Ім'я файлу: Письмові джерела. Винайдення писемності.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 24.04.2020
скачати

Тема: Письмові джерела. Винайдення писемності.

Мета: сформувати уявлення про письмові джерела,

ознайомити гуртківців з зародженням писемності,

формувати вміння давати характеристику матеріалам

для письма; виховувати почуття поваги до історичного

минулого людства.

Основні терміни та поняття: палеографія, папірус,

берестяні грамоти, архіви.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми і мети заняття.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Дидактична гра «Мікрофон», по темі яка вивчалася на минулому занятті.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

На світанку розвитку будь-якої культури найпершим і найбільшим її досягненням є народження писемності, всюди, - на будь-якому континенті , у будь-якій країні, - першим способом закріплення думки на відстані : в часі, першим способом обміну й збереження знань та досвіду людей був малюнок.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Хто досліджує писемні пам’ятки. Сучасні історики в

повсякденній праці використовують писемні пам’ятки. Рукописну спадщину вивчають палеографи - фахівці з палеографії. Слово “палеографія” грецького походження і складається з двох слів: «палео» - давній, “графо” - пишу. Палеографія вивчає писемні пам’ятки давнини. Палеографи досліджують, як змінювалося письмо, форма літер, матеріал, на якому писали, знаряддя письма, оздоблення текстів.

  1. Як і на чому писали в давнину? Писемність на Землі

виникла понад 5000 років тому. У багатьох народів світу були свої знаки, якими вони писали. Мали вони і свій матеріал для письма.

Перше письмо, яке придумали люди, було малюнкове. За допомогою малюнка розповідали про важливі події: господарську діяльність, полювання, війни, хвороби. Кожне слово або словосполучення позначалося окремим малюнком. Малюнки наносили на стіни печер, поверхню кісток, посуд, дерев’яні дощечки.

Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. З глини робили невеликі пласти і на мокрій поверхні спеціальними паличками видавлювали знаки. Потім такі таблички сушили на сонці або обпалювали на вогні, що робило їх міцними. Ні дощ, ні спека для таких табличок були не страшні. Але вони могли розбитися. І все ж крізь віки до нас дійшло чимало таких пам’яток. В окремих країнах навіть збереглися “ глиняні” бібліотеки.

Для письма використовували і папірус . Папірус - це рослина. Вона не росте на території нашої країни. Її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною у своєрідні аркуші.

Окремі народи користувалися дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском, а потім видряпували букви металевою паличкою. Вберегти такі “ аркуші ” було важко. Їх легко нищило сонце та вогонь.

Про значення поширення писемності на Прикарпатті свідчать археологічні пам’ятки. Важливу групу таких знахідок становлять, зокрема, писала, що виготовлялись із бронзи, заліза або кістки у вигляді гострокінцевих стрижнів з лопатками у верхній частині. Гострим кінцем таких інструментів писали на покритій воском дощечці, а лопаткою виправляли або зовсім зглажували написане. Гострими кінцями писал продряпували написи й на стінах церков. Такі написи виявлено на церкві Пантелеймона — єдиній пам’ятці культової мурованої давньоруської архітектури, що збереглася до наших днів. Писала виявлено археологами в Галичі, Коломиї та Городниці на Городенківщині.

  1. Книжкова справа в Україні.

На території України в давнину традиційним матеріалом для письма була кора берези (береста) та пергамент. Берестяні грамоти — писемні пам’ятки на корі берези. Археологам в Україні вони трапляються рідко. Інша справа — пергаментні книги. Пергамент виготовляли з телячих шкур. Спочатку його завозили в Україну з грецьких міст. Понад 700 років тому пергамент навчилися робити і в нас. Тисячі рукописних книг на пергаменті зберегли бібліотеки Київської Русі. Одна з перших книгозбірень відкрилася в 1037 році в Софійському соборі міста Києва.

На Русі книги переписували в монастирях. Над цією справою працювали десятки ченців. Крім переписувачів та палітурників, тут трудилися перекладачі, художники, майстри,що виготовляли пергамент, ювеліри. Книги коштували дорого. За одну можна було купити великий міський будинок або 12 гектарів землі. Цілком зрозуміло, що власником такої коштовної високомистецької книги міг стати далеко не кожен бажаючий житель Прикарпаття чи іншого населеного пункту краю. Адже для Галицького Євангелія, наприклад в якому 266 аркушів пергаменту, необхідні були шкіри із більше як 50 телят.

З XVI століття в укр. землях з’явилися друковані книги. Друкарство започаткували в монастирях і церквах, у маєтках заможних людей. З появою паперу та механічного тиражування книги стали дешевими й доступнішими для більшої кількості людей, ніж це було раніше. Тисячі книг минулих століть сьогодні зберігаються в бібліотеках, музеях та архівах. Архів - установа, яка збирає, впорядковує та зберігає документи, писемні пам’ятки.

Робота з історичним джерелом.

V. Фізкультхвилинка.

Трава-низенька-низенька, присісти.

Дерева високі - високі, потягнутися.

Вітер дерева колише, гойдає, нахили тулуба.

То вправо, то вліво хитає,

То вперед, то назад,

То вниз пригинає.

Птахи летять, відлітають, помахати руками,

як крилами.

А учні тихенько за парти сідають.
VІ. Самостійна робота.

Запишіть до робочого зошита

На занятті ми

Дізналися про: Навчилися :

VІІ. Закріплення нових знань.
П

































2



Р

































3
И






























4












К

































5



А

































6
Р

































7



П

































8
А

































9



Т






























10












Т

































11
Я






























  1. До яких джерел належать стародруки, державні акти ? (Писемні)

  2. Який матеріал для письма був найпоширеніший на Русі? (Пергамент)

  3. Як називалися своєрідні ручки, які розкопали археологи на Прикарпатті? (Писала)

  4. Як називався матеріал для письма, зроблений з глини та дерева? (Дощечки)

  5. За якими книжками вчили у парафіяльних школах? (Псалтир)

  6. Ім’я князя за правління якого було відкрито першу бібліотеку на Русі? (Ярослав)

  7. Як називається рослина яка росте в Єгипті, з якої робили матеріал для письма ? (Папірус)

  8. Як називається перше письмо на землі? (Малюнкове)

  9. Де вчилися перші учні в нашому селі? ( Хата читальня)

  10. Як називається матеріал для письма на Русі, який робили із кори берези? (Береста)

  11. Як називали перших вчителів у нашому селі? (Дяко-вчителі)

VIII. Підсумки заняття.

Висновок: отже, писемні джерела відіграють важливу роль у дослідженні історії. Про досить ранню появу писемності серед населення краю свідчать археологічні знахідки. Важливу групу таких знахідок становлять писала, виявлені в Галичі, Коломиї та Городенці.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас