Конфлікт
Конфлікт
особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами.
Предмет та об’єкт конфлітку
Предмет конфлікту - це об'єктивна або уявна проблема, яка викликає конфлікт.
Об'єкт конфлікту може бути матеріальним, соціальним чи духовною цінністю, до якої обидва опоненти прагнуть, і яка перебуває в дефіциті. матеріальні – ресурси, право власності, путівки в санаторій; соціальні – влада, соціальне положення, посада, право приймати рішення; ставлення співробітників один до одного); - духовні – ідеї, норми, принципи (принцип відовідальності, справедливості, дотримання норм).
Суб'єктивні складові конфлікту - це побудовані на основі особистих переконань та цінностей мотивації вступати в конфлікт для задоволення своїх потреб.
Соціально-психологічні причини конфліктів
Використання конфліктогенів
Особистісна неприязнь
Конфліктна особистість
Вибір неадекватного его стану
Деструктивний та конструктивний конфлікт
Деструктивний конфлікт переводить причини, що призвели до конфлікту, на “особистості”. Дана установка не веде до вирішення конфлікту, а навпаки, його загострює (зростає упередженість проти партнера, напруга у взаємостосунках, посилюються неприємні почуття та переживання, виникають стреси та ін.). Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента.
Конструктивний конфлікт базується не на “особистостях”, а на виявленні об’єктивних причин незгоди (різні точки зору на проблему, способи вирішення проблеми тощо). Даний підхід переводить процес проходження конфлікту від конфронтації до співробітництва. В основі співробітництва, з одного боку, лежить повага до себе, почуття власної гідності, чесність, намагання знайти справжню причину конфлікту, а з іншого, повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію. Дана поведінка в конфлікті приводить до більш глибокого розуміння проблеми, взаємодовіри, готовності зрозуміти один одного і, в подальшому, вирішенню (улагодженню) конфлікту.
Деструктивні та конструктивні функції
Деструктивні
Виснажує особисті ресурси.
Негативно впливає на діяльність.
Створює деструкцію системи міжособистісних відносин.
Негативно впливає на психіку учасників.
Негативно впливає на розвиток особистості.
Закріплює в досвіді агресивні способи вирішення протиріч.
Конструктивні
Знімає психічне напруження.
Частково або повністю вирішує виниклу суперечність.
Служить джерелом розвитку особистості та міжособистісних відносин.
Дозволяє учасникам конфлікту глибше оцінювати один одного.
Може покращити якість індивідуальної діяльності.
Є одним із засобів самоутвердження особистості та формування її активної життєвої позиції.
Типи конфліктів
особистісні конфлікти або внутрішньоособистісні, які виникають при зіткненні протилежних мотивів, потреб, інтересів людини;
міжособистісні конфлікти – цей різновид конфліктів виникає за наявності проблемної ситуації, в якій учасники переслідують несумісні цілі; дотримуються несумісних цінностей і норм, намагаючись реалізувати їх у взаємостосунках один з одним; одночасно в гострій конкурентній боротьбі прагнуть до досягнення однієї й тієї ж мети;
міжгрупові конфлікти, в яких у якості конфліктуючих сторін виступають соціальні групи, що переслідують несумісні цілі. Нерідко цей вид конфліктів є результатом міжособистісного конфлікту, коли опонентів підтримують їх однодумці.
Мотиваційні конфлікти
конфлікт рівнозначних позитивних можливостей – виникає при необхідності вибору на користь однієї із двох однаково привабливих перспектив, яких досягти одночасно неможливо. Цей конфлікт із трьох типів фрустрації призводить до найслабшої, тому що навіть зробивши вибір, людина все одно залишається у виграші. Наприклад, у неї ввечері запланована зустріч із товаришами по службі в неформальній обстановці. Крім того, цього ж вечора вона збиралася відвідати театр і подивитися прем’єрний спектакль, про який так багато говорять;
конфлікт рівнозначних негативних можливостей (або ситуація ―із двох лих‖) – виникає при необхідності вибору на користь однієї із двох однаково небажаних перспектив. Цей конфлікт призводить до найсильнішої фрустрації. Звичайної реакцією на конфлікт цього типу є спроба втечі. Якщо втеча неможлива, то доводиться із двох лих обирати найменше. Однак, будьякий вибір призведе до сильної фрустрації й гніву. Наприклад, людина має або піти на нудну й неприємну нараду, або відвідати ДАІ із приводу порушення правил дорожнього руху й сплати штраф;
конфлікт позитивно-негативних можливостей (або ситуація ―проблеми вибору‖) – виникає при необхідності аналізу всіх ―за‖ і ―проти‖, зважання не тільки на позитивні, але й негативні аспекти однієї й тієї ж перспективи. Цей особистісний конфлікт виникає найчастіше. Наприклад, співробітник хотів би підвищення по службі, але добре усвідомлює, що нова посада занадто морочлива і може ускладнити його спокійне у всіх відносинах життя.
Рольові конфлікти
конфлікт ―Я-роль, тобто протиріччя, що виникає між вимогами ролі й можливостями особистості. Наприклад, людина займає посаду керівника, але в неї для виконання обов'язків керівника немає необхідних особистісних ділових якостей. Підлеглі, без удаваної скромності, намагаються час від часу ―повідомляти їй про це;
міжрольовий конфлікт, тобто конфлікт, що виникає в умовах, коли різні рольові позиції особистості (і відповідна рольова поведінка) виявляються несумісними. Наприклад, керівник повинен вимагати в усіх без винятку дотримання порядку й правил, установлених у даній організації. Але як бути йому із друзями й незмінними приятелями, які є серед цих підлеглих?
Міжособистісні конфлікти
Можуть бути спричинені:
Відмінностями в психологічних характеристиках людей (темперамент, характер та ін.);
Хибним образом конфлікту” – в цьому випадку конфліктна ситуація відсутня, але одна або всі учасники конфлікту вважають, що їх стосунки носять конфліктний характер. Це обумовлено, зокрема, хибним трактуванням думок, висловлювань, вчинків однієї людини іншою. Одна із причин такого викривленого уявлення – недостатність спілкування, людських контактів, а інша – психологічна замкнутість, невміння або побоювання виявити до оточуючих свої емоції
Різницею в поглядах та уявленнях, цілях та інтересах
Виробничі конфлікти
Можуть бути спричинені
Хибне конструювання управлінських звязків (коли ні функції, ні влада, ні відповідальність, ні обов’язки, ні ресурси чітко не визначені – один киває на іншого.)
Несправедливий розподіл ресурсів (фінансових, матеріальних).
Протилежні вимоги до процесу виробництва, організації (необхідність перевиконати план і необхідність економити електроенергію, збільшення обсягів виробництва і покращення якості продукції тощо)
Відсутність чіткого розділу функціональних обов’язків між керівниками, керівниками і підлеглими. Наприклад: одному підлеглому вказівки даються багатьма керівниками.
Різний рівень інтелекту та професійної підготовки
Відсутність вміння спілкування
Психологічні характеристики, що призводять до конфліктів
Невміння слухати один одного
Відсутність установки на розуміння точки зору іншого
Використання тільки силових методів спілкування (крик, агресія, самовпевненність, тощо)
Динаміка конфлікту
послідовна зміна стадій і етапів, які характеризують процес розгортання конфлікту від виникнення конфліктної ситуації до вирішення конфлікту.
Стадії (етапи) конфлікту:
1. Виникнення конфліктної ситуації. (Розподіл матеріального блага, якщо не вийшло то перехід на другу стадію)
2. Усвідомлення ситуації як конфліктної хоча би однією із сторін. (Усвідомлення того, що треба розпочинати конфлікт для досягнення цілі)
3. Стадія конфліктної поведінки або взаємодії.
4. Стадія вирішення конфлікту.
Компоненти конфлікту
Пізнавальні – до числа, яких відноситься взаємне сприйняття особливостей кожної з конфліктуючих сторін; інтелектуальна здатність переробляти інформацію і приймати рішення; ступінь включеності особистості в конфліктну ситуацію на різних етапах її розвитку; рівень самоконтролю учасників конфлікту; досвід роботи з людьми й професійна підготовленість; самосвідомість, саморозуміння й об'єктивність в оцінці своїх можливостей.
Емоційні – тобто сукупність переживань його учасників.
Вольові – що проявляються як сукупність зусиль, спрямованих на подолання суперечностей та інших труднощів, що виникають у результаті протиборства сторін, і на досягнення цілей, переслідуваних учасниками конфлікту.
Мотиваційні компоненти конфлікту – утворюють його ядро й характеризують сутність розбіжності позицій учасників протиборства
Типи конфліктних особистостей
Демонстративна особистість шукає визнання і влади. Така особистість може використовувати конфліктні ситуації як засіб підкреслити свою важливість або отримати увагу навколишніх. Дуже інтенсивно виражає свої емоції, намагаючись привернути увагу до свого становища.
Ригідна особистість не здатна відходити від своїх поглядів та йти на компроміс. Відкидає думки і погляди інших людей, вважаючи їх неправильними. Часто і є причиною виникнення конфліктів, через свою впертість.
Педантична особистість в конфліктах може виявляти високий рівень деталізації, строгість у вимогах та наголос на порядку та точності. Така особистість часто має схильність до перевірки дрібниць і вимагає від інших такого ж самого рівня дотримання правил і стандартів. Гостро реагує на помилки або невідповідність, і за це критикує інших.
Імпульсивна особистість в конфліктах характеризується тим, що вона діє без достатнього обдумування та реагує на емоції в момент. Така особистість може швидко втягуватися в конфліктні ситуації, нерідко проявляючи емоційну нестабільність та нестриманість. Краще дати такій особистості час на заспокоєння.
Безконфліктна особистість уникає конфліктів, є конформістом
Стратегії поведінки
Протистояння: Виявляється у боротьбі за власні інтереси шляхом відкритого протистояння. Розглядає конфлікт як питання перемоги чи поразки. (Низька зацікавленність в інтересах опонента і висока в своїх)
Компроміс: Регулювання шляхом двосторонніх уступок. Ніхто не перемагає чи не програє, але може виникнути невдоволеність через компромісні рішення. (Середній показник)
Співпраця: Полягає у пошуку рішень, що повністю задовольняють інтереси обох сторін за допомогою відкритого обговорення. (Висока зацікавленність в спільних інтересах)
Уникання: Спроба уникнути взяття на себе відповідальності за прийняття рішень, відмова від конфлікту або його розгляд як безпечного. (Низька зацікавленність в своїх інтересах та інтересах опонента)
Адаптація: Намагання зберегти чи відновити сприятливі відносини. Забезпечення інтересів суперника шляхом вирівнювання розбіжностей.(Низька направленність на себе і повага до інтересів опопонента)
Правила попередження конфліктів
Не говоріть відразу з збудженою людиною
Перш ніж казати щось неприємне створіть позитивну атмосферу
Спробуйте стати на місце опонента, подивитися на проблему його очима
Робіть гарні вчинки
Говоріть спокійно і доброзичливо
Якщо ви відчуваєте, що не праві, то визнайте це
Оцінюйте дію а не особистість
Конструктивна критика
Повідомлення з позитивною інформацією
Повідомлення з критичною інформацією
Повідомлення похвально-повчального характеру
Поведінка в конфліктах
Дайте вашому опоненту випустити пар
Збийте агресію неочікуваним питанням або фразою
Не оцінюйте партнера негативно, а використовуйте «Я-повідомлення»
Відбивайте як ехо сенс висловлювань та опонента. Наприклад: Чи вірно я вас зрозумів…..? Ви хочете сказати, що….
Якщо ви відчуваєте провину, то попросіть пробачення
Нічого не доводьте
Вмійте зупинитися першим
Не описуйте стан вашого опонента. Наприклад: Чого ти сердишся, нервуєш?
Незалежно від результату конфлікту намагайтеся зберегти стосунки
Дякую за увагу!