Тема: Принципи та методи звільнення персоналу з організації.
Звільнення персоналу – це вид діяльності, який передбачає комплекс заходів спрямованих на дотримання правових норм та організаційно-психологічної підтримки з боку адміністрації при звільненні співробітників.
Звільнення вимагає дотримання трудового законодавства, чітких, максимально об’єктивних критеріїв відбору, прив’язки до робочих місць, мінімізації витрат та отримання економії, витрат пов’язаних із звільненням, відкритості, інформування, компенсації та допомозі у працевлаштуванні.
Існує наступний вид класифікації видів звільнення за критерієм добровільності залишення працівників організації:
звільнення за ініціативою співробітника (за власним бажанням)
звільнення за ініціативою працедавця (за ініціативою адміністрації)
вихід на пенсію
Розглянемо можливі форми і методи роботи служб управління персоналом по кожному з перерахованих вище видів звільнення.
Відносно спокійним з точки зору організації є звільнення працівника за власним бажанням. У цьому випадку службою управління персоналом може бути запропоновано один інструмент, який дозволить співробітнику і організації більш зважено оцінити цю подію. Таким інструментом може бути – заключна співбесіда (інтерв'ю).
Під час його проведення бажано з'ясувати причини звільненні, що дасть можливість оцінити різні аспекти виробничої діяльності, а також спеціальні сторони трудового процесу (вимоги до робочого місця, до умов праці і т.ін.). Крім того, під час такого інтерв'ю співробітник зможе отримати додаткову інформацію щодо своїх прав та обов'язків під час звільнення, вирішити питання щодо матеріальної відповідальності. Таким чином головними цілями такого інтерв'ю є:
аналіз вузьких місць в організації
спроба, при необхідності, вплинути на рішення співробітника, щодо звільнення
Для проведення заключного інтерв'ю можна використовувати різні форми його проведення та структуризації. Небажано, залучати як інтерв'юера безпосереднього керівника або співробітника підрозділу в якому працює особа, що звільняється, бажано щоб його проводила незалежна особа, а саме працівник кадрової служби.
Можна використовувати при цьому як усну так і письмову форму.
Звільнення за ініціативою організації – є неординарною подією в житті персоналу організації і як правило є досить складним і з професійної і з соціальної і з особистістно-психологічної точки зору.
Тому, можна використовувати розроблену у свій час американську комплексну програму заходів, які проводяться під час звільнення співробітників, яка останнім часом одержала розвиток і в європейських країнах.
Цю програму можна розглядати як спробу надати допомогу працівникам у подоланні тих проблем з якими вони можуть зустрітися у майбутньому.
У загальному вигляді ця програма включає в себе три етапи:
підготовка
передача повідомлення щодо звільнення
консультування.
На підготовчому етапі адміністрацією створюються підстави для проведення програми заходів через вирішення питання щодо необхідності звільнення залежно від причин звільнення.
До основних причин належать:
ліквідація підприємства, скорочення чисельності або штату працівників
невідповідність співробітника посаді яку він займає
невиконання співробітником своїх службових обов'язків без поважних причин
прогул, в тому числі відсутність на роботі понад три години на протязі робочого дня
неявка на роботі співробітника на протязі понад чотирьох місяців підряд після хвороби
поява на роботі в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння
скоєння за місцем роботи крадіжки державного або громадського майна
одноразове грубе порушення керівником організації або його заступником своїх службових обов'язків
скоєння працівником, який обслуговує грошові та товарні цінності, таких дій, які дають підстави для втрати довіри до нього з боку адміністрації
скоєння працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку
Безумовно, що адміністрація організації може і не брати на себе зобов'язання, щодо підтримки співробітників у випадках їх звільнення за деякими з вищезазначених причин.
На другому етапі здійснюються заходи щодо доведення до співробітника повідомлення про його звільнення, що робить процес офіційним.
Третій етап – консультування, під час якого служба управління персоналом може надавати співробітникам консультації, щодо аналізу попередній дій та самооцінки, щодо нових професійних перспектив, щодо пошуку нової роботи.
Третій вид звільнення – вихід на пенсію. У цьому випадків звільнення працівників пов'язано з деякими особливостями, які відрізняють його від інших виді звільнення.
По-перше, вихід на пенсію можна заздалегідь передбачити і спланувати.
По-друге, ця подія пов'язана з досить специфічними подіями та змінами в особистому житті людини.
По-третє, значні зміни в образі життя людини є досить наочними для тих хто його оточує.
Саме, тому в цивілізованих країнах цей вид звільнення є об'єктом досить великої уваги як з боку держави так і з боку організації в якій людина працювала і вносила свій внесок в загальну справу.
Саме, тому служби управління персоналом повинні проводити певні заходи, щодо роботи з працівниками перед пенсійного та пенсійного віку:
курси підготовки до виходу на пенсію
“поступове пенсіонування” – систем заходів поступового переходу від повноцінної трудової діяльності до остаточного виходу на пенсію, а також заходів, які забезпечують участь пенсіонерів у трудовому житті, отбто поступовий перехід до неповної зайнятості, певні зміни в оплаті праці з урахуванням пенсійного забезпечення
заходи організації щодо взаємостосунків з конкретними працівниками після їх виходу на пенсію (запрошення у вигляді консультантів, експертів, інструкторів, наставників і т.ін.)
Система заходів щодо звільнення працівників, чітко розроблена американськими спеціалістами, знайшла застосування і в західних країнах. Ця система ґрунтується як на індивідуальній, так і груповій основах. Слід пам'ятати, що процес звільнення впливає не тільки на тих, кого звільняють, але й на тих працівників, які залишаються в організації, які спостерігають за процесом звільнення, за взаємовідносинами адміністрації, безпосередніх керівників та колег і порівнюють зофіпійно-проголошеною програмою. Одержані, за рахунок спостереження, дані впливають на трудову поведінку працівників. Враховуючи таку ситуацію, керівництво змушене хоч би частково вирішити проблеми тих, кого скорочують.
В загальному вигляді система заходів щодо звільнення включає три етапи:
підготовка;
доведення до відома працівників про їх скорочення;
консультації.
Звільнення повинно бути всебічно обґрунтованим, з оформленням всіх потрібних документів, і коли вони готові, відповідно до їх змісту роблять коротке тактовне, однозначне повідомлення про звільнення.
Працівникові і всьому колективу повідомляють тільки одну, офіційну причину звільнення.
Згідно з трудовим законодавством України при звільненні в умовах скорочення певної кількості працівників право залишитися в організації мають працівники з більш високим рівнем кваліфікації та продуктивності праці. У випадку однакової кваліфікації персоналу віддають перевагу сімейним та тим, які мають на утриманні двох або більше утриманців; працівникам з великим трудовим стажем уданій організації; тим хто одержав професійне захворювання чи інвалідність; тим, хто навчається заочно.
На етапі консультації формуються концепції пошуку нового робочого місця.
Третій вид звільнення — це вихід на пенсію. Це звільнення може бути заздалегідь заплановане з великою точністю в часі. Робота з такими працівниками проводиться за напрямами: курси з підготовки виходу на пенсію, де вивчають правові норми і положення, пов'язані з виходом на пенсію, економічні аспекти подальшого життя і медичні проблеми. В США такі курси відвідують 94 % працівників, які виходять на пенсію.
Порядок звільнення персоналу
Порядок звільнення персоналу включає наступні заходи:
– первинна інформація про звільнення;
– співбесіда з працівником і аналіз причин звільнення на кадровій комісії;
– рішення про звільнення;
– здача місця роботи і внутрішніх документів;
– фінансові розрахунки із працівником, який звільнюється;
– остаточне оформлення кадрових документів.
Документи, необхідні для звільнення працівника:
– особиста заява (з мотивацією звільнення);
– рішення атестаційної комісії;
– рішення профспілкового комітету;
– анкета “Звільнення”;
– акт прийому-передачі робочого місця (кабінет, стілець, стіл, ключі від приміщень здаються керівнику) ;
– акт прийому-передачі матеріальних цінностей (для матеріально-відповідальних осіб);
– документи для службового використання (здаються керівнику);
– наказ про звільнення;
– грошовий розрахунок у бухгалтерії;
– трудова книжка (видається робітнику).