Ім'я файлу: есе напрями розвитку системи охорони прав дітей у сучасних умова
Розширення: docx
Розмір: 29кб.
Дата: 28.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
1.pptx
Розширення: docx
Розмір: 29кб.
Дата: 28.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
1.pptx
Твір-роздум
На тему:
«Основні напрями розвитку системи охорони прав дітей у сучасних умовах війни»
Виконала роботу Мільська Олександра Вячеславівна
Студентка групи 12- Ср
Факультету психології та соціології
ХНПУ ім. Г. С. Сковороди
Захист прав дитини – одне з найважливіших та першочергових завдань людства, оскільки саме діти є особливо вразливими
внаслідок своєї фізичної та психічної несформованості, що значно ускладнюється в умовах сучасного збройного конфлікту.
Діти - це особлива категорія людей, які мають здатність рости і дорослішати. При цьому вони повинні мати умови для повного та всебічного розвитку їхньої особистості. Забезпечення цих умов має бути своєчасним і не може чекати кращих часів.
Розвиток системи охорони прав дітей в умовах збройного конфлікту є одним із найважливіших кроків на шляху трансформації всіх сторін суспільного життя в Україні.
Активний рух нашої держави до європейського суспільства тільки підсилює увагу до питання захисту прав дитини в Україні.
По-перше, війна завжди була причиною найбільш брутального порушення прав дитини.
В дитинстві у свідомості людини формуються головні ціннісні орієнтири. Цей період також характеризується особливою залежністю, наївністю, можливістю зловживань або експлуатації з боку інших осіб. Саме тому дитина потребує ефективного правового захисту її прав та свобод особливо тоді, коли потрапляє у неблагополучні умови, коли порушено її права чи свободи.
Основні порушення прав і свобод дитини в умовах збройного конфлікту:
Одним із факторів національної безпеки країни є охорона здоров’я, тому захист права дитини на охорону здоров’я є одним із пріоритетних напрямків державної політики. В районах України, охоплених конфліктом, це право зазнає численних порушень. Поширюються соціально небезпечні та інфекційні хвороби (Covid-19), де також відбувається скорочення програм імунізації, погіршується доступ до послуг охорони здоров’я.
Неможливість отримати медичну допомогу неспівмірно впливає на найуразливіші групи, перш за все, на дітей, що є прямим порушенням права дитини на охорону здоров’я.
Згубні наслідки мають порушення права дитини на освіту, що має ключове значення для стабільного миру.
У зоні бойових дій не мають змоги повноцінно функціонувати дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади, що шкодить безпосередньо розвитку дітей.
Факти насильства щодо дітей у ході збройного конфлікту, як правило, залишаються прихованими як через недоступність районів, охоплених військовими діями, так і через мовчання постраждалих через страх перед соціальним відчуженням або помстою. Жертви насильства, зазвичай, залишаються поза досяжністю заходів зі звільнення, реінтеграції та надання правової допомоги, хоча потребують доступу до правосуддя та послуг реабілітації та соціальної інтеграції
Крім, того численних порушень зазнає право дитини на сімейне виховання. В умовах збройного конфлікту підвищується ризик зростання сирітства, у тому числі і соціального. Прямим порушенням права дитини на сімейне виховання є людські втрати у зоні військового конфлікту, оскільки гинуть в основному люди, які мали сім’ї та виховували дітей.
Багато є випадків, коли батьки залишаються на окупованих територіях з надією, що завтра все мине, припиняться обстріли, а дітей тимчасово відправляють на безпечну відстань до інтернатів, санаторіїв. Це суперечить принципам сімейного виховання дитини.
Проаналізувавши численні порушення прав дитини, слід зазначити, що військові дії є грубим порушенням прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, сімейне виховання, захист від усіх форм насилля та ін. Ці діти мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
По-друге, для ефективного забезпечення прав і свобод одного лише вдосконалення законодавства недостатньо. Держава зобов’язана створювати ефективні гарантії реалізації прав дітей в умовах збройного конфлікту, здійснювати соціальні функції, особливо у галузі охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, створити ефективний механізм захисту прав і свобод дитини, що постраждали внаслідок збройного конфлікту. (2014 рік)
У наш час держава почала вживати та вимагати від національних органів необхідні заходи для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану» від 17 березня 2022 р. № 302.
Утворений Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України і утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану та збройного конфлікту.
Основними завданнями Координаційного штабу є:
– координація дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо організації евакуації дітей, зокрема дітей з інвалідністю та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, які перебувають під опікою, піклуванням,
які влаштовані до сімей патронатних вихователів, з небезпечних територій, створення безпечних умов для їх перебування;
– координація дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо розміщення та задоволення потреб дітей, евакуйованих у безпечні регіони України, та тих, які переміщені у держави тимчасового перебування;
– координація заходів щодо забезпечення розміщення та задоволення потреб дітей, евакуйованих у безпечні регіони України, та тих, які переміщені у держави транзитного перебування;
– здійснення контролю за постановкою на консульський облік дітей в державі їх тимчасового влаштування і визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час постановки на консульський облік дітей, та забезпечення повернення дітей до України після припинення воєнних дій;
– визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань щодо захисту прав дитини в умовах воєнного стану та збройного конфлікту;
– прийняття оперативних рішень щодо захисту прав дітей;
– моніторинг дотримання соціальних стандартів та прав дітей в Україні у державах їх тимчасового перебування, які виїхали за межі України, а також організація їх повернення в Україну;
– інформування громадян України та міжнародної спільноти про становище та потреби в захисті дітей в умовах воєнного стану та збройного конфлікту;
– поширення інформації про діяльність Координаційного штабу.
До складу штабу також увійдуть радник – уповноважений президента України з питань безбар’єрності, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники Мінсоцполітики, Мінреінтеграції, Мін’юсту, Мінекономіки, Міноборони, Мінрегіону, МВС, МЗС, МОЗ, МОН, Мінінфраструктури, Національної поліції, Держприкордонслужби, Нацсоцслужби, ДСНС, Офісу генерального прокурора, підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, освітній омбудсман України, представники міжнародних організацій, громадянських об’єднань та незалежні експерти.
Прикладом можем слугувати зустріч Марини Лазебної з представниками міжнародної неурядової організації Save the Children.
На території України організація функціонує з 2014 року, зосереджуючи свою увагу на дітях та сім’ях з дітьми, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході України. Діяльність Save the Children в Україні зараз, головним чином, спрямована на захист дітей, які страждають від воєнних дій, забезпечення їм всебічної підтримки, повноцінного розвитку, надання психологічної допомоги. „Сьогодні головне завдання – зберегти життя дитини,” – підкреслила Марина Лазебна.
У ході зустрічі сторони обговорили стан справ у сфері захисту прав українських дітей в умовах повномасштабної війни росії проти України, їхні потреби та шляхи допомоги.
Марина Лазебна окреслила ряд напрямів, де найбільш гостро зараз потрібно об’єднати спільні зусилля, а саме: всебічна підтримка громад, які приймають дітей та сім’ї з дітьми; допомога дітям, які залишилися без батьків, у пошуку їхніх родичів; забезпечення психологічної підтримки дітям, створення соціального стандарту для використання в закладах, де надаються соціальні, освітні, медичні послуги; координація спільних зусиль для вирішення ситуації щодо дітей, яких було евакуйовано до неконтрольованих Україною територій та територію російської Федерації, категоричне недопущення усиновлення таких дітей російськими громадянами; ініціювати повернення дітей, переміщених на територію російської федерації, перед Організацією Об’єднаних Націй як глобальну проблему у сфері захисту прав дітей. Представники Save the Children поділилися досвідом діяльності у кризових ситуаціях, поінформували про створення спеціальних центрів для дітей в Україні, надання дітям та сім’ям з дітьми психологічної допомоги, забезпечення дітей речами першої необхідності, іграшками, одягом, а також висловили зацікавленість та всебічну підтримку роботі, яку проводить Міністерство.
Сьогодні зростає кількість дітей, які залишилися без батьківського піклування та перебувають у небезпеці. Насамперед це діти з регіонів, у яких відбуваються активні бойові дії, бомбардування житлових кварталів. Чат-бот („Дитина не сама“) є інструментом для дорослих, завдяки якому можна допомогти дитині, яка загубилася, залишилася без батьківського піклування, тимчасово прихистити її у своїй сім’ї», — зазначила міністр соціальної політики України Марина Лазебна.
Кампанія популяризуватиме чат-бот «Дитина не сама» у Telegram, який дає змогу українським сім’ям та іноземним організаціям подати заявку до служб у справах дітей про готовність тимчасово влаштувати юних громадян. Заявку у чат-боті залишили вже понад 15 тисяч українських сімей та більш як півтисячі іноземних організацій. У чат-боті також містяться інструкції для тих, хто загубив або знайшов дитину.
«До війни в Україні була доволі велика кількість дітей, що підлягали усиновленню, — майже 17 тисяч. Діти зі статусом сироти та позбавлені батьківського піклування потребують домашнього, родинного спілкування на зміну вихованню в закладах інституційного догляду. Зараз кількість таких дітей щодня тільки зростає — від бомбардування до бомбардування. Ми готуємося до покращення та зміни системи усиновлення, діджиталізації певних складових цього процесу, яка запрацює одразу після війни. Наразі велика кількість родин можуть і хочуть допомогти дітям, але потребують додаткових пояснень та актуалізації відомостей щодо процедури», — зазначила радник — уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
Крім чат-бота, на домені Міністерства соціальної політики створять окремий розділ, присвячений захисту прав дітей в умовах війни, де акумулюватиметься вся відповідна інформація. ЮНІСЕФ допомагатиме створювати контент для цього ресурсу.
Отже, реалізація надійного захисту прав дітей в умовах збройного конфлікту – основне завдання, що постає перед Україною та потребує комплексного підходу до її вирішення.