1   2   3   4
Ім'я файлу: geografiya-10-11final-21112017.doc
Розширення: doc
Розмір: 356кб.
Дата: 17.02.2021
Пов'язані файли:
Практична 8.docx


ГЕОГРАФІЯ

10-11 КЛАСИ

(Рівень стандарту)

«Затверджено Міністерством освіти і науки України»

(Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)

2017 рік

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс «Географія» у старшій школі завершує базову географічну освіту учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Програма складена відповідно до типового навчального плану. У 10 класіна її вивченнявідведено 52 години (1,5 години на тиждень), а в 11 класі – 35 годин (1 година на тиждень).

Навчальна програма для старшої школи розроблена на основі положень Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі «Природознавство». Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, у якому живе людина.

Зміст програми з географії у старшій школі базується на принципах науковості, неперервності й наступ­ності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей учнів.

Структура курсу.

Курс географії в 10 класі «Географія: регіони та країни» спрямований на формування в учнів знань про особливості населення й просторової організації господарської діяльності у регіонах світу та окремих країнах, умінь орієнтуватися у світових і регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних, екологічних процесах.

Загальною метою географії в 10 класі є формування в школярів географічної картини світу на прикладі вивчення систем розселення та просторової організації економічної діяльності в окремих регіонах і країнах з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів. Мета реалізується через вирішення таких головних завдань:

  • формування в учнів цілісної географічної картини світу;

  • розкриття ролі географії у розв'язуванні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства;

  • створення освітнього середовища для розуміння особливостей участі регіонів і окремих країн у міжнародному поділі праці;

  • розвиток у школярів геопросторового мислення та вміння логічно висловлювати свої думки щодо сучасних процесів у світі;

  • обґрунтування доцільності наукового підходу до природокористування, мотивування екологічно грамотної, здоров’язбережувальноїповедінки;

  • формування картографічної грамотності й культури;

  • вироблення умінь користуватися дже­релами географічної інформації, аналізувати її; застосовувати здобуті географічні знання в практичній діяльності;

  • розвиток здатності до співробітництва під час виконання практичних робіт та проведення досліджень;

  • заохочення засобами географії до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів.

Структура програми представлена Вступом і шістьма розділами. УВступі окреслюються завдання курсу, особливості сучасної політичної карти світу, аналізуються ключові проблеми і тенденції світового господарського процесу.

Розділи 1-5 програми спрямовані на ознайомлення з соціально-економічними особливостями регіонів світу та регіональних диспропорцій у розвитку окремих країн.

Завершується вивчення курсу розділом 6 «Україна в міжнародному просторі»,завданнями якого є розкрити геопросторову структуру світу, визначити місце України на геополітичній карті світу, окреслити основні вектори сучасної української геополітики, міжнародні економічні зв’язки з регіонами та країнами світу, участь України в процесах європейської економічної інтеграції та реалізації стратегії сталого розвитку.

Наведений у програмі перелік країн для вивчення є орієнтовним. Учителю надається право додавати для детальнішого ознайомлення інші країни, які відповідають інтересам навчального закладу з огляду на його можливі міжнародні зв’язки, а також пріоритетам зовнішньої політики України з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації у світі.

Курс географії в 11 класі «Географічний простір Землі» розкриває сутність географічної науки в цілому; інтегрує знанняпро природу,людину і господарську діяльність; формує в учнів чіткі уявлення про основнізакономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу з метою забезпечення сталого розвитку.

Вивчення географії в 11 класі спрямовано на реалізацію таких завдань:

• розуміння географічної оболонки як системи, її виникнення, функціонування, закономірності будови і розвитку;

• оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, що потребують виявлення географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов і чинників;

• розвиток географічного мислення для орієнтації у проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;

• виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища під час повсякденної трудової і побутової діяльності;

• набуття компетентності в сферах: елементарного геоекологічного моделювання і прогнозування; використання різноманітних географічних знань та умінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

Структура програми представлена Вступом і трьома розділами. Вступ спрямований на розкриття змісту предмета і завдань сучасної географічної науки, її структури, тенденцій розвитку, місця і ролі географії в системіприродознавчих наук, житті суспільства, розв’язанні його проблем.

У Розділі 1 «Топографія та картографія»подано аналізрізних видів географічних карт, розкрито особливості роботи з ними та можливості їх використання у побуті та господарській діяльності.

Розділ 2 «Загальні закономірності географічної оболонки Землі» включає характеристику сфер географічної оболонки Землі, розкриває закономірності та зв'язки в географічній оболонці.Географічна оболонка представлена як середовище життя людини і пов’язані з її діяльністю сучасні екологічні проблеми.

У розділі 3 «Загальні суспільно-географічні закономірності світу» розміщення і розвиток видів економічної діяльності і суспільства в сучасному світі розглядаються як результат людської діяльності, яка перетворює неоднорідний у природному відношенні простір відповідно до об'єктивних економічних законів. Головна увага приділена людині. Такий підхід допомагає вибудувати знання про сучасний світ у струнку схему, зрозуміти просторову логіку розвитку економіки, прогнозувати реальні економічні результати політичних рішень.

Курс безпосередньо пов'язаний не тільки з попередніми курсами географії, він також інтегрує знання, здобуті на заняттях з економіки, історії, інформатики тощо.
Організація освітнього процесу: форми і методи, технології навчання
У старшій школі окремі питання курсу доцільно пропонувати старшокласникам опрацьовувати самостійно. Необхідно стимулювати пізнавальну діяльність старшокласників, спонукати їх до використання типових планів комплексної характеристики територій (регіонів та окремих країн), розвивати навички самостійного інформаційного і наукового пошуку, прогнозування та проектування.

Курс географії у старшій школі має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, а також передбачають розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні- досліджень, дискусій, семінарів, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових ігор, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною – мотиваційною, контролюючою тощо.

Програмою передбачено виконання 7 практичних робіт у 10 класі і 10 робіт у 11 класі. Обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.

Тематика варіативних досліджень може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються учнями й оцінюються вчителем під час захисту чи представлення.

Такі підходи сприятимуть формуванню не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей (інформаційно-цифрової, соціальної і громадянської підприємницької, загальнокультурної та екологічної грамотності тощо).

У курсі «Географія» для старшої школи передбачено засвоєння географічної номенклатури, яка чітко регламентована у знаннєвому компоненті очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Велика роль у вивченні географії відводиться роботі з картою, статистичним матеріалом для встановлення причинно-наслідкових зв'язків, правильного оцінювання найважливіших соціально-економічних питань.

У програмі подано орієнтовний розподіл годинза розділами і темами. Учитель може на власний розсуд змінити розподіл годин між темами. Години резервного навчального часу учитель може використати на свій розсуд для глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей і навчальних можливостей учнів або для тематичного оцінювання (уроків систематизації та узагальнення).

У старших класах пропонуються такі форми занять: урок –лекція, урок – семінар, урок – дискусія, урок – «круглий стіл», урок – контроль знань, урок роботи в Інтернеті, урок – практикум, урок – дослідження (міні-проект) тощо.

Основними методами, які використовуються в різних поєднаннях є:

  • пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, робота з літературними джерелами) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідники, карти, схеми, діаграми, натуральні об'єкти та ін.).

  • частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні географічних знань, життєвого і пізнавального досвіду учнів. Прикладом такого методу є бесіда, яка залежно від дидактичних цілей уроку може бути перевірочною, евристичною, повторювально-узагальнюючою.

Дослідницький метод як один з провідних способів організації пошукової діяльності учнів у навчальній роботі сприяє набуттюучнями умінь і навичок самостійної роботи.

Дослідницький метод використовується під час складання графіків, діаграм, схем, звітів, економіко-географічних характеристик територій; роботи з різними джерелами географічного змісту та над творчими завданнями.

Значний вплив на результативність навчального процесу мають освітні технології: проблемного, модульного,особистісноорієнтованого, перевернутого навчання, критичного мислення тощо.

Така організація освітнього процесу передбачає:

  • зв'язок навчання з життям;

  • підвищення мотивації учнів до навчання;

  • реалізацію системно-діяльнісного підходу до навчання;

  • розвиток самостійності й активності учнів;

  • розвиток уміння адаптуватися до дійсності;

  • уміння спілкуватися, співпрацювати з людьми в різних видах діяльності.


Форми, способи і засоби перевірки та оцінювання результатів навчання.

Вивчення курсу «Географія» у старшій школі передбачає два види контролю:

поточний - контроль під час вивчення теми (усне опитування, тестування, самостійні та практичні роботи, захисти проектів і проведених досліджень тощо).

підсумковий – контроль наприкінці вивчення розділу (теми) (усні та письмові роботи, тести, бесіди тощо).

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів з географії, необхідно враховувати рівень засвоєння теоретичних знань і сформованості практичних умінь, досвід творчої діяльності.
ГЕОГРАФІЯ: РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ

(10 клас – 52 години: 1,5 години на тиждень)

№ п/п

К-ть

год.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Орієнтовний зміст теми

1.

2

Вступ







Знаннєвий компонент:

називає регіони світу (за класифікацією ООН): Європа, Азія, Океанія, Америка, Африка;

показує на карті регіони світу;

розрізняє поняття «регіон світу», «територія», «акваторія», «держава», «країна», «залежна територія»;

наводить приклади джерел географічних знань про регіони та країни світу;

Діяльнісний компонент:

користується основними джерелами географічних знань про регіони світу;

читає політичні карти світу та регіонів.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє: пізнавальну та конструктивну роль країнознавства у сучасному світі.

Що вивчає курс «Географія: регіони і країни». Регіони світу (за класифікацією ООН). Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу. Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства у сучасному світі.

Джерела знань про регіони та країни світу. Сучасна політична карта світу та окремих регіонів. Головні об’єкти політичної карти.

2.

16

Розділ I. ЄВРОПА

2.1.

6

Тема 1.Загальна характеристика Європи







Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи;

наводить приклади різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку; кількісних та якісних змін на політичній карті регіону;

показує на карті:

  • субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа);

  • країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Польща, Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Словенія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Мальта, Кіпр, Росія);

  • основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі, рекреації;

  • «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);

  • Лотаринзький мегаполіс;

  • найбільші морські порти (Роттердам, Антверпен, Лондон, Гамбург, Генуя, Марсель, Гавр, Барселона);

  • аеропорти-хаби (Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль, Франкфурт-на-Майні);

  • найбільші фінансові центри Європи (Лондон, Париж, Цюріх, Амстердам, Франкфурт-на-Майні);

  • світові міста в Європі (Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Женева, Відень, Мілан);

розуміє зміст понять «джентрифікація», «реіндустріалізація».


Діяльнісний компонент:

характеризує особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні;

здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами;

порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою;

обґрунтовує особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;

пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи;
вирізняє особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією.
Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн і субрегіонів Європи;

прогнозує позитивні риси та ризики вступу України до ЄС;

оцінює роль ЄС та НATO в регіоні; вплив ТНК на економіку регіону;

зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі країн Європи.

Особливості економіко-географічного положення Європи. Склад регіону. Сучасна політична карта Європи. Форми державного правління і територіального устрою країн Європи. Прояви сепаратизму. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку. Інтеграційні процеси. Міжнародні організації в Європі: Європейський Союз, Рада Європи. Країни Шенгенської зони. Роль НATO у загальноєвропейській системі безпеки.

Природні умови і ресурси регіону.

Населення Європи: демографічні процеси, природний та механічний рух. Демографічна політика. Структура населення регіону. Українська діаспора у країнах Європи. Урбанізація, субурбанізація, рурбанізація, джентрифікація. Світові міста в Європі, міські агломерації, мегаполіси.

Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини. Сільське господарство. Лісове господарство.

Вторинний сектор економіки. Переробна промисловість. Основні регіони промисловості. Реіндустріалізація.

Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи.
Практична робота

1. Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учнів).
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці)

1. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі.

2. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності.

3. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.

2.2.

10

Тема 2. Країни Європи







Знаннєвий компонент:

називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн;

наводить прикладипромислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн.


Діяльнісний компонент:

складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості;

обґрунтовує особливості структури експорту й імпорту товарів та послуг країн Європи.
Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни;

оцінює вплив ТНК на економіку країн регіону;

прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.


Німеччина. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці (МГПП). Система розселення і роль федеральних земель в її розвитку.

Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Німеччиною.

Франція. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Франкофонія.

Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Францією.

Велика Британія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Співдружність націй.

Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Великою Британією.

Італія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення.

Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Італією.

Польща. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Прискорений розвиток третинного сектору, сучасна транспортна система країни. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Польщею.

Білорусь. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Білоруссю.

Росія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Національний склад населення. Українська діаспора в Росії. Система розселення. Роль Москви у контролі та перерозподілі економічних ресурсів країни. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Росією.
Практична робота

2. Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «великої сімки» (за вибором).
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці)

1. «Нове обличчя» Руру – постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів.

2. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвитку міст.

3. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.

3.

11

Розділ IІ. АЗІЯ

3.1.

5

Тема 1. Загальна характеристика Азії







Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

наводить приклади країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку;

показує на карті:

  • субрегіони (Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія);

  • країни Азії (Китай, Індія, Японія, Ізраїль, Республіка Корея, Сінгапур, Саудівська Аравія, Іран, Казахстан, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Ірак, Пакистан, Сирія, Монголія, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови, В’єтнам, КНДР, Афганістан);

  • басейни видобутку нафти і природного газу (Перська затока, Центральноазійський, Зондський);

  • кам’яного вугілля (Карагандинський у Казахстані, Північно-Східний у Китаї, Східний в Індії), країни зі значним видобутком залізних руд (Китай, Індія, Казахстан), мідних руд (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних руд (Китай, Малайзія), вольфрамових руд (Китай); райони лісозаготівлі, рекреації;

  • найбільші промислові райони (Тихоокеанський в Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур»);

  • світові міста в Азії (Гонконг/Сянган, Сінгапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Мумбай, Сеул, Нью-Делі, Стамбул, Бангкок);

  • мегаполіси (Токайдо в Японії, Дельта річки Янцзи, Гонконг/Сянган – Гуанчжоу в Китаї);

  • найбільші морські порти (Сінгапур, Нінбо-Чжоушань, Шанхай, Гонконг/Сянган, Пусан, Нагоя, Осака, Токіо, Гаосюн, Мумбай);

  • аеропорти-хабиу містах Пекін, Токіо, Гонконг/Сянган, Джакарта, Дубай, Бангкок, Сінгапур, Гуанчжоу, Шанхай, Стамбул;

  • найбільші фінансові центри Азії (Сінгапур, Гонконг/Сянган, Токіо, Сеул, Дубай, Шанхай).


Діяльнісний компонент:

характеризує: особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки;

пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні;

порівнює: ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії;

особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;

обґрунтовує розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії;

використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства субрегіонів Азії.
Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

оцінює вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці;

висловлює власні судження щодо шляхів вирішення міждержавних конфліктів у регіоні;

ілюструє прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну.

Особливості економіко-географічного положення Азії. Склад регіону. Сучасна політична карта Азії. Форми державного правління і територіального устрою країн Азії. Типи країн Азії за рівнем економічного розвитку. Міжнародні організації в Азії: АСЕАН, Ліга арабських держав. Райони збройних конфліктів та проявів тероризму.

Природні умови і ресурси регіону. Населення Азії. Урбанізаційні процеси. Світові міста, міські агломерації в Азії, мегаполіси Японії та Китаю. Працересурсний потенціал.

Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість. Сільське і лісове господарство.

Вторинний сектор економіки. Основні промислові осередки і регіони. Третинний сектор економіки. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли.

Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Азії та особливості їх участі у міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Азії.
Практична робота

3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії.
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці)

1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

2. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі Туреччини і Сінгапуру).

3. Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації.



  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас