модулем І
130
38
10
20
62
–
Модуль ІІ
ІНДЗ
20
–
–
–
–
20
Усього годин:
150
38
10
20
62
20
Підсумковий контроль – іспит

7
Структура навчальної дисципліни
для студентів заочної форми навчання
Назва змістових модулів, тем
Кількість годин
заочна форма навчання
Усього
в тому числі
Лекції
Семі-
нарські
Прак-
тичні
СРС
Індивід.
робота
150
12
2
6
110
20
Модуль І
Змістовий модуль 1. Психологія праці як сфера психологічного знання
Тема 1. Загальна проблематика психології праці
9 1
–
–
8
–
Тема 2. Система методів психології праці
9 1
–
–
8
–
Тема 3. Праця як загальнокультурне явище
9 1
–
–
8
–
Тема 4. Професійна діяльність та її психологічна структура
9
–
–
1 8
–
Разом за змістовим модулем 1
36
3
–
1
32
–
Змістовий модуль 2. Психологічний аналіз професійної діяльності
Тема 5. Динаміка розвитку людини як суб’єкта професійної діяльності
9 1
–
–
8
–
Тема 6. Психологічні аспекти мотивації професійної діяльності
9 1
–
–
8
–
Тема 7. Професійний стрес і синдром
“професійного вигорання”
9 1
–
–
8
–
Тема 8. Конфлікти та їх попередження у трудових колективах
9
–
–
1 8
–
Разом за змістовим модулем 2
36
3
–
1
32
–
Змістовий модуль 3. Психологія працездатності суб’єкта професійної діяльності
Тема 9. Психологічні аспекти адаптації особистості до умов і вимог професійної діяльності
9 1
–
–
8
–
Тема 10. Психологічні механізми формування індивідуального стилю професійної діяльності
10 1
1
–
8
–
Тема 11. Проблема попередження професійних деструкцій
10 1
–
2 7
–
Разом за змістовим модулем 3
29
3
1
2
23
–
Змістовий модуль 4. Профорієнтація та профвідбір як заходи оптимізації
системи «людина – професійне середовище»
Тема 12. Психологічні основи профе- сіографування та профвідбору
9 1
–
–
8
–
Тема 13. Проблема психологічної готовності та придатності особистості до професійної діяльності
10 1
1
–
8
–
Тема 14. Професійна орієнтація як система
10 1
–
2 7
–
Разом за змістовим модулем 4
29
3
1
2
23
–
Усього годин за модулем І
130
12
2
6
110
–
Модуль ІІ
ІНДЗ
20
–
–
–
–
20
Усього годин:
150
12
2
6
110
20
Підсумковий контроль – іспит

8
Методи навчання
Із метою забезпечення максимального засвоєння студентами матеріалу курсу використовуються наступні методи навчання:
Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
 словесні (лекція-монолог, лекція-діалог, проблемна-лекція);
 наочні (презентація, демонстрування; опорних сигналів; опорних конспектів);
 практичні методи (вправи; практичні завдання; спостереження).
Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності:
 метод проблемного викладу матеріалу;
 моделювання життєвих ситуацій;
 мозковий штурм;
 метод опори на життєвий досвід;
 навчальної дискусії.
Методи контролю й самоконтролю за ефективністю навчально-
пізнавальної діяльності:
 усного контрою;
 письмового контролю;
 самоконтролю та взаємоконтролю;
 рецензування відповідей.

9
4. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів здійснюється згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу і складається з двох етапів: поточного та підсумкового.
Поточний контроль
здійснюється в процесі вивчення дисципліни на семінарських заняттях і проводиться у терміни, які визначаються календарним планом.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).
Об’єктами поточного контролю
знань студентів є:
 систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання домашніх завдань та розв’язання задач;
 виконання завдань для самостійного опрацювання;
 виконання індивідуального завдання.
Об’єктом підсумкового контролю знань
студентів у формі
іспиту
є виконання усних та письмових завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчого підходу і вміння синтезувати отримані знання.
Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Підсумкова оцінка курсу навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тестування рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний контроль); оцінка (бали) за виконання практичних індивідуальних завдань. Підсумкова оцінка виставляється після повного вивчення навчальної дисципліни, яка виводиться як сума проміжних оцінок за змістові модулі. Остаточна оцінка рівня знань студентів
денної
форми навчання складається з рейтингу навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 75 балів, і рейтингу з атестації – 25 балів. Для студентів
заочної
форми навчання відповідно – з рейтингу навчальної роботи – 50 балів, і рейтингу з атестації – 50 балів.

10
Розподіл балів, які отримують студенти
денної форми навчання
Поточне тестування та самостійна робота
П
ід
су
мк
ов
ий
тес
т
Сума
Змістовий
модуль 1
Змістовий
модуль 2
М
од
ул
ьна
конт
ро
ль
на
ро
бот
а
Змістовий
модуль 3
Змістовий
модуль 4
М
од
ул
ьна
конт
ро
ль
на
ро
бот
а
ІНДЗ
25
100
Т
1
Т
2
Т
3
Т
4
Т
5
Т
6
Т
7
Т
8
7
Т
9
Т
10
Т
11
Т
12
Т
13
Т
14
6
20
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
20
20
75
Розподіл балів, які отримують студенти
заочної форми навчання
Поточне тестування, самостійна та контрольна робота
П
ід
су
мк
ов
ий
тес
т
Сума
Змістовий
модуль 1
Змістовий
модуль 2
Змістовий
модуль 3
Змістовий
модуль 4
50
100
Т
1
Т
2
Т
3
Т
4
Т
5
Т
6
Т
7
Т
8
Т
9
Т
10
Т
11
Т
12
Т
13
Т
14
50
Шкала оцінювання: національна та ECTS
90-100 балів – відмінно (А, відмінно);
82-89 балів – добре (В, дуже добре);
75-81 балів – добре (С, добре);
68-74 балів – задовільно (D, задовільно);
61-67 балів – задовільно (E, достатньо);
35-60 балів – незадовільно (FX, з можливістю повторного складання);
1-34 балів – незадовільно (F, з обов’язковим повторним курсом).

11
Критерії оцінювання
Еквівалент оцінки в балах для кожної окремої теми може бути різний, загальну суму балів за тему визначено в робочій навчальній програмі дисципліни.
Розподіл балів між видами занять (лекції, семінарські заняття, самостійна робота) можливий шляхом спільного прийняття рішення викладача і студентів на першому занятті.
Критерії оцінювання:
«відмінно»
(А, 90-100 балів)– студент дає вичерпні, обґрунтовані, теоретично і практично правильні відповіді не менш ніж на 90% питань, рішення задач та виконання вправ є правильними, демонструє знання матеріалу підручників, посібників, інструкцій, проводить узагальнення і висновки, акуратно оформлює завдання, був присутній на лекціях, має конспект лекцій чи реферати з основних тем курсу, проявляє активність і творчість у виконанні групових завдань;
«добре»
(В, 82-89 балів, дуже добре; С, 75-81 балів, добре) – студент володіє знаннями матеріалу, але допускає незначні помилки у формуванні термінів, категорій і розрахунків, проте за допомогою викладача швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді не менш ніж на 75% питань, був присутній на лекціях, має конспект лекцій чи реферати з основних тем курсу, проявляє активність у виконанні групових завдань;
«задовільно»
(D, 68-74 балів, задовільно; E, 61-67 балів, достатньо) – студент дає правильну відповідь не менше ніж на 61% питань, або на всі питання дає недостатньо обґрунтовані, невичерпні відповіді, допускає грубі помилки, які виправляє за допомогою викладача; при цьому враховується наявність конспекту за темою завдань та самостійність, участь у виконанні групових завдань;
«незадовільно»
(FX, 35-60 балів, незадовільно з можливістю повторного складання; F, 1-34 бали з обов’язковим повторним курсом) – студент дає правильну відповідь не менше ніж на 35% питань, або на всі питання дає необґрунтовані, невичерпні відповіді, допускає грубі помилки, має неповний конспект лекцій,
індиферентно або негативно проявляє себе у виконанні групових завдань, загалом має поверхневе уявлення про основний навчальний матеріал, не може ним оперувати.

12
5. ПОЛІТИКА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
Політика курсу полягає в послідовному та цілеспрямованому здійсненні навчального процесу на засадах прозорості, доступності, наукової обґрунтованості, методичної доцільності та відповідальності учасників освітнього процесу.
1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники закладу
вищої освіти зобов’язані:
1) забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання;
2) дотримуватись норм педагогічної етики, моралі, поважати людську гідність майбутніх спеціалістів;
3) залучати здобувачів освіти до наукової діяльності;
4) дотримуватися в освітньому процесі академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти;
5) розвивати в осіб, які навчаються в Інституті, самостійність, ініціативу, творчі здібності;
6) дотримуватися законів України, статуту та Етичного Кодексу ІПК ДСЗУ,
інших нормативно-правових актів.
2. Здобувачі вищої освіти, зобов’язані:
1) дотримуватися вимог законодавства, Статуту та правил внутрішнього розпорядку Інституту;
2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
3) виконувати вимоги освітньої програми та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання:
 не пропускати заняття без поважної причини та не запізнюватися;
 брати активну участь в освітньому процесі, вести конспекти лекцій, практичних занять, готувати теоретичний та практичний матеріал, виконувати передбачені курсом вправи, вирішувати задачі та тестові завдання;
 здійснювати самостійну підготовку до занять згідно до затвердженого плану;
 відпрацьовувати пропущені заняття (лекції, практичні, семінарські) у вигляді рефератів, презентацій, розрахунків згідно з темою заняття під час консультацій викладача за розкладом кафедри не пізніше завершення семестру;
 складати згідно з графіком поточний модульний контроль (ІНДЗ, контрольна робота) з дисципліни;

13 4) дотримуватись академічної доброчесності:
 самостійно виконувати навчальні завдання, завдання поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх
індивідуальних потреб і можливостей);
 посилатись на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
 дотримуватись норм законодавства про авторське право і суміжні права;
 надавати достовірну інформацію про результати власної навчальної
(наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
За порушення академічної доброчесності (плагіат, фальсифікація, списування, обман тощо) здобувачі освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності:
 повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
 повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
 відрахування із Інституту.

14
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник / І.О. Баклицький. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 655 с.
2. Винославська
О.В.
Людські стосунки:
Навчальний посібник
/
О.В. Винославська, М.П. Малигіна. – 2-е вид., перероб. і доповн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 142 с.
3. Деркач А.А. Современная психология труда: Учебнное пособие /
А.А. Деркач, О.В. Москаленко. – СПб.: Питер, 2005. – 479 с.
4.
Иванова Е.М. Психология профессиональной деятельности: у чебное пособие
/
Е.М. Иванова. –
М.: ПЕР СЭ, 2006.
–
382 с.
5. Калюжна Є.М. Психологія праці: Навчально-методичний посібник /
Є.М. Калюжна. – Запоріжжя: Інтерпрінт, 2009. – 96 с.
6. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці / Я.В. Крушельницька. – К.:
КНЕУ, 2009. – 368 с.
7. Кулініч І.О. Психологія управління: навчальний посібник / І.О. Кулініч. – 2-ге вид., доп. – К.: Знання, 2008. – 292 с.
8. Лукашевич Н.П. Психология труда: Учебное пособие / Н.П. Лукашевич,
И.В. Сингаевская, Е.И. Бондарчук. – К.: МАУП, 2004. – 112 с.
9. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: навч. посібник / Л.Е. Орбан-
Лембрик. – 2-ге вид., доп. – К.: Знання, 2010. – 544 с.
10. Психологія праці та інженерна психологія: навчальний посібник для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності 053 «Психологія» – 2-ге вид., перероб. і доп. / укладач О.С. Юрков. – Мукачево: МДУ, 2018. – 187 с.
11. Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. – 2-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.
12. Рибалка В.В. Психологія праці особистості: навчально-методичний посібник /
В.В. Рибалка. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2006. – 60 с.