Ім'я файлу: Небезпеки інформаційного простору.docx
Розширення: docx
Розмір: 65кб.
Дата: 06.09.2020
скачати

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра медицини катастроф, військової медицини та нейрохірургії

Реферат

на тему: «Небезпеки інформаційного простору»

Виконав:

студент 1 курсу, 21 групи

2-го медичного факультету

Гаврилюк Аркадій

Викладач:

доцент к.м.н. Мирний Сергій Петрович

Запоріжжя

2019

Зміст.

  1. ВСТУП

  2. ПОНЯТТЯ СТРЕСУ В ПСИХОЛОГІЇ

  3. ПРИЧИНИ ТА МЕХАНІЗМ СТРЕСУ

  4. ТИПОВІ ОЗНАКИ СТРЕСУ

  5. ДОСЛІДЖЕННЯ НАСЛІДКІВ СТРЕСУ

  6. ПРОФЕСІЙНИЙ СТРЕС

  7. ЩО МОЖЕ СПРИЧИНИТИ СТРЕС НА РОБОТІ?

  8. МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

    1. ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬ ПСИХОЛОГИ?

    2. АРОМАТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

  9. ВИСНОВКИ


1. ВСТУП

Стрімкий розвиток і поширення нових інформаційно-комунікаційних технологій в результаті науково-технічного прогресу набуває сьогодні характер безпрецедентної за своїми масштабами інформаційної революції, яка оказує все зростаючий вплив на політику, економіку, науку та інші сфери життєдіяльності суспільства, як в рамках національних кордонів, так і в світі в цілому.

Інформація та знання стають одним із стратегічних ресурсів держави, масштаби використання якого стали порівняні з використанням традиційних ресурсів, а доступ до них – одним з основних факторів соціально-економічного розвитку. Постійно підсилюється роль цього чинника як засобу прискорення темпів глобальної інтеграції в економіці та інструменту впливу на масову свідомість, культуру і міжнародні відносини, що дозволяє говорити про появу об'єктивних передумов для руху до так званого «глобального інформаційного суспільства».

Набираюча силу інформаційна революція швидко змінює світ, надаючи людству принципово нові рішення і можливості у багатьох сферах. Але разом з очевидними благами, які вона вже дала людям, і ще більшими в недалекому майбутньому, ця революція несе з собою і принципово нові проблеми і протиріччя. Серед них – цифрова нерівність країн і регіонів, проблема правового регулювання мережі Інтернет, електронної комерції та оподаткування у цій галузі, питання інтелектуальної власності, проблема забезпечення безпеки та конфіденційності інформації, дотримання свободи слова, питання цензури в глобальних комп'ютерних мережах та інші.

Необхідність становлення інформаційного суспільства та повноцінного входження у світовий інформаційний простір визнана на державному рівні. Інтерес до тематики обумовлюється зростанням можливостей інформаційних мереж впливати на базові інститути держави і суспільства, такі як суверенітет, безпека, права людини, інтелектуальна власність, тощо. Розвиток інформаційного суспільства не тільки відкриває величезні можливості, але водночас породжує дуже серйозні проблеми, тоді коли одне із головних завдань сучасної держави - гарантування інформаційної безпеки особистості, яка характеризується захищеністю її психіки й свідомості від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання, дезінформування, спонукування до самогубства, образ тощо.

Метоюреферату є вивчення впливу небезпек, які сформувались у суспільстві за рахунок розвитку інформаційних технологій.
2. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ

Інформаційно-психологічна безпека особистості (у вузькому розумінні) - це стан захищеності психіки людини від негативного впливу, який здійснюється шляхом упровадження деструктивної інформації у свідомість і (або) у підсвідомість людини, що приводить до неадекватного сприйняття нею дійсності.

Інформаційно-психологічна безпека особистості (в широкому розумінні) це:


  • по-перше, належний рівень теоретичної та практичної підготовки особистості, при якому досягається захищеність і реалізація її життєвоважливих інтересів та гармонійний розвиток незалежно від наявності інформаційних загроз;

  • по-друге, здатність держави створити умови для гармонійного розвитку й задоволення потреб особистості в інформації, незалежно від наявності інформаційних загроз;

  • по-третє, гарантування, розвиток і використання інформаційного середовища в інтересах особистості;

  • по-четверте, захищеність від різного роду інформаційних небезпек.

Інформаційно-психологічна безпека особистості та суспільства є складовою частиною інформаційної безпеки держави і займає особливе місце в державній політиці при її забезпеченні. Ця особливість визначається специфікою загроз і їх джерел, особливим характером принципів і завдань державної політики у цій сфері.

Об'єктом інформаційно-психологічного захисту особистості є стан її духовного, душевного та фізичного комфорту. Об'єктом захисту є також умови та фактори, які забезпечують розвиток всіх сфер життєдіяльності особистості й суспільства, зокрема культури, науки, мистецтва, релігійних і міжнаціональних відносин. До об'єктів належать також: мовне середовище, соціальні, ідеологічні, політичні орієнтири, суспільні та соціальні зв'язки, психофізичні фактори, що проявляються у вигляді фізичних, хімічних та інших впливів природного, антропогенного і техногенного походження, генофонд народів, що населяють державу тощо.

Найбільш важливими об'єктами інформаційно-психологічного захисту в сучасних умовах є індивідуальна і масова свідомість. Для особистості головними системотвірними якостями є цілісність (тенденція до стійкості) і розвиток (тенденція до зміни). При руйнуванні або перекручуванні цих якостей особистість перестає існувати як соціальний суб'єкт. Це означає, що будь-який інформаційно-психологічний вплив на особистість має оцінюватися з позиції збереження чи руйнування її як цілого.

Масова (суспільна) свідомість формується насамперед у процесі історичного розвитку нації, народності, великої соціальної групи і потім уже внаслідок інформаційно-психологічного впливу. Проте інформаційно-психологічний вплив може істотно змінювати масову свідомість і поводження великих соціальних груп.

Велика соціальна група - кількісно не обмежена соціальна спільнота, яка має стійкі цінності, норми поведінки і соціально-регулятивні механізми (партії, етнічні групи, виробничо-галузеві і громадські організації). Соціально-психологічними регуляторами життєдіяльності великих груп є: групова свідомість, менталітет, звичаї, традиції тощо. Велика група характеризується визначеним психічним складом, має групову психологію.

Інформаційну небезпеку створюють інформаційні загрози, що поширюються в інформаційному просторі. Інформаційні загрози (у вузькому розумінні) - це сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства, держави в інформаційній сфері. У монографії "Інформаційна безпека держави у контексті протидії інформаційним війнам" дається більш ширше визначення інформаційних загроз.
3. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ

Інформаційні загрози (у вузькому розумінні) – це сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства, держави в інформаційній сфері.

Інформаційні загрози (у широкому розумінні):


  • інформаційний вплив (внутрішній або зовнішній), при якому створюється потенційна або актуальна (реальна) небезпека зміни напрямку або темпів прогресивного розвитку держави, суспільства, індивідів;

  • небезпека заподіяння шкоди життєво важливим інтересам особистості, суспільства, держави шляхом інформаційного впливу на свідомість, інформаційні ресурси та інфосферу машинно-технічних систем;

  • сукупність чинників, що перешкоджають розвитку і використанню інформаційного середовища в інтересах особистості, суспільства й держави.

Унікальною особливістю інформаційної загрози є те, що вона виступає як самостійна загроза і водночас є реалізаційною основою для інших видів загроз на інформаційному рівні, а часто і їх першопричиною.

Інформаційні загрози формуються в світлі інформаційних технологій.

Усі численні наслідки загрозливого впливу інформаційних технологій можна розділити на такі групи:

  • наслідки для особистості;

  • для групи індивідів;

  • для суспільства і суспільних процесів;

  • для мережевого середовища.

Серед таких наслідків можна виділити такі (рис. 1).


Рис. 1. Негативний вплив інформаційних технологій
Охарактеризуємо детальніше кожен з них.

1) зомбування особистості. Цю групу характеризує вид інформаційної зброї, що має так званий психотронний вплив, під яким розуміють вплив електромагнітних полів і хвиль електронних приладів на людину, які викликають зміну її реакцій на життєві ситуації, що виникають у процесі життєдіяльності;

2) маніпулювання суспільною свідомістю. У даній ситуації йдеться про використання комп'ютерних і, в першу чергу, мультимедійних інтерактивних технологій, що можуть призвести до можливості моделювання в режимі реального часу реалістичних образів штучного світу, переданих людині через відчуття, що імітуються відповідно до цих образів. Крім того, при інтернет-спілкуванні, за допомогою визначених інтернет-технологій відбувається зміна ціннісних орієнтацій особистості, змінюється світосприйняття, спосіб мислення, з'являються нові види девіацій (відхилень від нормального розвитку);

3) поширення чуток, що служать причиною появи панічних настроїв у суспільстві;

4) дестабілізація суспільства, безпосередній вплив на суспільні процеси. У дану групу входять спроби порушення життєво важливих інфраструктур суспільства, що може бути досягнутим за допомогою такого виду інформаційної зброї, як «погрози, передані через Інтернет»;

5) збитки від терористичних дій у мережовому середовищі, що, у свою чергу, пов’язані з: людськими жертвами або матеріальними втратами, викликаними деструктивним використанням елементів мережевої інфраструктури; можливими втратами (у тому числі загибеллю людей) від несанкціонованого використання інформації з високим рівнем таємності або мережевої інфраструктури керування в життєво важливих (критичних) для держави сферах діяльності; витратами на відновлення керованості мережі, викликаними діями по її руйнуванню або ушкодженню; моральним збитком як власника мережевої інфраструктури, так і власного інформаційного ресурсу.

На сьогодні не існує достатніх гарантій захисту особистості від загроз, пов'язаних з порушенням інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки особистості - неусвідомлюваним інформаційно-психологічним впливом, а саме: штучного щеплення їй синдрому залежності; розроблення, створення та застосування спеціальних засобів; маніпуляції суспільною свідомістю з використанням спеціальних засобів впливу; деструктивний вплив на психіку людини природних комплексів, антропогенних зон, генераторів фізичних полів та випромінювань.

Сьогодні, на жаль, немає єдиної системи знань, яка дозволяла б розкривати можливості біоенергетики без шкоди здоров'ю людини. Можливості настільки великі, що входження в цю галузь має бути обережним, поступовим, і починатися з розвитку етики людини. Між тим, існує досить чисельна кількість публікацій, що свідчить про спроби використання механізмів інформаційно-енергетичного впливу на людину з метою програмування її дій, поведінки. Виникла висока соціальна небезпечність у безконтрольному застосуванні технологій, засобів і методів психофізичного впливу на великі соціальні групи людей через свідомість і підсвідомість (психосферу) людини з метою формування необхідних подій та маніпулювання громадською думкою. Поряд з традиційними методами управління суспільством, колективами і окремими особистостями (адміністративно-організаційними, економічними, соціально-психологічними і правовими) все ширшого набуває значення метод централізованого впливу на широкі верстви населення - метод інформаційного управління. А одним із основних постулатів теорії управління є положення, згідно з яким еволюції у масовій свідомості досягнути набагато простіше, ніж здійснити революційні зміни. У сучасних умовах спостерігається активна розробка та впровадження новітніх форм, способів і технологій інформаційно-психологічного впливу на індивідуальну, групову та масову свідомість. До таких джерел, каналів і технологій впливу на свідомість, психологію та поведінку людини можна було б віднести: засоби масової інформації і спеціальні засоби Інформаційно-пропагандистської спрямованості; глобальні комп'ютерні мережі та програмні засоби швидкого поширення в мережах інформаційних і пропагандистських матеріалів; засоби та технології, що нелегально модифікують інформаційне середовище, на підставі якої людина приймає рішення; засоби створення віртуальної реальності; чутки, міфи і легенди; засоби підпорогового семантичного впливу; засоби генерування акустичних та електромагнітних полів.

Технічні пристрої, за допомогою яких здійснюється інформаційний вплив на особистість, суспільство і державу в ході інформаційного протиборства, називаються інформаційною зброєю. Теоретики відносять до цього виду зброї широкий спектр заходів і засобів інформаційного впливу на противника - від дезінформації й пропаганди до засобів радіоелектронної боротьби. Наведемо деякі найвживаніші в публікаціях визначення про поняття "інформаційна зброя".
4. ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ

Інформаційна зброя - це різновид зброї, головними елементами якої є інформація, інформаційні технології (зокрема технології інформаційного впливу) та інформаційні процеси, що застосовуються в інформаційній боротьбі.
Інформаційна зброя - це:

  • комплекс специфічних програмно-інформаційних засобів, створених для ураження інформаційного ресурсу противника;

  • засоби знищення, викривлення або викрадення інформаційних масивів, добування з них потрібної інформації після подолання систем захисту, обмеження або заборони доступу до них незаконних користувачів, дезорганізації роботи технічних засобів, виведення з ладу телекомунікаційних мереж, комп'ютерних систем - усього високотехнологічного забезпечення життєдіяльності суспільства й функціонування держави;

  • засоби подолання систем захисту, засоби дезорганізації роботи технічних засобів та комп'ютерних систем;

  • технічні або програмні засоби для забезпечення несанкціонованого доступу або, навпаки, обмеження доступу до інформаційної бази даних; порушення штатного режиму функціонування технічних засобів і програмного забезпечення, а також виведення з ладу ключових елементів інфраструктури окремої держави або регіону.


У деяких джерелах сутність інформаційної зброї визначається через розвиток інформаційних технологій, які забезпечують можливість системам (індивідам, суспільним або політичним угрупованням, державам) з більш високим рівнем інформатизації керувати системами з дещо нижчим рівнем інформатизації, спрямовуючи їх діяльність у своїх інтересах під постійним інформаційним контролем.
Завданням інформаційної зброї є, за яскравим висловом М. А. Булгакова, "розруха в головах", яка небезпечніша за розруху в економіці, тому що втрата національних, духовних цінностей веде до виродження народу й краху суспільства. Об'єктами інформаційної зброї є: інформаційно-технічні та інформаційно-аналітичні системи, кожна з яких включає особистість; інформаційні ресурси; системи формування суспільної свідомості і думки, що базуються на засобах масової інформації і нарешті одним з основних об'єктів інформаційно-психологічного впливу зарубіжних держав є психіка і свідомість молоді, майбутнього нації.

5. ВИДИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗБРОЇ

У сучасній науковій літературі виділяють такі види інформаційної зброї: психотронна ("психофізична"), інформаційні матеріали та інформаційно-психологічний вплив.

Психотронна ("психофізична") зброя. Її дія заснована передусім на використанні дистанційного впливу псі-обдарованого оператора (екстрасенса) на іншу людину з метою впливу на її поведінку й фізіологічні функції. Психотронна зброя, то є використані у воєнних, спеціальних цілях можливості і знання психотроніки, її засоби, методи, прилади, конструкції, генератори. У прямому значенні психотронна зброя - використання у воєнних цілях бойового потенціалу псі-феноменів - екстрасенсорної перцепції (телепатії, ясновидіння, передбачення) і психо-кінезу в природному або технічному використанні.

Засоби для змінювання свідомості ("зомбування") у особистості є як різновид психотронної зброї. Процес зомбування полягає в програмуванні поведінки на підсвідомому рівні (шляхом впливу на мозок) такими засобами: гіпноз, навіювання, ультразвукові мікрохвильові випромінювання, психохірургія, психофармакологія тощо.

Отже, розлянемо детальніше:

1. Засоби створення голографічних зображень в атмосфері: голосові синтезатори, що дозволяють формувати провокаційні повідомлення, передавати їх голосами лідерів країни та поширювати їх через засоби масової інформації (після війни в Перській затоці в науково-дослідних установах Пентагону розробили засоби, що дозволяють, зокрема, створювати на небі голографічні зображення ісламських мучеників, які з небес будуть закликати своїх одновірців припинити опір).

2. Клас засобів програмно-математичного впливу на функції комп'ютерів, які здатні порушити й паралізувати інформаційні системи й мережі та інші автоматичні системи, що забезпечують функціонування органів управління державних і військових об'єктів, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, банків тощо.

3. Комп'ютерний вірус - спеціальна програма, яка здатна до саморозповсюдження без відома користувача і всупереч його бажанню. Вона заражає програмне забезпечення шляхом свого об'єктного коду до коду зараженої програми.

4. "Логічна бомба" - програмна закладка, яка завчасно впроваджується в інформаційні системи й мережі, що забезпечують управління об'єктами військової та цивільної інфраструктури. "Логічна бомба" за сигналом або у встановлений час приводиться вдію, знищуючи або модифікуючи інформацію в комп'ютері, виводячи його з ладу.

5. "Троянський кінь" (різновид "логічної бомби") - програма, яка дозволяє здійснювати прихований, несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів противника для добування розвідувальних даних.

Водночас засоби впровадження комп'ютерного вірусу і "логічної бомби" в державні, цивільні та військові інформаційні системи й мережі та керування ними на відстані поділяються на:


  • нейтралізатори тестових програм, що забезпечують невияв-лення випадкових і навмисних "недоліків" програмного забезпечення;

  • засоби придушення інформаційного обміну в телекомунікаційних мережах, фальсифікації інформації в каналах державного та військового управління;

  • засоби впровадження "потрібної" для іншої сторони "правдоподібної" інформації.

Є вже віруси ("вірус 666"), які згубно впливають на психофізіологічний стан оператора - користувача комп'ютера.

Значний клас засобів Інформаційного впливу на соціотехнічні і технічні системи складають: засоби, що ґрунтуються на випромінюванні енергії (засоби радіоелектронної боротьби), електромагнітна зброя (для виготовлення електронно-математичної зброї потужністю 5-7 мегават з дальністю дії 8 кілометрів потрібні 3 тижні і 500 доларів).

Інформаційні матеріали - сукупність джерел та систем, що містять інформацію, призначену для передачі. За формою подання вони поділяються на:


  • текстові інформаційні матеріали: документи, книги, журнали, газети, довідники, каталоги, рукописи;

  • графічні або образотворчі: графіки, креслення, плани, схеми, карти;

  • аудіовізуальні: звуко- та відеозапис, кінофільм, діапозитив, фотографія.

Розповсюдження інформаційних матеріалів ведеться спеціальними підрозділами спецслужб та (або) за їх матеріалами - засобами масової інформації.

Інформаційно-психологічний вплив - такий вплив на індивідуальну або суспільну свідомість інформаційно-психологічними або іншими засобами, що викликає трансформацію психіки, зміну поглядів, думок, відносин, ціннісних орієнтацій, мотивів, стереотипів особистості з метою вплинути на її діяльність і поведінку. Кінцевою його метою є досягнення певної реакції, поведінки (дії або бездіяльності) особистості, яка відповідає цілям психологічного впливу. Так, у ході воєнної операції ізраїльських військ на ліванській території "Дінве-хешбон" ("Плата по рахунку") жителів південно-ліванських населених пунктів сповіщали про заплановані бомбардування (їм також рекомендувалося терміново евакуюватися), щоби викликати масовий відтік населення у внутрішні райони країни й у такий спосіб блокувати інфраструктуру, викликати хвилювання громадян і, зрештою, дестабілізувати обстановку в Лівані й схилити керівництво країни до переговорів.

Процес прийняття індивідом інформаційно-психологічного впливу, спрямованого на емоційну сферу свідомості, специфічний. У цілому, він більше згорнутий, ніж, наприклад, процес прийняття пропагандистського впливу: у ньому функціонують тільки сприйняття й запам'ятовування, діяльність мислення виражена дуже слабо. Інформацію особистість сприймає або не сприймає, сприймає цілком або частково, але у формуванні певних висновків практично не приймає участі. Процес інформаційно-психологічного впливу на емоційну сферу свідомості включає довільне сприйняття та запам'ятовування й характеризується дуже зниженим рівнем усвідомлення про зміст впливу. Осмислення отриманої інформації відбувається пізніше, при більш високій пізнавальній активності індивіда.

Типовим прикладом такої моделі є апелювання до вагомого довірчого джерела, документа, посилання на авторитетного автора тощо, коли слухачі, не звертаючись до складного механізму "аналіз-синтез" сприймають будь-яку інформацію як щось таке, що само собою розуміється. У ході операції "Буря в пустелі" фахівці з питань психологічних операцій США при підготовці інформаційно-пропагандистських матеріалів на релігійну тематику використовували посилання на визнаних ісламських авторитетів з Єгипту, Саудівської Аравії та інших, країн. Було складено добірку передач про те, що війна є "несправедливою, що не має нічого спільного з ісламським джихадом", а відмовляння військовослужбовців від участі у війні є "богоугодною справою". Такого роду інформаційно-психологічний вплив був надзвичайно ефективним, оскільки ісламські богослови, відомі усьому мусульманському світові, мали великий авторитет в іракських солдатів через високий їхній соціальний статус в ісламських країнах. При сприйнятті думки авторитетної особи відбувається "автоматичне" включення свідомості в процес сприйняття як результату колишнього досвіду людини, що довіряє цьому джерелу, покладаючись на його вірогідність і загальне визнання.
Рівень ефективності інформаційно-психологічного впливу залежить від:
1. Змісту матеріалу: його складності, конкретності, суспільної значимості тощо. Наприклад, за рівних умов, чим простіша інформація, тим більше шансів на те, що дії, на які вона спонукає, можуть виконуватися автоматично, а особливо, коли не суперечать переконанням об'єкта. Тобто чим конкретніший заклик до дії, тим вищий ступінь автоматизму відповідної реакції;
2. Психічного стану, що характеризується наявністю високого рівня автоматизму відповідної реакції. Страх, пригніченість, апатія сприяють некритичному й неусвідомленому сприйняттю впливу. Ступінь автоматизму у відповіді особистості зв'язана з рівнем усвідомленості і критичності сприйняття інформації. Якщо вплив приймається підсвідомо й некритично, то відповідь аудиторії може бути автоматичною;
3. Часового інтервалу між впливами й відповідною реакцією: із збільшенням часового інтервалу автоматизм реакції зменшується внаслідок підвищення критичності і розумової активності об'єкта (пояснюється включенням змісту отриманої інформації в систему знань особистості й усвідомленням його).

Можна виділити такі види психологічного впливу: психогенний, нейролінгвістичний, психоаналітичний (психокорекцій-ний), психотропний та психотронний.

Психогенний вплив є психічний або фізичний вплив якихось явищ або подій на мозок, свідомість людини (спостерігається порушення вищої нервової діяльності: з'являється відчуття страху та паніки). Це обумовлено неузгодженістю функціональних систем психофізіологічної організації, тобто ламанням стереотипів при впливі різко зміненої афферентації з боку різних рецепторів. Чим вища в часі така неузгодженість і чим менше підготовлена людина до впливу цього психогенного фактора, тим більше виражені психічні порушення. Такий стан може виникати під впливом голографічних малюнків. Багато країн домоглися в цій галузі досить великих успіхів, приміром, створено проекти лазерної графіки з поверхні землі і з космічної платформи.

Нейролінгвістичний вплив - вид психологічного впливу, що припускає використання спеціальних прийомів, спрямованих на створення позитивної мотивації, психологічної корекції внутрішніх джерел поведінки й світогляду особистості людини. Нейролінгвістичний вплив орієнтований на ідентифікацію й зміну переконань особистості при впливі на її світоглядні й емоційно-почуттєві стани (характеристики, що дозволяють удосконалювати, програмувати стан й поведінку людини в умовах практичної діяльності). Основним об'єктом такого виду впливу на людину є її мозок і контрольована ним діяльність, а основним засобом впливу виступають соціально продумані програми вербального і невербального впливу, що дозволяють змінювати світогляд, цінності особистості.

Психоаналітичний (психокорекційний) вплив являє собою вивчення (аналіз) підсвідомості людини й вплив на нього шляхом, що виключає опір на рівні свідомості (здійснюється в стані гіпнозу). Однак сучасні технологічні досягнення дозволяють виключити опір з боку свідомості й у нормальному стані. Це дозволяють зробити комп'ютерні як психоаналіз, так і психокорекція. При першому здійснюється математичний аналіз реакцій організму, що виникають при миттєвому візуальному перегляді або звуковому прочитанні різних "стимулів": слів, образів, фраз. У такий спосіб можна абсолютно точно визначити наявність у підсвідомості людини визначеної інформації й виміряти її значимість для конкретної особистості, знайти сховану мотивацію. Проаналізувавши отриману інформацію, при необхідності можна здійснювати психокорекцію (психорегуляцію), основним діючим фактором яко? також служать ключові слова, образи, запахи (слова можуть перетворюватися за допомогою спектрального мовного сигналу).

Найбільш зручною є звукова регуляція психіки, при якій словесні навіювання в закодованій формі виводяться на будь-який носій звукової інформації (музику, мову або шум). Наприклад, людина може слухати музику, у якій утримується схована (не сприймана на свідомому рівні) команда, що постійно впливає на її підсвідомість
Психотронний вплив (парапсихологічний, екстрасенсорний) - вплив, що може здійснюватися за допомогою передачі енергії мислення через позачуттєве сприйняття і яке охоплює опосередковане свідомістю і процесами сприйняття дистантної взаємодії між живими організмами й навколишнім середовищем.

Телевізійні й інші масові сеанси екстрасенсорного впливу показують реальну можливість впливу на особистість. Досить часто при цьому використовуються технічні засоби, що сприяють посиленню впливу, передачі й контакту з індивідом. Цей вплив на об'єкт може бути пов'язаний з придушенням волі до опору, деморалізацією. Відомі факти роботи над створенням генератора частотного кодування мозку, високочастотних і низькочастотних генераторів, засобів впливу соціальною інформацією і ін., які здатні викликати необхідні процеси в психіці .людини, а отже впливати на її свідомість і поведінку.

Психотропний вплив - вплив на мозок і поведінку особистості шляхом введення в її організм різних препаратів (зокрема фармацевтичних препаратів, запахів), засвоєння яких відбивається на її вищій нервовій діяльності. Вплив препаратів на психіку людини добре відомий і вивчається вже досить тривалий час. З урахуванням останніх досягнень не тільки в психології, але і "суміжних" науках (біології, нейро- і психофізіології, кібернетиці, психофармакології тощо) розробляються і продовжують удосконалюватися методи підпо-рогового впливу, методи психологічної індоктринації і конверсії, засоби місцевого психічного контролю й психопрограмування. Двадцять п'ять років тому був винайдений препарат "бі-зет", могутній психотропний засіб, що порушує соціальні зв'язки в грулі-об'єкті застосування.

Нині починають застосовуватии методи впливу запахів на людський мозок, розроблені А. Хіршем. Він стверджує, що певний сектор людського мозку обробляє й запам'ятовує ароматичну інформацію. Відповідно до його висновків, за допомогою різних запахів можна успішно впливати на людські емоції. Клінічні досліди також показали, що деякі запахи послабляють активність головного мозку швидше, ніж сильні депресанти.
6. ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НА ОСОБИСТІСТЬ

Вплив інформаційного простору на особистість здійснюється у різні способи, серед яких слід виділити: дезінформацію, поширення чуток, залякування, емоційне придушення, ініціювання агресивних емоційних станів, демонстрацію, маніпуляцію.

Суть дезінформації полягає в навмисному наданні суб'єктом свідомо помилкової інформації об'єктові з метою його дезорієнтації. З метою дезінформації особистості свідомо використовується неправдоподібна інформація, яка є, начебто, вірогідною. Дезінформації характерні: відсутність шаблону у формах і змісті; уміле проведення заходів щодо введення особистості в оману за єдиним задумом, їх ретельне узгодження й максимальне використання правдоподібної Інформації; уміле приховування дійсних намірів, мети і завдань, які поставлено.

Яскравим прикладом дезінформації служить кампанія стратегічного дезінформування окремих людей і світової спільноти в цілому, що здійснювалася США проти Іраку в 1990-1991 рр. У такому масштабі стратегічне дезінформування було застосовано вперше після Другої світової війни і проводилося спеціальними службами військових відомств США спільно із союзними країнами з метою введення в оману не тільки особового складу збройних сил Іраку, але й народів своїх держав та світової громадськості. Основним інструментом стратегічного дезінформування були засоби масової інформації: газети та журнали, радіо і телебачення.

Ще одним способом психологічного впливу є поширення чуток. Під чутками розуміємо специфічний вид міжособистісної комунікації, який виникає внаслідок утворення інформаційного вакууму, що заповнюється спонтанно або зусиллями пропаганди супротивника. Поширення чуток - один з найефективніших способів поширення інформації при інформаційно-психологічному впливі, заснованого на збільшенні групової сугестивності під час впливу. Чутки можна класифікувати за трьома параметрами: експресивному (емоційний стан, виражений в змісті чуток і відповідні типи емоційних реакцій), інформаційному (ступінь вірогідності сюжету чуток) та за ступенем впливу на психіку людей.

За експресивною характеристикою виділяються чутки-бажання, чутки-залякування й агресивні чутки.

Чутки-бажання. Поширювана інформація має на меті викликати розчарування з приводу нездійснених очікувань І деморалізацію об'єкта впливу. Так, під час Першої світової війни, у Франції і Німеччині навмисно поширювалися чутки про швидке закінчення війни, які, природно, не виправдалися, що викликало масові прояви невдоволення в цих країнах. Подібні чутки-бажання поширювалися під час Другої світової війни в оточеному Ленінграді (чутка про швидку висадку десанту союзниками).

Чутки-залякування. При їх поширенні за допомогою інформації в особистості ініціюється стан тривоги, непевності. Такими можуть бути чутки про смертельну супер зброю, якою володіє супротивник (сторона, що поширює чутки), про недостачу продовольства, зараження місцевості, питної води тощо.

Роз'єднувальні агресивні чутки. Розповсюджувана інформація має на меті внести розлад у суспільство, порушити соціальні зв'язки. Так, Г. Ласвель описував циркулюючі перед першою світовою війною серед німецьких селян чутки про жовті автомобілі, що перевозять із Франції в Росію через Німеччину золото для ведення війни, тобто вони настільки широко поширилися, що на багатьох дорогах неможливо було проїхати через натягнутий впоперек дороги ланцюг. Люди з недовірою ставилися один до одного, побоюючись посібників Антанти.

За інформаційною характеристикою виділяються: абсолютно недостовірні, недостовірні, недостовірні з елементами правдоподібності, правдоподібні чутки.

Спосіб залякування (ініціювання страху) полягає у формуванні станів неспокою, депресії або апатії, пробудження страху перед реальною або уявною загрозою, а також перед невідомістю.
Зупинимося на деяких видах страху докладніше. За ступенем реальності загрози розрізняється страх перед реальною І вигаданою небезпекою. Слід зазначити, що страх перед реальною небезпекою (допустимо, перед загрозою смерті або каліцтва) глибший, тому що базується на певному бойовому або життєвому досвіді. Страх перед вигаданою небезпекою також може істотно знизити морально-психологічний стан особистості. За ступенем усвідомлення загрози розрізняють страх перед усвідомленою, невизначеною небезпекою і перед невідомістю. У ході спостереження за поведінкою індивідів у період бойових дій було відзначено, що чим глибше вони усвідомлюють небезпеку, що насувається, тим більше можливостей для локалізації почуття страху й психологічної підготовки до усунення загрози. Солдатові страшні снаряди супротивника. Він іде в безпечне місце, веде вогонь, не біжить через страх, а вміло уникає небезпеки. Найбільший страх відчувається перед невизначеною або невідомою небезпекою (тривогою), з якою об'єкт впливу раніше не зустрічався або не має уявлення про небезпеку. Страх перед невідомістю значно знижує бойові можливості військ. Солдати можуть переконатися, що вони уявно піддалися зараженню, якщо зброя масового ураження не застосовувалася. Вже через початкові потрясіння можуть з'явитися ознаки, які нагадують реальні симптоми ураження (слабість, сліпота, нудота), а також острах уживати "заражену" їжу й воду.

Так, у ході вторгнення у Тибет, китайська армія ефективно використовувала прийом "залякування невідомою загрозою". 18 жовтня 1950 р. передові загони китайської армії досягли фортеці Чамдо (гарнізон 3000 воїнів). Бійці, що оборонялися, очікували штурму, але штурму не було. Уночі тібетці прокинулися від вибухів петард та тріскачок і побачили траси ракет. Це призвело до виникнення паніки, що доповнилася домислами й чутками. Начальник гарнізону залишив фортецю, війська пішли за генералом. У ту ніч не було зроблено жодного пострілу. Показати супротивникові будь-що невідоме, здивувати його є переконливим аргументом для його залякування. "Подив.., - за словами М. І. Сєченова, - рідня страху. Ним часто починається ... страх".

Ще одним способом психологічного впливу є емоційне придушення.

Емоційне придушення - спосіб психологічного впливу, що використовується з метою формування в особистості астенічних станів: тривоги, депресії, апатії. Кінцева мета емоційного придушення особистості - паралізація її волі і бездіяльність. При здійсненні інформаційно-психологічного впливу, залякування й емоційне придушення часто застосовуються комплексно. Залякування спрямоване насамперед на ініціювання реакції страху, паніки серед людей з метою викликати певну поведінку індивіда. Емоційне придушення спрямоване на виклик астенічних станів тривоги, депресії, апатії і, зрештою, бездіяльність особистості та нездатність нею адекватно сприймати дійсність.

Тривога - емоційний стан, що виникає в ситуаціях з невідомим наслідком і пов'язаний з очікуванням несприятливого розвитку подій. Тривога проявляється як безпорадність, невпевненість в собі, безсилля перед зовнішніми факторами з перебільшенням їх могутності й небезпечності.

Депресія - афективний емоційний стан, який характеризується негативним тлом. Людина в стані депресії зазнає важких, нестерпних переживань пригніченості, туги, відчаю. її потяги, мотиви, вольова активність, самооцінка дуже знижені. Зміненим виявляється й відчуття часу, який спливає нестерпно довго. Для поведінки людей у стані депресії є характерними уповільненість, безініціативність, швидка втомлюваність, що в сукупності призводить до раптового падіння життєдіяльності.

Апатія - емоційний стан, що виникає внаслідок утрати перспективи, емоційного придушення, втрати віри в кінцеву мету, керівництво, успіх кампанії і т. ін. Апатія викликає емоційну пасивність, байдужість до навколишнього середовища, знижує фізичну й психічну активність. Емоційне придушення часто застосовується військами проти мирного населення.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас