Ім'я файлу: Передісторія відродження незалежної України в 1991 р.docx
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 28.02.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 28.02.2022
скачати
Передісторія відродження незалежної України в 1991 р
Протягом 1982-1985 p. в СРСР тричі змінилося партійно-державне керівництво. Мільйони радянських громадян байдуже або з роздратуванням спостерігали за цими подіями, що сталися за такий короткий час. Люди розуміли, що зворотною стороною цих подій була прихована, утаємничена боротьба на найвищому рівні, що точилася після смерті Л. Брежнєва в 1982 р.
Зміна керівництва СРСР після смерті Л. Брежнєва
Л. Брежнєв помер в листопаді 1982 р.
На чолі держави став Ю. Андропов, який довгий час до цього керував Комітетом держбезпеки (КДБ) СРСР.
В лютому 1984 р. Ю. Андропов помер.
На чолі держави став К. Черненко - партапаратчик з багатолітнім стажем роботи в ЦК КПРС.
В березні 1985 p. K. Черненко помер.
На чолі держави став М. Горбачов - член Політбюро, секретар ЦК, який впродовж тривалого часу працював першим секретарем Ставропольського крайкому КПРС.
М. Горбачов був представником тієї частини партії і керівництва країни, яка прагнула до радикального реформування радянської системи шляхом розвитку ринкових відносин, сприйняття демократичних цінностей. Закінченої програми у М. Горбачова і його прибічників у 1985 р. не було, тому йшов постійний пошук шляхів виходу з кризи, мали місце імпровізації у вирішенні кардинальних проблем суспільного життя.
М. Горбачов і пошук шляхів виходу з кризи
М. Горбачов в квітні 1985 р. виступив на Пленумі ЦК КПРС з ініціативою розпочати в СРСР реформи.
М. Горбачов вважав за необхідне шляхом реформ прискорити науково-технічний прогрес, поліпшити управління народним господарством, зміцнити виконавчу дисципліну.
Пленум ЦК КПРС схвалив пропозиції М. Горбачова.
В 1986 р. на XXVII з'їзді КПРС на основі пропозицій М. Горбачова і висновків квітневого Пленуму ЦК КПРС (1985 р.) були прийняті документи про основні напрямки економічного і соціального розвитку на 1986-1990 pp. і на період до 2000 р.
Після XXVII з'їзду КПРС ЦК КПРС видав низку постанов, спрямованих на подолання кризових явищ: про вирішення житлової проблеми до 2000 року; про виконання Продовольчої програми; про розвиток виробництва товарів народного споживання; Передбачувані у всіх прийнятих документах показники були принципово недосяжними, запропоновані шляхи виходу країни з кризи нічим суттєво не відрізнялися від попередніх реформ.
Вище партійне керівництво здійснювало деяке оздоровлення громадсько-політичної обстановки в країні: звільнювалися політв'язні, було демократизовано виборчу систему на засадах багатомандатності, введено вибори на керівні посади на промислових підприємствах; усуваються з посад корумповані партійні керівники, консерватори часів "застою" (з кінця 60-х до кінця 80-х років).
Характерним явищем 1989-1990 p. була стрімко зростаюча політична активність суспільства; вона багато в чому залежала від політики гласності, що здійснювалась КПРС.
Сутність політики гласності проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років
Повернення із забуття історичних фактів, які свідомо приховувались (про масові репресії, керманичів революції, страту царської родини, зовнішню політику СРСР в різні періоди).
Оприлюднення фактів і подій щодо сучасності, які раніше теж приховувались .
Публікація літературних творів письменників радянської доби, зарубіжних письменників, розповсюдження яких раніше каралося і не припускалося.
Публікація творів філософів, соціологів, психологів , які раніше вважалися антимарксистськими .
Припинення глушіння передач закордонних радіостанцій ("Свободи", "Голосу Америки", "БІ-БІ-СІ"; скасування перешкод для приймання телевізійних передач з-за кордону тощо.
Основні програмні цілі правих політичних партій
УНП
Відновлення Української народної республіки (УHP), проголошеної Центральною Радою в січні 1918 р.
Утвердження демократичних засад у суспільстві
Створення національних збройних сил.
УХДП
Вільна, християнська, демократична Україна.
Парламентська демократія.
Ліберальні ринкові реформи.
Суд над КПРС.
УНДП
Незалежність України.
Скликання Установчих зборів України.
Створення громадських комітетів по відродженню Української незалежної держави.
Ринкові реформи.
Основні програмні цілі соціал-демократичних партій
СДПУ
Незалежність України.
Відмова від ідей оновленого, демократичного соціалізму, які пропагували КПРС і КПУ.
Ринкові реформи, що мають соціальне спрямування.
ОСДПУ
Федеративний устрій України. Конфедеративний устрій СРСР.
Визнання ідеї демократичного соціалізму.
Основні програмні цілі національно-центристських партій
УРП
Створення Української незалежної соборної держави.
Беззастережне засудження комуністичної ідеології і практики.
Ринкові реформи.
ДемПУ
Створення суверенної України.
Перехід до ринкових відносин.
Створення власної валютної системи.
УСДП
Створення незалежної Української держави.
Ринкові реформи.
Захист інтересів селянства (перш за все, фермерства).
Руйнація Компартії України
В 1990-1991 p. сотні тисяч членів КПУ вийшли з її лав.
В 1990 р група реформаторів - членів КПРС(Комуністична партія Радянського Союзу) - об'єдналися в Демократичну платформу і виголосили головну мету: перетворення КПРС в партію парламентського типу.
В КПУ були прибічники Демплатформи. На XXVIII(28) з'їзді КПУ вони сформулювали свої вимоги: реорганізація КПРС, перетворення її в союз компартій союзних республік; деполітизація КДБ, МВС, Збройних Сил і управлінських державних установ. З'їзд пропозицій не прийняв.
Демплатформа оголосила про свій вихід з КПУ і створила нову партію - Партію демократичного відродження України (ПДВУ), ліво-демократичної орієнтації.
До 1991 р. КПРС, КПУ лишалися владними партіями, під контролем яких знаходились суспільство і держава.
В березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради і місцевих рад народних депутатів.
В травні 1990 р. Верховна Рада УРСР розпочала роботу. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла історичний документ - Декларацію про державний суверенітет України.
Скорочений зміст Декларації про державний суверенітет
Виголошувалось право української нації на самовизначення і створення національної держави в існуючих кордонах.
Виголошувався принцип народовладдя, що здійснювався на засадах Конституції через народних депутатів, які працювали в радах різних рівнів - від місцевих до Верховної Ради УРСР.
Державна влада УРСР - самостійна у вирішенні всіх державних питань. Державна влада складається з трьох гілок: законодавчої, виконавчої, судової.
Кожному громадянину УРСР зберігалося громадянство СРСР. Всім громадянам гарантувалися права і свободи, передбачені Конституцією.
Територія України в існуючих кордонах є недоторканною. УРСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій республіки
УРСР - економічно самостійна держава. УРСР має право на частину загальносоюзного алмазного і валютного фондів, золотого запасу. Вирішення питань загальносоюзної власності відбувається на договірних засадах між республіками.
УРСР створює свою банківську, цінову, фінансову, податкову систему, формує державний бюджет, в разі необхідності запроваджує свою грошову одиницю.
В УРСР здійснюється захист всіх форм власності.
УРСР самостійно здійснює охорону природи з метою забезпечення екологічної безпеки.
УРСР самостійно вирішує питання розвитку науки, освіти, культурного і духовного розвитку, гарантує всім національностям, які мешкають на території України, право вільного національно-культурного розвитку.
УРСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу і української мови.
УРСР має право на свої власні Збройні Сили, внутрішні війська і органи державної безпеки.
УРСР - нейтральна держава, яка не бере участь в військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти, не розміщувати ядерну зброю.
Міжнародні відносини УРСР здійснює самостійно, виступає як рівноправний суб'єкт.
УРСР визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права і загальнолюдських цінностей.
Декларація є основою для нової Конституції і законів України.
Спроба державного перевороту в СРСР і Україна
19 серпня 1991 р. в СРСР було оголошено надзвичайний стан.
Президента М. Горбачова, що знаходився на відпочинку в Форосі (Крим), було фактично усунуто від влади.
Надзвичайним органом влади було оголошено Державний Комітет з надзвичайного стану (ДКНС) з 8 осіб. Очолив ДКНС Г. Янаєв - віце-президент СРСР. Мета ДКНС, оголошена в спеціальній заяві, полягала у збереженні цілісності СРСР, наведенні порядку в країні. ДКНС був підтриманий армією, центральними державними і господарчими органами.
Керівництво КПУ, численні ради різних рівнів заявили про підтримку ДКНС. Верховна Рада України відкрито не заявляла про свою позицію до 21 серпня 1991 р.
Рух і інші демократичні партії України розцінили події, що відбувалися в країні, як заколот і закликали до боротьби із ним.
Президент Росії Б. Єльцин засудив створення ДКНС як заколот, спробу покінчити з демократією і суверенітетом республік СРСР.
Після невдалої спроби заколотників захопити "Білий дім" (Будинок Рад) у Москві (де знаходився уряд і Президент Б. Єльцин) в ніч з 20 на 21 серпня Президія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про скликання 24 серпня позачергової сесії Верховної Ради.
Позачергова сесія Верховної Ради 24 серпня 1991 р. прийняла "Акт проголошення незалежності України".
"Акт проголошення незалежності України" 24 серпня 1991
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави - України.
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
Верховна Рада України
1 грудня 1991 р. на Всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України було підтверджено: 90,32% учасників референдуму схвалили цей документ.
7-8 грудня у Біловезькій Пущі поблизу Мінська
Президент України Л. Кравчук,
Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич,
Президент Росії Б. Єльцин
констатували факт утворення СНД - Співдружності Незалежних Держав Про СНД ви дізнаєтесь також з курсу Всесвітньої історії.