ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3
з дисципліни «Юридична психологія»
Тема: «Правова психологія»
студентки 3 курсу
юридичного факультету
група ЮД-946
Шушпан Анни Русланівни
Дніпро
2021
Поясніть, що вивчає правова психологія.
Правова психологія - розділ юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти правовідносин у системі "людина і закон". Вона вивчає психологічні особливості відображення людиною правових явищ, досліджує психологічні аспекти ефективної правотворчості, психологію правової соціалізації особистості, психологію індивідуальної і суспільної правосвідомості.
Основними проблемами правової психології є: психологія правової соціалізації особистості, психологічні умови ефективності правових норм, асоціальні стереотипи поведінки, психологічні аспекти ефективної правотворчості.
Визначте складові правової соціалізації.
Соціалізація особистості - це процес і результат засвоєння індивідом соціальних норм, культурних цінностей, зразків поведінки, притаманних певному суспільству чи соціальній групі. Важливо підкреслити, що в процесі соціалізації людина не просто засвоює соціальний досвід, але й перетворює його у власні цінності, установки, орієнтації.
Соціалізація особистості - процес багатогранний. Одним з основних його напрямків є правова соціалізація, під якою розуміється вироблення в ході освоєння соціального досвіду ціннісно-нормативної орієнтації особистості, при якій приписи суспільних норм сприймаються нею як власні життєві установки.
Правова соціалізація включає в себе: - засвоєння критеріїв оцінок юридично значимих ситуацій; - вивчення законів і соціальних вимог, що визначають міру можливої і належної поведінки в суспільстві; - усвідомлення та прийняття власних прав і обов’язків, способів їх реалізації; - оволодіння необхідними соціальними навиками користування правовими знаннями, вимогами, правилами та вироблення певного типу поведінки.
Охарактеризуйте способи засвоєння правових норм і цінностей.
Виділяють такі способи засвоєння норм права і правових цінностей в ході соціалізації особистості: предметний, традиційний, раціональний.
Предметній спосіб – особа засвоює відповідний спосіб дій, шаблонів поведінки в процесі тої чи іншої діяльності людини, її взаємодії з іншими людьми.
Традиційний спосіб – особа , спостерігаючи дії і поведінку людей в різних ситуаціях, засвоює відповідні звички і шаблони поведінки в ситуаціях соціальної взаємодії, що найбільш часто зустрічаються.
Раціональний спосіб - особа дізнається про правові цінності, стандарти правової поведінки у процесі проведення навчальних занять в закладах освіти, з бесід з іншими людьми, з читання книг і по каналах засобів масової інформації.
Насиченість і сутність правової соціалізації протягом життя є досить неоднорідним. Процес засвоєння правових норм, оволодіння стандартами правової поведінки відбувається послідовно. Основними етапами процесу правової соціалізації є: дотрудова, трудова, післятрудова.
Дефекти правової соціалізації можуть виявлятися у правовому негативізмі (недостатній оцінці цінності права), правовому інфантилізмі(безвідповідальному, легковажному ставленні до вимог закону), правовому нігілізму (активному неприйнятті норм права), свідомій злочинній поведінці.
Визначте компоненти правосвідомості.
Правосвідомість – це сукупність поглядів, ідей, які визначають ставлення людей, соціальних груп до права, до законності, до правосуддя, їх уявлення про те, що правомірно і неправомірно. Психологічну норму правосвідомості складають звички, почуття, емоції людей відносно правових явищ.
Правосвідомість виступає як одна з форм суспільної свідомості, зміст і розвиток якої обумовлено матеріальними і духовними умовами існування суспільства. Її основою є не стільки знання правових норм, скільки усвідомлення і прийняття соціальних цінностей, які знаходять своє відображення в праві. У широкому розумінні слова під правосвідомістю розуміється весь правовий досвід поведінки особистості чи групи людей. Правосвідомість не лише відображає соціальну реальність, але й активно на неї впливає. В якості механізму правосвідомості виступає мовно-розумова діяльність людей. Правосвідомість виконує функцію регулятора поведінки людей. Правова інформованість і мотивація правомірної поведінки залежить від соціальних зв'язків людини, від ступеня її залучення в правову культуру суспільства, а також від залучення в соціальні групи, які істотно впливають на розвиток правосвідомості.
Правосвідомість особистості включає в себе такі елементи:
- когнітивний (пізнавальний) - характеризується сукупністю правових знань і вмінь;
- емоційний - визначається оціночними судженнями і відношенням людини до норм права (позитивне, нейтральне, негативне);
- поведінковий (вольовий) - припускає наявність психологічної установки на правослухняну поведінку, звички до виконання норм права і нетерпимого ставлення до правопорушників.
Структура правосвідомості складається із емпіричних знань, із почуття оцінки зразків впливу, які формуються у людини під впливом повсякденних умов навчання, праці, дозвілля, при вирішенні побутових питань. Носієм такої повсякденної свідомості в тій чи іншій мірі є кожна людина.
Правосвідомість виконує функцію регулятора поведінки, коли об'єктивні обставини мають правове значення, коли необхідно зробити вибір між законним і незаконним вчинком, використати свої права або, навпаки, утриматися від їх реалізації. Можна з упевненістю сказати, що знання й уявлення про можливі наслідки в результаті порушення правових норм може відвернути антигромадські вчинки та правопорушення.
Компоненти правосвідомості та її функціональна структура мають психолого-правову природу, оскільки, з одного боку, спираються на вихідне положення про єдність свідомості і діяльності, а з іншого – повністю відповідають основним функціям права. Тому, правосвідомість і виконує пізнавальну, оціночну, регулятивну функції.
Виділіть групи умов дієвості правових норм та наведіть приклади.
Дієвість нормативного акту визначається тим, наскільки він відповідає об'єктивним потребам суспільства в цілому, підтримується різними соціальними групами і в якій мірі реалізується громадянином, який шанобливо ставиться до права.
Спеціалісти в галузі юридичної психології виділяють наступні групи умов дієвості правових норм: макросоціальні, мікросоціальні, особистісні.
До макросоціальних умов відносяться рівень соціально-економічного розвитку суспільства, правова система і культура, соціальні інститути, ідеологія. Законослухняна поведінка індивіда формується соціальними устоями конкретного суспільства. Право, як сукупність правил поведінки (норм), санкціонованих владою, буде ефективним на практиці тоді, коли здійснення їх забезпечено заходами державного примусу з метою охорони захисту і розвитку суспільних відносин, які відповідають об'єктивним потребам суспільства та інтересам народу. Суть і зміст правових норм визначається характером економічних відносин, рівнем соціально-економічного розвитку суспільства.
Повнота і ступінь реалізації прав багато в чому залежить також від політичної стабільності в житті держави, від роботи державних і суспільних інститутів. Саме соціальне середовище створює передумови для реалізації тих чи інших правових норм. Істотний вплив на реалізацію правових норм чинить правова культура членів суспільства, суспільна думка, престиж права в суспільстві, соціальна орієнтація особистості як система ціннісних відношень особистості до об'єктів соціальної дійсності. Наприклад, відсутність повних правових гарантій попередження шкоди від діяльності атомних електростанцій і відшкодування цієї шкоди викликає негативну реакцію широких кіл суспільства. Необгрунтованим юридично і несправедливим по суті є твердження, що аварія ядерних реакторів є неподоланна сила, а значить, власник не зобов'язаний відшкодовувати збитки.
Мікросоціальні умови виконують функцію соціально-психологічного забезпечення право реалізації. Мікросоціальні умови пов'язані з найближчим оточенням людини, з тими людьми, з якими вона безпосередньо контактує. До них належать формальні малі групи ( наприклад, сім'я, навчальна група, трудовий колектив) та неформальні малі групи (наприклад, коло друзів, компанія відпочиваючих).
Якщо норми права схвалюються і визнаються даною соціальною групою, то її члени свідомо дотримуються правових приписів. У цьому випадку ефективність право реалізації підвищується за рахунок того, що соціальні норми, які склалися, самої групи доповнюють, закріплюють правові норми. Можливий варіант, коли в соціальній групі офіційні правові приписи не схвалюються, з'являється спокуса їх порушити, але загроза покарання змушує людей цього не робити.
Дієвість правових норм понижується в тому випадку, коли людина потрапляє в малу групу антисоціальної спрямованості, члени якої не признають норм права і порушують їх в своїй життєдіяльності.
Серед формальних малих груп особлива роль належить сім'ї. Наприклад: порушення в засвоєнні морально-правових норм, прийнятих в суспільстві, спостерігається в наступних випадках: - батьки словесно і своїми вчинками затверджують аморальні і навіть антисоціальні способи поведінки; - батьки словесно дотримуються загальноприйнятих моральних норм поведінки, але здійснюють дії і вчинки, які їм суперечать; - батьки словесно і на ділі дотримуються загальноприйнятих поведінкових норм, але при цьому не задовольняють емоційних потреб дитини, що значно ускладнює нормальний процес соціалізації;
Третя група умов ефективності правових норм відноситься до індивідуально-психологічних особливостей індивіда, який приймає рішення про правильність поведінки. Вибір варіанта поведінки залежить не лише від сили впливу зовнішніх обставин, але й від особистості, зокрема, від її інтелектуальних, емоційних і вольових особливостей, системи потреб, нахилів, інтересів, психічного стану та ін., які являються як наслідком середовища і виховання, так і особисто вроджених якостей. Мотиви правослухняної поведінки особистості: переконаність у суспільній корисності вчинку, який здійснюється; обов'язок перед суспільством; правовий обов'язок, професійне почуття відповідальності; практична корисність вчинку для інших людей; стереотип, звична поведінка; конформізм, боязнь правової чи моральної відповідальності; особиста користь від здійснення вчинку; егоїстичні інтереси; негативні мотиви, які реалізуються правомірними засобами.
Проаналізуйте психологічні умови дієвості правових норм.
Дієвість нормативного акту визначається тим, наскільки він відповідає об'єктивним потребам суспільства в цілому, підтримується різними соціальними групами і в якій мірі реалізується громадянином, який шанобливо ставиться до права.
Разом з тим в житті нашого суспільства існують ситуації опору закону, неприйняття правових норм з боку різних соціальних груп і окремих індивідів.
Фактори, які впливають на дієвість правових норм:
І. Макросоціальні умови:
Війна законів, викликана кризовими явищами в політичній, економічній і правовій сферах.
Важке матеріальне становище більшості населення країни, його різне розшарування на багатих і бідних.
Певна криміналізація та корумпованість окремих гілок влади. 4. Корумпованість правової системи.
II. Мікросоціальні умови:
Наявність в суспільстві соціальних груп з специфічною субкультурою:
1. групи організованої злочинності;
2. владно-клановіугрупування;
3. молодіжне і підліткове середовище;
4. групи, основними потребами членів яких є вживання алкоголю і наркотиків.
Прагнення окремих антисоціальних впливових груп до влади.
III. Особистісні умови:
Неповага з боку окремих громадян до основних морально-правових норм.
Правовий нігілізм (заперечення загальноприйнятих цінностей).
Вказані в таблиці фактори, які негативно впливають на ефективність правових норм, - це основні напрямки в діяльності державних органів, законодавчої і виконавчої влади з вирішення поставлених перед суспільством завдань по закріпленню правопорядку.
Інтереси особистості і суспільства дуже різноманітні, і не всі відносини між членами суспільства піддаються правовій регламентації. Особливість правових норм полягає в тому, що вони відображають найбільш суттєві відносини між людьми.
7. Наведіть не менше 5 прикладів правослухняної поведінки (з кодексу поведінки студента, правил поводження в громадських місцях, громадському транспорті, закладах громадського харчування чи соціальної сфери).
Відповідно до Кодексу поведінки студента – студенти повинні:
Поважно ставитися до викладачів, адміністрації, співробітників Університету, чемно і терпляче поводитися зі своїми товаришами, завжди готові їм допомогти;
Бути чесними та відповідальними, ретельно готуватися до практичних занять, прикладати зусилля до своєчасного виконання всіх завдань, складання заліків та екзаменів;
Вільно висловлювати свої погляди й переконання, якщо вони не зачіпають аналогічного права інших і не принижують їхньої людської гідності;
Дотримуватися Правил внутрішнього розпорядку Університету і т.д.
Відповідно до Правил поводження в громадському транспорті – пасажиру потрібно:
Очікувати трамвай, тролейбус, автобус на спеціально відведеній посадковій площадці, тобто на зупинці, позначеній дорожніми знаками. У місцях, де відсутні посадкові площадки, громадський транспорт варто очікувати на тротуарі чи узбіччі дороги біля покажчика зупинки; виходити на проїзну частину дороги чи вулиці заборонено.
Сідати в транспортні засоби можна лише після повної їхньої зупинки. Спочатку необхідно пропустити тих, хто виходить, і тільки після цього зайти в салон. Не можна стрибати в транспортні засоби на ходу, чіплятися позаду. Дуже небезпечно стояти на виступаючих частинах і підніжках машин.
Ввійшовши у вагон (салон), треба перейти в його середню частину, не слід залишатися на площадці, тому що це може утруднити посадку інших пасажирів. Якщо в салоні є вільні місця, пасажири повинні зайняти їх, і бажано подалі від проходу.
Небажано пересуватися по салону під час руху. Якщо в цьому є необхідність, при пересуванні варто знаходити проміжні точки опори. Єдина умова, що гарантує безпеку пасажира при різкому гальмуванні чи аварії, стійке положення і т.д.
Відповідно до Правил поводження в громадському місці, а саме - як потрібно поводити себе в театрі, музеї, на виставці, в читальній залі:
Буваючи в театрі, кіно, бібліотеці, на лекції, виставці, стадіоні, потрібно пам'ятати, що ти тут не один. Поряд з тобою - твої товариші. Поводь себе так. щоб не заважати їм.
Приходить в театр вчасно. Краще прийти за 10-15 хв. до початку вистави, щоб не поспішаючи роздягнутись, купити програму, знайти своє місце.
Пробираючись до свого місця, проходить повз ряди обличчям до сидінь. Якщо біля тебе хтось проходить, то встань, відкинь сидіння і дай дорогу.
Під час цих дій не розмовляти, не їсти.
Під час антракту розмовляти з друзями так, щоб тебе чули тільки твої співбесідники.
Оглядаючи музей чи виставку, не торкатися руками виставлених предметів. Уяви, у що вони перетворяться, якщо кожен із відвідувачів навіть злегка до них доторкнеться і тд.