Ім'я файлу: ЕХОКГ.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 4002кб.
Дата: 06.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
фітотерапія.docx
Робоча програма Логопедія (1).docx
Сабина.docx

Ехокардіографія: діагностичне значення методу, методика і техніка ехокардіографічного дослідження. Найважлівіші ехокардіографічні параметри – об'єми порожнин серця, фракція викиду, товщина міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка

Ехокардіографія

Ехокардіографія — метод дослідження структур серця, що ґрунтується на реєстрації відбитого від цих структур ультразвукового сигналу.

Цінність методу зумовлена високою роздільною здатністю сучасного обладнання, відсутністю негативного впливу на організм пацієнта, неінвазивністю, короткою тривалістю обстеження та високою інформативністю, що дозволяє отримати інформацію щодо морфофункціонального стану серцево-судинної системи.

ЕхоКГ дає змогу визначити:
  • розміри порожнин серця;
  • товщину стінок міокарда;
  • скоротливість;
  • стан та функцію клапанного апарату;
  • наявність внутрішньосерцевих тромбів

Ехокардіографія

МЕТОДИКА ТА ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ЕХОКАРДІОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
  • Спеціальної підготовки пацієнта до проведення ехокардіографічного дослідження не потрібно, протипоказання відсутні.
  • Для ЕхоКГ застосовується частота ультразвука 2-5 Мгц.
  • Обстеження проводять у горизонтальному положенні (лицем нагору, потім на лівому, а при необхідності – на правому боці).
  • УЗ-датчики розташовують біля лівого краю грудини в ІІІ-ІV міжреберних проміжках. Висота положення датчика залежить від конституції та особливостей розташування серця.
  • Датчик встановлюють у міжребер'ї, де найкраще спостерігаються рухи стулок мітрального клапана. Основні структури серця візуалізують із цієї позиції датчика шляхом зміни кута напряму ультразвукових хвиль.

V позиція (на рівні основи клапанів легеневої артерії)- на практиці використовують рідко

ІV позиція (на рівні кореня аорти) – надає інформацію про основу серця: передня стінка правого шлуночка, вихідна частина правого шлуночка, основа аорти та стулок аортального клапана, порожнини лівого передсердя

І позиція (на рівні хорд мітрального клапана) – перші 2-3 см зверху екрану – реєструється сигнал від грудної клітки. Глибше донизу спостерігаються основні структури серця: передня стінка правого шлуночка; порожнину правого шлуночка; міжшлуночкова перегородка; порожнина лівого шлуночка; задня стінка лівого шлуночка. У порожнині лівого шлуночка ближче до задньої стінки часто спостерігаються сигнали відсухожильних ниток мітрального клапана

ІІ позиція (на рівні обох стулок мітрального клапана) – дає найбільше інформації про стан стулок мітрального клапана, міжшлуночкової перегородки, задньої стінки лівого шлуночка. Рухи передньої та задньої стулок мітрального клапана в діастолі мають протифазний (дискордантний) напрямок і нагадує літеру «М». У систолу стулки замикаються та створюють спільну лінію. Характер рухів міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, як і в І позиції, у систолу наближаються один до одного (сходяться), у діастолу – розходяться

ІІІ позиція (на рівні передньої стулки мітрального клапана) – характеризує основу передньої стулки мітрального клапана та частину порожнини лівого передсердя

Розрізняють 5 основних стандартних позицій датчика:

В ехокардіографії найчастіше використовуються наступні режими УЗД:

В ехокардіографії найчастіше використовуються наступні режими УЗД:

На сучасному етапі розвитку ЕхоКГ базовими методиками є одно-, двовимірна ЕхоКГ та допплер

Одновимірна Ехокардіограма

в М-режимі. (М-ЕхоКГ) характеризується рядом ознак норми, з яких основними є правильна послідовність зображуваних структур серця, нормальні їх розміри і відповідність рухів стінок серцевих камер і стулок клапанів фізіології серцевого скорочення.

В ехокардіографії найчастіше використовуються наступні режими УЗД:

Двовимірна Ехокардіограма характеризується тими ж ознаками норми, що й одновимірна, але сукупність цих ознак дійсна для зображення структур серця у двох вимірах. На двовимірній ЕхоКГ в нормі добре визначаються взаєморозташування серцевих камер, особливості анатомії клапанів серця, площа клапанних отворів. У проекції довгої осі серця відображаються практично всі його структури від основи до верхівки, а також гирло аорти і аортальний клапан. При верхівковому доступі отримують зображення поперечного зрізу всіх чотирьох камер серця і атріовентрикулярних клапанів. Вимірювання порожнин і товщини стінок серцевих камер на двовимірної ЕхоКГ виробляють так само, як на М-ЕхоКГ

В ехокардіографії найчастіше використовуються наступні режими УЗД:

ПАРАМЕТРИ НОРМАЛЬНОЇ ЕхоКГ

Параметр

Норма

Значення

Кінцево-систолічний розмір (КСР)

2,3-3,8 см

Збільшення – систолічна дисфункція ЛШ

Кінцево-діастолічний розмір (КДР)

3,5-5,7 см

Стан наповнення ЛШ в діастолу,

збільшення – зниження

скоротливості ЛШ

Товщина міжшлуночкової перегородки під час діастоли (ТМШП (д))

0,6-1,1 см

Гіпертрофія міжшлуночкової

перетинки

Товщина задньої стінки під час діастоли (ТЗС(д))

0,6-1,0 см

Гіпертрофія задньої стінки

лівого шлуночка

Ліве передсердя (ЛП)

1,9-3,3 см

Збільшення більше 4 см - дилятація

Фракція викиду (ФВ) - це відсоткова частка крові в головній насосній камері, що викидається з кожним ударом серця.

ФВ розраховується за даними КДО та КСО за формулою:

ФВ = (УО x 100) / КДО.

Де: КДО – кінцево-діастолічний об'єм

УО – ударний об’єм

Біплановий метод дисків (модифікована формула Сімпсона) є рекомендованим методом для оцінки ФВ в В-режимі

Об'єми порожнин серця

Виміри виконують наприкінці діастоли та систоли. Для коректного порівняння цих розмірів у окремих індивідів виміри камер мають бути індексовані до площі поверхні тіла

Найважлівіші ехокардіографічні параметри

Найважлівіші ехокардіографічні параметри

Об’єми лівого шлуночка:
  • Об'єми ЛШ можна визначати з використанням В-режиму або 3D-ЕхоКГ.
  • Об'єми ЛШ слід вимірювати з апікальної двокамерної (А2С) та чотирьохкамерної (А4С) позицій.

  • Отримання зображень в В-режимі ставить завдання максимізації порожнини ЛШ на екрані та запобігання штучного укорочення ЛШ, що може призвести до недооцінки об'єму

Об’єми правого шлуночка:
  • Трьохвимірна ЕхоКГ дозволяє провести виміри об'ємів ПШ, таким чином долаючи обмеження конвенційного В-режиму щодо орієнтації та референтних точок.
  • Важливим є мануальне визначення кінцево-діастолічного та кінцево-систолічного об’ємів для знаходження максимального та мінімального об'ємів ПШ, відповідно.

  • Міокардіальна трабекула та модераторний пучок мають включатися в порожнину ПШ, а контури порожнини ПШ на динамічних зображеннях повинні чітко слідувати за зміщенням ендокарду та екскурсією трикуспідального кільця підчас кардіального циклу

Найважлівіші ехокардіографічні параметри

Об’єми лівого передсердя:
  • Об'єм ЛП є доведеним потужним прогностичним маркером при великій кількості серцевих захворювань.
  • Двовимірні розрахункові об'єми ЛП за даними ЕхоКГ типово є меншими порівняно з результатами комп'ютерної томографії (КТ) або МРТ серця.
  • Рекомендованим методом визначення об'єму ЛП є використання алгоритму сумації дисків за Сімпсоном, подібно до визначення об'ємів ЛШ.
  • Ендокардіальні межі ЛП слід обводити в А4С та А2С позиціях.
  • Трьохвимірна ЕхоКГ є багатообіцяючою в оцінці об'ємів ЛП, добре корелюючи з даними КТ та МРТ серця.

  • Порівняно з результатами визначення об'єму ЛП в В-режимі 3DE є більш точною при порівнянні з результатами МРТ серця та має кращі прогностичні здатності. Але, не зважаючи на ці переваги, поки що не дозволяють рекомендувати визначення об'єму ЛП за даними 3DE для рутинної клінічної практики

Найважлівіші ехокардіографічні параметри

Об’єми правого передсердя:
  • Оскільки не існує стандартних ортогональних зрізів, які б можна було використати для біпланового розрахунку об'єму ПП, пропонується однопланове визначення об'єму ПП за формулою «площадовжина» або методом сумації дисків у відповідній А4С позиції.
  • В-режим недооцінює об'єми ПП порівняно з даними, отриманими під час 3DE.

  • Об'єми ПП у дорослих виявляються дещо меншими, ніж об'єми ЛП, через те, що об'єми ЛП – біплановим методом в ортогональних позиціях

ΔТзс = Тзс(с) – Тзс(д) : Тзс(д)

де: ТЗС(с) – товщина задньої стінки під час систоли;

ТЗС(д) – товщина задньої стінки під час діастоли;

ΔТм = Тм(с) – Тм(д) : Тм(д)

де:Тм(с) – товщина міжшлуночкової перетинки під час систоли;

Тм(д) – товщина міжшлуночкової перетинки під час діастоли

Товщина міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка

Ступінь систолічного потовщення задньої стінки (ΔТзс) і міжшлуночкової перегородки (ΔТм) вимірюються за формулами:

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Ехокардіографія: діагностичне значення методу, методика і техніка ехокардіографічного дослідження. Найважлівіші ехокардіографічні параметри – об'єми порожнин серця, фракція викиду, товщина міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка
скачати

© Усі права захищені
написати до нас