| Сенсорна алалія | ||||
| причини | механізм порушення | немовленнєва симптоматика | порушення імпресивного мовлення | порушення експресивного мовлення |
| Сенсорна алалія обумовлена ураженням центрального відділу мовленнєвослухового аналізатора. Сенсорну алалію характеризує важке недорозвинення сприйняття мовлення і, як наслідок, – недорозвинення власного мовлення дитини. | При сенсорній алалії провідним дефектом є порушення сприймання і розуміння змісту зверненого мовлення. При цьому фізичний слух у таких дітей збережений, і вони часом страждають на гіперакузію – підвищену сприйнятливість до різних звуків. | Немовленнєві звуки, слова за їх ритміко-мелодійними характеристиками (аморфні звуки мовлення та слова) сприймаються правою скроневою долею (у правшів). Далі нервовими шляхами інформація на обробку завдяки мозолистому тілу передається у ліву скроневу долю, де вона сприймається та розуміється центром Верніке. Вогнищем ураження при сенсорній алалії може бути мозолисте тіло та(або) центр Верніке. Збудження через недорозвинення мозкових клітин не передається до інших аналізаторів, через що вся динамічна мозкова організація, що пов’язана зі словом, порушується. При сенсорній алалії має місце тяжке порушення аналітико-синтетичної діяльності кіркової частини мовленнєвослухового аналізатора. У дітей не формується фонематичне сприйняття, не диференціюються фонеми і не сприймається слово в цілому, відзначається несформованість акустико-гностичних процесів, зниження здатності до сприйняття мовленнєвих звуків. | Рухові порушення (апраксія, диспраксія): лобова, моторна, премоторна, конструктивна, одягання, просторова, ходи.) Недостатня скоординованість рухів (дистаксія): кіркова, мозочкова, вестибулярна. Слабкий розвиток моторики пальців рук. Мають труднощі з опануванням навичок самообслуговування (застібання ґудзиків, зашнуровування взуття тощо) та виконанням дрібно-моторних операцій (складанням мозаїки, пазлів тощо). Відзначається моторна незручність, зниження моторної активності, порушення статичної рівноваги, порушення послідовності рухів. | Дитина, не розуміючи оточуючих, не в змозі засвоювати словесні (вербальні) знання про довкілля. Власне мовлення дитини практично не формується або формується спотворено. Такі діти часто нагадують глухих, але, на відміну від глухих і дітей зі зниженим слухом, їхній фізичний слух збережений, голос дзвінкий, вони добре розуміють і передають інтонацію. Батьки таких дітей часто говорять, що в різних ситуаціях дитина то чує звернення до неї, то не чує. Такі діти краще сприймають мовлення тих людей, з якими більше спілкуються (це може бути мама, няня, вихователька у садочку), а також немовленнєві звуки, музичні інструменти, звукові та шумові іграшки тощо. Іноді дитина може навіть повторити за дорослим окремі звуки, слова, іноді речення, не розуміючи при цьому сказаного. |
| | | | | |