Ім'я файлу: Музичні інструментиКиївської Русі.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 6186кб.
Дата: 19.04.2022
скачати

Музичні інструменти Київської Русі 

  • Про багату музичну культуру періоду Київської Русі образно розповідає нам знаменита фреска ХІ ст. "Скоморохи" Софії Київської, на якій зображено велику групу музикантів - цілий оркестр, - що грають на струнних, ударних та духових інструментах.

Скоморохи

  • В багатих князівських хоромах утримували спеціальні групи музикантів-скоморохів, танцюристів, співців, акробатів, фокусників. Скоморохи ходили зі своїми виступами по різних містах, яких за часів Київської Русі нараховувалося більше ста, брали участь у різних урочистостях, грали на весіллях, виступали на площах.

Ліра

  • Колісна ліра — струнний смичковий музичний інмтрумент , у якому роль смичка виконує колесо. На трьох (іноді більше) струнах грають мелодію, притискаючи струни клавішами, а дві інші струни — бурдонні.

Гуслі

  • Гу́слі (гу́сла) — старовинний шипковий музичний інструмент, найпоширеніший на Київській Русі. Є найстародавнішим руським струнним щипковим музичним інструментом, у якому струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик.

Гуслі

  • Виконавець на гуслах називається гуслярем. Першим безперечним свідченням наявності гусел на території Київської Русі є «Слово о полку Ігоревім» (XII ст.):Да той, браття, наш Боян .Тож не десять соколів він на лебедів пускав,А свої літучі персти він на струни накладав,І живії струни славу самі грали тим князям .

Гуслі

Візантійський історик Феофан, в одній із хронік зазначає, що 583 року греки спіймали трьох слов’ян «без усякого залізного спорядження, з одними лише гуслями». Спіймані говорили, що вони «носять тільки гуслі і не вміють носити зброї».

Бубни

  • Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки— брязкальця. Відомий з давніх часів. Це круглий тонкий дерев"яний обруч, з одного боку натягнений шкірою.

Гудок

  • Серед розписів Софійського собору бачимо постать музиканта зі смичковим інструментом. Смик, або гудок, - стародавній український трьохструнний смичковий інструмент, який часто використовувався скоморохами ("гудочниками") за часів Київської Русі і був дуже поширений.

Гудок

  • Мандрівники-лірники ходили дорогами і стежками і супроводжували свої пісні та думи грою на інструменті.

Ребек

  • В кінці ХІІ ст. українські музиканти стали використовувати також західноєвропейський трьохструнний смичковий музичний інструмент ребек. Корпус цієї ліри має форму як у лютні чи гітари, з дуже короткою шийкою, число струн - від 3 до 6.

Балалайка

  • В кінці XVII століття домра виходить з ужитку , найпоширеніший в середовищі скоморохів інструмент. Але зявляється інший струнний інструмент - балалайка. У різні часи її називали по-різному: і "балу-бойка", і "балабайка", але перша назва збереглося до наших днів.

Зурна

  • Інструмент, який виготовляється з очерету - дудка з "пищалкою". Згідно з письмовими джерелами, на Русі його називали сурна або суріпка, білоруси і українці називали його сурма, а у народів Сходу він називався зурна.

Било

  • Перша згадка в літописі про било або клепало відноситься до XI століття. За допомогою нього чаклуни і шамани виконували магічні функції, інші використовувалися як сигнальний інструмент.

Кугикли ("флейти Пана")

  • Вони являли собою набори трубочок різної довжини, які виготовляли з очерету, бузини, різних зонтичних рослин, стовбур яких порожній у середині.

Ріг

  • Ріг - найдавніший музичний інструмент, робиться з великого коров'ячого рога. Такі роги не раз знаходимо на літописних мініатюрах. Роги використовували для подачі сигналів, грали трубний салют при різних урочистих подіях. Ним збирали військо до походу, грали при заключенні миру, поверненні військ із походів, зустрічах князів, послів і т.п.

Тарілки

  • Два металеві диски, якими вдаряють один об другий. Їх зображення також можна знайти на багатьох літописних мініатюрах та фресках.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас