Ім'я файлу: 11_CAA_МР_ЛЗ (1).doc
Розширення: doc
Розмір: 4692кб.
Дата: 24.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Е.-М. Ремарк Три товарищі Шаповал НАФ-17.docx
4_osnovi_simeynogo_prava.ppt
Причини неуспішності студентів.docx
Адаптація.rtf
2014_4_Yakovleva.docx
Задачі 1-4.docx
РГР Ковшун Д.О (1).docx
РГР Момот М.В.docx
Розширення: doc
Розмір: 4692кб.
Дата: 24.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Е.-М. Ремарк Три товарищі Шаповал НАФ-17.docx
4_osnovi_simeynogo_prava.ppt
Причини неуспішності студентів.docx
Адаптація.rtf
2014_4_Yakovleva.docx
Задачі 1-4.docx
РГР Ковшун Д.О (1).docx
РГР Момот М.В.docx
National Aviation University
_______ Academic and Research Aerospace Institute _______
(name of the Institute (Faculty))
Aircraft Airworthiness Retaining Department
Approved
Head of the Department ________ _O. Popov_
(signature) (names)
« ______ » ____________________ 20 ____
Laboratory Works Method Guide
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
ЗБЕРЕЖЕННЯ
ЛЬОТНОЇ ПРИДАТНОСТІ
ПОВІТРЯНИХ СУДЕН
Лабораторний практикум
для студентів напряму підготовки
8.070103 «Обслуговування повітряних суден»
Київ 2014
УДК 629.7.083 (076.5)
ББК 052-082.02-021я7
3413
Укладачі: О.С. Тугарінов, О.І. Богданович, Ю.Я. Статніков
Рецензенти : Р.Г. Мнацаканов,Г.А. Волосович,Є.О. Сікорський
Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № 8/11 від 15.12.2011 р.).
| 3413 | Збереження льотної придатності повітряних суден : лабораторний практикум / уклад. : О. С. Тугарінов, О. І. Богданович, Ю. Я. Статніков. – К. : НАУ, 2014. – 116 с. |
Подано стислі теоретичні відомості, завдання, порядок виконання лабораторних робіт, а також вимоги до оформлення звітів.
Для студентів напряму підготовки 8.070103 «Обслуговування повітряних суден».
ЗМІСТ
Вступ 4
Лабораторна робота 1. Дослідження технічного стану системи
керування літаком 5
Лабораторна робота 2. Дослідження технічного стану системи
кондиціювання середньомагістрального літака 11
Лабораторна робота 3. Дослідження технічного стану агрегатів
висотної системи 17
Лабораторна робота 4. Дослідження та оцінка технічного
стану системи керування закрилками середньо-
магістрального літака 31
Лабораторна робота 5. Технічне обслуговування і дослідження
працездатності гальмівних пристроїв коліс КТ-141 40
Лабораторна робота 6. Дослідження впливу величини тиску
азоту в стабілізуючому амортизаторі на повноту прибирання
та випуску шасі 48
Лабораторна робота 7. Оцінка технічного стану гальмівних
коліс сучасних літаків 55
Лабораторна робота 8. Аналіз працездатності елементів
паливної системи середньомагістрального літака 63
Лабораторна робота 9. Оцінка технічного стану і коригування
періодичності технічного обслуговування фільтроелементів
тонкого очищення палива 69
Лабораторна робота 10. Оцінка технічного стану мережі джерел
тиску гідросистеми середньомагістрального літака . 78
Лабораторна робота 11. Дослідження технічного стану
маслосистеми турбореактивного двигуна (ТРД) 85
Лабораторна робота 12. Запуск, перевірка роботи, вимірювання
та регулювання погодинних витрат палива турбогвинтового
двигуна на стенді-тренажері 92
Лабораторна робота 13. Перевірка герметичності кабіни
середньомагістрального літака 106
Список літератури 114
Додаток 115
вступ
Лабораторні заняття спрямовані на поглиблення знань студентів – основних закономірностей процесу експлуатації повітряних суден (ПС).
Мета лабораторних занять – здобуття студентами дослідницьких навичок, вміння аналізувати та застосовувати одержані знання для вирішення практичних задач.
Тематика лабораторних робіт відповідає програмі курсу.
Заняття можуть проводитися на авіаційній техніці науково-навчального центру (ННЦ) НАУ, а також в ангарному корпусі або в лабораторіях кафедри.
Студенти повинні попередньо підготуватись до занять, використовуючи рекомендовану літературу.
Перевіривши знання з основних теоретичних положень роботи, викладач уточнює порядок виконання лабораторної роботи, доводить до відома загальні вимоги з техніки безпеки при технічному обслуговуванні ПС. Студенти, що показали слабку теоретичну підготовку, або запізнилися, до лабораторної роботи не допускаються.
Лабораторні роботи виконуються двома підгрупами студентів за участі авіатехніка та під керівництвом викладача.
У кожній групі серед присутніх студентів викладач призначає бригадира. Бригадири отримують необхідні інструменти і технічну документацію (регламент, технологічні вказівки, опис літака та його систем).
На робочих місцях авіатехнік за необхідності уточнює питання охорони праці та техніки безпеки для даної роботи. Студенти підписуються в журналі за проходження інструктажу з техніки безпеки, після чого під керівництвом викладача й авіатехніка розпочинають виконання роботи.
Після виконання роботи студенти перевіряють наявність інструменту, розставляють по місцях обладнання та прибирають робочі місця. Потім в аудиторії остаточно оформлюють звіти з лабораторної роботи. Наприкінці заняття викладач проводить опитування та атестує студентів.
Лабораторна робота 1
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ
СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЛІТАКОМ
Мета: закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок технічного обслуговування системи керування літаком, а також дослідження залежності зусиль на штурвалах від зміни кута відхилення елеронів.
Основні теоретичні відомості
Для забезпечення надійної роботи системи керування літаком, при технічному обслуговуванні (ТО) виконується комплекс стандартних і оглядових робіт з оцінки технічного стану як усієї системи, так і окремих її елементів. Значно впливає на справний стан системи керування літаком правильність регулювання окремих її елементів. Перевірка регулювання системи здійснюється як у разі заміни окремих агрегатів, так і при виконанні регламентних робіт. При неточному регулюванні системи керування можуть бути ненормативні відхилення рулів, що призведе до ускладнення польотної ситуації.
Завдання
Виконати ТО системи керування літаком.
Вивчити залежність зусиль на штурвалах від величини відхилення елеронів (кута повороту штурвала).
Виконати монтажно-регулювальні роботи в системі керування літаком.
Порядок виконання роботи
Вивчення систем керування літаком рекомендується проводити за технічним описом. При вивченні системи важливо ознайомитися з розташуванням її агрегатів безпосередньо на літаку.
При ТО штурвальних колонокнеобхідно розкрити лючки на головці, трубі і на основі колонки, оглянути ланцюги, троси, ролики і зірочки.
У процесі обслуговування слід звернути увагу на таке:
– зазори між ребордами напрямних роликів і обмежувачами повинні бути в межах 0,15.., 0,8 мм;
– не повинно бути радіальних і осьових люфтів зірочок;
– не допускається витягування ланок ланцюга, тріщини в пластинах ланок ланцюга, тріщини і руйнування головок валиків, що з’єднують пластини ланцюга.
Після перевірки і чищення штурвальних колонок згідно з технологічною картою слід змастити:
–
зірочки;– зубчастий ланцюг; – мастилом ЦИАТИМ-203
– троси;
– канавки секторної качалки;
– опорні шарикопідшипники – мастилом ЦИАТИМ-201.
 |
| Рис. 1.1. Схема вимірювання зазору між тягою і напрямними роликами |
При ТО слід зробити вимірювання:
зазору між напрямними роликами і трубою тяги (зазор повинен бути в межах = = 0,15...0,8 мм) (рис. 1.1);
зазору між вилковими наконечниками тяг і вушками качалок, що в усіх положеннях має бути більшим або дорівнювати 0,5 мм (рис. 1.2);
 |
| Рис. 1.2. Схема вимірювання зазору між вилковими наконечниками тяги і вушками: 1 – вушко качалки; 2 – тяга |
– зазору між вилковими наконечниками тяг і важелями качалок, який повинен бути не менше ніж 3 мм (рис. 1.3);
 |
| Рис. 1.3. Схема вимірювання зазору між тягами, наконечниками тяг і важелями: 1 – важіль качалки; 2 – наконечник тяги; 3 – тяга |
– величини люфта у з’єднанні тяг, що мають хитні підшипники, має бути не більш 0,06 мм.
При ТО тросової (м’якої) проводки необхідно зробити огляд стану тросової проводки, особливу увагу звернувши на місця перегину тросів. Троси, які мають корозію, обриви ниток, подряпини, ум’ятини, нагартування, зайорженість, потертість більше 50 % перетину нитки, слід замінити. Забороняється застосовувати для очищення тросів гас, бензин і інші розчинники, що викликають корозію. Нарізні наконечники тросів повинні бути вкручені в муфти тендерів на однакову довжину при максимальному виході з муфт не більше трьох ниток.
Текстолітові ролики підлягають заміні у разі розшарування текстоліту, викрашування реборд і заїдання підшипників. Величина зазорів між ребордами напрямних роликів і обмежувачами повинна бути 0,15...0,8 мм. Натяг тросів перевіряється за допомогою відтарованого тензометра і повинен відповідати величинам, зазначеним на рис. 1.4.
Натяг тросів керування елеронами відбувається на ділянці від виходу тросів зі штурвальної колонки до секторної качалки при нейтральному положенні колонки.
Натяг тросів системи керування середніми інтерцепторами відбувається при прибраному положенні інтерцепторів у разі розстопореної рукоятки на ділянках:
– від секторної качалки на шпангоуті 5 до розподільного барабана на шпангоуті 49 (вимірювання слід робити в ділянці шпангоутів 18...20, між шпангоутами 41 і 42, 43 і 44);
 |
| Рис. 1.4. Графік натягу тросів у системі керування: 1 – середніми інтерцепторами (трос Ø 2,5 мм); 2 – елеронами (у штурвальних колонках – трос Ø 4,5 мм) |
– від розподільного барабана на шпангоуті 49 до гермовиводів (вимірювання слід робити між відтягувальними роликами);
– від гермовиводів до секторної качалки на нервюрі 15 (вимірювання слід робити в ділянці нервюри 7).
Дані про вимірювання величини натягу тросів занести до табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Результати вимірювання величини натягу тросів
системи керування
| Назва системи | Натяг тросів, Н | Примітки | |
| фактичний | необхідний | | |
| Система керування елеронами Система керування середніми інтерцепторами (по ділянках): а) шпангоути 18...20 шпангоути 41...42 шпангоути 43...44 б) шпангоут 49–гермовивід в) гермо вивід – секторна качалка | | | |
Перевірказусильтертя в системікерування виконується при від’єднаних пружинних завантажниках елеронів, руля висоти і руля напрямку за допомогою відтарованого на 200 Н динамометра при плавному русі штурвала, колонки і педалей з одного крайнього положення в інше. При цьому динамометр слід утримувати по дотичній до дуги переміщення штурвала, колонки, педалі.
Результати вимірювань визначаються як середнє арифметичне значення зусилля тертя трьох вимірювань. Зусилля рушення з місця в розрахунок не береться. Зусилля тертя не повинні перевищувати установлених величин (табл. 1.2). Перед виконанням потрібно переконатися, що тримерні механізми знаходяться в нейтральному положенні, польотні завантажники відхилені і тиск у I і ІІ гідросистемах становить не менш 9 МПа (90 кгс/см2).
Таблиця 1.2
Результати вимірювань зусиль тертя системи керування
| Система керування | Напрямок відхилення командного важеля | Зусилля Н | |
| необхідне (нормоване) | фактичне | ||
| елеронами рулем висоти рулем напрямку середніми інтерцепторами | Праворуч Ліворуч На себе Від себе На себе Від себе Вперед Назад | 40 40 50 50 80 80 100 100 | |
Примітка. Робота виконується за наявності двостороннього зв’язку по літаковому перемовному пристрою між виконавцями в кабіні і на землі.
Для перевірки роботи і плавності переміщення рулів, елеронів, стабілізатора необхідно перевірити відповідність відхилення важелів у кабіні пілотів: штурвала, педалей, штурвальних колонок – відхиленням рульових поверхонь.
Для дослідження залежності зусиль на штурвалі від кута відхилення елеронів необхідно:
– приєднати динамометр до штурвала;
– установити кутомір на штурвальну колонку.
Вимірювання слід робити через кожні 10° відхилення штурвала чи 10 мм відхилення елерона.
Примітки: 1. Вимірювання кутових відхилень роблять перпендикулярно до осі обертання елеронів.
2. Вимірювання лінійних відхилень роблять по зовнішньому торцю елерона.
Результати вимірювань необхідно занести до табл.1.3.
Таблиця 1.3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12