Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет радіоелектроніки
Реферат
з «Страхової математики»
на тему
«Медичне страхування»
Перевірила:
Гибкіна Н.В.
Виконав:
ст. гр. СА-15-1
Коновалов В.С.
Харків 2018
Медичне страхування — тип страхування від ризику витрат, пов'язаних із отриманням медичної допомоги. У більшості країн є формою соціального захисту інтересів населення в системі охороні здоров'я.
При виникненні страхового випадку страховик гарантує оплату медичної допомоги, за рахунок накопичених страхувальникамикоштів. Медичне страхування дозволяє гарантувати громадянину безкоштовне надання певного обсягу медичних послуг, при виникненні страхового випадку (порушення здоров'я), за наявності договору зі страховою медичною організацією (страховиком). Остання несе витрати з оплати випадку надання медичної допомоги (ризику), з моменту сплати громадянином першого внеску до відповідного фонду. Забезпечує право громадян які працюють, і членів їхніх сімей на кваліфіковане медичне обслуговування та матеріальне забезпечення, у випадку захворювання та в інших випадках.
Метою медичного страхування є:
захист здоров'я і працездатності співробітників підприємства;
зниження фінансових проблем роботодавця і співробітників, пов'язаних з організацією і наданням медичної допомоги;
скорочення кількості днів непрацездатності співробітників за рахунок надання якісної медичної допомоги і контролю над процесом одужання;
додатковий стимул для співробітників до збереження робочого місця і підвищення якості роботи.
Задачі медичного страхування це:
охорона здоров'я населення;
забезпечення відтворення населення;
розвиток сфери медичного обслуговування;
фінансування системи охорони здоров'я, поліпшення її матеріальної бази;
перерозподіл коштів, що йдуть на оплату медичних послуг між різними групами населення.
Переваги щодо отримання медичного страхування
забезпечення більшої доступності, якості і повноти щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг, що є ефективнішою формою порівняно з державним фінансуванням системи охорони здоров'я;
у разі порушення лікувально-профілактичним закладом стандартів медичних послуг страхова компанія може частково або повністю не оплачувати вартість таких послуг;
ніяких фінансових розрахунків у лікарні застрахованій особі робити не потрібно, бо з медичною установою за фактом надання застрахованій особі медичної допомоги (медичних послуг) розраховується страхова компанія.
Основна мета добровільного медичного страхування — гарантувати громадянам (застрахованим особам), при виникненні страхового випадку, оплату вартості медичної допомоги (медичних послуг), за рахунок коштів страхових резервів, а також фінансувати профілактичні заходи.
Доцільність медичного страхування
програми медичного страхування дозволять підприємствуделегувати безпосередньо страховій компанії реалізацію цілого ряду питань, які стосуються соціального захисту своїх робітників, що пов'язані з їх захворюваннями та нещасними випадками. Подібна «спеціалізація» питань організації виробничих та соціальних процесів на підприємстві приводить до мінімального відволікання керівництва на їх рішення, при повному контролі та впливу безпосередньо на реалізацію даних питань через механізм страхування.
соціальний аспект, який також можна враховувати, полягає в тому, що медичне страхування сприймається робітниками як додаткова соціальне благо та перевага роботи на конкретному підприємстві.
Заходи, яких необхідно вжити, для поліпшення нормативно-методичної бази ДМС
забезпечення конкурентного середовища на ринку медичних послуг у разі прийняття законодавчих актів з питань обов‘язкового соціального медичного страхування;
створення умов розвитку ДМС як ефективного доповнення до обов‘язкового соціального медичного страхування, яке б забезпечувало покриття витрат за надання медичної допомоги, понад або в межах обсягу і рівня, визначених програмами обов‘язкового соціального медичного страхування;
посилення зацікавленості роботодавців у турботі про збереження здоров'я своїх працівників шляхом встановлення економічних стимулів щодо коштів, які направлятимуться підприємствами на ДМС;
законодавче врегулювання питання щодо можливості юридичними особами (роботодавцями) включення витрат на сплату страхових платежів за договорами ДМС своїх працівників до складу собівартості продукції;
підвищення надійності страхових організацій, що працюватимуть у системі ДМС, шляхом встановлення вимог до їхнього ліцензування відповідно до чітко встановлених критеріїв;
забезпечення надходження коштів у систему ДМС, підвищення зацікавленості медичних установ, роботодавців і громадян шляхом створення уніфікованої оптимальної системи класифікації та ціноутворення на медичні послуги;
забезпечення контролю за використанням єдиних стандартів усіма медичними установами, що працюють у системі ДМС, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та організаційно-правової форми.
Вищенаведена система заходів, спрямована на реалізацію Концепції розвитку ДМС в Україні, дозволить:
створити умови для найбільш повного задоволення потреб населення в одержанні доступної і високоякісної медичної допомоги;
суттєво зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети;
зменшити долю тіньової медицини в системі медичного забезпечення;
уникнути необґрунтованих витрат, викликаних наданням зайвих медичних послуг з метою одержання додаткового прибутку;
підвищити фінансовий стан працівників медичних установ.
Сьогоднішній стан справ охорони здоров'я потребує реформування, відпрацювання та впровадження ефективних програм, які б враховували інтереси всіх зацікавлених сторін та забезпечили:
достатнє фінансування закладів охорони здоров'я;
гідну матеріальну винагороду медичних працівників (лікарів);
достатній обсяг медичних послуг та на гідному рівні всім громадянам України.
Огляд ринку медичного страхування в Україні
Медичне страхування досі не стало затребуваною послугою. Позитивні тенденції є, але вони незначні в порівнянні з потенціалом і реальними можливостями цього ринку. У 2008 р. вітчизняні страхові компанії майже 90 % договорів медичного страхування уклали з корпоративними клієнтами. Пересічний споживач не зацікавлений у придбанні страховки, що пов'язано з відсутністю у більшості клінік сучасного обладнання для діагностики та лікування, складнощами з медичними препаратами та катастрофічною нестачею кваліфікованих лікарів. Послуги приватних лікарень, які мають сучасної технологічної та матеріальною базою, занадто дорогі, що теж відлякує людей. Тому простіше відвідати дільничного лікаря, поклавши в його кишеню певну суму грошей, ніж придбати страховий поліс. На медицину в Україні виділяється лише 3 % ВВП, невелика частина покривається ДМС, а інше — це неофіційні платежі населення . Згідно опитування, проведеного в листопаді 2009 року, за свій рахунок лікується 72,6 % населення України, 16,8 % займаються самолікуванням і 4,7 % мають страховий поліс.