Науковий вісник Міжнародного

Анотація. Стаття присвячена художньому порівняль- ному аналізу жіночих образів у новелістиці м. козоріса та марка Черемшини. у новелах відображено типове ста- новище збіднілої внаслідок смерті годувальника селян- ської родини. марко Черемшина та михайло козоріс художньо змоделювали ситуацію неможливості виправ- лення ситуації, причина якої криється в тогочасному сус- пільному становищі селянства. Зроблено висновок про наявність стилістики модернізму в розкритті традиційних реалістичних образів: вони наповнені експресіоністични- ми нотками, екзистенційними рефлексіями та драматиз- мом самотності.

Ключові слова: новела, реалізм, експресіонізм, екзистенціалізм, образ, хронотоп, символ.
Постановка проблеми. темі тяжкої жіночої долі, зокрема жінки-покритки, присвячено багато творів українських пись- менників, особливо представників реалістичної манери. Про- те на початок ХХ ст. актуальність цієї проблематики, попри її соціальну зумовленість, не нівелюється, по-модерністськи трансформуючись у психологічні рефлексії внутрішнього світу скривдженої жінки, екзистенційну трагедійність її становища. Художню творчість письменників свого часу вивча-

ли П. арсенич, І. Денисюк, м. Легкий, т. Лях, а. музич- ка, Ф. Погребенник, І. Приходько, р. Піхманець, С. Пушик, м. Хороб, С. Хороб, Г. рис, О. рубльов та ін. Однак у порів- няльному аспекті новелістика марка Черемшини та м. козо- ріса не розглядалась, залишається нині актуальною потреба повернення в читацький обіг і оперативне поле досліджень масиву творчої спадщини маловідомого письменника михай- ла козоріса, «розсипаної» на шпальтах періодичної преси 20–30-х рр. ХХ ст., збереженої в спецфондах або просто належ- но не поцінованої за його життя.

Мета статті – осмислити психологізм новел марка Черем- шини та м. козоріса, розкрити їхній трагізм, художню експресію. Виклад основного матеріалу. трагедія покривдженої дівчини глибинно розкривається в новелах марка Черемшини

«Зведениця» та михайла козоріса «у містечко». Попрацював- ши в різних жанрах, обидва письменники обирають саме соці- ально-психологічну новелу. Дослідник Ф. Білецький зазначає, що для письменників ХІХ – поч. ХХ ст. властивий жанр новели:

«новелісти й спрямовують основну увагу на відтворення вну- трішнього світу персонажів, на змалювання того, як у людській душі відбиваються різні суспільні явища, соціально-економічні й громадські обставини, події родинного життя тощо» [1, с. 20]. І. Франко, характеризуючи особливості галицького пись- менства, слушно зазначив художнє чуття митців, лаконізм, орієнтацію на праці взірців європейської літератури: «Зверхніх подій в її (літератури) зміст входить дуже мало, описів ще мен-

ше, факти, що творять її головну тему, – се, звичайно, внутріш- ні, душевні конфлікти та катастрофи. не об’єктивне, протоко- лярне представлення мають на межі автори, а збудження в душі читачів аналогічного чуття чи настрою всякими способами, які дає мова і злучені з нею функції нашої фантазії» [2, с. 471].

Героїні обох новел (марта у м. козоріса та Зведениця у марка Черемшини) мають однакову життєву трагедійну ситуацію, що визначає їхню подальшу долю. Обидві дівчини, намагаючись забезпечити себе та свою родину, стають покрит- ками. «насильницьке ставлення до жінки в українській духов- ній традиції розкривається через фізичне домінування чоловіка над тілом жінки, через контроль поведінки жінки за допомо- гою суспільної думки та традицій, через суспільно-нав’язану оцінку жінкою самої себе як меншовартісної, що культивує у суспільстві принизливе ставлення до неї» [3, с. 205].

Жінки переживають по суті не одну, а кілька трагедій: насилля, материнства, позначеного болем, та суспільну пробле- му осуду та цькування, зневаги до покритки.

Проте суттєвою відмінністю оповіді двох письменників стає те, що в м. козоріса відзначаємо акцент саме на етапі, коли дівчина залишає рідну домівку, натомість у марка Черемшини читач разом із його Зведеницею долає тяжкий шлях повернення додому, а її відхід із села та причини цього відходу розкрива- ються через спогади героїні. Обидві новели в часово-просто- ровому сенсі поєднують три хронотопи, які моделюють їхній подієвий перебіг: сучасне – минуле – найближче майбутнє. Однак етап сучасного в новелах різний: у м. козоріса це шлях із села, а в марка Черемшини – до села.

не однаковою мірою в обох авторів представлено минуле героїнь. м. козоріс наводить щемні спогади про безтурботне дитинство марти, які тримають її і не дають залишити рідну домівку: як вперше виганяла корову, тікала від хлопців, щоб не скривдили, плекала теличку собі на віно: «Хотіла набрати цього всього, що тут є, хоч би за пазуху, хотіла понести за собою, щоб на серці було тепліше» [4, с. 143]. Через спогади героїні минуле постає двома паралельними образами – щасливого дитинства і злиденного життя в юнацькі роки. Щастя, пов’язане з єднан- ням із рослинним і тваринним світом, триває недовго. автор декількома штрихами водночас охарактеризував суспільне ста- новище та розкрив причини «походу до міста» марти: «через рік прийшли пани з громади й продали теличку за податки. Опісля пани взяли батька до креминалу. там він і помер. З того часу все пішло на пропаще <…>» [4, c. 144].

натомість марко Черемшина лише начерком подає мину- ле Зведениці, без драматичних спогадів, а своєрідно – мину- ле через майбутнє. адже дівчина всю дорогу будує в уяві свій діалог із людьми: сусідами, хлопцями, батьками. І саме моде-