Ім'я файлу: ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ.doc
Розширення: doc
Розмір: 78кб.
Дата: 09.05.2021
скачати

ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ



1. Загальні положення

В основі правил змагань покладені правила Міжнародної легко­атлетичної федерації (ІААF). За цими правилами проводяться всі змагання з легкої атлетики на території України.

Види легкої атлетики, із яких проводяться змагання:

Біг:30 м, 60 м, 100 м, 200 м, 300 м, 400 м, 600 м, 800 м, 1000 м, 1500 м, 3000 м, 5000 м, 10 000 м, 20 000 м, пів-марафон (21 925 м), 25 000 м, 30 000 м, годинний, марафонський біг (42 195 м).

Біг із подоланням бар'єрів, перешкод:50 м з/б, 60 м з/б, 100 м з/б, 110 м з/б, 300 м з/б, 400 м з/б, 1500 м з/б, 2000 м з/б, 3000 м з/б.

Кроси:300 м, 500 м, 1000 м, 2000 м, 3000 м, 5000 м, 6000 м, 8000 м, 10 000 м, 12 000 м, 14 000 м.

Біг по шосе:5000 м, 10 000 м, 15 000 м, 20 000 м.

Естафетний біг:4x60 м, 4x100 м, 4x200 м, 3x800 м, 10x1000 м, 4x1500 м, 400 м+ 300 м+ 200 м+ 100 м або 800 м+ 400 м+ 200 м + 100 м.

Ходьба:3 км, 5 км, 10 км, 15 км, 20 км, 30 км, 50 км, годинна.

Стрибки з розбігу: у висоту, з жердиною, в довжину, потрій­ний.

Стрибки з місця:у висоту, довжину, потрійний.

Метання:малого м'яча, гранати, списа, диска, молота, штов­хання ядра.

Багатоборства:десятиборство (чоловіче), семиборство (жіно­че), п'ятиборство (жіноче й юнацьке), чотириборство (жіноче), три­борство (дівчат і юнаків)
2. Черговість виступів учасників

1. Черговість виступів спортсменів у стрибках і метаннях ви­значається жеребкуванням, яке проводиться суддівською колегією перед початком змагань. Черговість виступів у попередніх змаганнях не зберігається, для основних змагань проводять нове жеребкування.

2. У кваліфікаційних або основних (за умови, якщо не прово­дяться кваліфікаційні) змаганнях при великій кількості учасників рекомендується розподіляти їх по групах (12—20 осіб).В основних змаганнях зі стрибків у висоту та потрійному стриб­ках (якщо не проводилися кваліфікаційні змагання) рекомендуєть­ся розподіляти учасників на групи по кількості стрибкових сек­торів.

3. У змаганнях з бігу та ходьби розподіл учасників по забігах (заходах), а також розподіл доріжок в усіх колах змагань (включа­ючи фінали) має відбуватись відповідно до вимог.

4. Черговість виступів учасників багатоборців в окремих видах визначається жеребкуванням для кожного виду. При великій кількості багатоборців спортсмени розподіляються на групи по 12—20 осіб. Розподіл учасників по групах і його послідовність визначають­ся жеребкуванням. В окремих випадках черговість виступів може відбуватися відповідно до заявлених спортсменами початкових ви­сот у стрибках у висоту та з жердиною.
3. Біг. Місця змагань, обладнання та порядок проведення

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Змагання з бігу проводяться по прямій або круговій доріжці з твердого універсального покриття, по якому можна бігти у взут­ті з шипами.

2. Довжина прямої бігової доріжки має перевищувати довжи­ну дистанції, на якій проводяться змагання, приблизно на 18—20м (35 м до лінії старту й 15 м після лінії фінішу).Довжина колової доріжки для змагань має дорівнювати 200, 400 м.

3. В усіх видах бігу, що проводяться по окремих доріжках, шири­на кожної з них має дорівнювати 1,25 м, ширина лінії складає 5 см.

На стадіонах з кількістю доріжок менше за вісім при проведен­ні бігу на 600 м, 800 м, 1000 м зі стартом по окремих доріжках до­пускається ширина кожної доріжки до 62,5 см (половина звичай­ної ширини доріжки).Для проведення змагань міського та обласного рівнів має бути не менше 6 доріжок, вищого рівня — 8—100 окремих доріжок.

4. На біговій доріжці, крім ліній окремих доріжок, мають бу­ти такі розмітки:

  • лінія фінішу всіх дистанцій;

  • лінії стартів бігу по окремих доріжках;

- лінії стартів бігу загальної доріжки;

  • лінія переходу з окремих доріжок на загальну, що розміче­на в кінці повороту й пробігається по окремих доріжках. На продовженні лінії переходу з окремих доріжок на загальну на відстані близько 1 м від її кінців мають бути встановлені пра­порці жовтого кольору заввишки приблизно 1,5 м.



4. Порядок проведення змагань з бігу

1. При проведенні змагань з бігу на дистанції до 400 м включно кожний учасник повинен бігти по окремій доріжці. З бігу на 600, 800, 1000 м учасники пробігають по окремих доріжках до кінця першого повороту. У деяких випадках дозволяється проводити біг на 400, 600, 800, 1000 м із загального старту.

2. Переможці й призери змагань з бігу повинні визначатись у безпосередній боротьбі один з одним, якщо кількість учасників не дозволяє стартувати в одному забігові, змагання проводяться в декілька кіл: забіги, чвертьфінали, півфінали й фінали. Із кожного забігу (заходу) в наступне коло допускається однако­ва кількість спортсменів, що посіли кращі місця, а також, за мож­ливістю, додатково ті, хто має кращий час. Порядок виходу учасників (і кількість їх) в наступні кола мо­же бути іншим. Відбір учасників (команд) в наступне коло може проводитись за кращими результатами, які показані в попередньому колі. На дистанції 400 мі більше дозволяється проводити змагання, розподіляючи учасників на декілька фінальних забігів (заходів).

3. Визначення переможця змагань з бігу проводиться за резуль­татами фіналу, незалежно від часу, показаного учасниками в по­передніх змаганнях. При рівності результатів перевагу отримують учасники, що посіли більш високе місце у своєму забігові.

4. Забіги на всі дистанції слід складати таким чином, щоб учас­ники з кращими результатами були поставлені в різні забіги. Виклю­чення складають випадки проведення фінальних забігів, коли роз­бивка учасників по забігах може визначатися жеребкуванням або забіги складаються із учасників, приблизно рівних за результатами. Розподіл по забігах може здійснюватись шляхом жеребкування.

5. Протягом одного дня змагань учасник має право бігти тільки дві короткі дистанції або одну коротку й одну середню чи довгу дистанцію (400 м для чоловіків і 300 м для жінок), у цьо­му випадку вони прирівнюються до середніх дистанцій; ходьба на будь-яку дистанцію прирівнюється до бігу на довгу дистанцію. На спортсменів, що мають І розряд і вищий, це положення не розповсюджується.

6. Якщо змагання через погану погоду або інші причини пере­ривається на декілька годин чи переноситься на наступний день, то воно може бути проведено заново або продовжено.
5. Старт

1. Усі змагання з бігу розпочинаються з пострілу або команди стартера. Вони виконуються після того, як стартер переконається, що всі учасники зайняли правильні стартові положення й не руха­ються.

2. На всіх змаганнях стартер подає команди:

- на змаганнях з бігу до 400 м включно: «На старт!», «Ува­га!» і, коли спортсмени зайняли нерухоме положення, ро­бить постріл або, як виключення, дає команду «Марш!»;

- на дистанціях понад 400 м подається команда «Марш!».

3. Якщо стартер не задоволений рівнем готовності учасників до старту після того, як усі спортсмени зайняли свої місця, він по­винен зачекати, щоб вони зійшли зі своїх місць і помічники стар­тера знову вишикували їх на лінії старту. На всіх змаганнях до 400 м включно застосування низького старту й стартових колодок обов'язкове. Після команди «На старт!» обидві руки спортсмена та одне коліно мають торкатися доріжки, а обидві ноги — бути зафіксовані в стартових колодках. При коман­ді «Увага!» бігун підводиться, фіксуючи остаточну позицію, зберігає при цьому опору руками й контакт ніг із колодками.

4. За командою «На старт!» і «Увага!» спортсмени повинні зай­няти відповідне положення й зафіксувати його. Невиконання цих ко­манд вважається фальстартом після закінчення певного відрізку часу.

5. Якщо спортсмен починає рух до пострілу чи команди « Руш!», це вважається фальстартом. Спортсмен, що допустив його, одержує попередження. Кожний наступний фальстарт призводить до дис­кваліфікації, незалежно від того, хто його зробив.

6. Якщо стартер вважає, що старт був виконаний із порушен­ням, він має повернути спортсменів пострілом або командою.

7. У видах бігу від 100 до 800 м включно й естафетах 4x400 м, де змагання проводяться послідовно в декілька кіл, жеребкування доріжок здійснюються таким чином:

1) у першому колі жеребкування проводиться методом лотереї;

2) у наступних колах учасникам привласнюється рейтинг після кожного кола відповідно до процедури, таким чином, прово­диться два жеребкування:

- перше — для чотирьох спортсменів або команд, що мають

найкращий рейтинг, для визначення місць на доріжках 3,

4, 5 і 6;

- друге — для чотирьох спортсменів або команд, що мають

більш низький рейтинг, щоб визначити місця на доріжках

1, 2, 7 і 8;

  1. Біг на 1000, 2000, 3000, 5000 м.

Якщо в змаганні беруть участь більше 12-ти осіб, їх можна роз­поділити на дві групи, в одній 65 % учасників, які стартують від звичайної лінії, друга група повинна пробігти до кінця першого по­вороту по зовнішній половині доріжки від додаткової дугоподібної лінії старту, проведеної поперек зовнішньої частини доріжки.
6. Біг по дистанції

1. Напрямок бігу має бути лівостороннім, а бігові доріжки — пронумеровані зліва праворуч.

2. Спортсмен, який під час бігу або ходьби заважає іншому, підлягає дискваліфікації. Обходити суперника можна лише з правого боку від нього.

3. Не дозволяється якимсь чином допомагати учаснику під час змагань.

4. У змаганнях з бігових видів, що проводяться по окремих доріжках, кожний учасник повинен бігти по своїй доріжці, при пе­реході на іншу спортсмен дискваліфікується. Виняток складають ситуації, коли суперник примушує іншого спортсмена бігти не по своїй доріжці або біжить по повороту за межами зовнішньої лінії своєї доріжки, не заважаючи іншим учасникам.

5. У змаганнях з бігу на 800 м перший поворот спортсмени рухаються по своїх доріжках, після чого переходять на загальну доріжку.

6. Учасник змагань з бігу, що зійшов з доріжки, вважається вибувшим зі змагань. Вказане порушення не поширюється на випадки зупинок, пов'язані з недоліками взуття або іншими об'єктивними причинами. Учасник змагань має право (з-дозволу й під контролем судді) зійти з бігової доріжки. У цьому випадку спортсмен повинен про­довжити змагання з того місця, де він залишив дистанцію.
7. Фініш

1. Закінчення дистанції фіксується в момент торкання учасни­ком уявної площини фінішу якоюсь частиною тулуба, за виключен­ням голови, шиї, рук та ніг.

2. Порядок закінчення дистанції та результати учасників ви­значаються або суддями на фініші й хронометристами, або за до­помогою системи фотофінішу. У випадку закінчення бігу у фіналі (на дистанції до 400 м включ­но) двома або декількома спортсменами, що одночасно претендують на перше місце, головний суддя може вирішити питання про прове­дення повторного бігу (перебіжки) або вважати всіх учасників пе­реможцями.

3. При проведенні бігу на середні й довгі дистанції дозволяється визначати час із зупинкою секундоміра тільки для переможця, час інших учасників допускається фіксувати «по ходу», не зупиняючи секундоміра.
8. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ ЗІ СТРИБКІВ

1. У змаганнях зі стрибків учасники виконують спроби почер­гово.

2. Кожний учасник до початку змагань має право виконати пробні стрибки, їх кількість визначається суддівською колегією. Учасники мають право розмітити свій розбіг.

3. Учасник виконує спробу лише після виклику судді. На стрибок у довжину, висоту та потрійний надається не біль­ше 1 хв, у стрибках із жердиною — 1,5 хв. На фінальних етапах змагань у стрибках у висоту час має збіль­шитись до 2 хв, у стрибках з жердиною - до 3 хв.

4. Усі стрибки зараховуються після команди старшого судді «Є!», при не зарахованому стрибку подається команда «Ні!». Одно­часно з командою голосом суддя дає сигнал прапорцем: при пра­вильному стрибку він піднімається вгору, при не зарахованій спробі дається знак прапорцем, опущеним униз. У змаганнях з потрійно­го стрибка при порушенні правил під час відштовхування команда «Ні!» має подаватись одразу, до завершення стрибка.

5. Якщо учаснику щось заважало при виконанні стрибка, суд­дя може дозволити спортсменові повторити спробу.
9.Місце змагань та обладнання в стрибках в довжину

1. Стрибки в довжину виконуються в яму з піском з дерев'яного бруска завширшки 198—202 см, завдовжки 121—122 см і завтовш­ки близько 100 см.

2. Уздовж бруска («лінії заміру») на спеціальну дошку (касе­ту) укладається шар пластиліну (або вологого піску) завширшки 100 мм і завтовшки від рівня бруска 10—13 мм, передня частина якого скошується під кутом 30°.

3. По обидва боки від бруска на продовженні «лінії заміру» наносяться лінії завширшки по 10 мм і завдовжки 500 мм кожна, на які ставляться покажчики розміром 200—250 мм.

4. Відстань від бруска до дальнього краю ями в стрибках у дов­жину має бути не менше 10 м, у потрійному — 18 м; у стрибунів-початківців ця відстань може бути 7,5 і 15 м відповідно.

5. Ширина доріжки для розбігу має дорівнювати 125 см, довжина — 45 м.

6. Яма для приземлення має бути не менше 2,75 м; довжина її — не менше 6 м, глибина — 0,5 м.
10. Правила змагань зі стрибків в довжину

1. В особисто-командних і особистих змаганнях при кількості учасників більше 8-ми проводяться попередні змагання, де кожно­му учаснику надається по три спроби, кращі стрибуни отримують ще по три спроби й потрапляють до фіналу.

2. У командних змаганнях учасникам надається по три спроби.

3. Кінцеві результати визначають розподіл місць між учасни­ками фіналу за кращим результатом усіх спроб (попередні змаган­ня та фінал). Серед учасників, що не потрапили до фіналу, місця розподіляються за попередніми результатами.

4. Результат стрибків вимірюється від найближчої до бруска точки сліду, залишеної в ямі будь-якою частиною тіла стрибуна. За­мір проводиться від стовпчика, що фіксує цю точку, по прямій лінії перпендикулярно до бруска або його продовження до лінії виміру.

5. При рівності результатів у стрибках у висоту місце спорт­смена визначає другий кращий результат, показаний у змаганнях, потім, за необхідності, третій кращий тощо.

6. Запис у протокол змагань ведеться таким чином:

  • при зарахуванні спроби проставляється результат;

  • при не зарахуванні спроби — позначка «X»;

- при пропуску спроби — позначка «-».

7. При вимірюванні результату в стрибках у довжину відміт­ка «0» має міститися в ямі біля стовпчика.
11. Місце змагань та обладнання в стрибках у висоту

1. Стійки для стрибка можуть бути як стаціонарними, так і пе­реносними; конструкція — довільною, що дозволяє ставити план­ку на висоту 250 см. Верхній край стійки має розташовуватися над планкою не менше ніж на 100 мм, відстань між стійками становить 400—402 см.

2. Місця приземлення можна обладнати за допомогою пороло­ну, гумки або іншого синтетичного матеріалу з розміром не менше 5 х 3 м, його вкладають на висоті 0,5—0,75 м.

У змаганнях початківців місцем для приземлення може бути яма з піском завглибшки 0,5 м. Рівень піску 0,5—0,75 м.

3. Розміри площадки для розбігу мають бути не менше 15 м.

4. Вимірювач, який дозволяє проводити вимірювання до 250 см, повинен мати підніжку завдовжки 50 см і завширшки 4 см. На стійці вимірювача має розташовуватися пересувний покажчик завдовжки 12—15 см, висота його закріплення значення не має. Рекомендується застосовувати висувний покажчик, його за­кріплюють на висувній частині вимірювача.

5. Покриття доріжки для стрибків має відповідати вимогам до бігової доріжки.
12. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ З МЕТАНЬ

1. У метаннях пробні спроби виконуються в послідовності, ви­значеній жеребкуванням, під контролем суддів..

2. На змаганнях спортсмени можуть використовувати влас­ні снаряди за умови, що вони маркіровані до початку змагань, а також доступні всім спортсменам. Під час змагань змінювати їх не дозволяється.

3. Для підготовки до виконання метання спортсмену надається не більше однієї хвилини.

4. Якщо в змаганні бере участь більше 8-ти спортсменів, кожно­му учаснику надається три спроби, за результатами яких визнача­ють лідерів (вони потрапляють до фіналу), їм додатково надаються ще три спроби.

5. Кожному спортсмену під час розминки дозволяється вико­нати не більше двох спроб.

6. Забороняється використання жодних спеціальних пристосу­вань, які б допомагали спортсмену під час змагань (наприклад бин­тування долоні). Однак дозволяється бинтування окремих пальців у метанні молота. Забороняється використання рукавичок, за винятком метання молота. З метою запобігання травмуванню спини дозволяється одя­гати пояс зі шкіри. У штовханні ядра спортсменам дозволяється носити пов'язку на зап'ясті для захисту від травмувань.
13. Місце й обладнання змагань з метання гранати та м’яча

1. Метання м'яча здійснюється від криволінійної лінії у формі дуги в розмічений для приземлення снаряда сектор.

2. Метання гранати здійснюється від прямої лінії в розмічений для приземлення снаряду коридор.

3. Місце приземлення снаряда являє собою коридор (завшир­шки в 10 м), результати кидків снаряда поза його межами не зара­ховуються.

4. Місце приземлення в межах коридору розмічається лініями через кожні 5 м, починаючи від 20—30 м. Довжина доріжки в метаннях для розбігу — 30 м (максималь­на — 36,5 м). Доріжка обмежується з обох боків білими лініями завширшки близько 50 мм.

5. У метаннях гранати та м'яча ширина доріжки може бути зменшена до 125 см, але на останніх 6—8 м має розширюватися до 4 м.

6. Ґрунт сектора (коридору) для приземлення списа й гранати має бути не твердим (земля або трава).

7. Метання гранати та м'яча здійснюється з місця або з розбігу.

8. Метальники мають право розмітити свій розбіг невеличкими кілками або прапорцями.





скачати

© Усі права захищені
написати до нас