Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусів.
Пояснити терміни: «вакцинний» та «дикий» штами.
«Дикий» вірус поліомієліту – це природний вірус. Вакцинний штам – це ослаблений вірус поліомієліту, який відрізняється від «дикого» кількома геномними мутаціями.
Специфічна профілактика поліомієліту: приклади, особливості та регламент введення вакцин.
Історія специфічної профілактики поліомієліту починається з першої інактивованої вакцини, яка була розроблена американським ученим Дж. Солком у 1953 р. Через три роки А. Себін отримав атенуйовані штами вірусів поліомієліту всіх трьох типів. У 1958р. М. П. Чумаков та О. О. Смородинцев розробили першу живу культуральну вакцину, використовуючи в якості вакцинних штами Себіна трьох типів. У сучасних умовах застосовують ОПВ та ІПВ (інактивована поліомієлітна вакцина). До складу ОПВ входять живі ослаблені віруси поліомієліту штамів Себіна типу 1 (LS-c, 2ab), типу 2 (Р712, Ch, 2ab), типу 3 (Leon, 12α1β). Віруси культивовані у первинно-трипсинізованих культурах нирок мавпи або у перещеплюваній культурі VERO. До складу ІПВ входять віруси поліомієліту 1, 2, З типів, культивовані в клітинах VERO та інактивовані формаліном.
Який патогенез поліомієліту?
Джерело інфекції: хворі люди і вірусоносії.
Шлях зараження: фекально-оральний, частіше аліментарний або водний.
Інкубаційний період: 7-14 днів.
Вірус потрапляє в носоглотку (лімфоглоткове кільце Пирогова), далі в лімфатичний апарат тонкого кишечника, а потім проникає в кров. З кров'яного русла може проникати в ЦНС, якщо нейтралізуючі антитіла не виробляються в кількостях, достатніх для блокування цього шляху. В ЦНС вірус поширюється уздовж нервових волокон і в процесі внутрішньоклітинного розмноження може пошкодити або повністю зруйнувати нервові клітини, результатом чого може бути млявий параліч. Найчастіше вражаються клітини передніх рогів спинного мозку, у важких випадках вірус проникає в головний мозок. Порушення функцій периферичних нервів і рухової мускулатури є наслідком розмноження вірусу в мотонейронах. Зміни в цих клітинах розвиваються швидко.
Можуть бути:
безсимптомна інфекція;
легкі клінічні форми без паралічів;
асептичний серозний менінгіт;
паралітичний поліомієліт (відзначається в 1% випадків поліовірусної інфекції).
Імунітет. Після захворювання залишається стійкий імунітет до відповідного серотипу вірусу. Пасивний імунітет (після народження) зберігається протягом 4-5 тижнів життя дитини.