МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту
Дипломна робота
На тему: «Монтаж заземлюючих пристроїв»
Виконав : учень гр.ЕМС-24
Назарько Ілля
Чернігів 2022
Затерджую
Заступник директора з НВР
__________________________
«____»___________20__р.
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ
ВИПУСКНИК Назарько Ілля Олексійович
ГРУПА № ЕМС-24
ТЕМА ЗАВДАННЯ Монтаж заземлюючих пристроїв
ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Вступ.
Виробництво та передача електричної енергії .
Методи та засоби підвищення електробезпеки в електроустановках до 1000в.
Заземлення в електроустановках до і вище 1000 Вольт . Розрахунок заземлення .
Монтаж контуру заземлення
Монтаж мереж заземлення в електроустановках .
Перевірка опору заземлення .
Техніка безпеки при монтажі заземлення .
ЗМІСТ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
1. Креслення (ескіз) повітряної лінії .
2. Креслення електричних схем управління світильниками .
ВИКЛАДАЧ СПЕЦТЕХНОЛОГІЇ Хоменко Олексій Сергійович
1.ВСТУП
Зазвичай заземленням цікавляться на промислових підприємствах, де досить багато електроустановок самого різного призначення. В першу чергу таке занепокоєння викликано міркуваннями безпеки, а також проблемами підвищення завадостійкості при роботі апаратури. Однак і в побутових умовах, особливо останнім часом, все це грає в багатьох випадках помітну роль, і тут знову постає питання про використання заземлення електричних приладів. Так що ж собою представляє і навіщо потрібно заземлення?
Електричним струмом називають рух заряджених частинок в одному напрямку. Саме воно створює те, що освітлює наші квартири, змушує працювати комп’ютери і переміщатися трамваї і тролейбуси. Але давно відомо, що електрика є хорошим слугою, але зате поганим господарем, що підтверджують ті удари струмом, яким, напевно, доводилося зазнавати багатьом з нас.
Ось уникнути подібних неприємностей і допомагає заземлення. У чому його суть? Все гранично просто – струм, як і вода, протікає по шляху найменшого опору. Якщо ви зазнали удару електричного струму, значить, він почав протікати через ваше тіло, тобто для нього на цьому шляху мінімальні перешкоди для руху або, по-іншому кажучи, – втрати. Щоб уникнути такого, необхідно або підвищити опір ланцюга (встати на гумовий килимок, надіти гумові рукавички і т.д.), або запропонувати інший, з меншими втратами, шлях протіканню струму.
Ось однієї з таких заходів, що дозволяють виключити удар струмом, і є заземлення. Як правило, воно найбільш актуально для побутових виробів з металевим корпусом – холодильників, посудомийних і пральних машин і т.д. Це викликано тим, що заземлення – спеціально певний шлях з мінімальними втратами до області з нульовим опором, тобто землі.
Завдяки його наявності при попаданні напруги на корпус виробу (особливо металевий) струм буде йти на землю, і дотик людини до такого виробу не викличе ураження струмом. Щоб гарантовано забезпечити це, при прокладці електричної побутової мережі використовуються спеціальні розетки із заземлюючим контактом, як показано на фото.
Коли вилка живильного шнура побутового приладу вставляється в розетку, першими підключаються заземляющие контакти, забезпечуючи захист від ураження струмом. Тому, якщо часом і виникає дещо зневажливе ставлення до заходів захисту – мовляв, навіщо потрібно заземлення, у мене всі прилади і проводка справні і немає можливості потрапити під вплив електричного струму, – то тільки від гордині. Не забувайте приказки про слуг і хазяїв, і краще прийняти заздалегідь заходи додаткового захисту у вигляді заземлення, ніж потім довго лікуватися, якщо, звичайно, пощастить.
Заземлення забезпечує додаткову безпеку користувачам побутових приладів, особливо у випадках пошкодження захисту побутових пристроїв або виникнення непередбачених витоків. Навіть найпростіше заземлення дозволяє виключити зі звичайної практики ураження струмом.
Згідно з ПУЕ в електроустановках використовують такі системи заходів:
- захисне заземлення;
- замулення;
- ізоляція струмопровідних частин;
- захисне вимикання;
- малі напруги;
- недоступність до неізольованих провідників та ін..
Ці засоби захисту не є універсальними , тому для створення безпечних умов праці необхідно застосовувати не один, а кілька засобів одночасно.
Захисне заземлення – це зумисне електричне з’єднання з землею металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції
Захисне заземлення – це захист людини від ураження струмом, якщо вона доторкнулася до металевих конструкцій електрообладнання, яке опинилося під напругою.
2.ВИРОБНИЦТВО ТА ПЕРЕДАЧА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ .
Електроенергетичної системи називається електрична частина енергосистеми і живляться від неї приймачі електричної енергії, обєднані спільністю процесу виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії.
В даний час у складі 6 обєднаних енергосистем працює паралельно 74 районних систем.
Електроенергетична мережею називається сукупність електроустановок для передачі і розподілу електричної енергії, що складається з підстанцій, розподільних пристроїв, струмопроводів, повітряних і кабельних ліній електропередачі, що працюють на певній території.
Підстанцій називається електроустановка, що служить для перетворення і розподілу електроенергії та складається з трансформаторів або інших перетворювачів енергії, розподільних пристроїв до і вище 1000 В, акумуляторної батареї пристроїв управління та допоміжних споруд.
Розподільні пристрої називається електроустановка, що служить для прийому і розподілу електроенергії і містить комутаційні апарати, збірні і сполучні шини, допоміжні пристрої (компресорні, акумуляторні тощо), а також пристрої захисту, автоматики та вимірювальні прилади.
Лінією електропередачі (ЛЕП) будь-якої напруги (повітряної або кабельної) називається електроустановка, призначена для передачі електричної енергії на одному і тому ж напрузі без трансформації.
До електричних мереж предявляються такі вимоги : надійність, живучість і економічність.
Динамо-машина складається зстатора, що створює постійне магнітне полі, і набору обертових обмоток, що обертаються у на цьому полі. На маленьких машинах постійне магнітне полі могло створюватися з допомогою постійних магнітів, у великих машин постійне магнітне полі створюється однією або кількомаелектромагнитами, обмотки яких називають обмотками порушення.
Великі потужні динамо-машини тепер можна рідко де побачити, через більшої універсальності використання змінного струму на мережах електроживлення і електронних твердотільних перетворювачів постійного струму в перемінний. Проте доти, як відкрили перемінний струм, величезні динамо-машини, що виробляють постійний струм, були єдина можливість розробки електроенергії. Зараз динамо-машини є рідкістю.
Інші електричні генератори, використовують обертання
Без комутатори динамо-машина є взірцем генератора змінного струму. Зелектромеханическим комутатором динамо-машина - класичний генератор постійного струму.Генератор змінного струму повинен завжди мати постійну частоту обертання
ротора і "бути синхронізований коїться з іншими генераторами у мережі розподілу електроживлення.Генератор постійного струму може працювати у будь-який частоті ротора у припустимих йому межах, але виробляє постійний струм.
Магнитогидродинамический генератор безпосередньо виробляє електроенергію з енергії що просувалася через магнітне полі плазми без використання обертових частин. Розробка генераторів цього почалася адже виході його високотемпературні продукти згоряння, які можна використовуватиме нагріву пара в парогазових електростанціях отже, підвищити загальний ККД.
Электромеханические індукційні генератори
Сьогодні найбільшраспространенним типом є індукційний електромеханічний генератор. Абсолютна більшість теплових, гідравлічних, вітряних, атомних, припливних, геотермальних електростанцій, а як і деякі сонячні використовують цей тип генератора.
Электромеханическийгенератор — це електрична машина, у якій механічна робота перетворюється на електричну енергію.
Надійність - основна технічна вимога, під яким розуміється властивість мережі виконувати своє призначення в межах заданого часу і умов роботи, забезпечуючи електроприймачі електроенергією в необхідній кількості та належної якості.
Необхідна кількість електроенергії визначається потужністю і режимом роботи електроприймачів.
Якість електроенергії залежить від параметрів мережі і визначається ГОСТ 13109-97, в яких наведено допустимі відхилення напруги на затискачах електроприймачів: електродвигуни -5% ...
10%; Лампи робочого освітлення промислових підприємств і громадських будівель, прожектори наружногоюсвещенія -2,5% ... 5%; лампи освітлення житлових будівель, аварійного і зовнішнього освітлення, інші електроприймачі 5%.
Для виконання будь-якої роботи треба витратити певну кількість енергії. Людина у своїй діяльності використовує різні види енергії, але на сьогодні найбільш поширено використовується електрична енергія. ЇЇ виробляють на електричних станціях перетворенням теплової, механічної або хімічної енергії природних джерел, насамперед палива (вугілля, нафти, газу, торфу, сланців та ін). Крім того в якості джерела енергії може використовуватися вітер, сонячна енергія, морські припливи, але такі електростанції мають малу потужність і їх застосування обмежене.
Значного поширення на даному етапі розвитку людства набули електростанції в яких використовуються атомна енергія. Атомні електростанції є різновидом теплових електростанцій, в яких джерелом енергії є ядерне паливо: уран-233, уран-235, плутоній-239.
В залежності від енергоносія, який використовується для живлення первинного двигуна розрізняють теплові, гідравлічні та атомні електростанції.
На сьогодні в Україні на атомних, теплових і гідроелектростанціях виробляється електричної енергії близько 180…200 млрд. кВт год на рік.
На чотирьох АЕС (13…15 енергоблоків) виробляється до 90 млрд. кВт год на рік (близько 50 %).
Решта електроенергії виробляється на 44 ТЕС (ТЕЦ) – до 70 млрд. кВт год на рік (40%), і на 10 ГЕС – 14 млрд. кВт год на рік (7%). До 3% електроенергії виробляється на малопотужних комунальних ТЕЦ.
На Запорізькій АЕС генерується до 50 % електроенергії від загального обсягу електроенергії, яку виробляється на всіх АЕС України (до 25% від загальної кількості виробленої в Україні електроенергії.
Атомні електростанції:
– Запорізька АЕС (6 енергоблоків, до 42 млрд. кВт год на рік);
– Південноукраїнська АЕС (3 ен.блоки, до 18 млрд. кВт год на рік);
– Рівненська АЕС (3+1 енергоблоки, до 12 млрд. кВт год на рік);
– Хмельницька АЕС (2 енергоблоків, до 7 млрд. кВт год на рік).
Теплові електростанції:
Запорізька ТЕС, встановлена потужність 3600 МВт.
Гідроелектростанції:
Київська ГЕС, Київська ГАЕС, Кременчуцька ГЕС, Дніпродзержинська ГЕС, Дніпровська ГЕС 1, Дніпровська ГЕС 2, Каховська ГЕС, Дністровська ГЕС – встановлена потужність 3940 + 700 МВт. Будується Ташлицька ГАЕС.
У 2006 році Україна експортувала до країн Східної та Центральної Європи близько 5 млрд. кВт год. До країн СНД експортовано близько 6 млрд. кВт год.
На електростанціях України виробляється трифазна змінна напруга частотою 50 Гц. Генератори потужних електростанцій виробляють електроенергію напругою 6,3…21 кВ. Напруга основних споживачів електроенергії не перевищує 380…660 В. Електропостачання сільських споживачів здійснюється через електричні мережі, які живляться від енергосистеми (об’єднаної енергосистеми) яка об’єднує велику кількість електростанцій.
Як видно із (1.2), підвищуючи напругу в мережі можна збільшувати потужність, що передається при незмінному струмі. А при незмінній потужності із збільшенням напруги зменшується сила струму. З цього слідує, що без збільшення втрати потужності в лінії можна значно збільшити довжину ліній електропередачі.
При передачі електроенергії на значні відстані доводиться підвищувати напругу на підвищувальних трансформаторних підстанціях. Для живлення споживачів на зниженій напрузі споруджують ряд знижувальних підстанцій.
Знижувальні трансформаторні підстанції розподіляються на районні та споживчі. На районних підстанціях електрична енергія з напруги 35…500 кВ знижується до напруги 6…110 кВ і передається в розподільчі мережі.
Трансформаторні підстанції, розміщені безпосередньо біля споживачів, на яких електроенергія трансформується до напруги споживачів називаються споживчими.
Електростанції в будь-який момент виробляють скільки електроенергії скільки її споживають у той самий момент. Баланс виробництва і споживання електроенергії підтримується регулюванням напруги і частоти струму.
Необхідно забезпечити таку організацію виробництва і споживання електроенергії при якій кількість електроенергії, що виробляється буде дорівнювати кількості електроенергії що споживається.
Більш поширені теплові станції, що спалюють вугілля, торф, газ, нафту тощо. На цих станціях виробляється електрична енергія з ККД близько 40%. Теплові станції забруднюють повітря внаслідок неповного спалення пального та недостатньої фільтрації відпрацьованих газів.
Гідравлічні станції використовують енергію водяного потоку. На гідравлічних станціях виробляється значно дешевша електрична енергія. Гідроелектрична станція великої потужності має ККД, близький до 90%. Гідравлічні станції порушують водний баланс рік, що призводить до порушення екологічної рівноваги.
У машинах постійного струму найчастіше застосовують петльові й хвильові
обмотки. Секція (рис. 5) — це частина обмотки якоря, що складається з
одного або кількох витків і міститься між двома колекторними пластинами.
Активні сторони секції розміщують одну від одної на відстані полюсного
кроку т. Секції старанно ізолюють і просочують ізоляційним лаком. Перед
укладанням обмотки пази якоря також ізолюють. Укладання обмотки в пази .Укладену обмотку закріплюють у пазах дерев’яними клинами. Кінці секцій припаюють до виступів колекторних пластин, які називають півниками. На лобові частини обмотки для закріплення останніх накладають бандажі.
Обмотки генераторів, трансформаторів, електродвигунів та інших електричних приймачів при їх підключенні до трифазної мережі з'єднуються двома способами: зіркою або трикутником. Ці схеми підключення сильно відрізняються один від одного і несуть на собі різні струмові навантаження. Тому є необхідність розібратися в питанні, як виробляється підключення зірка і трикутник - в чому різниця?
У всіх трифазних електродвигунів обмотки з'єднуються за схемою зірки або трикутника.
При підключенні обмоток по схема зірка, їх кінці з'єднуються в одній точці в нульовому вузлі. Тому, виходить ще один додатковий нульовий висновок. Інші кінці обмоток з'єднуються з фазами мережі 380 В.
З'єднання трикутником полягає в послідовному з'єднанні обмоток. Кінець першої обмотки з'єднується з початковим кінцем другий обмотки і так далі. В кінцевому підсумку, кінець третьої обмотки, з'єднається з початком першої обмотки. Подача трифазного напруги здійснюється в кожен вузол з'єднання. Підключення за схемою трикутник відрізняється відсутністю нульового проводу.
Мал.2.1 Схема трикутник
Обмотка має відповідати таким вимогам: бути замкненою і розподіленою
щітками на парне число ділянок однакової довжини: е. р. с., які
індукуються в усіх провідниках однієї ділянки, повинні додаватися: е. р.
с. сусідніх ділянок мають бути однакові й напрямлені одна проти одної
так, щоб сумарна е. р. с. дорівнювала нулю і не утворювалися зрівняльні
струми.
Для наочності розглянемо дві секції петльової (паралельної) обмотки
.Активні провідники 1 і 2 перебувають під північним полюсом, а
3 і 4 — під південним. Тому індуковані е. р. с. у провідниках 1 і 2, 3 і
4 напрямлені протилежно. Щоб е. р. с. усіх чотирьох провідників можна
було скласти, треба з’єднати кінець першої секції з початком другої,
кінець другої — з початком наступної і т. ін., рухаючись петлеподібно.
Звідси і назва — петльова обмотка. Кінці секцій приєднують до сусідніх
колекторних пластин. Для виготовлення обмотки треба знати такі дані: у1
— перший частковий крок, відстань між початком і кінцем секції, тобто
ширину секції; у2 — другий частковий крок, відстань між кінцем однієї
секції і початком наступної; у — результуючий крок, відстань між
початками двох секцій, що йдуть одна за одною (усі кроки якірної обмотки
вимірюються числом пазів барабана); ук — крок обмотки по колектору,
відстань між початком і кінцем секції по колектору, що вимірюється
числом пропущених ізоляційних прошарків.
Атомні електростанції перетворюють енергію поділу атомного ядра в електричну енергію. ККД реактора атомної станції 27...35%. У разі аварії на атомній станції виникає загроза радіаційного забруднення середовища.
Експлуатація будь-якого джерела електричної енергії може спричиняти екологічні порушення. Тому в розвинених країнах приділяється велика увага технології вироблення електричної енергії. При застосуванні сучасної технології деякі країни безпечно виробляють понад 60% електроенергії на атомних станціях.
Існує і комбіноване підключення, коли використовуються обидва варіанти. Такий спосіб застосовується досить часто, його метою є плавний запуск електродвигуна, якого не завжди можна домогтися при звичайних підключених. У момент безпосереднього пуску, обмотки знаходяться в положенні зірка. Далі, використовується реле, яке забезпечує перемикання в положення трикутника. За рахунок цього відбувається зменшення пускового струму. Комбінована схема, найчастіше, застосовується під час пуску електродвигунів, що володіють великою потужністю. Для таких двигунів потрібно і значно більший пусковий струм, що перевищує номінальне значення приблизно в сім разів.
Мал.2.2. Схеми «Зірка» «Трикутник»
Починається застосування вітрових та геліоелектростанцій. З невеликою потужністю видають електроенергію геотермальна (на Камчатці) та припливна (на Кольському півострові) станції.
Синхронні генератори електричних станцій індукують трифазну синусоїдну ЕРС величиною 18 кВ. Для зменшення втрат у лініях електропередач на підвищувальних підстанціях напруга трансформується до 110 і 330 кВ і подається в Єдину енергетичну систему. Втрати у лініях передач пропорційні квадрату струму, тому електроенергія транспортується при підвищеній напрузі та зменшеному струмі.
Доти, якою була відкрита зв'язок між електрикою, і магнетизмом, використовувалисяелектростатические генератори, які працювали з урахуванням принципівелектростатики. Вони могли виробляти високу напругу, але мали маленький струм. Їхня робота грунтувалася на використанні наелектризованих ременів, пластин і дисків для перенесення електричних зарядів з однієї електрода в інший.Заряди вироблялися, використовуючи одне із двох механізмів:
Электростатическую індукцію
Трибоелектрический ефект, у якому електричний заряд виникав через механічного контакту двох діелектриків
Через низької технологічної ефективності і труднощів з ізоляцією машин, які б виробляли високі напруги,електростатические генератори мали низьку міць і будь-коли використовувалися розробки електроенергії у значимих для промисловості масштабах. Прикладами що дожив донині машин такого роду єелектрофорная машині й генератор Ван деГраафа.
Динамо-машинаЙедлика
У 1827 угорецьАньош ІштванЙедлик почав експериментувати з електромагнітними обертовими пристроями, що він називав електромагнітнісамовращающиеся ротори. У прототипі йогоуниполярного електродвигуна (завершився між 1852 і 1854) і стаціонарна і обертова частини було електромагнітні. Він сформулював концепцію динамо-машини по меншою мірою за 6 років до Сіменса іУитстона, але з запатентував винахід, оскільки думав, що не перший, хто зробив. Суть її ідеї полягало у використанні замість постійних магнітів двох протилежно розташованих електромагнітів, що створювали магнітне полі навколо ротора. ВинахідЙедлика не на десятиріччя випередило його час.
У 1831—1832 Майкл Фарадей відкрив принцип роботи електромагнітних генераторів. Принцип, який назвали законом Фарадея, у тому, така велика різниця потенціалів утворювалася між кінцями провідника, який рухався перпендикулярно магнітному полю.
Він також побудував перший електромагнітний генератор, під назвою «диском Фарадея», що бувуниполярним генератором, котрі використовували мідний диск, обертався між полюсамиподковообразного магніту. Він виробляв невеличке постійна напруга сильна струм.
Конструкція була недосконала, оскільки струмсамозамикался через ділянки диска, не що перебували на магнітному полі.Паразитний струм обмежував потужність, що знімається з контактних дротів і викликав некорисний нагрівання мідного диска. Пізнішеуниполярний генераторах удалося вирішити цю проблему, розмістивши навколо диска безліч маленьких, розподілених з усього периметру диска, щоб зробити рівномірний полі, і струм тільки одного напрямі.
Іншою вадою стало те, що вихідний напруга було досить маленьким, оскільки утворювався лише одне виток навколо магнітного потоку. Експерименти показали, що використовуючи багато витків дроти на котушці можна отримати роботу частотребовавшееся вищу напруга.Обмотки з дротів стали основний характерною рисою усіх наступних розробок генераторів.
Проте, останні досягнення (рідкісноземельні магніти), зробили можливимиуниполярние двигуни з магнітом нароторе, і дружина мають внести багато удосконалень в старі конструкції.
Схема електропостачання автономної енергетичної одиниці може бути досить оригінальною. Особливості електропостачання залежать від функціональних завдань виконавчих механізмів, умов експлуатації, особливих вимог маси, габаритів, ККД електричних пристроїв тощо. Для прикладу можна розглянути електропостачання сучасного літака.
Джерелом механічної енергії на борту літака є авіаційний двигун. Він обертає вал синхронного генератора, що індукує електричну енергію змінного струму з несталою частотою (від 400 до 900 Гц). Значна частина споживачів електроенергії на борту літака працює безпосередньо від генератора змінної частоти. Але є також багато споживачів, що працюють від джерела постійного струму та змінного струму сталої частоти. Тому електрична енергія від генератора змінної частоти за допомогою трансформаторно-випрямних блоків перетворюється на енергію постійного струму напругою 28,5 В. Частина цієї енергії споживається пристроями постійного струму. Інша ж частина цієї енергії за допомогою динамічного перетворювача (авіаційний двигун-генератор) перетворюється на енергію трифазного змінного струму 120/208 В сталої частоти 400 Гц. Ця енергія використовується для споживачів, що працюють від змінної трифазної або однофазної напруги сталої частоти.
Крім того, на борту літака є акумуляторні батареї, що звичайно є резервним джерелом живлення і працюють тільки в аварійному режимі. У звичайному режимі акумуляторні батареї увімкнені на бортову мережу постійної напруги 28,5 В. Напруга акумуляторних батарей складає 24 В, тому вони працюють у зарядному режимі.
Мал.2.3.Схематичне улаштування трансформатора
На одну из обмоток, называемую первичной обмоткой, подаётся напряжение от внешнего источника. Протекающий по первичной обмотке переменный ток намагничивания создаёт переменный магнитный поток в магнитопроводе. В результате электромагнитной индукции переменный магнитный поток в магнитопроводе создаёт во всех обмотках, в том числе и в первичной, ЭДС индукции, пропорциональную первой производной магнитного потока, при синусоидальном токе сдвинутом на 90° в обратную сторону по отношению к магнитному потоку.
В некоторых трансформаторах, работающих на высоких или сверхвысоких частотах, магнитопровод может отсутствовать.
Форма напряжения во вторичной обмотке связана с формой напряжения в первичной обмотке довольно сложным образом. Благодаря этой сложности удалось создать целый ряд специальных трансформаторов, которые могут выполнять роль усилителей тока, умножителей частоты, генераторов сигналов и т. д.
Исключение — силовой трансформатор. В случае классического трансформатора переменного тока, предложенного П. Яблочковым, он преобразует синусоиду входного напряжения в такое же синусоидальное напряжение на выходе вторичной обмотки.
Електричні мережі пов’язують споживачів з електростанціями. Їх можна класифікувати по ряду ознак: по конструктивному виконанню — повітряні і кабельні лінії, внутрішні провідники; по роду струму — мережі змінного і постійного струмів; по характеру споживачів — міські мережі, мережі промислових підприємств, сільські мережі, мережі електричних систем або районні мережі.
Електричні мережі, до яких безпосередньо приєднані споживачі, називають розподільними. Це найменування застосовують також до районних мереж з великою кількістю приєднаних до них прийомних підстанцій.
Електропостачання промислових підприємств і інших споживачів у більшості випадків здійснюється від енергосистем при напрузі в сполучних лініях 110, 35, 10, 6 кВ у залежності від довжини ліній і встановленої потужності електроприймачів на підприємстві.
Наприкінці розподільної лінії високої напруги (110—35 кВ) установлюють понижуючу трансформаторну підстанцію з вторинною напругою б-10 кВ .
Даний спосіб застосовується для того, щоб знизити пусковий струм, який може приблизно в 5-7 разів перевищувати номінальний струм електродвигуна. Агрегати з дуже великою потужністю мають такий пусковий струм, при якому легко перегорають запобіжники, а також відключаються автомати і, загалом, значно знижується напруга. При такому зменшенні напруги знижується розжарювання ламп, відбувається зниження крутного моменту інших електродвигунів, мимовільно відключаються і контактори. Тому, застосовуються різні способи, з метою зменшення пускового струму.
Загальним для всіх способів є необхідність зниження напруги в обмотках статора на час безпосереднього пуску. Щоб зменшити пусковий струм, ланцюг статора на час пуску може доповнюватися дроселем, реостатом або автоматичним трансформатором.
Коли необхідно виконати з'єднання зіркою і трикутником обмоток електродвигуна, слід пам'ятати про можливість перемикання з одного виду на інший. Основним варіантом є схема перемикання зірка трикутник. Однак, при необхідності, можливий і зворотний варіант.
Всім відомо, що у електродвигунів, завантажених в повному обсязі, відбувається зниження коефіцієнта потужності. Тому, такі двигуни бажано замінювати пристроями з меншою потужністю. Однак, при неможливості заміни і великому запасі потужності, проводиться перемикання трикутник-зірка. Струм в ланцюзі статора не повинен перевищувати номіналу, інакше станеться перегрів електродвигуна.
Привіт, шановні гості та відвідувачі сайту «Нотатки електрика».
У минулій статті я розповів Вам про застосування і його пристрій, а також детально познайомилися з двома різновидами асинхронного двигуна.
Сьогодні я розповім Вам про з'єднання зіркою і треугольнікомобмоток асинхронних двигунів, тому що це один з поширених питань, яке мені ставлять на особисту пошту.
1 2 3 4 5