Ім'я файлу: ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА.docx
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 14.12.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 14.12.2021
скачати
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
1. Соціально-політичне значення перекладу від давнини до сучасності.
Із незапам’ятних часів мало яка етнічна спільнота незалежно від свого суспільного розвитку не завжди була приречена територіально і географічно на існування з рівними чи різними за рівнем свого суспільного розвитку ближчими або дальшими іншомовними сусідами. Таке ближнє чи дальнє сусідське співіснування різномовних спільнот завжди і повсюди характеризувалося наявністю постійних чи періодичних контактів, які здійснювалися і здійснюються між окремими індивідуумами чи групами індивідуумів.
Немає потреби наголошувати, що першим засобом міжродового чи міжплемінного/міжетнічного порозуміння було тлумачення, оскільки власне «переклад» виник значно пізніше, тільки після того, як у тій чи іншій конкретній мові з’явилося письмо. Та незважаючи на це, власне «переклад», як вид мовленнєвої діяльності, відіграв історично важливіше значення, ніж тлумачення, хоч порівнювати ці два види мовленнєвої діяльності навряд чи взагалі є доречним.
У наш час, у добу інформаційної навали, однаково широко використовуються як переклад, так і тлумачення, які здійснюються загалом добре підготовленими фахівцями. Ці люди, як правило, досконало володіють фонетичними, граматичними, лексикологічними та стилістичними системами обох мов – мови оригіналу і мови перекладу.
2. Переклад і поширення наукових (політичних, економічних знань), збагачення національних мов, культур, літератур.
Переклад і тлумачення є дієвими засобами постійного збагачення всіх національних мов, які є мовами-рецепторами лексичних одиниць мов-оригіналів. Виступаючи у функції засобу відтворення і передачі лексичних та змістових значень окремих лексичних і змістових одиниць мовлення, тобто окремих слів і писемного чи усного тексту, переклад і тлумачення завжди переносять у мову перекладу всі лексичні й змістові одиниці мови оригіналу. В тому числі, зрозуміло, і поняття-неологізми, яких не було доти у МП. Особливо слід наголосити на визначному внеску перекладачів-творців алфавітів, завдяки діяльності яких були розширені територіальні межі поширення знань, принесені нові елементи цивілізації та нові духовні цінності, відкриті шляхи до культурного, соціального та духовного прогресу, народам дано знаряддя для розвитку та пробудження колективного самоусвідомлення етномовних груп, закладено підвалини для появи національного почуття та національних літератур, усунено неписьменність народу та покладено початок демократизації освіти, уможливлено збереження культурної спадщини.
3. Рівні суспільного використання письмового й усного перекладу.
На сучасному етапі розвитку суспільства – в епоху науково-інформаційної революції та шаленого пожвавлення міждержавних і міжнародних зв’язків, тлумаченню й перекладові відводиться надзвичайно важливе місце в щоденному житті кожної нації і держави. Адже завдяки тлумаченню і перекладові досягаються угоди й домовленості, які сприяють взаємному розвиткові держав і народів у найрізноманітніших сферах їхньої діяльності.
Першими представниками, які передають чи повідомляють про бажання зав’язати стосунки з діловими/політичними і т.д. партнерами, завжди є тлумачі. Тобто започаткування будь-якого партнерства з іноземною державою чи компанією, суспільною організацією завжди відбувається спочатку за допомогою тлумачів. Наступний, юридичний етап оформлення та реалізації започаткованих ділових зв’язків здійснюється вже перекладачами, які підписують домовленості/угоди, чим оформлюються документально попередньо усні зондування угод між партнерами.
4. Вплив перекладу на лексичне збагачення національних мов.
Іноді стверджують, що існують приклади, коли переклад справді творив мови. Але тоді слід визначитися стосовно значення слова «творити», бо помилково буде припускати, що до цього ці мови не існували і що переклад створив їх з чогось фіктивного.
Проте переклад у змозі змінити співвідношення у престижності мов на культурному полі, їхній авторитетності серед мовної спільноти як на рівні державних інститутів, так і на символічному рівні, тим самим дозволяючи те, щоб сучасна розмовна мова зайняла місце мови культури, пов'язаної з письмовою та усною традицією, що забезпечує, шляхом постійних посилань на класичні твори минулого, збереження цінностей суспільства. Перекладачі не створювали нової мови, але підносили діалект до статусу національної мови та мови культури.
Оскільки українська мова та література за відсутності держави не мали нормальних умов для розвитку, то перекладна література в культурному житті українців відігравала надзвичайно велику роль як засіб розвитку української мови та збагачення її поетичного вислову.
5. Історична роль літературного перекладу у створенні національних літератур і закріпленні національних мов. Назвати прізвища таких перекладачів.
Із тих історичних досліджень перекладу, що існують на даний момент, можна дійти висновку, що про історію цієї професії ми знаємо надто мало, а те, що знаємо, свідчить, що обриси перекладу в різні часи істотно різнилися, а перекладацька чи тлумацька діяльність набирала таких різноманітних форм та відбувалася в такій множині контекстів за роки свого існування, що ми зобов’язані спершу проаналізувати історичні факти, перш ніж починати розробку теоретичного пояснення цього складного явища. Основними історичними причинами перекладу літератури називають наступні: сприяння розвитку власної літератури, запозичення нових думок, запозичення нових жанрів літератури, збагачення національної мови, розповсюдження релігій, передача культурних цінностей.
Джон Флоріо - англійський мовознавець, лексикограф, перекладач. Володів англійською, італійською, французькою та німецькою мовами. Його головною працею став переклад «Дослідів» Монтеня (1603). Екземплярами цієї книги володіли Шекспір і Бен Джонсон, з обома Флоріо був у дружніх стосунках. Крім того, Флоріо переклав «Декамерон» Боккаччо (1620).
Мартін Лютер - реформатор Церкви, засновник протестантського руху. Велике значення мав виконаний Лютером переклад на німецьку мову Біблії (1522—1542), в якому йому вдалося затвердити норми загальнонімецької національної мови.
Генріх Фосс - німецький поет і перекладач. Велике культурне значення мали його переклади "Одіссеї" (1781) і "Іліади" (1793) Гомера.
6. Переклад і науково-технічний прогрес суспільства (поширення наукових, технічних, медичних відкриттів)
Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Науково-технічний прогрес за тисячоліття людської цивілізації пройшов складний і суперечливий шлях розвитку. І саме переклад грав одну з найважливіших ролей у цьому процесі. Річ у тому, що НТП розвивався у різних країнах. І так як новітні технології повинні були передаватися з однієї країни до іншої, для спрощення життя людей, то переклад здійснював процес який був характерним для пізнання даного нового винаходу.
7. Переклад і розвиток та збагачення культур (переклад лібрето, опер, пісень арій, кращих кінофільмів).
Національні культури зазнають взаємного впливу через переклад, а часом і через тлумачення. При чому здійснюється цей вплив культур двома головними способами:
а) опосередковано, через загальнонародне збагачення духовності. Це досягається через сценічне сприйняття творів, а ще більше – через питання перекладів кращих художніх творів світової літератури – поетичних прозових, драматичних і найперше відомих у світі авторів. Не менший культурний і передусім духовний та естетичний вплив на розвиток усіх наступних жадібних до культурного й духовного збагачення поколінь в усіх національних спільнотах мали і мають також переклади світових зразків поетичних творів. Нині жодна національна література не може вважатися самодостатньою і багатою, якщо в ній немає майстерно перекладених поем Гомера чи поетичних творів Сапфо, Горація.
б) безпосередній, прямий і завжди позитивний вплив на збагачення культури людей і цілих народів завжди мали і постійно мають високохудожні переклади всесвітньо відомих лібрето опер та оперет. Не меншим впливом є перекладених фільмів на культуру народу тих країн, мовою яких демонструють шедеври світової кінематографії.
8. Переклад і поширення філософських, релігійних, педагогічних, політичних ідей і доктрин у суспільстві. Наведіть приклади.
Поява і переклад Біблії, зокрема Старого Завіту стародавньою грецькою мовою для правителя Єгипту Птоломея II 250 р. до н. е., виконаний 72 палестинськими перекладачами за 70 днів. Значно більший вплив на духовний розвиток європейських народів мав переклад розмовною латинською мовою Біблії вченим монахом Ієронімом у IV ст. до н.е., який зробив величезний вплив на поширення християнства, зокрема католицизму, в Західній Європі. Не менше значення для розповсюдження магометанства мав і переклад Корану, завдяки проповідуванню якого багато народів Близького Сходу та Середньої Азії стали мусульманськими. Не без допомоги тлумачення місіонерів і перекладу поширилося в Азії з Північної Індії вчення буддизму та інших релігійних учень.
9. Етапи і форми підготовки фахового перекладача/тлумача.
У різних країнах етапи і форми підготовки фахового перекладача/тлумача доволі різні, але є багато чого спільного. Наприклад, як ми знаємо що перекладач це той хто виконує переклад письмово, а тлумач це той хто виконує переклад усно. Отже, підготовки цих двох аспектів є трішки різними. Наприклад, для підготовки фахового перекладача звертають більшу увагу на мову, яка є іноземною, вивчення всіх видів письмового перекладу, навчання, тренінги та практика робити ці всі види перекладів. Віддавати багато уваги на жаргонізми, інтернаціональні слова, ідіоми. Для підготовки тлумача слід звернути увагу на велику кількість практики, перебування людини у розмовній атмосфери іноземної мови, вивчення граматики, також ідіом та інших «хибних друзів перекладача». Форми підготовки є лекції, семінари, наукові праці, тренінги, практика.
10. Фахова компетенція перекладача/тлумача. Мовна підготовка/лінгвістичне підґрунтя перекладача/тлумача: лексичний запас, літературний/художній рівень мовлення, виразність дикції, патріотизм перекладача/тлумача.
| Виокремлення фактору | Перекладач | Тлумач |
| Вільне володіння мовами джерела та перекладу | Обов’язково | Обов’язково |
| Багатий словниковий запас з обох мов | Обов’язково | Обов’язково |
| Досконала вимова, чітка дикція | Бажано | Обов’язково |
| Добра слухова та зорова пам'ять | Бажано | Обов’язково |
| Володіння всіма стилями мови | Обов’язково | Обов’язково |
| Уміння користуватися технічними засобами | Бажано | Обов’язково |
| Уміння скорочувати зміст | При потребі | Обов’язково |
11. Морально-етичний і культурний образ перекладача/тлумача.
Професія перекладача, виникнувши багато століть тому, постійно доводила свою потрібність людям . Змінювалося ставлення суспільства до неї, змінювалися й етичні норми. На початку 20 століття вони вже мали певні обриси і постійно відточувалися протягом усього 20 століття . Повноцінне ж усвідомлення ролі перекладу і перекладача припадає на середину 20 століття . Правда, багато сучасних дослідників відзначають, що соціальний статус професії перекладача і до сьогодні є недостатньо високим . Європейські й американські автори відзначають нерозуміння суті професії перекладача з боку багатьох замовників , сприйняття перекладача як невідворотного зла, низьку оплату та незадовільні умови праці, відсутність соціального захисту. Побутове уявлення про переклад багато в чому і нині залишається легковажним. Всі переконані , що для перекладу достатньо знати хоча б незначною мірою іноземну мову. Від людини з хоча б незначною філологічною освітою всі чекають , що вона із легкістю виконає обов’язки перекладача як усного , так і письмового , і вона сама має про себе таку ж думку. Усі – і замовники , і перекладачі – знають, що таке переклад, а з приводу того, яким він має бути, кожний може думати, що йому заманеться. Однак ситуація з станом перекладу в Україні має свої глибокі історичні корені. З одного боку, тривалий час бездержавності української мови, за якою взагалі не визнавався статус окремої мови ще з часів царату; призвів до того , що за часи радянщини професійна етика перекладача, не встигнувши остаточно сформуватися, була пізніше майже повністю зруйнована у країні атеїзму, що переміг. Адже ігнорування християнських цінностей відіграло свою роль для становлення професійної етики перекладача. Утвердження вседозволеності поширилося і на переклад, зробивши його зручною ідеологічною зброєю. Однак, коли наше суспільство стало більш відкритим, нагальним завданням стало відновлення постулатів перекладацької етики. Усвідомлення необхідності формулювання цих постулатів, відновлення й утвердження честі професії відбивається у численних публікаціях, присвячених перекладу.
12.Переклад у вивченні та навчанні іноземних мов. Різні періоди у становленні до перекладу у вітчизняній методиці.
Історія методики навчання іноземних мов завжди була орієнтована на пошуки найбільш раціонального методу навчання. Вважається, що найдревнішим був натуральний метод, згідно з яким іноземна мова засвоювалась так, як дитина засвоює рідну мову - шляхом наслідування готових зразків, багаторазового повторення їх та відтворення нового матеріалу по аналогії з вивченим.
Проте у всі часи методи, що використовувались в різних навчальних закладах, перебували в безпосередній залежності від соціального замовлення суспільства, яке впливало на мету і зміст навчання іноземних мов і навіть на вибір тієї чи іншої мови. В залежності від того, який аспект мови переважає у навчанні, метод має назву граматичного чи лексичного. Згідно з тією роллю, яку відіграють рідна мова та переклад у процесі навчання іноземних мов, методи діляться на перекладні та без перекладні. Назва методу може бути зумовлена видом мовленнєвої діяльності, що складає мету навчання, у зв'язку з чим розрізняють усний метод та метод навчання читання. У назві методу може відбиватися головний канал надходження іншомовної інформації: візуальний, аудіо-візуальний. А також методи, в яких зафіксовано фактор часу: короткочасний та інтенсивний.
13. Переклад у складні періоди суспільних випробувань. Переклад і тлумачення у період холодної війни.
Види діяльності тлумача і перекладача за мирного часу значно відрізняються від їхньої діяльності у воєнний час. Період холодної війни це період особливо гострого міжнародного протистояння двох світових антагоністичних блоків НАТО на чолі з США та країн варшавського договору на чолі з СРСР. Праця перекладачів і тлумачів у той період багато чим відрізнялася від їх праці у мирний час.
Холодна війна, а точніше державні й приватні органи масової інформації кожного з супротивних блоків широко залучили до нагнітання напруженості перекладачів, які вишукували в пресі та в радіо й телепередачах свого супротивника «корисні» політиці того чи іншого блоку матеріали, відповідно допрацьовували їх і публікували у своїх засобах масової інформації. Такий добір проводився і з-поміж художніх творів. У Радянському Союзі практикувалося перекладати і видавати оригінали й переклади художніх творів, у яких критикувалися окремі суспільні явища в капіталістичних країнах. Так у читачів створювалось враження, що всі письменники, а з ними і всі народні маси різних капіталістичних країн всуціль незадоволені капіталістичною системою і чекають приходу радянського комуністичного «раю».
14. Термін і поняття «переклад/тлумачення», «перекладач/тлумач»
Переклад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.
Тлумачення – вид перекладу/усний переклад.
Перекладач — людина, яка професійно займається перекладом, а саме письмовим.
Тлумач – людина, яка професійно займається усним перекладом.
Тлумачення як усна форма спілкування могла виникнути ще у родовому суспільстві, коли племена могли сперечатися за будь-які зручності, суперечки вирішувалися за допомогою людей, що розуміли мову один одного.
Історія не засвідчує коли і де вперше з’явився переклад, однак достеменно відомо першим з’явилося тлумачення, тому що переклад з’явився тільки з появою писемності.
1 2 3