Міністерство освіти України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА
ТА АРХІТЕКТУРИ»
Кафедра Безпека життєдіяльності
РЕФЕРАТ
На тему:
«Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці та ведення документації з їх класифікації та нормування»
Студента 5-го курсу групи АТ-20МП
Котляра Віталія
Дніпро 2020
Зміст …………………………………………………………………………………...2
Введення……………………………………………………………………………….3
Загальні положення про атестацію робочих місць ………………………………...4
Підготовка до проведення атестації робочих місць за умовами праці ……….......6
Гігієнічна оцінка умов праці ………………………………………………………...9
Оцінка травмобезопасності робочих місць ………………………………………..11
Оцінка фактичного стану умов праці на робочих місцях ………………………...16
Оформлення результатів атестації робочих місць за умовами праці …………....18
Висновок ……………………………………………………………………………..19
Список літератури …………………………………………………………………..21
Введення
Безліч проблем щодня турбують керівників підприємств і кожна важлива, будь-то своєчасна виплата заробітної плати працівникам, будь-то пошук замовлень на вироблену продукцію. Одна з них на перший погляд не сама невідкладна, але від своєчасного вирішення, якої залежить здоров'я та майбутнє працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці - це атестація робочих місць, що займає центральне місце в системі охорони праці.
На підприємствах, де технологічний процес виробництва продукції або процес експлуатації обладнання пов'язані з ризиком заподіяння шкоди життю і здоров'ю працівника, або за умов використання матеріалів, які можуть надавати потенційно небезпечна дія на організм трудящих, законодавством України передбачено компенсації і пільги працівникам. Для того, щоб встановити, чи належить робоче місце до переліку робочих місць з шкідливими умовами праці, на кожному виробничому підприємстві, незалежно від форми власності та належності, не менше 1 разу на п'ять років повинна проводитися атестація робочих місць.
Метою цієї процедури є приведення умов праці на підприємстві у відповідність із законодавством і нормами Конституції України, які гарантують кожному громадянину право на безпечні та здорові умови праці, а також пільгові умови і компенсаційні виплати у разі, якщо дотримуватися норм безпеки не є можливим.
Загальні положення про атестацію робочих місць
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їх нащадків, як у справжньому, так і в майбутньому. Атестація проводиться у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, в незалежності від фінансового стану підприємства. Дата і терміни проведення чергової атестації визначаються з урахуванням того, що вона повинна бути завершена до закінчення періоду дії попередньої атестації. Організація роботи з проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах, оцінка умов праці та реалізація прав працівників на пільги і компенсації залежно від шкідливих та небезпечних факторів визначені Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 та Методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України та головним санітарним лікарем України від 01.09.1992 р. № 41. Стаття 7 Закону України «Про охорону праці» свідчить, що працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, мають право на скорочену тривалість робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, які надаються за підсумками атестації робочих місць за умовами праці. Слід зазначити, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладено на роботодавця, а тому її не проведення не може позбавити працівників їх права на соціальний захист, щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, доплат, додаткових відпусток та інших пільг і компенсацій за роботу у шкідливих умовах праці.
Даний вид робіт включає в себе гігієнічну оцінку існуючих умов та характеру праці, оцінку травмобезопасності робочих місць і облік забезпеченості працівників засобами індивідуального захисту.
Атестація робочих місць за умовами праці - це процедура оцінки умов праці на робочих місцях з метою:
* Обгрунтування перед податковими органами і органами з праці надання працівникам компенсацій за шкідливі умови праці;
* Здійснення заходів щодо приведення умов праці у відповідність з обов'язковими державними нормативними вимогами;
* Включення в трудовий договір (контракт) умов праці працівників;
* Ознайомлення працівників з умовами праці на робочих місцях;
* Вирішення питання про зв'язок захворювання з професією при підозрі на професійне (професійно обумовлене) захворювання.
Проведення атестації робочих місць за умовами праці є необхідною умовою для отримання знижок до страхових тарифів на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Фонді соціального страхування.
Проведення робіт з атестації робочих місць за умовами праці включає в себе:
* Складання переліку робочих місць по підрозділах і об'єктах, кодування робочих місць, складання переліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях.
* Проведення необхідних вимірювань шкідливих виробничих факторів силами акредитованої лабораторії.
* Оформлення протоколів шкідливих виробничих, оцінки тяжкості та напруженості праці, оцінки травмобезопасності, протоколів видачі засобів індивідуального захисту.
* Підготовку карт атестації робочих місць, зведених відомостей, відомостей робочих місць, проекту плану заходів щодо поліпшення умов праці на робочих місцях.
Підготовка до проведення атестації робочих місць за умовами праці
Для організації та проведення атестації робочих місць за умовами праці в організації видається наказ, відповідно до якого створюється атестаційна комісія, визначається її склад і, при необхідності, склад атестаційних комісій у структурних підрозділах організації, затверджується голова атестаційної комісії, а також визначаються терміни і графіки проведення робіт з атестації робочих місць за умовами праці.
Атестаційна комісія створюється організацією, в якій проводиться атестація робочих місць за умовами праці, і атестує організацією на паритетній основі з метою координації, методичного керівництва та контролю за проведенням роботи з атестації робочих місць за умовами праці. Атестаційна комісія формується, як правило, з фахівців, що пройшли підготовку з загальних питань атестації робочих місць за умовами праці в організаціях, уповноважених на цей вид навчання федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері праці.
До складу атестаційної комісії організації рекомендується включати керівників структурних підрозділів організації, юристів, фахівців служб охорони праці, фахівців з кадрів, фахівців з праці та заробітної плати, представників лабораторних підрозділів, головних спеціалістів, медичних працівників, представників профспілкових організацій або інших уповноважених працівниками представницьких органів, представників комітетів (комісій) з охорони праці, уповноважених (довірених) осіб з охорони праці професійних спілок або трудового колективу, представників атестує організації.
Атестаційна комісія організації, в якій проводиться атестація робочих місць за умовами праці:
1) здійснює методичне керівництво і контроль за проведенням роботи з атестації робочих місць за умовами праці на всіх її етапах;
2) формує необхідні для проведення атестації робочих місць за умовами праці нормативні правові та локальні нормативні акти, організаційно-розпорядчі та методичні документи та організовує їх вивчення;
3) складає повний перелік робочих місць організації згідно з виділенням аналогічних робочих місць і зазначенням оцінюваних умов праці, виходячи з характеристик технологічного процесу, складу виробничого обладнання, що застосовуються сировини і матеріалів, результатів раніше проводилися вимірювань показників шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів, скарг працівників на умови праці;
4) готує пропозиції щодо приведення найменування професій і посад працівників організації у відповідність до вимог законодавства, якщо для цих професій і посад передбачено надання компенсацій працівникам;
5) присвоює коди виробництвам, цехам, ділянкам для проведення автоматизованої обробки результатів атестації робочих місць за умовами праці. Кожному робочому місцю рекомендується привласнювати свій порядковий номер, в тому числі і робочих місць одного найменування;
6) складає і підписує карти атестації робочих місць за умовами праці;
7) організовує ознайомлення працівників з результатами атестації робочих місць за умовами праці;
8) за наявності на робочих місцях шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів готує пропозиції про внесення змін та (або) доповнень до трудового договору про зобов'язання роботодавця щодо забезпечення працівника необхідними засобами індивідуального захисту, встановлення відповідного режиму праці та відпочинку, а також інших встановлених законодавством гарантій і компенсацій за роботу із шкідливими і (або) небезпечними умовами праці;
9) за результатами атестації робочих місць за умовами праці розробляє план заходів щодо поліпшення і оздоровлення умов праці в організації, куди включаються, в тому числі, заходи, які потребують значних матеріальних витрат. У плані заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці в організації вказуються джерела фінансування заходів, терміни їх виконання, виконавці та усуваються шкідливі і (або) небезпечні виробничі фактори по конкретних робочих місцях. План заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці в організації підписується головою атестаційної комісії і після узгодження з комітетом (комісією) з охорони праці, профспілковим або іншим уповноваженим на представництво органом затверджується роботодавцем і включається до колективного договору;
10) вносить пропозиції про готовність до сертифікації організації робіт з охорони праці. Оцінений шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів на передбачуваних аналогічних і аналогічних робочих місцях проводиться на підставі даних, отриманих при атестації 20% таких робочих місць за умовами праці від загального числа робочих місць (але не менше двох). При виявленні хоча б одного робочого місця, що не підпадає під ознаки аналогичности певних атестаційною комісією аналогічних робочих місць, оцінці піддаються 100% цих робочих місць. Після цієї оцінки визначається новий перелік робочих місць, заснований на результатах інструментальних вимірювань і оцінок. Для аналогічних робочих місць заповнюється одна карта атестації.
Умови праці та заходи щодо їх поліпшення, встановлені хоча б для одного робочого місця з числа 20% аналогічних робочих місць, відповідають усім 100% аналогічних робочих місць.
В якості аналогічних робочих місць можуть розглядатися робочі місця, які характеризуються сукупністю таких ознак: професії або посади одного найменування; виконання одних і тих же професійних обов'язків при веденні однотипного технологічного процесу в однаковому режимі роботи; використання однотипного виробничого обладнання, інструментів, пристосувань, матеріалів і сировини; робота в одному або декількох однотипних приміщеннях або на відкритому повітрі; використання однотипних систем вентиляції, кондиціонування повітря, опалення та освітлення; як правило, однакове розташування об'єктів (виробниче обладнання, транспортні засоби тощо) на робочому місці; однаковий набір шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів одного класу і ступеня.
До передбачуваним аналогічним робочим місць відносяться робочі місця з перерахованими вище ознаками і передбачуваними однаковими умовами праці.
При виконанні робіт, що не входять до кваліфікаційної характеристику конкретних професій і посад, але вмененних наказом роботодавця чи трудовим договором обов'язки працівнику цієї професії і посади, оцінці піддаються всі види робіт.
Атестація нестаціонарних робочих місць, тобто місць з територіально мінливими робочими зонами, де робочою зоною вважається частина робочого місця, оснащена необхідними засобами виробництва, в якій один або кілька працівників виконують подібну за характером роботу або операцію (слюсарі-сантехніки, слюсарі-електрики, будівельні робітники та ін), проводиться шляхом попереднього визначення типових технологічних операцій з відносно стабільним набором і величиною шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів і подальшої оцінки цих операцій. Час виконання кожної операції визначається експертним шляхом (на підставі локальних нормативних актів).
Гігієнічна оцінка умов праці
При атестації робочих місць за умовами праці оцінці підлягають всі наявні на робочому місці шкідливі та (або) небезпечні виробничі фактори (фізичні, хімічні та біологічні фактори), тяжкість і (або) напруженість. Рівні шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів визначаються на основі інструментальних вимірів (далі - вимірювання) при веденні виробничих процесів у відповідності з технологічною документацією при справних і ефективно діючих засобах колективного захисту. При цьому використовуються методи контролю, передбачені чинними нормативними актами.
При проведенні вимірювань фізичних, хімічних, біологічних факторів, важкості та напруженості трудового процесу необхідно використовувати засоби вимірювань, що пройшли державну повірку у встановлені терміни.
Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу заснована на гігієнічній класифікації умов праці.
Вимірювання та оцінка виробничого середовища і трудового процесу оформляються протоколами. У кожному разі протоколи мають містити такі дані:
ідентифікаційний номер протоколу (числовий і буквений);
найменування організації, його адреса;
найменування підрозділу організації, робочого місця;
дата проведення вимірювань;
найменування організації (або її підрозділу), залученої до виконання інструментальних вимірювань, відомості про її акредитації;
найменування вимірюваного фактора;
відомості про застосовувані засобах вимірювань (найменування приладу, інструмента, заводський номер, термін дії свідоцтва про повірку і номер свідоцтва про повірку);
метод проведення вимірювань і оцінок із зазначенням ідентифікаційного номера та найменування нормативного документа, на підставі якого проводяться вимірювання та оцінка;
місце проведення вимірювань (з додатком, при необхідності, ескізу приміщення, із зазначенням розміщення обладнання і нанесенням на ньому точки (ек) замірів (відбору проб);
нормативне та фактичне значення вимірюваного фактора і, при необхідності, час його впливу;
відомості про нормативної документації, що регламентує гранично допустимі концентрації (далі-ГДК), гранично допустимі рівні (далі - ПДК), нормативні рівні вимірюваного фактора;
клас шкідливості і небезпеки з даного фактору;
посада, прізвище, ініціали та підпис спеціаліста, який проводив вимірювання;
посада, прізвище, ініціали та підпис представника організації, де проводилися інструментальні вимірювання;
посада, прізвище, ініціали та підпис відповідальної особи атестує організації, друк атестує організації (у разі її залучення).
По кожному фактору на окреме робоче місце оформляються протоколи вимірювань і оцінок, які є невід'ємною частиною Карти атестації робочого місця за умовами праці (далі - Карта).
Допускається оформлення результатів вимірювань і оцінок по одному конкретному фактору в одному зведеному протоколі для групи робочих місць. У цьому випадку у Карті додатково заповнюється таблиця фактичного стану умов праці.
У випадках проведення робіт в умовах надзвичайних ситуацій (рятувальні роботи, гасіння пожеж і т.д.) вимірювання та оцінки умов праці не проводяться.
Вимірювання та оцінка умов праці не проводяться у тих випадках, коли це протипоказано з міркувань безпеки для основної роботи або роботи фахівців, які виробляють виміри.
Оцінка травмобезопасності робочих місць
Оцінка травмобезопасності робочих місць проводиться на відповідність їх вимогам безпеки праці, що виключає травмування працівників в умовах, встановлених нормативними правовими актами з охорони праці.
Основними об'єктами оцінки травмобезопаності робочих місць є: виробниче обладнання; пристосування та інструменти; забезпеченість засобами навчання та інструктажу.
Зазначені об'єкти оцінюються на відповідність вимогам нормативних правових актів, що містять державні нормативні вимоги охорони праці.
Перед оцінкою травмобезопасності робочих місць перевіряється наявність, правильність ведення документації та дотримання вимог нормативних документів в частині забезпечення безпеки праці відповідно з технологічним процесом.
Відносяться до травмобезопасності є вимоги до:
захист від механічних впливів;
захисту від впливу електричного струму;
захисту від дії підвищених або знижених температур;
захисту від впливу активних хімічних і отруйних речовин.
Незалежно від року випуску та галузевої належності застосовуються на робочому місці виробничого обладнання, пристроїв та інструментів оцінка їх травмо-безпеки проводиться на відповідність наступним вимогам:
наявність засобів захисту працівників від впливу рухомих частин виробничого обладнання, пристроїв та інструментів, які є джерелом небезпеки, а також розлітаються предметів, деталей тощо;
влаштування огорожі трубопроводів, гідро-, паро-, пневмосистем, запобіжних клапанів, електросилових кабелів та інших елементів, пошкодження яких може викликати небезпеку;
наявність пристроїв (ручок) для переміщення частин виробничого обладнання, пристроїв та інструментів вручну при ремонтних і монтажних роботах;
виняток небезпеки, викликаної розбризкуванням оброблюваних і (або) використовуються при експлуатації виробничого обладнання матеріалів і речовин у робочій зоні, падінням або викиданням предметів (наприклад, інструменту, заготовок);
виняток небезпеки, викликаною руйнуванням конструкцій, елементів будівель, обваленням порід та інших елементів у кар'єрах, шахтах тощо;
наявність та відповідність нормативним вимогам сигнальної забарвлення і знаків безпеки;
наявність в конструкції огороджень, фіксаторів, блокувань, елементів, що забезпечують міцність і жорсткість герметизуючих елементів;
забезпечення функціонування засобів захисту протягом дії відповідного шкідливого і (або) небезпечного виробничого фактора;
наявність на пульті управління сигналізаторів порушення нормального функціонування виробничого обладнання, пристроїв та інструментів, а також засобів аварійної зупинки;
виняток виникнення небезпечних ситуацій при повному або частковому припиненні енергопостачання і подальшому його відновленні, а також при пошкодженні ланцюга управління енергопостачанням (самовільного пуску при відновленні енергопостачання, невиконання вже виданої команди на зупинку);
виняток падіння і викидання рухомих частин виробничого обладнання і закріплених на ньому предметів;
здійснення захисту електрообладнання, електропроводки (у тому числі заземлення) від механічних впливів, гризунів і комах, проникнення розчинників, виконання з'єднань проводів і кабелів у сполучних коробках, всередині корпусів електротехнічних виробів, апаратів, машин;
виключення контакту гарячих частин виробничого обладнання з відкритими частинами шкірних покривів працівників, з пожежовибухонебезпечними речовинами, якщо контакт може з'явитися причиною опіку, пожежі або вибуху;
відповідність розмірів проходів та проїздів виробничого обладнання нормативним вимогам;
відповідне розташування і виконання коштів управління (в т.ч. коштів аварійної зупинки) для транспортних засобів;
безпека трас транспортних засобів, оснащення їх засобами захисту та знаками безпеки;
наявність інструкцій з охорони праці та відповідність їх нормативним документам, а в необхідних випадках наявність посвідчень про проходження спеціального навчання з охорони праці та перевірку знань вимог нормативних правових актів з охорони праці;
наявність та відповідність вимогам охорони праці виробничого обладнання, інструменту і пристосувань.
Крім вимог безпеки до виробничого обладнання, пристрої, інструменти, засобам навчання і інструктажу, повинні бути прийняті до уваги спеціальні для конкретних видів робочих місць вимоги до території, до елементів будівель і споруд. Наприклад, особливі вимоги при проходженні на місце виконання робіт, до пристрою протиковзких покриттів підлоги, до облицювання стін, зміцненню склепінь у шахтах, влаштування та розташуванню аварійних виходів у теплових пунктах тощо Зазначені вимоги безпеки включаються, як правило, в комплекс вимог безпеки до виробничого обладнання.
При оцінці засобів навчання та інструктажу перевіряється наявність документів (посвідчень, свідоцтв), що підтверджують проходження необхідного навчання, інструкцій з безпеки та з охорони праці, складених з урахуванням нормативних вимог до їх структурою і змістом.
При проведенні оцінки травмобезопасності робочих місць перевіряється наявність, правильність ведення і дотримання вимог експлуатаційних документів на виробниче обладнання (паспортів, інструкцій з експлуатації тощо) в частині забезпечення безпеки праці.
Оцінка травмобезопасності робочих місць проводиться шляхом зіставлення фактичного стану об'єктів оцінки (виробничого обладнання, пристроїв та інструменту, а також забезпечення засобами навчання та інструктажу) з вимогами нормативних правових актів, експлуатаційних і технологічних документів, що передбачають забезпечення на робочих місцях безпечних умов праці, тобто умов праці, при яких вплив на працюючих шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів виключено або рівні їх впливу не перевищують встановлених нормативів.
При оцінці травмобезопасності пробні пуски і зупинки виробничого обладнання проводяться особами, відповідальними за його експлуатацію, з дотриманням вимог безпеки.
Оцінка умов праці за фактором травмобезопасності проводиться за трьома рівнями (класам):
1 - оптимальний (на робочому місці не виявлено жодного порушення вимог охорони праці, відібраних для оцінки травмобезопасності, не виробляються роботи, пов'язані з ремонтом виробничого устаткування, будівель і споруд, роботи підвищеної небезпеки та інші роботи, що вимагають спеціального навчання з охорони праці);
2 - допустимий (на робочому місці не виявлено жодного порушення вимог охорони праці, відібраних для оцінки травмобезопасності, проводяться роботи, пов'язані з ремонтом виробничого устаткування, будівель і споруд, роботи підвищеної небезпеки та інші роботи, що вимагають спеціального навчання з охорони праці; експлуатація виробничого обладнання з перевищеним терміном служби (виробленим ресурсом), якщо це не заборонено спеціальними вимогами безпеки на це обладнання; виявлені пошкодження і (або) несправності засобів захисту, які не знижують їх захисних функцій);
3 - небезпечний (на робочому місці виявлено одне і більш порушення вимог охорони праці, відібраних для оцінки травмобезопасності).
Оцінка травмобезопасності робочого місця оформляється протоколом. У протоколі оцінки травмобезопасності робочих місць наводяться відомості про робоче місце, дата проведення оцінки, таблиця з результатами оцінки, в якій вказується:
у графі 1 - номер робочого місця;
у графі 2 «Вимоги нормативних правових актів з охорони праці до травмобезопасності робочого місця» допускається зазначати лише номери пунктів перевіряються вимог застосовуваних нормативних правових актів з охорони праці;
у графі 3 «Фактичний стан об'єктів оцінки травмобезопасності на робочому місці» - опис фактичного стану об'єкта оцінки травмобезопасності на робочому місці за відповідним вимогу застосовуваного нормативного правового акта з охорони праці (зазначаються встановлені огорожі, блокування, знаки безпеки та інші пристрої і пристосування, що забезпечують охорону праці на робочому місці);
у графі 4 «Оцінка відповідності травмобезопасності робочого місця нормативним правовим актам з охорони праці» - коротка оцінка відповідності фактичного стану об'єкта оцінки травмобезопасності робочого місця вимогам нормативних правових актів з охорони праці;
у графі 5 «Необхідні заходи» - заходи щодо забезпечення відповідності фактичного стану об'єктів оцінки травмобезопасності робочих місць нормативним вимогам охорони праці.
На робочих місцях, де відсутні об'єкти оцінки травмобезопасності робочих місць, протокол не складається.
За результатами оцінки травмобезопасності робочого місця в протоколі наводяться короткі висновки, в яких або констатується повна відповідність робочого місця вимогам охорони праці, або вказується, яких пунктах нормативних правових актів з охорони праці не відповідає оцінювана робоче місце, встановлюється рівень умов праці за фактором травмобезопасності.
Протокол підписується фахівцями, які проводили оцінку, представником організації, в якій проводилася оцінка травмобезопасності робочих місць. У разі залучення атестує організації протокол підписується відповідальною особою цієї організації і завіряється її печаткою. Результати оцінки травмобезопасності робочого місця із зазначенням рівня (класу) умов праці за травмобезопасності вносяться в Карту.
Оцінка фактичного стану умов праці на робочих місцях
Фактичний стан умов праці на робочому місці визначається на підставі оцінок: по класу і ступеня шкідливості та (або) небезпеки факторів виробничого середовища і трудового процесу; по класу умов праці за травмобезопасності; по забезпеченості працівників ЗІЗ.
Гігієнічна оцінка фактичного стану умов праці проводиться на основі зіставлення результатів вимірювань факторів виробничого середовища і трудового процесу до встановлених для них гігієнічними нормативами. На базі таких зіставлень і на основі діючої класифікації умов праці визначається клас умов праці і ступеня шкідливості та (або) небезпеки як для кожного шкідливого і (або) небезпечного виробничого фактора, так і для робочого місця в цілому.
За відповідності фактичних значень факторів виробничого середовища і трудового процесу гігієнічним нормативам, а також при виконанні вимог травмобезопас-ності робочого місця і забезпеченості працівників ЗІЗ вважається, що умови праці на робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і вимогам безпеки. Робоче місце визнається атестованим відповідно з класом 1 або 2 з оцінкою «відповідає вимогам забезпеченості ЗІЗ».
У випадках, коли на робочому місці фактичні значення шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів не відповідають існуючим нормам і (або) вимогам по травмобезопасності та (або) забезпеченості працівників, ЗІЗ визнається атестованим: по шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища і трудового процесу з класами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 4; по травмобезопасності з класом 3; по забезпеченості ЗІЗ з оцінкою «не відповідає вимогам забезпеченості ЗІЗ».
Проведення робіт в умовах надзвичайних ситуацій (рятувальні роботи, гасіння пожеж і т.д.) класифікується за шкідливості та (або) небезпеки виробничих факторів по класу 4, по травмобезопасності - по класу 3.
При віднесення умов праці на робочому місці до класу 4 (небезпечного) в організації негайно розробляється комплекс заходів, спрямованих на зниження рівня впливу небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу або на зменшення часу їх впливу.
Оформлення результатів атестації робочих місць за умовами праці
Результати атестації робочих місць за умовами праці оформляються у вигляді пакету документів, що містить:
наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці та залучення до цієї роботи атестуються організації (при необхідності);
перелік робочих місць організації, що підлягають атестації робочих місць за умовами праці, з виділенням аналогічних робочих місць і зазначенням оцінюваних факторів умов праці;
копії документів на право проведення вимірювань і оцінок умов праці атестує організацією (у разі її залучення);
карти атестації робочих місць за умовами праці з протоколами вимірювань і оцінок умов праці;
відомості робочих місць (РМ) підрозділів і результатів їх атестації робочих місць за умовами праці та зведену відомість робочих місць організації і результатів їх атестації за умовами праці;
план заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці в організації;
протокол засідання атестаційної комісії за результатами атестації робочих місць за умовами праці;
наказ про завершення атестації робочих місць і затвердження її результатів.
Після проведення атестації робочих місць за умовами праці роботодавець направляє: перелік робочих місць, відомості робочих місць підрозділів організації і результатів їх атестації за умовами праці та зведену відомість робочих місць організації і результатів їх атестації за умовами праці, до державної інспекції праці.
Висновок
З усього вище сказаного ми можемо зробити висновок що основними завданнями атестації робочих місць є визначення та усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочому місці, а також причин їх виникнення. У разі, якщо усунути шкідливі показники неможливо, робоче місце зараховується до категорії шкідливих умов праці, а для працівників, які тут працюють, надаються пільгові права на додаткову відпустку, пільгове пенсійне забезпечення, компенсаційні виплати або інші пільги відповідно до чинного законодавства. Комплексна оцінка умов праці на робочих місцях проводитися в декількох напрямках:
- Гігієнічна оцінка умов праці (визначаються різноманітні фактори впливу на організм працівника);
- Технічна оцінка (аналізується технологічна оснащеність конкретного робочого місця та його сумісність з технологічними процесами на сусідніх робочих місцях);
- Організаційна оцінка умов праці (рівень забезпечення працівників спецодягом і засобами захисту, відповідність робочого місця нормам та правилам санітарної безпеки і т.д.).
Атестація робочих місць на виробництві грунтується на принципах диференціації умов праці за показниками відхилення параметрів трудового процесу та виробничої сфери від загальноприйнятих норм. При цьому всі робочі місця класифікуються за трьома групами:
Оптимальні умови праці (несприятливий вплив на здоров'я робітників виключено, шкідливі виробничі фактори відсутні).
Допустимі умови праці (рівень шкідливих факторів не перевищує прийнятих норм, а можливі негативні прояви несприятливого впливу умов праці на здоров'я працівників не мають короткострокових або довгострокових наслідків).
Шкідливі і небезпечні умови праці (рівень шкідливих факторів виробничої сфери перевищує прийняті норми і може викликати функціональні порушення в організмі робітників).
Невідповідності умов праці на кожному конкретному робочому місці нормам безпеки, затверджених законодавством, визначаються атестаційною комісією в результаті проведення цілого комплексу перевірок, в тому числі, лабораторних випробувань, шляхом зіставлення отриманих показників з нормативами.
У результаті проведення атестації на підприємстві формується перелік робочих місць, для яких слід розробити заходи щодо поліпшення умов праці, а також складається список посад і професій, працівники яких мають право на пільги та компенсації.
Своєчасне проведення атестації робочих місць дозволяє роботодавцям уникнути можливих конфліктів з працівниками щодо права на пільги і компенсації, а самим працівникам - захистити своє право на безпечні умови праці.
Список літератури:
1. Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314.
2. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.92 р. N 41.
3. Інструкція щодо заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць, Міністерства праці України від 30.11.92 р. N 06-41-48, Міністерства охорони здоров'я України від 27.11.92 р.
4. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694);
5. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII;
6. Закон України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР;
7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV;
8. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36;
9. Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290;
10. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.