Приватне акціонерне товариство
«вищий навчальний заклад
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Харківський інститут
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Навчальний процес у МАУП передбачає різні форми самостійної роботи студентів, зокрема, у відповідності з учбовим планом, студент, що вивчає дисципліни кафедри психології, повинен виконати КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ.
Виходячи зі специфічних особливостей навчальних дисциплін, які вивчають на кафедрі психології, контрольна робота виконується у формі реферату, або контрольного завдання (в якому розв'язується конкретна аналітична ситуація). Вибір форми контрольної роботи здійснює, згідно з навчальним планом дисципліни, ВИКЛАДАЧ.
В окремих випадках (за рішенням ВИКЛАДАЧА) не виключається поєднання вказаних двох форм контрольної роботи за заданою темою (див. http://maup.com.ua/ua/navchannya-u-maup/library/metod/9-psiholog.html?list_page=2).
Кожен студент повинен знати, що написання та захист реферату є діяльною формою навчання тільки в тому випадку, якщо він виконується САМОСТІЙНО, на основі глибокого вивчення рекомендованої літератури.
Основна мета написання реферату - глибоке й творче вивчення одного з конкретних питань дисципліни, оволодіння методами наукового дослідження.
РЕФЕРАТ (лат. Refero - докладываю, сообщаю) - краткое изложение в письменном виде содержания книги, результат изучения научной проблемы, включающий обзор соответствующих литературных и других источников.
БСЭ
Реферати пишуть студенти вузів, аспіранти й здобувачі для здачі кандидатських іспитів, наукові співробітники…
Обсяг реферату визначається специфікою теми й змістом документів, кількістю даних, їхньою науковою цінністю або практичним значенням і коливається від 500 – 2500 знаків до 20 – 24 сторінок (умовно-друкований лист).
Існує багато видів рефератів. Учені найчастіше мають справу з інформаційними й розширеними або зведеними рефератами.
Сутність реферату полягає в виділенні найбільш суттєвих відомостей матеріалу, що реферують, и представлення його у лаконічній формі.
Відрізняють МОНОРЕФЕРАТ, призначений для передачі змісту (відповідно задекларованій МЕТІ роботи) однієї книги, статті, й оглядовий реферат, у якому підсумовано дані декількох джерел за однією темою.
ІНФОРМАЦІЙНИЙреферат найбільше повно розкриває зміст документа, містить основні теоретичні і практичні дані.
Інформаційні реферати поміщають у первинних документах (книги, журнали, збірники наукових праць, звіти про науково-дослідну роботу і т.п.) і у вторинних документах (реферативні журнали й збірники, інформаційні карти і т.п.).
РОЗШИРЕНИЙ АБО ЗВЕДЕНИЙ (що містить багато джерел, оглядовий) реферат містить дані про визначену кількість опублікованих або неопублікованих документів по одній темі, викладені у виді зв'язного тексту.
Підготовка реферату сприяє всебічному знайомству з літературою по обраній темі, створює можливість комплексно використовувати придбані навички роботи з книгою, розвиває самостійність мислення, уміння на науковій основі аналізувати різні явища.
Нерідко студенти не відрізняють запис у виді тематичного конспекту від реферату. Тому було б неправильно обмежити роботу тільки об'єднанням положень у щось ціле з різних джерел. У подібному випадку вийде тематичний конспект, а не реферат. Правда, для багатьох студентів, що не мають серйозних навичок наукової праці, тематичний конспект може стати проміжною ланкою в створенні реферату, тому що, безумовно, сприяє виробленню активного, творчого мислення, уміння виявляти головні проблеми, будувати композиційно складну, завершену роботу на основі численних джерел.
Тематичний конспект складається, звичайно, для того, щоб глибше вивчити визначене питання, підготуватися до доповіді, лекції або виступові на семінарському занятті. Такий конспект по своєму змісті наближається до реферату, доповіді по обраній темі, особливо в тому випадку, якщо включає власний, нехай маленький внесок студента у вивчення обраної їм проблеми. Під таким внеском розуміється не тільки переказ наукового матеріалу, але і висновки, зроблені і сформульовані студентом самостійно. Конспект покликаний сприяти роботі думки, а не підмінювати її.
На відміну від тематичного конспекту реферат вимагає незрівнянно більшої творчої активності, самостійності в узагальненні вивченої літератури, уміння логічно струнко викласти матеріал, проаналізувати, за обраними критеріями, різні точки зору на наукову проблему, обґрунтувати висновки щодо інформації, яку проаналізовано.
Варто не забувати про необхідність особливої цілеспрямованості в роботі, про організацію активного читання. Корисніше ВИВЧАТИ ДЖЕРЕЛА під кутом зору вже наміченої проблематики. Це заощаджує час, будить думки студента, дозволяє складати реферат у ході роботи з літературою.
Кожне пророблене джерело додає щось нове до наявним у нас знанням - і саме це нове ми прагнемо вичленувати, засвоїти, зафіксувати - або ж вносить серйозне коректування у сформовану в нас систему уявлень. Таке активне читання, засвоєння й обробка джерел і власна літературна творчість не можуть не привести до деяких, часом істотних змін у плані реферату. Не потрібно боятися доповнити його новими пунктами або відмовитися від того або іншого пункту, деякі частки питання об'єднати в більш великі.
Якщо при вивченні літератури головною задачею студента було розчленовування матеріалу, виявлення центральних ідей, положень, то в період підготовки реферату йде інший процес - синтез, узагальнення положень, прикладів, фактів, систематизація того цінного, важливого, що ми зрозуміли в процесі засвоєння теми.
Вивчений матеріал у нашому викладі перетвориться, з'являється в новій літературній формі, по-новому групується, систематизується.
Мистецтво власних формулювань, складених на основі усіляких виписок, природно, приходить до людини, що добре засвоїла прочитане, уключив нове в загальну суму своїх знань.
Основна мета підготовки реферату - більш глибоке й творче вивчення одного з конкретних питань теорії й практики визначеної дисципліни, оволодіння методами наукового дослідження. У процесі роботи студенти розвивають, удосконалюють свої навички й уміння:
самостійно формулювати проблему;
здійснювати пошук необхідної наукової інформації;
аналізувати здобуту інформацію;
висловлювати свої думки, аргументувати свої пропозиції;
вірно оформлювати науково - довідковий матеріал;
робити наукову доповідь, відповідати на запитання, відстоювати свою думку.
Перш ніж починати роботу над тим або іншим індивідуальним завданням, студентові корисно ознайомитися з вимогами до самостійно виконуваної роботи.
Вимоги до реферату
Актуальність теми. Крім «загальної» важливості розглянутої проблеми, обрана тема реферату по тематиці кафедри психології, повинна допомагати студентові в роботі над власним дослідженням (дипломним, курсовим проектом, магістерською або кандидатською дисертацією і т.п.). Матеріали реферату з дисциплін кафедри психології можуть, наприклад, бути етапом підготовки до курсової або дипломної роботи (узгодити з викладачем).
Достатній теоретичний рівень. Зазначена вимога означає, що студент повинен розробити тему реферату на сучасному рівні психології, використовуючи такі підходи і наукові знання, що пояснюють різні явища й події з позицій сьогодення. Крім того, студент повинен на сучасному рівні розвитку науки тлумачити основні поняття й терміни, що стосуються наукової проблеми реферату, включати в зміст реферату тільки об'єктивні факти і реальні практичні приклади.
Список використаних джерел
контрольної роботи повинен складати
не менш, ніж 5 (пять!) джерел інформації,
з них підручник 1 (один!).
Важливою вимогою до виконуваної роботи є грамотність оформлення. Порушення правил цитування, оформлення виносок, посилань, граматичні помилки, стилістичні погрішності - усе це знижує якість роботи.
Крім того, зневага цими вимогами не виховує в студента тієї культури оформлення наукової праці, що знадобиться йому в майбутній практичній діяльності.
Написання реферату, контрольної або будь-якої іншої самостійної роботи, що є підсумком у вивченні визначеного циклу дисциплін або якої-небудь однієї навчальної дисципліни, передбачає серйозну підготовчу роботу, що складається з наступних етапів:
Вибір теми. Тематика контрольних робот (рефератів) визначається змістом навчального курсу (див. http://maup.com.ua/ua/navchannya-u-maup/library/metod/9-psiholog.html?list_page=2).
Необхідно вибирати тему таким чином, щоб вона викликала інтерес або була пов'язана з роботою студента і сприяла максимальному використанню знань, практичного досвіду.
КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ, ВИКОНАНІ НА ТЕМУ, НЕ ЗАТВЕРДЖЕНУ У ВИКЛАДАЧА, НА РЕЦЕНЗІЮ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!
Формулювання мети та завдань. У залежності від того, наскільки ясно й точно сформульована мета роботи, настільки вдалим є план роботи, її організація, стиль викладу. Саме мета визначає коло теоретичних проблем і стосовних до них реальних подій, фактів. Визначеність мети дозволяє студентові виділити в роботі основний напрямок роботи, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу. Невдале визначення мети часто приводить до зниження якості роботи: у ній переважають загальні міркування, аналіз підмінюється описовістю.
Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою теми реферату, а також такою, що її можна досягти, враховуючи обсяг роботи і специфіку навчання. На основі сформульованої мети студент має визначити завдання, які необхідно досягти в процесі виконання роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи; їх визначення пов’язане з назвами основних питань чи розділів реферату.
Приклади формулювання мети: «Метою роботи є розгляд деяких особливостей конфліктів у трудових колективах», «Метою роботи є опис деяких маніпулятивних технік, що їх використовують учні при спілкуванні з викладачами».
Складання плану. На початку підготовки реферату студент повинен ознайомитися зі змістом літературних джерел за добраною темою і скласти план. План – проміжний етап роботи, він пишеться «для себе», обговорюється з викладачем, затверджується на консультаціях за курсом. План може складатися в простому чи розгорнутому вигляді. Чим чіткіше план роботи, чим він логічніше, тим легше авторові викладати свої думки, робити обґрунтовані висновки. План реферату є відбитком його структури, під якою розуміється порядок побудови наукової праці, взаємозв'язок окремих її частин.
Недоліком більшості робіт є нерозмірність розділів, що є наслідком захоплення студента якимсь одним питанням.
Тому при складанні плану студентові важливо визначити, нехай приблизно, розміри кожної частини майбутньої роботи і їхній взаємозв'язок. У процесі вивчення матеріалу план може удосконалюватися й одержує остаточний вид лише наприкінці роботи над темою.
Виконані розділи роботи студент подає (під час консультацій) на розгляд керівнику і, відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і в разі потреби - допрацьовує.
4. Виклад матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути пов'язаним, тобто зміст кожного наступного абзацу повинний бути значеннєвим продовженням попередніх.
У роботі можуть бути додатки у виді малюнків, таблиць. Кожен додаток повинний бути пронумерований і озаглавлений. У тексті роботи повинні бути посилання на кожен додаток.
Рекомендується така структура реферату:
ЗМІСТ | |
| Вступ | 3 |
| 1. | |
| 1.1 | |
| 1.2 | |
| 2. | |
| 2.1 | |
| 2.2 | |
| Висновки | |
| Список використаних джерел | |
| Додатки | |
Реферат починається з викладу суті проблеми. Варто уникати загальних фраз.
У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність теми. У перекладі з латинського актуальність означає важливість, значимість розглянутої теоретичної концепції або теоретичного питання в даний час або для автора роботи. В цьому розділі розкриваються мета й завдання, структура роботи, визначаються джерела інформації.
Основна частина, що складається з трьох-п’яти основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов’язані, мати приблизно однаковій обсяг.
У ВИСНОВКАХ пропонуються загальні умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції студента, підсумок усіх питань даної теми, указується, в якої мірі досягнуто мету і вирішені завдання, про які йшла мова у «ВСТУПІ».
У СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ включають публікації переважно останніх 5 – 10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року. Список використаних джерел у контрольній роботі повинен містити не менш, ніж 5 (п’ять!) джерел, з них підручник 1 (один!!!).
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, що містить бібліографічні дані про джерела і розміщається після ВИСНОВКІВ.. Цей список складає одну з істотних частин роботи, відбиває самостійну творчу роботу автора і свідчить про рівень фундаментальності проведеної роботи.
Дані про джерела, включених у список, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту. Список використаних джерел — оформити відповідно з урахуванням нормативних положень ДСТУ 8302:2015 Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання.
Бібліографічні записи «Списку» повинні мати порядкову нумерацію і подаються в такий послідовності:
закони, нормативні акти та положення державного значення;
літературні та наукові джерела українською та російською;
літературні та наукові джерела іноземними мовами;
мережні адреси.
Джерела можна поміщати в списку одним із способів: у порядку цитування в тексті, за абеткою прізвищ перших авторів або назв, у хронологічному порядку. Список необхідно оформити відповідно до вимог державного стандарту.
Вимоги до технічного оформлення рефератів
Студент повинний написати надрукувати з дотриманням вимог до робіт, що направляють до друку (Times New Roman; кегль 14; абзацний відступ 1,25; інтервал між стор. 1,5; вирівняти по ширині).
Сторінки роботи повинні мати поля: ліве-30 мм, зверху—20 мм, знизу-20 мм, праве-10 мм.
Усі сторінки роботи нумеруються від першої до останньої, без пропусків і буквених додавань. Першою сторінкою вважається титульний лист, на ній цифра 1 не ставиться, другий вважається сторінка зі змістом (ЗМІСТ), на ній цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і т.д. Порядковий номер ставиться у правому верхньому полі сторінки. Треба пам'ятати, що всі рубрики, що є у ЗМІСТІ, (заголовки й підзаголовки) повинні бути відображені у тексті.
Список використаних джерел повинний бути пронумерований.
У тексті обов'язково повинні бути посилання на літературу, зазначену в списку використаних джерел.
Титульна сторінка оформляється відповідно до вимог МАУП (див. http://maup.com.ua/ua/navchannya-u-maup/library/metod/9-psiholog.html?list_page=2).
Обсяг реферату для студентів бакалаврів – min 12, max 18 сторінок друкованого тексту, для магістрів – 15-24 сторінки друкованого тексту (умовний лист) (див. http://maup.com.ua/ua/navchannya-u-maup/library/metod/9-psiholog.html?list_page=2).
Самостійною роботою вважається саме РЕФЕРАТ,
а не переписування інформації з підручників.
Усі питання висвітлювати не «ВЗАГАЛІ»,
а тільки з урахуванням особливостей навчання спеціальності ПСИХОЛОГІЯ. Оцінка реферату дається викладачем у рецензії (ни титульному акуші).
На рецензію реферат подавати з підписом автора, датою подання і
САМООЦІНКОЮ за означеними критеріями
Реферати «позичені» з ІНТЕРНЕТУ, СD-дисків,
зроблені на замовлення і подані на рецензію,
не РЕЦЕНЗУЮТЬСЯ (оцінка - 0)
ЯК ПОСИЛАТИСЯ НА ДЖЕРЕЛА ЛІТЕРАТУРИ. Посилання дають можливість відшукати документи і перевірити достовірність інформації, а також указати авторів ідей і висновків, на підставі яких проводилася робота над рефератом. У тексті роботи посилання на номер списку даються в дужках. Якщо є необхідність указати номер сторінки, його ставлять через кому після номера видання. ПРИКЛАД: [1, с. 17-19], [18, с. 35].
У ДОДАТКАХ поміщають формули, таблиці, схеми, малюнки, якщо вони істотно полегшують розуміння роботи. Ілюстративний матеріал необхідно систематизувати: ілюстрації можна подавати в тексті або оформляти у виді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію і назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів із додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.