Методичні вказівки для студентів по підготовці до практичного заняття

1 2 3 4 5 6 7

Ім'я файлу: + 2 укр. Борисенко - Виготовлення інд. ложок та анатомічні перед
Розширення: doc
Розмір: 581кб.
Дата: 21.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
+ 2 укр. Борисенко - Виготовлення інд. ложок та анатомічні перед

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”

На методичному засіданні|пораді|

кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Протокол засідання кафедри № 1

Завідувача кафедри ортопедичної стоматології НМУ
Д.м.н., професор ________________В.П. Неспрядько
“ 27 ” серпня 2021 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Учбова дисципліна	ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
Тема заняття №2	Виготовлення індивідуальних ложок на верхню та нижню щелепи. Анатомічне обгрунтування побудов меж повних знімних протезів.
Курс Факультет	ІV курс ( 7 семестр ) стоматологічний

Тривалість заняття - 5 годин

Методичну розробку підготували:|

К. мед. н. асистент кафедри ортопедичної стоматології Борисенко Д.А.

КИЇВ-2021 р.

1. Актуальність теми
Одним з головних критерієв, який визначає успішне виготовлення знімних протезів при повній відсутності зубів, є отримання високоякісного функціонального відбитку. Від цього залежать основні властивості протезів, а саме їх здатність до рівномірного розподілу жувального навантаження на підлеглі тканини зі збереженням повноцінного замикаючого клапану. Якісно виготовлена і припасована індивідуальна ложка суттєво полегшує дану задачу.

Функціональна спрямованість в даний час є домінуючою в практиці ортопедичної стоматології. У зв'язку з цим слід більш точно розглядати питання і про межі повних знімних протезів. Загальні принципи, що лежать в основі успішної побудови повних знімних протезів, полягають у максимальному використанні площі протезного поля, а також функціонального оформлення меж протезів у всіх без винятку відділах клапанної зони і точне збереження її форми, величини і об'ємності на протезах. Для здійснення всіх цих принципів на практиці слід добре знати анатомію і фізіологію тканин протезного поля.

2. Учбові цілі заняття

(L = ІІ).

Знати методи виготовлення індивідуальних ложок прямим і непрямим способом
Навчити студентів правильно застосовувати функціональне оформлення меж

повних знімних протезів.

(L = ІІI).

Навчити обирати той чи інший метод виготовлення ложок, в залежності від клінічної ситуації в порожнині рота пацієнта. .
Навчити визначити індивідуальну схему функціонального оформлення меж у пацієнтів з повною відсутністю зубів, залежно від клінічних умов.

3. Виховні цілі заняття

1. Формування у студентів грамотного підходу до вибору метода виготовлення індивідуальних ложок для верхньої і нижньої щелепи при повній адентії.

2. Розвинути у студентів вміння аналізувати різні анатомічні утворення периферії протезного поля.

4. Міжпредметна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія	Анатомію верхньої та нижньої щелепи	Обстежити і визначити межі протезного ложа на беззубій верхній і нижній щелепі
Нормальна фізіологія	Анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота при повній вторинній адентії	Визначати особливості будови беззубих щелеп
Ортопедична стоматологія	Класификації за ступенням атрофії беззубих щелеп.	Досліджувати та визначати ступінь атрофії беззубих щелеп в порожнині рота пацієнта
Ортопедична стоматологія (матеріалознавство)	Фізико-хімічну і технологічну характеристику акрилових пластмас	Особливості роботи з пластмасами холодного та горячого метода полімеризації

5. Зміст теми заняття
Виготовлення індивідуальних ложок на верхню та нижню щелепу.
В залежності від того, чи отримують відтиск з урахуванням функціональної рухливості тканин, які покривають тверді тканини протезного ложа, або без урахування рухливості, відбитки розподіляються на анатомічні та функціональні. Анатомічні відтиски з беззубих щелеп отримують стандартними відтискними ложками, які можуть бути металевими і пластмасовими, перфорованими і неперфорованими. Функціональні відбитки отримують індивідуальними ложками. Індивідуальна ложка – це ложка, яка виготовляється індивідуально для кожного хворого, внутрішня сторона якої по формі відповідає рельєфу альвеолярних відростків, дна порожнини рота, піднебіння.

Вимоги до індивідуальних ложок:

- повторення макро- і мікрорельєфа слизової оболонки протезного ложа;

- межі індивідуальної ложки повинні відповідати топографії нейтральної

зони перехідної складки;

- жорсткість всієї конструкції, яка забезпечує стабільні геометричні розміри;

- нешкідливість, відсутність запаху і смаку, не значна пористість поверхні;

- добре підлягати дезінфекції.

Рис. 1. Індивідуальна ложка для отримання функціонального відбитка з верхньої щелепи.

Засновником сучасних

методик виготовлення

індивідуальних ложок можна вважати Шротта, який

отримував з щелеп

анатомічні відбитки, відливав моделі, за якими виготовляли штамп та контр-штамп і з їхньою допомогою з металу штампували індивідуальні ложки для верхньої та нижньої щелеп. Також перші индивідуальні ложки виготовлялись з листового алюмінію на анатомічних моделях. В подальшому ложки виготовлялись з міді, латуні, шеллака, оргскла, стенса, каучука, легкоплавкого метала та інших матеріалів. На початку минулого сторіччя, в основному, виготовлялись индивідуальні ложки з воску прямим і непрямим методом.

При прямому, так званому «способі ЦІТО» (Г.Б. Брахман), використовув 2-3 шари розігрітого базисного воску, яким обжимали альвеолярні відростки до перехідної складки, а також піднебіння на верхній і під`язичні простори на нижній щелепі, періодично виймали примірники з порожнини рота для того, щоб в руках обрізати залишковий віск, а вестибулярні краї загинали по віджатим слідам до верху або до низу в залежності від щелепи. На нижній відбитковій ложці необхідно було прокласти по верхній поверхні нагріту проволоку, закріплюючи зверху ще невеликим восковим валиком по довжині. Для зміцнення конструкції, до зняття відтиску, наружну поверхню воскової ложки змазчували товстим шаром гіпсу. Після затвердівання гіпсу, ложка була здатна витримувати необхідний тиск без деформації.

З.С. Василенкоудосконаливіндивідуальну воскову ложку наступним чином. По-перше, він вкоротив вестибулярні краї ложки с метою кращого відображення на відбитку нейтральної зони; по-друге, створив два отвори в частині ложки, яка відповідає сагітальному шву, чим він досягнув рівномірного розподілу відбиткової маси по всьому піднебінню; по-треттє, подовжив ложку по напрямку до м`ягкого піднебіння, з метою його відтискання до верху.

Воскові індивідуальні ложки також можуть бути виготовлені і непрямим способом, тобто безпосредньо на гіпсовій моделі.

В той час, коли єдиним відбитковим матеріалом був гіпс, ложки виготовляли по другому шару воску, обжатого на моделі. Така методика виготовлення ложок передбачала простір для відтискного матеріалу, а дуже тонкий шар гіпсу міг ломатися. В подальшому, коли на зміну гіпсу прийшли сучасні відтискні матеріали: силіконові, тіоколові, цінкоксидевгенолові, відпала необхідність створювати додатковий простір між ложкою і тканинами порожнини рота тому, що ці види відтискних матеріалів не крошаться, не рвуться і їхня товщина може бути мінімальною. При використанні цих видів відтискних матеріалів, індивідуальні ложки з воску також непридатні через те, що вони здатні деформуватись в порожнині рота. Окрім цього, сучасні відтискні матеріали до воску погано прилипають і при виведенні відбитка з порожнини рота можуть відставати від воскової ложки.

В теперішній час віддається перевага лабораторним методам, які включають в себе: формування пластмаси хімічної полімеризації на гіпсовій моделі, метод компресійного пресування, ливарного пресування, вакуумного формування, полімеризацію під дією світла, температури та мікрохвиль, тобто, виготовлення ложки відбувається безпосередньо на гіпсовій моделі, або з використанням прес-форм.

З появою полімерів, основним матеріалом для виготовлення індивідуальних ложок стала пластмаса. Висока поширеність використання саме цього матеріалу пояснюється її відносною дешевизною і простотою використання.

Представниками вітчизняних самотвердіючих пластмас є: Редонт (Стома, Україна), Карбопласт (Стома, Україна), Протакрил-М (Стома, Україна), із закордонних: Ostron (GC, Японія), Politray (Polident, Словенія), Villacryl IT («Zermack», Італія) та інші.

Рис. 2. Індивідуальна ложка на верхню щелепу, виготовлена лабораторним (непрямим) методом.
І. Е. Бродським і А. Е. Рофе (1955) для виготовлення індивідуальних ложок запропонована пластмаса АКР-П (пластини акрилату пластифікованного).

Технологія: в клініці за допомогою стандартної ложки отримують повний анатомічний відтиск, по цьому відтиску в лабораторії відливають гіпсову модель, пластинку АКР-П разігрівають над полум`ям пальника або в горячій воді (не нижче 55°) и обжимають по моделі. Ручку для такої ложки можна виготовити з обрізків пластмаси АКР-П, приклеївши її діхлоретановим клеєм, або з проволоки, разігріваючі її кінці й занурюють у товщу пластмаси.

Базисні пластинки АКР-П відрізняються більш низькою температурою пом`якшення ніж целулоїд, що значно полегшує її нагрів, подальше пресування та корекцію.

Непрямий метод виготовлення індивідуальної ложки з пластмас холодної полімеризації.

Технологія: спочатку на гіпсовій моделі хімічним карандашем чітко окреслююють межі майбутньої ложки, які повинні доходити до пасивно рухомої слизової оболонки, після покривають ізоляційним лаком «Ізокол», або його аналогами. Замішують необхідну кількість пластмаси і в тістоподібній фазі з неї формують пластину для верхньої щелепи, або валик для нижньої, яким обжимають по моделі по окреслених меж, потім з невеликих шматочків пластмасового тіста роблять ручку розміром

1-1,5 см., перпендикулярно поверхні ложки, а не з нахилом вперед. Таке положення ручки не буде заважати оформленню країв відбитка. Після затвердіння пластмаси (через 10-15 хв.) ложку знімають з моделі, обробляють фрезами і карборундовимі головками, слідкуючи за тим, щоб краї співпадали з межами, розкресленими на моделі. Товщина краю ложки повинна бути не менше 1,5 мм.

Основними суттєвими недоліками пластмас холодного затвердіння є: по–перше, наявність пористості на стискання в примірнику і, по–друге, високий вміст залишкового мономера. А це, з одного боку, робить дані пластмаси не гігієнічними, а з іншого боку, вони частіше інших полімерів викликають токсико–алергічні реакції.
Непрямий метод виготовлення індивідуальної ложки з пластмас методом гарячої полімеризації.

Методика Б.Р. Вайнштейна передбачає виготовлення ложки з воску і заміну його на звичайну базисну пластмасу («Етакрил», «Фторакс», «Акроніл»).

Отримання індивідуальної ложки стандартним методом компресійного пресування передбачає попереднє виготовлення воскового примірника на гіпсовій моделі, загіпсовку його до кювети, заміну воску пластмасою, пресування і полімеризацію її на водяній бані, в полімеризаторі, в сухожаровій шафі, або в мікрохвильовій печі і т.п. Цей метод зменшує токсичний ефект мономера, утворення раковин та пор, забезпечує більш якісну поверхню індивідуальної ложки. Недоліком методу є значні часові та матеріальні витрати.

При методі ливарного пресуваннявикористовується спеціальна кювета та шприц-прес. При цьому способі знижується пористість та усадка матеріалу, а також зменшується кількість залишкового мономеру, завдяки тому, що пластмасове тісто заповнює форму через ливарні канали. Перевага методу заключається в тому, що в процесі полімеризації в заповнену форму може додатково поступати певна кількість пластмаси при відносному постійному тиску.

Рис. 3. Моделювальний фото полімерний

матеріал для ливарної технології «Build up Resin LC» (Yeti, Німеччина). Легко відділяється від першопочаткової конструкції. Висока стабільність, акуратний контур при нанесенні, вигорає без залишку.

Для зниження часових витрат необхідно використовувати метод вакуумного пресування ложок з використанням спеціальних прес-форм і примірників пластин різної товщини, які обжимають по моделі і обрізають за окресленими межами. З цією метою використовують термопластичні полімери.

Один зі способів отримання індивідуальних ложок з термопластичної пластмаси запропонований спеціалістами фірми «Еркодент» (Німеччина). При наявності спеціального апарату Еркоформ RVE принцип, якого заключається в розігріві полімерної пластини за допомогою термоелемента зі створенням вакууму в робочій камері, лікар може отримувати за короткий відрізок часу індивідуальні ложки різноманітної товщини і форми. Товщина пластинок від 0,5 мм до 2 мм.

Подібного роду апарати зазвичай складаються з двох основних частин: термопіч, де пластини нагрівають до необхідної температури і вакуумпресовочний бокс, де відбувається моделювання пластин. Пластини фіксують за допомогою обмежувачів до рухливої рамки аппарата і розміщують в термопечі. Запускають програму нагріву пластин до необхідної температури і після звукового сигналу пересувають рамку з нагрітою пластиною у вакуумпресувальний бокс. В боксі, завчасно, розміщується гіпсова модель, яка покрита вологою поролоновою пластиною, необхідною для створення 2-3 мм простору для відтискного матеріалу. Автоматично запускається компресор, який викачує повітря з вакуумпресувального боксу, завдяки чому, під дією атмосферного тиску пластина рівномірно обжимає модель. Після полімеризації пластмаси готову індивідуальну ложку вирізають з пластини за допомогою фрез.

Слід зазначити, що існують сучасні матеріали для індивідуальних ложок, які дозволяють спростити і прискорити процес виготовлення індивідуальної ложки.

Вільним від недоліків є метод виготовлення ложок з використанням насипної технології моделювання. Даний спосіб дозволяє виготовити високоточні акрилові індивідуальні ложки. В їх виробництві можуть використовуватися такі пластмаси, як: Premacryl plus (Spofa-Dental, Словакія), Dentaplast kfo (Bredent, Німеччина). При цьому наносять порошок полімеру на поверхню гіпсової моделі з подальшим додаванням рідини мономеру до поглинання і полімеризують у пневмополімеризаторі при тиску

3 атм.

Індивідуальні ложки з фото полімерних пластин.

У 90-х роках минулого сторіччя на ринку стоматологічних матеріалів з`явились фотополімерні пластини для виготовлення індивідуальних ложок. Ці пластини за формою співпадають з верхньою та нижньою щелепою, представляють собою готовий до використання матеріал, який не потребує замішування. До таких матеріалів відносяться: Supertec («DMG», Німеччина), УФ («Bredent», Німеччина), Individo Lux («VOCO», Німеччина), Інвідо («VOСO», Німеччина), Megatray («Мегадент», Німеччина), Палатрей-LC и Паладиск-LC («Heraeus kulzer», Німеччина), Формтрей («Kerr», США).

1 2 3 4 5 6 7

скачати