Ім'я файлу: 26 білет Кравченко Дмитро (Пр-18-1).docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 19.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
doc_537893.docx
CIVICHIST.doc

Білет 26

  1. Суди апеляційної інстанції. Право апеляційного оскарження.

  2. Порядок прийняття постанов судом апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції.


1.Суди апеляційної інстанції. Право апеляційного оскарження.

Апеляційні суди є другою ланкою у системі судів загальної юрисдикції. Їхнє основне завдання полягає в перегляді за апеляційними скаргами цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справ, розглянутих місцевими судами.

Апеляційними судами є:

1) апеляційні загальні суди;

2) апеляційні спеціалізовані суди.

Апеляційними загальними судами є:

1) апеляційні суди областей (24), апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;

2) військові апеляційні суди регіонів (на сьогодні залишився лише Військовий апеляційний суд Центрального регіону) та Апеляційний суд Військово-Морських Сил України;

3) Апеляційний суд України (фактично не створено).

У разі необхідності замість апеляційного суду області може бути утворено апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області. На практиці таку можливість, що надана Законом України «Про судоустрій України», поки що не використано.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди (11) та апеляційні адміністративні суди (7), які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

Апеляційними господарськими судами є Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Запорізький, Київський, Київський міжобласний, Луганський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський апеляційні господарські суди. Кожен з них покриває територію декількох чітко визначених областей, лише юрисдикція Донецького і Луганського апеляційних господарських судів поширюється на територію однієї відповідної області.

Апеляційними адміністративними судами є Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський апеляційні адміністративні суди. Апеляційні адміністративні суди (крім Севастопольського) розпочали свою діяльність.

Мережу апеляційних загальних судів, крім військових судів, визначено Указом Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів апеляційних судів» від 20 серпня 2001 року (з наступними змінами). Мережу військових апеляційних судів встановлено Указом Президента України «Про утворення військових апеляційних та військових місцевих судів і затвердження їх мережі» від 30 серпня 2001 року (з наступними змінами).

Мережу апеляційних господарських судів затверджено Указом Президента України «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» від 11 липня 2001 року (з наступними змінами).

Мережу апеляційних адміністративних судів визначено Указом Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» від 16 листопада 2004 року.

2. Повноваження апеляційного суду

Апеляційні суди виконують функції суду апеляційної інстанції. Однак апеляційні загальні суди, крім цього, розглядають у першій інстанції деякі категорії кримінальних справ. Крім здійснення судових повноважень, апеляційні суди:

1) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;

2) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам.

Розглянемо судові повноваження апеляційних судів більш детально.

Апеляційні загальні суди (крім військових):

1) переглядають в апеляційній інстанції цивільні та кримінальні справи, розглянуті відповідними місцевими загальними судами;

2) розглядають у першій інстанції кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України, про злочини, у вчиненні яких обвинувачено суддів, а також про злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.

У випадках особливої складності або важливості кримінальної справи, підсудної місцевому суду, апеляційний загальний суд (крім військового) має право взяти її до свого провадження у першій інстанції.

Апеляційні військові суди:

1) переглядають в апеляційній інстанції кримінальні справи, розглянуті відповідними місцевими військовими судами;

2) розглядають у першій інстанції:

- кримінальні справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана 1 рангу і вище або займають посаду командира полку, командира корабля 1 рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;

- кримінальні справи про всі злочини військовослужбовців, за які в умовах мирного часу законом передбачено можливість довічного позбавлення волі.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) Законом України «Про судоустрій України» передбачено суди присяжних, які однак, поки що не діють у зв’язку з відсутністю відповідних процесуальних норм.

Для перегляду в апеляційному порядку справ, розглянутих апеляційними загальними судами (у тому числі військовими) у першій інстанції, передбачено створити Апеляційний суд України. Однак держава не вживає заходів щодо його створення та налагодження роботи, оскільки доцільність існування цього суду поставлена під великі сумніви. Замість створення Апеляційного суду України, щоб забезпечити право на апеляційне оскарження, обговорюються дві пропозиції:

1) передати повноваження щодо розгляду справ у першій інстанції від апеляційних загальних судів місцевим загальним судам;

2) утворити місцеві (окружні) кримінальні суди для розгляду складних кримінальних справ, позбавивши апеляційні суди функції суду першої інстанції.

Апеляційні господарські суди переглядають в апеляційній інстанції господарські справи, розглянуті відповідними місцевими господарськими судами.

Апеляційні адміністративні суди переглядають в апеляційній інстанції адміністративні справи, розглянуті відповідними місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

2. Порядок прийняття постанов судом апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції.

Право апеляційного оскарження

Для реалізації апеляційного провадження необхідна наявність ряду передумов об'єктивного та суб'єктивного характеру. Під передумовами апеляційного оскарження розуміють попередні умови реалізації права на апеляційне оскарження.

Однією з основних об'єктивних передумов допустимості апеляційного оскарження є наявність об'єкта, з приводу якого подається апеляція. Об'єктом апеляційного оскарження є рішення, ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили, які містять, на думку особи, яка подає апеляційну скаргу, несприятливі для неї наслідки вирішення спору.

Суб'єкти апеляційного оскарження. Суб'єктивною передумовою допустимості апеляційного оскарження є наявність певного кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалу суду першої інстанції. Мова йде про тих осіб, яким ухвалене судом першої інстанції рішення завдає шкоди, що виражається для них у несприятливих наслідках.

У відповідності зі ст.292 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Дані особи мають право на апеляційне оскарження, якщо:

вони мають у справі певний юридичний інтерес, тобто вони не задоволені рішенням суду першої інстанції і мають намір відстоювати свої вимоги в суді апеляційної інстанції;

вони мають процесуальну дієздатність.

Супротивником по апеляційній скарзі може стати тільки та особа, на чию користь було ухвалено рішення суду першої інстанції, або її правонаступник.

Форма і зміст апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:

найменування суду, до якого подається заява;

ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;

рішення або ухвала, що оскаржуються.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

найменування суду, до якого подається скарга;

ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

дата подання заяви про апеляційне оскарження;

в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

клопотання особи, яка подала скаргу;

перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.

До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (ст. 295 ЦПК).

Строк подання скарги. До об'єктивних умов допустимості апеляційного оскарження належить і дотримання певного строку апеляції.Це пояснюється тим, що апеляційне провадження не може виникнути, якщо строк на апеляційне оскарження пропущений і в його відновленні Щзш відмовлено.

Згідно зі сг.294 ЦПК заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, апеляційний строк повинен бути гарантією права на захист у суді прав або інтересів заінтересованих осіб, повинен сприяти не затягуванню розгляду справи, а навпаки, швидкому та правильному її розгляду і вирішенню, тобто забезпечувати оперативний захист порушеного або оскарженого права.

Порядок подання апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду (ст.296 ЦПК).

Справа реєструється в апеляційному суді й передається в порядку черговості доповідачеві. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

До апеляційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, установлених ЦПК, а також у випадку несплати суми судового збору або несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила ст.121 ЦПК (залишення заяви без руху, повернення заяви).

Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозгляну-тими зауваженнями на неправильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки (ст.297ЦПК).

Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлен-ня ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу (ст.298 ЦПК).

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, що не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права й обов'язки.

Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді. За подачу заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.

Згідно зі ст. 300 ЦПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право:

доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження;

відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги;

протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

Підготовка розгляду справи апеляційним судом. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи,

витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи (ст. 301 ЦПК).

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду.

Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду (ст.302 ЦПК).

Порядок прийняття постанов судом апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 382 ЦПКУ постанова суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

а) дати і місця її прийняття, номера справи;

б) найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

в) імен (найменувань) сторін і особи, яка подала скаргу;

г) найменування суду першої інстанції, рішення якого оскаржується, дати ухвалення рішення, прізвища судді (суддів); часу і місця його ухвалення, дати складання повного тексту рішення;

2) описової частини із зазначенням:

а) короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

б) короткого змісту вимог апеляційної скарги;

в) узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

г) узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

2. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Порядок прийняття постанови судом апеляційної інстанції зазначені у ст. 381 ЦПКУ, а саме
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу (а саме, колегіальний розгляд справи)з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

2. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

3. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас