Ім'я файлу: 17ПОЗ_укр (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 43кб.
Дата: 12.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Кофеїну бензоат натрію розчин 10%.docx

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”

на методичній нараді кафедри медицини надзвичайних ситуацій

та тактичної медицини




Завідувач кафедри, д.мед.н., професор

А.М. Гринзовський

Протокол № __ від __.__.__р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ


Навчальна дисципліна
Підготовка офіцерів запаса

Модуль
Підготовка офіцерів запаса

Тема заняття
Основи організації медико-психологічного захисту в умовах надзвичайних ситуацій.

Курс
ІІІ

Факультет
фармацевтичний



Автор методичних рекомендацій
професор Гринзовський А.М.

старший викладач Калашченко С.І.

асистент Бевз Р.Т.


Київ 2020

1. Конкретні цілі:

1.1. Сформувати у студентів уміння та навички щодо організації і проведення психологічного захисту населення в разі виникнення надзвичайної ситуації.

1.2. Ознайомити студентів з основними проявами поведінки людей в разі в екстремальних умовах.

2.Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін
Отримані навики

Медична і біологічна фізика

Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини.

Анатомія людини
Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини. Визначати топографо-анатомічні особливості органів і систем людини.

Медична хімія
Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі

життєдіяльності організму.

Фізіологія
Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв.


3. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1. Зміст теми заняття подано у вигляді тексту, який включає об’єм інформації яку повинен засвоїти студент.

В результаті вивчення теми студент повинен:
3.2. Знати:

1. Стадії формування після стресових порушень.

2. Різновиди психологічного захисту населення.

3. Мету та методи психологічної допомоги.
3.3. Вміти:

1. Своєчасно та ефективно проводити заходи психологічного захисту населення.

2. Користуватися методиками немедичної терапії.

3. Оволодіти основами психологічної допомоги населенню при виникненні надзвичайної ситуації.


4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:

Терміни, параметри, характеристики
Визначення

1
2

Поведінка:
Це система взаємопов’язаних дій та вчинків, які мають специфічне емоційне забарвлення і спрямовані на задоволення біологічних та соціальних потреб.

Фактори, що спричинюють зміну поведінки:
1. Вплив на фізіологічні характеристики - нестача кисню, холод, спека; фізичні - навантаження, зміни раціону харчування;

2. Вплив на нервово-психічну діяльність: порушення режиму сну і неспання, інформаційна ізоляція, групова ізоляція, регламентація всіх видів діяльності, загроза життю;

3. Вплив на психосоціальну сферу: входження у військову малу групу, засвоєння групових норм поведінки, стилю взаємовідносин.

Види поведінки:
1. Інстинкт - це дії та вчинки, які успадковуються видом. Приклади: самозбереження, продовження роду;

2. Навички - це дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань;

3. Свідома поведінка - найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.

Стрес:
Це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразника) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Стресор:
Це чинник, інтерпретація якого в мозку викликає формування негативної емоційної реакції.

Фази стресу:
1 – фаза тривоги (триває 6-48 годин);

2 – опору (триває місяці, роки);

3 – виснаження (може призвести до смерті людини).

Фактори, що викликають стрес:
1. Перевантаження;

2. Конфлікт;

3. Невизначеність;

4. Нецікава діяльність;

5. Холод, спека;

6. Екзамени;

7. Військові конфлікти;

8. Нереалізовані потреби;

9. Знижена самооцінка, тощо

Події (стресори), за яких виникає стрес:
1. Стихійні лиха;

2. Техногенні катастрофи;

3. Теракти;

4. Масові насилля;

5. Бойові дії;

6. Ситуація полоненого;

7. Розруха власного дому;

8. Тортури;

9. Диверсії.

Види стресу:
1. Гострий (короткочасний);

2. Хронічний (тривалий).

Класифікація стресу в залежності від подразника:
1. Травматичний;

2. Інформаційний;

3. Емоційний;

4. Фізіологічний;

5. Посттравматичний.

Травматичний стрес:
Це особлива форма загальної стресової реакції. Коли стрес перевищує психологічні, фізіологічні, адаптативні можливості людини і знищує захист,і стає травматичним.

Інформаційний стрес:
Це стан інформаційного перевантаження, коли індивід не справляється з поставленим завданням і не встигає приймати правильні рішення в тому темпі, якого від нього вимагає ситуація.

Емоційний стрес:
Це напруження неспецифічних адаптаційних реакцій організму на патогенну дію факторів оточуючого середовища, що зумовлене довготривалими негативними емоціями.

Фізіологічний стрес:
Це стан, що пов’язаний з об’єктивними змінами умов життєдіяльності людини.

Посттравматичний стрес:
Це стан, що виникає в результаті ситуацій, які виходять за межі повсякденного людського досвіду, загрожують фізичній цілісності суб’єкта або інших осіб і травмують психіку.

Стани, що виникають у людей після катастрофи:
1. Збудження, яке проявляється настороженністю, вразливістю, тривогою, яка у частини людей переростає в страх, жах і панічний стан.

2. Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, у окремих людей – ступором.

3. Перехідні стани – розгублення, здивування, нерозуміння, істерика.

Періоди розвитку психогенних розладів:
1. Перший період або гострий період (фаза ізоляції) - характеризується раптово виниклою загрозою власному життю і життю близьких людей. Він продовжується від початку впливу уражаючих факторів до організації рятувальних робіт (хвилини, години).

2. Другий період протікає під час розгортання рятувальних робіт. Іншими словами це «нормальне життя в екстремальних умовах».

3. Третій період настає після евакуації потерпілих у безпечні райони.

Паніка:
Це крайній стан напруженості, може охоплювати одну людину або групу людей. Вона проявляється нестриманим, неконтрольованим намаганням свідомості уникнути небезпеки.

Іноді набуває масового характеру і називається психічним зараженням.

Заходи, що треба прийняти при виникненні паніки:
1. Інформування населення. Має мати періодичних характер та повторюватися;

2. Нагадування про правила поведінки і розповіді про заходи, що виконують для ліквідації НС;

3. Відвернення уваги людей від джерела страху хоча б на короткий час;

4. Переключити увагу людей від дій "лідера" панікерів на людину, яка спокійна і раціонально мислить;

5. При виникненні паніки треба розбити людей на невеликі групи, з якими буде простіше впоратися;

6. Постійне спілкування з людьми та залучення їх до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Стадії формування післястресових порушень:
1. Травматичний стрес (під час критичного інциденту і після нього – до 2 діб);

2. Гострий стресовий розлад (2 доби – до 4 тижнів);

3. Постравматичний стресовий розлад (від 4 тижнів);

4. Постравматичний розлад особистості (протягом всього життя).


Психологічний захист населення:
Це зазвичай неусвідомлюваний процес усунення або послаблення психікою людини негативних, травмуючих або неприйнятних емоційних переживань.
Він спрямований на зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
Психологічний захист поєднує в собі протилежні наслідкидля психіки людини: позитивні, так як усуває або послаблює напруження від негативних емоційних переживань, але і негативні,, бо не вирішує самої проблеми, а часто ще й ускладнює її.

Завдання психологічного захисту населення:
1. Планування діяльності, пов’язаної з психологічним захистом;

2. Своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;

3. Виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;

4. Використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;

5. Здійснення інших заходів психологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

Різновиди психологічного захисту:
1. Конструктивний - не вирішуючи проблеми, хоча б не ускладнювати її.

2. Деструктивний - ускладнення проблеми, погіршення ситуації для особистості.

Конструктивні механізми психологічного захисту:
1.Компенсація - досягнення людиною альтернативних успіхів у іншій сфері для збереження позитивної оцінки себе (Приклад: не везе в навчанні, повезе в коханні).

2. Сублімація - переведення неприйнятних емоцій і енергії у прийнятне, можливе русло (Приклад: написання віршів через нещасливе кохання, прибирання квартири при агресії тощо).



Деструктивні механізми психологічного захисту:
1. Витіснення - штучне забування людиною травмуючи спогадів через їх перехід у несвідоме.

2. Проекція - приписування своїх негативних якостей іншим людям для самозаспокоєння (Приклад: якщо людина переконує, що навколо всі - брехуни, то вона сама часто говорить неправду).

3. Заміщення - перенесення агресивних імпульсів на менш загрозливого об'єкта (Приклад: начальник посварив підлеглого, той, не маючи змоги відповісти тим же керівнику, сварить вдома дружину, та - дітей, вони - лупцюють домашніх тварин).

4. Регресія - повернення до дитячих форм поведінки, «впадання в дитинство» (Приклад: при сварці дорослих вони «надуваються» і не розмовляють, пияцтво чоловіків чи гонки на великій швидкості тощо).

5. Формування реакції - захист від заборонених, неприйнятних імпульсів через думки чи поведінку зворотного характеру (Приклад: при надмірній показовій люб'язності людина приховує неприязнь і навпаки).

6. Раціоналізація - наведення для себе псевдорозумної аргументації у випадку поразки (Приклад: байка про лисицю, яка, не зумівши дотягнутись до винограду, вирішила, що він зелений і несмачний).

7. Втеча - уникання неприємних ситуацій, що асоціюються з попередніми невдачами.

Психологічна допомога:
Це галузь практичного використання психології, що орієнтована на підвищення соціально-психологічної компетенції людей і використовується у ситуаціях подолання різного роду психологічних труднощів.
Поділяється на медичну та немедичну.

Мета психологічної допомоги:
1. Відновлення психологічних і фізіологічних ресурсів організму людини у будь-яких випадках втоми;

2. Зниження рівня психоемоційної напруги;

3. Зниження негативного емоційного рівня сприйняття подій, які пережили люди в екстремальних ситуаціях;

4. Зняття актуальності наслідків стресової ситуації;

5. Навчання прийомам психічної саморегуляції організму;

6. Впливу на мотивацію поведінки;

7. Підвищення працездатності;

8. Позбавлення від психічного стану «душевної кризи»;

9. Позбавлення відчуженості, почуття образи, самотності;

10. Попередження розвитку посттравматичних розладів;

11. Профілактики невротичних реакцій та специфічних, паталогічних змін особистості;

12. Регуляції морального й психологічного стану;

13. Розвитку здібностей керувати власними психічними процесами;

14. Стабілізації психоемоційного стану.

Немедична психотерапія:
Комплекс засобів та методів роботи з практично здоровими людьми, які опинилися у ситуації життєвої кризи та потребують певної психологічної допомоги.
Проводиться з людьми, що мали відношення (пряме чи опосередковане) до надзвичайної ситуації.
Мета її проведення – це емоційне відреагування(зняття стресу), розробка нових життєвих смислів, зживання емоційних травм, вирішення конфліктів та подолання кризи.

Методи немедичної терапії:
1. Аутогенне тренування - це метод самонавіювання, при якому спочатку досягається розслаблення тонусу мускулатури (релаксація), потім у цьому стані проводяться самонавіювання, спрямовані на ті чи інші функції організму.

2. Раціональна психотерапія проводиться у формі діалогу між психологом і клієнтом, в процесі якого психолог виявляє і демонструє клієнтові логічні помилки в його міркуваннях або роз'яснює причини його теперішнього стану. Може проводитися як індивідуально, так і в груповому варіанті.

3. Розмовна терапія (логотерапія) – це метод, під час якого психолог розмовляє з клієнтом, вербалізуючи (тобто словесно описує) для нього його емоційний стан. За допомогою цього клієнт сам справляється з важкою ситуацією.

Професійне вигорання:
Це довготривала стресова ситуація, яка виникає внаслідок тривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

Психологічний дебрифінг:
Це групове обговорення пережитої екстремальної ситуації, що сприяє розумінню причин, які викликають стрес, і усвідомленню дій, необхідних для усунення цих причин.
Завдання, що допомагає вирішити психологічний дебрифінг:

1. Зниження рівня емоційного сприйняття екстремальної ситуації;

2. Зменшення рівня індивідуальної і групової психологічної напруги;

3. Регулювання морального і психологічного стану учасників.

Процес психологічного дебрифінгу:
Найбільш оптимальний час для проведення дебрифінгу – по закінченню двох діб після події. Оптимальна кількість чоловік в групі 5-7.
Проходить в три етапи:

1. «Вентиляція» почуттів у групі і оцінка стресу ведучими;

2. Обговорення «симптоматики» і надання психологічної підтримки;

3. Мобілізація ресурсів, надання інформації і планування подальшої допомоги.

Механізми формування стресостійкість у медичних працівників:
Професійний стрес - це багатовимірний феномен, що виражається у психічних і фізичних реакціях на напружені ситуації в трудовій діяльності людини.

Наслідки:

1. Емоційне виснаження (призводить до зниження професійної продуктивності);

2. Деперсоналізація (знеособленість і прагнення формалізувати роботу);

3. Зниження професійної самооцінки.
Механізми формування стресостійкісті:

1. Емоційний (актуалізація почуттів, зниження емоційної напруженості);

2. Когнітивний (переоцінка ситуації і власних ресурсів по її дозволу);

3. Поведінковий (активного цілеспрямованого зміни ситуації).

Профілактика посттравматичних стресових розладів:
Профілактика посттравматичних стресових розладів поділяється на декілька блоків:

- формування психологічної готовності та стійкості до психотравмуючих факторів екстремальних (бойових) умов;

- профілактика колективних форм страху, асоціальної поведінки;

- навчання основним способам психологічного самозахисту;

- підвищення рівня теоретичних знань, удосконалення практичних умінь та навичок з надання першої психологічної допомоги щодо попередження психотравмування, виявлення ознак психологічних травм
Першочергово треба виділити групи ризику, а саме фахівців, чия професійна діяльність пов’язана з небезпекою для життя (військовослужбовці, рятувальники, поліцейські та ін.). В подальшому з ними треба проводити професійно-психологічну підготовку як до виконання завдання, так і після, при поверненні скринінгового психологічного огляду для виявлення тривожних симптомів.

Профілактичні заходи:

  • Практичні тренінгові заняття;

  • Психологічні лекторії;

  • Психологічне моделювання;

  • Психологічне інформування (інструктаж);

  • Психологічний тренінг.

В динаміці стану осіб, що піддались впливу НС, можна виділити 5 послідовних стадій:

1-а стадія вітальних реакцій (до 15 хв, коли поведінка піддавалась імперативному збереженню власного життя), що може мати вигляд стану короткочасного заціпеніння або психомоторного збудження (потерпілий тікає з місця події).

2-а стадія стану психомоторного збудження з явищами надмобілізації. Розвивається слідом за станом заціпеніння, триває 3-5 год. Характеризується загальним психічним напруженням, граничною мобілізацією психофізіологічних резервів, загостренням сприйняття і збільшенням швидкості розумових процесів, проявами безглуздої сміливості, особливо при рятуванні близьких, при одночасному зниженні критичної оцінки ситуації, але збереженні здатності до цілеспрямованої діяльності.

3-а стадія психофізіологічної демобілізації – незмінний характер поведінки – потерпілий залишається в осередку надзвичайної ситуації і реально оцінює навколишні події (прикладом можуть бути пожежники, рятувальники, обстріляні солдати під час бойових дій). Триває до 3 год. Характеризується погіршенням самопочуття і психоемоційного стану з переважаючим почуттям розгубленості, панічних реакцій, нерідко ірраціонально направлених, зниженням морально нормативної поведінки, ефективності діяльності і мотивації до неї, депресивними тенденціями, порушенням функції уваги і пам'яті.

4-а стадія вирішення триває 3-12 діб після НС. За різними даними об'єктивної оцінки, настрій і самопочуття поступово стабілізувалися. На фоні суб'єктивних ознак деякого покращення стану об'єктивно відмічається подальше зниження фізіологічних процесів.

5-а стадія відновлення – починається з 12-го дня після НС. Найчіткіше проявлялась в поведінкових реакціях: активізувалось міжособове спілкування, нормалізовувалось емоційне забарвлення мови та мімічних реакцій.

Опираючись на динаміку психоемоційних та психогенних розладів при життєнебезпечних ситуаціях розрізняють чотири фази:

1. Фаза героїзму. Продовжується декілька годин, характерна героїчна (часто без особливих підстав) поведінка.

2. Фаза "медового місяця". Триває 3-6 місяців. Ті, хто вижив, задоволені і сподіваються на краще.

3. Фаза розчарування. Триває до 1-2 років. Надії швидкого відновлення того, що було, ще не реалізовані.

4. Фаза відбудови. Ті, хто вижив, уже розуміють, що треба самим вирішувати проблеми, котрі виникли.

Застрягання на якійсь із стадій призводить до виникнення або «синдрому героя», або виникнення «синдрому жертви».
Задача 1

В населеному пункті Н. виник землетрус. Руйнувань зазнало 45% всіх будівель, 540 людей отримало травми різного ступеню тяжкості, загинуло 12 осіб. Ліквідація наслідків землетрусу та пошук потерпілих зайняло чотири дні.

1. Вкажіть характер та рівень надзвичайної ситуації.

2. Який вид захисту слід надати потерпілим?

3. Які засоби психологічної допомоги слід надати потерпілим?

4. Дайте визначення поняттю стрес.

Література:

  1. Emergency medicine (questions and answers): study guide / [M.I. Shved, S.M. Heryak, L.P. Martynyuk et al.]; edited by Prof. M. Shved. – Ternopil: TSMU, 2018. – 344 p.

  2. Behavior change and communication. Descriptive literature review /Susanna Kauppi. — Diaconia University of Applied Sciences, 2015. — 63 p.

  3. Combat and Operational Behavioral Health / Borden Institute US Army Medical Departament Center and School Fort Sam Houston, 2016. – 540 p.

  4. Moore, B. A., & Barnett, J. E. (Eds.). (2013). Military Psychologists’ Desk Reference. https://doi.org/10.1093/med:psych/9780199928262.001.0001

  5. Ainspan, N. D., Bryan, C., & Penk, W. E. (Eds.). (2016). Handbook of Psychosocial Interventions for Veterans and Service Members. електронний доступ - https://doi.org/10.1093/med:psych/9780199353996.001.0001

  6. Bongar, B., Sullivan, G., & James, L. (Eds.). (2017). Handbook of Military and Veteran Suicide (Vol. 1). електронний доступ - https://doi.org/10.1093/med:psych/9780199873616.001.0001

  7. Prykhodko, I. I., Kolesnichenko, O. S., Timchenko, O. V., Vorobiova, I. V., Matsehora, J. V., & Kravchenko, O. V. (2016). Psykholohiia ekstremalnoi diialnosti [Psychology of extreme activity]. Kharkiv, UA: NA NGU. 571 p.

8. Prykhodko I. Classification of coping strategies influencing mental health of military personnel having different combat experience / I Prykhodko, Y Matsehora, S Bielai, K Hunbin, S Kalashchenko // Georgian medical news. – 2019. – № 12 (297). - P. 130-135

9. Калашченко С.І. Сучасні моделі психофізіологічної оцінки готовності персоналу до роботи в екстремальних умовах / С.І. Калашченко // Міжнародний журнал «Загальна і медична психологія». – 2019. - №3 (03). – с. 34-41
скачати

© Усі права захищені
написати до нас