1   2   3   4
Ім'я файлу: geografiya-10-11final-21112017.doc
Розширення: doc
Розмір: 356кб.
Дата: 17.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
Практична 8.docx



Географія 11 клас:

Географічний простір Землі

( 35 год; 1 год на тиждень)


№
К-ть год

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Орієнтований зміст теми

1

1
Вступ







Знаннєвий компонент:

називає об’єкт дослідження та структурні компоненти географії;

пояснює значення поняття «геосистема».

Діяльнісний компонент:

розрізняє рівні геосистем;

визначає причини та наслідки природних і суспільних процесів.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює судження щодо пізнавальної та конструктивної ролі географії

Географія як система наук.

Об’єкт дослідження географії.

Поняття «геосистема». Рівні геосистем. Пізнавальна та конструктивна роль географії

2
5
Розділ І. Топографія та картографія

2.1
3
Тема 1. Топографія






Знаннєвий компонент:

називає елементи топографічної карти;

знає основні умовні позначення топографічних карт.

Діяльнісний компонент:

розрізняє географічні та прямокутні координати точок, види масштабу, азимута;

визначає за топографічною картою географічний і магнітний азимути, географічні та прямокутні координати точок, абсолютну і відносну висоту місцевості, падіння річки, масштаб плану і карти за прямокутною сіткою;

читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

розпізнає на місцевості об’єкти, зображені на топографічній карті;

описує за топографічною картою рельєф ділянки місцевості;

уміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану;

розв’язує задачі за топографічною картою.

Ціннісний компонент:

оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності;

робить висновки щодо актуальності знань і навичок роботи з топографічною картою
Топографічна карта: проекція, розграфлення.

Географічні і прямокутні координати. Прямокутна (кілометрова) сітка.

Основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу.

Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою.

Використання азимутів.

Плани населених пунктів.

Практичне використання топографічних карт, планів.
Практичні роботи

1. Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних та відносних висот точок, падіння річки.

2. Читання схем руху транспорту свого міста (обласного центру)

2.2
2
Тема 2. Картографія







Знаннєвий компонент:

називає елементи карти;

пояснює основні картографічні поняття і терміни, відмінності різних видів масштабу, картографічних проекцій;

знає, де розміщені на електронному глобусі Україна, своя область і свій населений пункт;

наводить приклади використання ГІС.

Діяльнісний компонент:

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом;

порівнює форми й площі материків на картах світу, побудованих у різних проекціях;

визначає за картами об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати;

застосовує сучасні навігаційні системи на практиці;

уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних систем

Сучасні картографічні твори.
Математична основа карт.  Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних та тематичних картах. Сутність генералізації.
Електронні карти та глобуси. Картографічні інтернет-джерела. Навігаційні карти.

Географічні інформаційні системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування.

Практичні роботи

3. Визначення за градусною сіткою географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.
Орієнтовні теми для досліджень (на вибір)

1. Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.

2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі

3
12

Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі

3.1
1
Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети







Знаннєвий компонент:

називає види рухів Землі,

параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;

розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;

знає межі поясів освітленості, види часу.

Діяльнісний компонент:

установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій;

розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі

Геоїд.

Показники руху Землі навколо своєї осі.

Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного. Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність висоти Сонця над горизонтом та тривалості світлового дня.

Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки.

Причини зміни пір року. Зміна пір року у Північній та Південній півкулях.



Дослідження

1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.

2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості

3.2
1
Тема 2. Географічна оболонка Землі







Знаннєвий компонент:

пояснює зміст поняття «антропосфера»;

наводить приклади прояву основних закономірностей географічної оболонки.

Діяльнісний компонент:

розрізняє складовігеографічної оболонки;

характеризує сучасний етап розвитку географічної оболонки.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє значення географічних знань для збереження навколишнього середовища

Склад, межі та будова географічної оболонки.

Закономірності географічної оболонки.

Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера.



3.3

3
Тема 3. Геологічне середовище людства






Знаннєвий компонент:

називає складові літосфери, структурні елементи літосферних плит;

пояснює поняття «геологічне середовище людства», механізми руху літосферних плит, виникнення землетрусів, вулканів, зсувів, формування рельєфу;

формулює закономірності поширення форм рельєфу, мінеральних ресурсів.

Діяльнісний компонент:

визначає тектонічні структури за формами рельєфу і основними видами корисних копалин (на основі тематичних і комплексних карт);

обґрунтовує розташування основних форм рельєфу на материках, в океанах, на території України;

порівнює тектонічну будову, рельєф, корисні копалини материків, їх частин;

характеризує процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки;

використовує тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України;

моделює комплекс заходів для протидії появі й розвитку зсуву, осипища;

встановлює за тематичними картами зв'язок між тектонічними структурами, рельєфом, корисними копалинами і густотою населення, розташуванням видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв;

розв’язує задачі на визначення показника забезпеченості країни окремими видами мінеральних ресурсів.

Оцінно-ціннісний компонент:

визначає рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, сейсмічних, гравітаційних явищ;

робить висновки про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність;

оцінює наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті
Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище людства».

Тектоніка літосферних плит. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.

Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв.

Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення. Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами.

Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема людства.


Практична робота

4. Встановленняза тематичними картами материків та України зв'язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв.
Дослідження

1. Причини заселення схилів вулканів.

2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю


3.4
3
Тема 4. Атмосфера та системи Землі







Знаннєвий компонент:

називає складники атмосфери,

кліматотвірні чинники й типи клімату;

наводить приклади взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.

Діяльнісний компонент:

читає синоптичні та кліматичні карти,

графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів;

розрізняє погоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів;

пояснює механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері;

визначає типи клімату за кліматограмами;

встановлює сукупність чинників, що формують клімат певної місцевості;

характеризує типи клімату;

порівнює клімат окремих регіонів на материках і території України;

обґрунтовує вплив агрокліматичних ресурсів на спеціалізацію рослинництва.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості атмосфери,

рівень безпеки проживання в районах поширення атмосферних стихійних явищ;

усвідомлює загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;

пропонує способи розв’язування проблеми глобального потепління

Сонячно-земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води.

Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади.

Погода. Синоптичні карти.

Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами.

Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів.

Ресурсний потенціал атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлюваної льної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства.

Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії.

Кліматичні зміни на планеті.
Практична робота

5. Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів.
Дослідження

1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання.

2. Система протидії засухам у своїй місцевості

3.5
2
Тема 5. Гідросфера та системи Землі







Знаннєвий компонент:

називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України;

формулює залежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом і водами суходолу;

знає формулу обрахунку показника забезпеченості водними ресурсами.

Діяльнісний компонент:

розпізнає на контурних картах різного масштабу частини Світового океану, найбільші річки, озера;

класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;

складає характеристику вод певного регіону (країни) та України;

порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України;

аналізує систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок;

установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості;

використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів;

застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів;

розв’язує задачі на визначення показника водозабезпеченості території.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурси Світового океану та прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв;

визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту;

усвідомлює загрози забруднення вод Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей;

пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості

Запаси води на Землі.

Світовий океан та його складові.

Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя.

Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери.

Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів.

Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу.

Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води

Практична робота

6. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків.
Дослідження

1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України.

2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.

3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?

3.6
2
Тема 6. Біосфера та системи Землі







Знаннєвий компонент:

називає складові біосфери, типи ґрунтів, ґрунтотвірні чинники;

наводить приклади взаємодії біосфери з літосферою, атмосферою, гідросферою.

Діяльнісний компонент:

читає карти природних зон, ґрунтів;

розрізняє типи ґрунтів за основними характеристиками;

визначає природні зони за основними типами ґрунтів, типовими рослинами і тваринами;

встановлює сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості;

характеризує типи ґрунтів, природні зони;

обґрунтовує вплив ґрунтів на спеціалізацію рослинництва;

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості біосфери;

визначає рівень безпеки проживання в районах поширення отруйних рослин, окремих видів хижих та отруйних тварин;

усвідомлює загрози зменшення біорізно-маніття, виснаження, забруднення ґрунтів.

пропонує способи збереження родючості ґрунтів, видового складу рослинності і тваринного світу

Біосфера та її складові. Закономірності поширення живих організмів на суходолі і в океанах.

Природні чинники формування ареалів поширення рослин і тварин. Біологічні ресурси. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Ґрунт – «дзеркало» ландшафту. Типи ґрунтів.

Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.

Природні зони. Порівняння карт ґрунтів і природних зон світу та України.
Дослідження

1. Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.

2. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас