ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
101
ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
УДК 159.952.2
DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.
2023.46.15
Мотозюк Л.М.
к.психол.н., доцент кафедри психології
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Блохіна І.О.
к.психол.н., доцент кафедри психології та педагогіки
Національний технічний університет
України «Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського»
Москаленко О.В.
к.психол.н., доцент кафедри психології та педагогіки
Національний технічний університет
України «Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського»
Статтю присвячено дослідженню ефек-
тивних діагностичних інструментів для
аналізу психологічного здоров’я здобувачів
вищої освіти, зокрема в контексті впливу
війни в Україні. Дослідження зосереджене на
використанні діагностичних інструментів
для оцінювання психічного здоров’я сту-
дентів в умовах травматичного стресу.
Розглянуто такі інструменти, як клінічна
бесіда, клінічне інтерв’ю, PTSD CheckList-
Civilian Version (PCL-C) та State-Trait Anxiety
Inventory (STAI). Висвітлено сутність клі-
нічної бесіди та клінічного інтерв’ю, етапи
та принципи їх проведення. Особливу увагу
приділено питанням формулювання психо-
логічного діагнозу на основі результатів
клінічної бесіди. Розглянуто типи варіан-
тів клінічного інтерв’ю: неструктуроване,
напівструктуроване та структуроване.
Описано PCL-C як інструмент для діагнос-
тування посттравматичного стресового
розладу (ПТСР). Проаналізовано його сильні
та слабкі боки, а також описано процедуру
його застосування й інтерпретації резуль-
татів у контексті роботи зі здобувачами
вищої освіти в Україні в умовах широкомасш-
табного воєнного вторгнення. Докладно
розглянуто STAI як інструмент для діа-
гностування тривожності. Проаналізовано
структуру тесту, його теоретичну основу,
а також указано на можливість викори-
стання його для діагностування як стану,
так і рівня тривожності.
Загальні висновки дослідження полягають у
тому, що для комплексного діагностування
психічного здоров’я здобувачів вищої освіти
в Україні в умовах широкомасштабного воєн-
ного вторгнення можна використовувати
різноманітні інструменти, такі як клінічна
бесіда, клінічне інтерв’ю, PCL-C та STAI.
Різні інструменти можуть доповнювати
один одного та забезпечувати більш точну
та повну картину психічного стану клієн-
тів. Результати цього дослідження можуть
бути корисні для психологічної практики та
психологічних досліджень в Україні, зокрема
для студентів, які потребують підтримки
та допомоги для збереження свого психіч-
ного здоров’я в умовах війни.
Ключові слова: ментальне здоров’я, екс-
тремальна психологія, ПТСР, психологічна
допомога, студенти.
The article is devoted to the study of effective
diagnostic tools for analyzing the psychological
health of university students, in particular amidst
the impact of the war in Ukraine. The research
focuses on the use of diagnostic tools for assess-
ing the mental health of students under traumatic
stress. It was considered such tools as clinical
conversation, clinical interview, PTSD Check-
List-Civilian Version (PCL-C), and State-Trait
Anxiety Inventory (STAI). The author elucidates
the essence of clinical conversation and clinical
interview, stages and principles of their conduct.
Special attention is paid to the formulation of
psychological diagnosis based on the results
of a clinical interview. Types of clinical interview
options are considered: unstructured, semi-struc-
tured, and structured. PCL-C is described as a
diagnostic tool for post-traumatic stress disorder
(PTSD). Its strengths and weaknesses are ana-
lyzed, and the procedure for its application and
result interpretation in the context of working with
university students in Ukraine amidst a large-
scale military invasion is described. STAI as a
tool for diagnosing anxiety is discussed in detail.
It is analyzed the test structure and its theoretical
basis, and applicability to diagnose both the state
and the level of anxiety is indicated.
General research conclusions prove that one can
use a variety of tools (e.g., clinical interview, clinical
conversation, PCL-C, and STAI) for the compre-
hensive diagnosis of the mental health of univer-
sity students amidst a large-scale military invasion.
Different tools can complement each other and
guarantee a more accurate and complete pic-
ture of the mental state of clients. The results of
the present study can be useful for psychological
practice and psychological research in Ukraine, in
particular for students who need support and help
to maintain their mental health in the wartime.
Key words: mental health, extreme psychology,
PTSD, psychological aid, students.
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВІЙНИ НА СТАН ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДО ПИТАННЯ ВИБОРУ ДІАГНОСТИЧНОГО
ІНСТРУМЕНТАРІЮ (УКРАЇНСЬКИЙ КЕЙС)
FEATURES OF WAR IMPACT ON THE PSYCHOLOGICAL HEALTH
OF HIGHER EDUCATION STUDENTS: ON THE ISSUE
OF CHOOSING DIAGNOSTIC TOOLS (UKRAINIAN CASE)
Постановка проблеми. Мета статті – аналіз методів діагностування психологіч- ного стану здобувачів вищої освіти, які пере- бувають в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення, в умовах дистанційної освіти. Бойові дії можуть суттєво вплинути на психологічне здоров’я студента ЗВО, зокрема на його емоційний стан, ставлення до себе та світу, життєстійкість і віру в май- бутнє. Водночас процес здобуття вищої освіти може бути джерелом додаткового стресу, що впливає на психіку. Таким чином, слід вивчити ефективність існуючих інстру- ментів моніторингу психологічного здоров’я в умовах дистанційної освіти. Це дасть змогу вчасно допомогти студентам, які зіткнулися з тяжкими психологічними наслідками воєн- ної агресії.
Існує безліч методик та інструментів для діагностування психологічного стану людини, однак не всі з них підходять для студентів.
У статті розглянуто ті з них, які зарекоменду- вали свою ефективність та дають можливість адаптувати їх до умов дистанційної освіти.
Нині на території України йде війна, тому для моніторингу ментального здоров’я здобува-
ГАБІТУС
102
Випуск 46. 2023
чів вищої освіти виникає необхідність розро- блення та впровадження відповідних діагнос- тичних інструментів.
Однією з основних проблем, на думку авто- рів, є вибір оптимального діагностичного
інструментарію для діагностики психологіч- ного здоров’я здобувачів вищої освіти в умо- вах дистанційної освіти, що перебувають на території України під час повномасштабного вторгнення. Нині в Україні наявних досліджень цього питання недостатньо, і не існує єдиного стандарту для визначення психічного стану цієї групи населення. Це може призвести до недооцінювання серйозності проблеми та недостатнього рівня допомоги і підтримки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Нині дослідження в галузі психології впливу війни на стан психологічного здоров’я здо- бувачів вищої освіти та пошуку ефективних діагностичних інструментів для визначення стану їхнього ментального здоров’я набули особливого значення. Український кейс став особливо актуальним через повномасштабне військове вторгнення, яке суттєво вплинуло на психологічний стан населення. Одним із головних питань, яке висвітлюється через вплив бойових дій на стан психологічного здо- ров’я здобувачів вищої освіти, є вибір діагнос- тичного інструментарію. Зокрема, дослід- жуються діагностичні методи, які найкраще використовувати для визначення стану мен- тального здоров’я.
У статті Н. Москаленко та ін. предметом дослідження був вплив війни на стан психо- логічного здоров’я здобувачів вищої освіти в Україні. Результати показали, що більшість респондентів, які пережили війну, мала симп- томи ПТСР та депресії, а також знижену якість життя. У дослідженні О. Лазорко, Т. Шев- цової висвітлено застосування двох різних
інструментів діагностики ПТСР у здобувачів вищої освіти, які пережили війну, – CAPS-5 та PTSD-I. Обидва інструменти мали високу ефективність. Також цікавою є робота О. Жук,
О. Іващенко, М. Шульги, у якій досліджувалося питання коморбідності ПТСР та інших розладів у здобувачів вищої освіти, які пережили війну на Сході України. Результати показали, що більшість респондентів мала не лише симп- томи ПТСР, а й інші психічні розлади, такі як депресія та тривожність. Дослідження також виявило респондентів зі значним рівнем три- вожності та зневіри в майбутньому. Останні дослідження вказують на те, що одним із най- кращих інструментів для діагностування ПТСР
є Клінічна шкала посттравматичного стресо- вого розладу (CAPS-5). CAPS-5 є структурова- ним інтерв’ю, яке дає змогу оцінити наявність
і важкість симптомів ПТСР. Проте питання пошуку ефективних інструментів діагностики потребує додаткового уточнення.
Постановка завдання. Метою статті
є дослідження доступних діагностичних
інструментів для визначення психологічних наслідків війни серед здобувачів вищої освіти в Україні під час війни в умовах дистанційної освіти. Для досягнення цієї мети використано загальнонаукові методи аналізу й узагаль- нення. Результати цього дослідження спри- ятимуть більш повному розумінню психоло- гічних наслідків війни серед здобувачів вищої освіти в Україні, а також допоможуть вибрати найефективніший діагностичний інструмен- тарій для визначення цих наслідків. Робота сприятиме розвитку психологічної підтримки здобувачів вищої освіти, які мають проблеми з ментальним здоров’ям через повномасш- табне воєнне вторгнення.
Виклад основного матеріалу дослі-
дження. Війна є складним соціальним яви- щем, що супроводжується численними про- блемами. Не лише фізичне, а й психологічне здоров’я населення стає предметом наукових досліджень. Зокрема, психологами активно досліджується вплив війни на стан психо- логічного здоров’я здобувачів вищої освіти в Україні.
Для діагностування психологічного здо- ров’я здобувачів вищої освіти необхідно використовувати ефективні інструменти та методики. Вони дають змогу оцінювати різні показники психологічного здоров’я. У роботі розглядаються деякі із цих інструментів і мето- дів та особливості їх застосування для діа- гностування стану психологічного здоров’я здобувачів вищої освіти, які перебувають на території України.
Одним із найефективніших діагностичних
інструментів для дослідження психологічних проблем дорослих осіб є клінічна бесіда. Цей метод дає змогу досліднику встановити кон- такт із клієнтом та оцінити його психологічний стан, з’ясувати характер симптомів та їх зв’я- зок із життєвими ситуаціями, у яких він опи- нився. У процесі клінічної бесіди клієнт розпо- відає про свої переживання, думки, поведінку й інші емоційні стани, які можуть свідчити про наявність психологічних проблем.
Клінічна бесіда є одним із найпоширеніших методів діагностики та лікування психічних розладів. Цей метод полягає у розмові між пси- хологом і клієнтом із метою виявити психічні симптоми та зрозуміти причини їх виникнення.
Однією з переваг клінічної бесіди є можливість дістати детальну інформацію про психологіч- ний стан безпосередньо від клієнта. Під час бесіди психолог може поставити запитання, що дадуть змогу виявити наявність симптомів таких психічних розладів, як тривога, депресія, шизофренія, афективні розлади та ін. Окрім того, психолог може дізнатися про історію життя клієнта, його особистісні риси, соці-
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
103
ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
альне середовище й інші чинники, які можуть впливати на його психологічний стан.
Клінічна бесіда може бути структурованою та неструктурованою. У структурованій бесіді психолог використовує певні запитання та протокол, що дає змогу оцінити наявність різ- них психічних розладів. У неструктурованій бесіді психолог вільно спілкується з клієнтом, який може розповідати про все, що вважає важливими. Такий підхід дає змогу отримати більш детальну та реалістичну картину психіч- ного стану клієнта.
Однак клінічна бесіда має деякі недоліки.
По-перше, психолог може бути під впливом особистих уявлень, переконань і стереоти- пів, що може призвести до неточності дослі- дження. По-друге, клієнт не завжди може говорити щиро, що також може вплинути на загальні результати дослідження психологіч- ного стану здобувачів вищої освіти в Україні під час бойових дій.
Разом із клінічною бесідою український кейс діагностування стану ментального здоров’я здобувачів вищої освіти під час війни в Україні довів ефективність такого методу дослідження, як клінічне інтерв’ю. Для діагностування психіч- них розладів воно є одним із найефективніших
інструментів, підтверджених клінічним досві- дом. Цей метод забезпечує можливість деталь- ного аналізу симптоматики, яка супроводжує психічні розлади, а також дає змогу з’ясувати причини і чинники, які можуть бути пов’язані з психологічним здоров’ям клієнта [1].
Основні принципи проведення інтерв’ю полягають у створенні сприятливої атмосфери для клієнта, встановленні довіри та дотриманні етичних норм і правил. Важливою частиною
інтерв’ю є збір анамнезу, що включає деталь- ний опис симптомів, їх тривалість, інтенсив- ність і взаємозв’язок із різними життєвими ситуаціями.
Психолог може використовувати різні типи
інтерв’ю для діагностування психічних розла- дів, зокрема:
1) неструктуроване інтерв’ю, яке забезпе- чує можливість глибокої розмови з клієнтом
і дає змогу зібрати докладну інформацію про його психічний стан, а також виявити його осо- бистість та особливості;
2) напівструктуроване інтерв’ю, яке вико- ристовується для діагностування конкретного психічного розладу, дає змогу зібрати більш об’єктивну інформацію та встановити діагноз;
3) структуроване інтерв’ю, яке базується на запитаннях, що мають фіксований формат
і послідовність, що дає змогу якнайточніше визначити психічний стан клієнта і встановити діагноз.
Інтерв’ю для діагностування психічних роз- ладів може проводитися як індивідуально, так
і у груповій формі. У груповій формі інтерв’ю кількість учасників обмежується зазвичай
6–8 особами, що дає змогу психологу зібрати велику кількість інформації про симптоматику розладу та його взаємозв’язок із життєвим досвідом.
Важливим складником роботи в парадигмі цієї методики є розроблення плану і прове- дення пробного інтерв’ю для попереднього оцінювання його ефективності та встанов- лення співпраці з клієнтом. Це дає змогу психологу якнайточніше підібрати техніки та підходи для подальшого діагностування і тера- пії. Окрім того, інтерв’ю може поєднуватися з використанням інших методів діагностики, таких як тестування та спостереження, що дає змогу якнайточніше визначити психічний стан клієнта та встановити діагноз.
Важливо під час інтерв’ю ураховувати куль- турні та соціальні особливості клієнта, адже вони можуть впливати на його сприйняття роботи з психологом та психологічне тесту- вання. Наприклад, психолог повинен бути обізнаний із релігійними, етнічними й іншими особливостями клієнта, що можуть впливати на його сприйняття діагностування та ліку- вання [2].
Інтерв’ю для діагностування психічних роз- ладів може забезпечити не лише точне визна- чення психологічної проблеми, а й допомогти клієнтові зрозуміти та прийняти власний стан та ефективні методи терапії. Важливим склад- ником інтерв’ю є розроблення індивідуального підходу до кожного клієнта з урахуванням його потреб та особливостей. Окрім того, інтерв’ю може бути використане не лише для діагнос- тування психічних розладів, а й для встанов- лення причин виникнення життєвих проблем та способів їх вирішення.
Однак для успішного проведення клініч- ного інтерв’ю потрібно мати певний досвід та знання саме для роботи в умовах війни серед здобувачів вищої освіти, оскільки запитання, які ставляться клієнтові, мають бути правильно сформульовані та спрямовані на виявлення симптомів психічних розладів. Окрім того, клі- нічне інтерв’ю може вимагати значних зусиль
із боку психолога або психіатра.
Окрім клінічного інтерв’ю, існують інші методи для діагностування психічних розладів, наприклад структуровані інтерв’ю, які містять певну послідовність запитань, які дають змогу виявити симптоми різних психічних розла- дів. Такі інтерв’ю можуть бути менш стандар- тизованими, що робить їх більш доступними й ефективними для використання у клінічній практиці.
Найпоширенішими структурованими
інтерв’ю для діагностування психічних розла- дів в Україні є Міжнародна клінічна опитувальна програма (Structured Clinical Interview for
DSM-5; SCID-5), Інтерв’ю для діагностування
ГАБІТУС
104
Випуск 46. 2023
розладів настрою (Mood Disorder Interview;
MDI) та Інтерв’ю для діагностування шизофре- нії та споріднених розладів (Structured Clinical
Interview for Schizophrenia Spectrum Disorders;
SCID-SSD). SCID-5 є стандартизованою мето- дикою для діагностування психічних розладів згідно з Діагностичним і статистичним посіб- ником із психічних розладів (5-е видання)
(DSM-5). Усі перелічені методики адаптовані для проведення в режимі онлайн за допо- могою телекомунікаційних засобів. Інтерв’ю складається зі стандартизованих запитань, які допомагають виявити наявність симптомів різ- них психічних розладів. За допомогою SCID-5 можна виявити такі психічні розлади, як депре- сія, тривожність, шизофренія, афективні роз- лади та ін. [3].
Слід також згадати ще одну ефективну методику, яка використовується спеціаліс- тами у діагностуванні посттравматичного стресового розладу у здобувачів вищої освіти під час війни. PTSD CheckList-Civilian Version
(PCL-C) є одним із інструментів діагностики посттравматичного стресового розладу. Цей
інструмент може бути корисним для психоло- гів, які працюють зі здобувачами вищої освіти, які були жертвами військового конфлікту або
інших типів травматичного досвіду.
ПТСР є тяжким психічним розладом, який розвивається внаслідок досвіду травматич- ної події, такої як військовий конфлікт, зло- чин, аварія, насильство або природні ката- строфи. Симптоми ПТСР можуть включати нічні кошмари, гостру тривогу, нав’язливі спо- гади та ізольованість від соціального життя.
Ці симптоми можуть впливати на роботу, сто- сунки та здоров’я загалом.
PCL-C є опитувальником, який дає змогу оцінити наявність симптомів ПТСР. Цей інстру- мент містить 17 запитань, які відображають тривожні симптоми, наприклад: «Чи маєте ви нічні кошмари?», «Чи відчуваєте ви тривогу після чогось, що нагадує вам подію, що спри- чинила травму?» та ін. Оцінювання відбува-
ється за п’ятибальною шкалою, де 1 – це від- сутність симптомів, а 5 – найбільша кількість симптомів. Загальна оцінка PCL-C варіюється від 17 до 85 балів, де вищі бали свідчать про більш серйозний ступінь ПТСР.
Для використання PCL-C у роботі зі здо- бувачами вищої освіти психолог повинен мати необхідні знання і навички. Переду- сім він має знати, що PCL-C є інструментом для оцінювання тяжкості посттравматичного стресового розладу. Для проведення проце- дури необхідно мати стандартизований опи- тувальник і спеціальні методики оцінювання результатів. Психолог повинен бути озна- йомлений із принципами заповнення опиту- вальника і правилами визначення й інтерпре- тації результатів [4].
Під час роботи зі здобувачами вищої освіти, які можуть мати симптоми посттравматичного стресового розладу, психолог повинен ура- ховувати особливості цієї групи людей. Вони можуть бути більш чутливими до тем, пов’яза- них із травмою, оскільки можуть бути свідками війни. Тому психолог має бути дуже обереж- ним у питаннях, пов’язаних з історією життя та досвідом здобувача вищої освіти.
Фахівець повинен дотримуватися етичних стандартів. Важливо забезпечити конфіденці- йність, добровільність і згоду на участь у про- цедурі діагностування, а також пояснити, що тестування не є обов’язковим і не впливає на
їхній статус студента. Психолог має бути гото- вий відповісти на всі запитання здобувачів вищої освіти та надати додаткову підтримку в разі потреби.
У роботі зі здобувачами вищої освіти слід звертати особливу увагу на рівень тривожності клієнтів. У цьому допоможе State-Trait Anxiety
Inventory (STAI). Це психологічний тест, який використовується для вимірювання стану та рівня тривожності людини. У роботі зі здобу- вачами вищої освіти STAI може бути корисним
інструментом для діагностування та моніто- рингу тривожності під час навчання та інших життєвих подій.
STAI розроблений у 1968 р. Чарльзом Спіл- берґером та складається з двох шкал: шкали стану тривожності та шкали трейту тривож- ності. Шкала стану тривожності відображає тимчасовий стан, який виникає у відповідь на конкретну подію, ситуацію або дистрес. Шкала трейту тривожності відображає загальний рівень тривожності людини, який може бути відносно стійким протягом тривалого періоду.
STAI складається із 40 запитань, які мають чотирибальну шкалу – від «повної безтур- ботності» до «дуже високого рівня тривож- ності». Шкала складається з двох частин:
А і Б. Частина А складається із 20 запитань, які вимірюють стан тривожності, а частина Б містить 20 запитань, які вимірюють трейт три- вожності. Для застосування STAI у роботі зі здобувачами вищої освіти може бути корисно зібрати базові дані про рівень тривожності учасників перед початком навчання та періо- дично моніторити цей рівень протягом курсу.
Це може допомогти вчасно виявити можливі проблеми та вжити заходів для їх вирішення.
STAI відображає рівень тривоги саме в кон- кретний період. Цей тест відображає склад- ник особистості людини, який характеризує її як більш чи менш тривожну в різних ситуаціях
і в різні періоди життя.
STAI використовується у психологічній діа- гностиці та дослідженнях, а також у клінічній практиці для вимірювання рівня тривожності у клієнтів із тривожними розладами. Через високий рівень стресу й емоційної напруги, яку
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
105
ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
відчувають здобувачі вищої освіти, STAI може бути корисним інструментом під час роботи із цією категорією пацієнтів [5].
Дослідження підтверджують, що STAI має високу надійність та валідність. Особливо він корисний для визначення рівня тривоги в середовищах із високим рівнем стресу, таких як війна або конфлікти. Щодо до клінічної прак- тики, то психолог може провести інтерв’ю та застосувати методи проєктування, щоб визна- чити рівень тривоги.
Отже, використання PTSD CheckList-Civilian
Version (PCL-C) та State-Trait Anxiety Inventory
(STAI) може бути ефективним для діагносту- вання й оцінювання рівня посттравматичного стресового розладу та тривожності у здобу- вачів вищої освіти. Ці інструменти дають змогу отримати достовірну й об’єктивну інформацію про психічний стан людини, що допоможе пси- хологу ефективніше працювати з пацієнтом
і визначати належні методи лікування та під- тримки. Важливо використовувати їх з ураху- ванням особливостей вищої освіти та контек- сту воєнного конфлікту, умов дистанційного навчання, що дасть змогу якнайточніше виявити ризикові групи та спрямувати зусилля на надання підтримки тим, хто цього потребує.
Висновки з проведеного дослідження.
У статті висвітлено різні діагностичні інстру- менти, які можна використовувати для вияв- лення психічних розладів у здобувачів вищої освіти, які постраждали від військових кон- фліктів або інших подібних травматичних подій. Основний акцент було зроблено на методиках, які неодноразово демонстру- вали клінічну ефективність, верифікованість
і надійність отриманих у процесі дослідження даних. Головним критерієм вибору ефектив- них інструментів була їх адаптованість до про- ведення в режимі онлайн із використанням телекомунікаційних засобів, таких як месе- нджери, соціальні мережі, телефонний зв’язок тощо. Отже, діагностика та лікування розладів, пов’язаних із воєнним конфліктом, є важли- вим завданням для психологів, які працюють зі здобувачами вищої освіти. Використання належних інструментів для діагностування й оцінювання стану клієнтів, таких як PTSD
CheckList-Civilian Version та State-Trait Anxiety
Inventory, клінічна бесіда та клінічне інтерв’ю, дає змогу отримати повну картину психологіч- ного стану здобувачів вищої освіти.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ali, S. The effective ness of immersive technologies for future professional education.
FuturityEducation. 2022. Vol. 2. № 2. P. 13–21. URL: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.25 (date of access: 23.02.2023).
2. Features of the influence of motor psycho- physical activities status of higher education acquisitions / N. Moskalenko et al. Sports bulletin of
the dnieper. 2022. № 2. P. 045–056. URL: https://doi.
org/10.32540/2071-1476-2022-2-045 (date of access:
23.02.2023).
3. Namestiuk, S. On the issue of teaching psychological and pedagogical discipline sat universities using immersive technologies. FuturityEducation. 2022.
Vol. 2. № 2. P. 33–42. URL: https://doi.org/10.57125/
FED/2022.10.11.27 (date of access: 23.02.2023).
4. Курова А. Технологічний підхід в дослідженні психологічного здоров’я молоді в умовах невизна- ченості. Науковий вісник Ужгородського національ-
ного університету. Серія «Психологія». 2022. № 2.
С. 46–50.
5. Лазорко О., Шевцова Т. Дослідження психоемоційних станів підлітків із різним рів- нем резільєнтності під час війни. Psychological
Prospects Journal. 2022. № 40. URL: https://doi.
org/10.29038/2227-1376-2022-40-laz (дата звернення:
23.02.2023).