Масаж і самомасаж як засіб відновлення і лікування

Ім'я файлу: Основи масажу та самомасажу в процесі фізичного вдосконалення та
Розширення: docx
Розмір: 38кб.
Дата: 29.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
Рукавишникова магістерська робота.docx
Загартовування як важливий фактор оздоровлення студентів.Метод.в

Масаж і самомасаж як засіб відновлення і лікування

План
Вступ

1. Історія масажу

2. Види масажу

3. Рефлексотерапія

4. Техніка масажу

5. Самомасаж

6. Правила виконання самомасажу

7. Основні прийоми самомасажу

Висновок

Список використаної літератури
Вступ
Масаж виник у глибокій давнині, із грецької означає місити, м'яти, погладжувати.

Масаж як засіб лікування застосовувався вже у третьому тисячоріччі до н. е. у Китаї, потім Японії, Індії, Греції, Римі. Записи про масажі з'являються у арабів. З глибини століть до нас дійшов опис лікувальних методик акупунктури та акупресури. Пам'ятки давнини, такі як збережені алебастрові барельєфи, папіруси, у яких зображені різні масажні маніпуляції, свідчать, що асирійці, перси, єгиптяни й інші народи добре знали масаж і самомасаж.

У Європі у середньовіччі масаж не застосовувався через переслідування інквізиції. Тільки в період Відродження інтерес до культури тіла і масажу виник знову. фізіологічний лікування рефлексотерапія масаж

У Росії її в XVIII в. масаж пропагував М.Я. Мудров. У ХІХ в. розвитку масажу сприяли роботи шведського фахівця П. Линга, творця "шведського масажу". Велика заслуга у розповсюдженні масажу належить І.У. Заблудовському, чия запропонована техніка масажу зберегла своє значення й у наші дні. Серед основоположників лікувального і спортивного масажу у нашій країні слід виділити А.Є. Щербака, А.Ф. Вербова, І.М. Саркизова-Серазини та інших. Нині у Радянському Союзі масаж застосовують переважно у всіх лікувальних і оздоровчих установах.

Методика масажу і самомасажу, побудована з урахуванням клініко-фізіологічних, а також і анатомо-топографічних принципів, ефективного засобу лікування, відновлення працездатності, зняття втоми, а головне — служить попередженням і профілактикою захворювань, будучи активним засобом оздоровлення організму.
1. Історія масажу
Масаж - слово арабське чи грецьке і означає арабською – ніжно надавлювати, грецькою – чіпати чи водити рукою.

За масажу нині мається на увазі науковий спосіб лікування багатьох хвороб за допомогою систематичних ручних прийомів: прогладжувань, розтирання, розминання чи вібрації. Масаж був відомий у давнину. У Китаї він описаний за 3000 років до Різдва, в Індії за 700 років. Римляни застосовували масаж після боїв для знищення синців і пухлин на тілі. У Греції вже з часів Гіппократа на масаж дивилися, як на засіб, що допомагає під час багатьох хвороб.

Гіппократ описав масаж у одному з своїх медичних творів, де каже, що тертя може викликати напругу тканин, чи їх розслаблення: "Сухе і сильне розтирання", - каже Гіппократ, - "посилює напругу тканин, розтирання ж, виконане ніжно і м'яко, розслаблює їх".

Учні Гіппократа зазначають, що масаж служить тимчасовим засобом знищення стовщень в тканинах. У перші століття християнства масаж забули. Тільки 300 років тому почали знову з'являтися роботи лікарів із масажу, у яких указувалися його цілющі властивості під час частих болів у суглобах, при паралічах та інші хворобах.

Але, попри ці роботи, масаж залишався-таки осторонь медицини, він був у руках людей, які мали деяке поняття про його дію на організм.

Першим, хто зайнявся серйозно вивченням впливу масажу і рухів на тіло і дух людини, був шведський лікар Петр-Генрих Лінг, у 1776 року.

Генріх Лінг, син священика, готувався продовжувати діяльність батька. Закінчивши курс, в університеті міста Упсала, він виїхав у Європу, супроводжуючи свого знатного співвітчизника. Дорогою Лінг захворів, судячи з опису, на ревматизм, від якого лікувався в багатьох знаменитих лікарів, але не отримав зцілення. У Копенгагені Лінг познайомився з двома французькими емігрантами і брав у них уроки фехтування.

Заняття фехтуванням полегшили його ревматичні болі, після чого він повністю зайнявся вивченням гімнастики і ретельно й всебічно ознайомлювався з анатомією і фізіологією, а пізніше сам написав підручник з гімнастики.

Далі шляхом довгих праць йому вдалося відкрити у Стокгольмі центральний королівський інститут гімнастики. Інститут цей існує і до нашого часу. День у день у його стінах збираються хворі, які потребують лікування, діти шкільного віку для занять педагогічної гімнастикою та інші учні. Але Лінг обгрунтував, переважно, питання з теорії рухів, а масаж своїм розвитком зобов'язаний доктору Метцгеру з Німеччини.

Німецький професор Мозенгейль був одним із перших, хто почав працювати над фізіологією масажу. Шляхом дослідів над тваринами він поставив справу масажу на наукову основу.

За останні 30 років лікування масажем зайняло міцне становище у медицині, ним переймається велика частина видатних лікарів у Німеччині, Франції, Англії й Америці.

В Україні, у Росії, масаж, як просте розтирання, застосовувався здавна в лазнях. Нині він вживається як лікувальний засіб під час багатьох хвороб.
2. Види масажу
У світі дуже багато видів масажу. Іноді одна назва масажу називається кількома термінами. Наприклад: класичний і шведський – це один вид масажу. Тоді терміном лікувальний може бути практично будь-який вид масажу, а між гігієнічним і профілактичним масажем існують скоріш теоретичні, ніж практичні відмінності.

Тож тут зібрані всі можливі терміни, що зустрічаються у літературі, статтях, газетах.

Рефлекторний масаж

Він впливає на рефлексогенні зони і точки людини, викликаючи позитивні функціональні зміни внутрішніх органів, пов'язаних із цими зонами. До рефлекторного масажу відносяться:

- сегментарний масаж,

- масаж стоп,

- масаж вушних раковин.

Спортивний масаж

Спортивний масаж, прийнятий у нашій країні, розроблений й систематизований І.М. Саркизовим – Серазиною з урахуванням класичного масажу.

Автор також виділив такі його різновиди:

1. гігієнічний масаж у вигляді самомасажу, що застосовується щодня вранці разом із гімнастикою

2. тренувальний масаж ( використовується задля зміцнення м'язів й фізичного вдосконалення спортсмена під час тренування)

3. попередній масаж (застосовується перед спортивними виступами для підвищення спортивної працездатності)

4. відбудовний масаж (призначається для швидшого відновлення працездатності м'язів).

Гігієнічний масаж

Гігієнічний масаж є активним засобом зміцнення здоров'я, збереження нормальної діяльності організму, запобігання захворюванням. Гігієнічний масаж застосовується частіше у формі загального масажу. Одним із видів цього масажу є косметичний масаж; мета його – це попередження передчасного старіння шкіри від різних косметичних недоліків (рубцеві зміни шкіри та ін.) .

Сполучнотканинний масаж

Сполучнотканинним масажем називається масаж сполучної тканини в рефлексогенних зонах.

Сполучнотканинний масаж показаний особам, у яких достатньо виражені зміни у підшкірній сполучної тканини. Рефлекторні зміни у сполучній тканині можуть бути виявлені у вигляді набухань чи обвисань. Таким чином у сполучної тканини порушується її рухливість та безліч інших важливих функцій. Техніка виконання сполучнотканинного масажу відрізняється від решти видів масажу. Тому розрізняють такі види техніки:

- Шкірна - усунення здійснюють між шкірою та підшкірним шаром.

- Підшкірна - усунення здійснюють між підшкірним шаром і фасцією.

-Фасціальна– усунення ведуть у фасціях.

У лікувальнії практиці перелічені вище три техніки виконання масажу застосовують у залежності від клінічної картини захворювання і результатів дослідження.

Періостальний масаж

Періостальний масаж, або ж "гнітючий масаж" є точковим, тобто застосовуваним на прилеглих при цьому кісткових поверхнях. Масаж проводять кінчиками чи фалангою пальця, старанно підбираючи інтенсивність тиску відповідно до індивідуальних особливостей хворого. Дія масажу залежить від місцевого порушення кровообігу і регенерації клітин, особливо тканин.

Першим спробував застосування періостального масажу у 1928 р. Воглер. Досвід застосування такого масажу показує його ефективність та виправдовує себе у наступні п'ять десятиліть клінічного і поліклінічного використання під час багатьох захворювань.
3. Рефлексотерапія
Рефлексотерапія застосовується у домашніх умовах релаксації, але вона може стати заміною професійного лікування та профілактики діагностики.

У основі рефлексотерапії лежить уявлення, що людина, як і її особистість загалом, - це цілісна взаємопов'язана система, і порушення рівноваги на одній із її частин відразу відбивається у всіх інших частинах. Між рефлексотерапією і такими системами, як акупунктура і акупресура, мабуть, існує історичний зв'язок, оскільки до нас дійшли письмові джерела з Давнього Єгипту і Риму, що описують і зціляють точки, відповідні рефлекторним зонам. Способи масажу стоп, що тепер застосовують у рефлексотерапії, знали ще інки та інші корінні жителі Америки. Можливо, саме ці способи зацікавили доктора Вільяма Фітцжеральда, який створив основу сучасної рефлексотерапії. Доктор Фітцжеральд, американський лікар, спеціалізувався на основних захворювань вуха, горла і носа і практикував на початку XX в. у різних лікарнях навіть Англії.

Цінність рефлексотерапії визнає дедалі більше лікарів-терапевтів. Рефлексотерапія помітно допомагає при недугах, пов'язаних із стресом, знижує біль, і покращує функціонування внутрішніх органів. Важлива вона і для діагностики, оскільки може допомогти встановити чутливі рефлекторні точки, у яких є порушення.

Переваги рефлексотерапії

Рефлексотерапію використовують для лікування деяких звичайних недуг, зокрема: біль у спині, проблеми травлення, мігрень, передменструальний синдром, і навіть загальний стрес і непередбачуване напруження. Цим методом лікують і серйозніші порушення, наприклад хвороби серця й різноманітні форми склерозу. Вважають також, що рефлексотерапевт може, інколи, визначити наступну хворобу і провести профілактичне лікування чи порадити пацієнтові звернутися до того чи іншого фахівця. З допомогою регулярного, переважно щомісячного лікування можна зберігати своє здоров’я й вчасно розпізнавати симптоми хвороб. Рефлексотерапія надто впливає на організм, а, отже, її рекомендують вагітним жінкам і людям, які страждають на артрит, остеохондрозом, захворювання серцево-судинної системи чи порушення функції щитовидної залози.
4. Техніка масажу
Існує безліч шкіл масажу, у яких теоретично та на практиці багато розбіжностей. З іншого боку, у спеціальній літературі дається опис такої великої кількості прийомів та їх варіантів, що початківця це може просто загнати у глухий кут.

Поширені прийоми масажу можна, з часткою умовності, розподілити на основні та допоміжні.

Існує безліч масажних рухів, які своєрідно впливають на організм людини. Усі масажні прийоми можна розподілити на кілька видів:

погладжування

розтирання

натиснення

стукотіння

До того ж є і кругові руху, розминка, вижимання, поплескування, рублення, лупцювання, вібрація, ударні прийоми, розтягнення.

З іншого боку, є кілька додаткових прийомів, що застосовуються при активно-пасивному русі. Кожен прийом виконується у певній послідовності і дають різну реакцію.
5. Самомасаж
Застосування самомасажу має давню історію. У давні часи люди використовували самомасаж при різних недугах, болях тощо. Про необхідність застосування самомасажу при різних недугах, захворюваннях суглобів писали Гіппократ, Герадикос, Авіценна та інших.

Самомасаж застосовують у рамках спортивного і лікувального масажу. Безсумнівно, що самомасаж має деякі обмежені можливості. Майте на увазі, що самомасаж є додатковим фізичним навантаженням, яке варто брати до уваги, особливо в захворюваннях серцево-судинної системи, у літньому віці, у ослаблених хворих. Профілактичний самомасаж не вимагає допомоги асистентів чи інших фахівців. Усі процедури виконуються самостійно. Техніка прийомів відповідає прийоміам лікувального, спортивного, точкового масажу, і навіть апаратному вібромасажу. Самомасаж може широко використовуватися кожною людиною, передусім, як гігієнічний засіб в повсякденному догляді за своїм тілом. Особливо ефективним є той самомасаж, який проводять у доповненні до ранкової гімнастики, занять фізичної культурою - бігом, ритмічною гімнастикою, в тренажерному залі, тощо.

Самомасаж допомагає інтенсивніше виконувати фізичну роботу у побуті, і з виробництва, оскільки підвищує функціональні можливості організму, знижує втому і сприяє швидкому відновленню сил після фізичних і розумових навантажень, підвищує ефективність активного відпочинку на природі. Встановлено, що 5 - 8-хвилинний сеанс самомасажу заміняє 20 - 30 хв пасивного відпочинку, відновлює сили, повертає бадьорість, добрий настрій.
6. Правила виконання самомасажу
При самомасажі досить виконувати декілька прийомів, вибір повинен визначатися зручністю і ефективністю застосування у тому чи іншому ділянці тіла. Там, де може бути, самомасаж виконують двома руками. За необхідності підвищити м'язовий тонус і активізувати весь організм застосовують рублення і лупцювання. За значної втоми, що супроводжується больовими відчуттями в м'язах, легкий самомасаж доцільно поєднувати з водно-тепловими процедурами (душ, ванна, лазня).

Правила й умови проведення масажу, і навіть протипоказання, розглянуті вище, дотримуються при самомасажі обов’язково. Тривалість сеансу загального самомасажу - до 15-20 хв, приватного (локального) - до 6-10 хв.
7. Основні прийоми самомасажу
Погладжування, вижимання, ррозминка, поштовхи, розтирання, рух на суглобах (перераховані у тій послідовності, як їх і треба застосовувати), із якими ми знайомі й повністю освоїли.

Там, де можливо, самомасаж роблять двома руками. Наприклад, на гомілці і стегні застосовують комбіноване погладжування, подвійну кільцеву розминку. Якщо потрібно підвищити м'язовий тонус, активізувати організм, підготувати м'язи до фізичного навантаженні (в поході, лижної прогулянці тощо) застосовують подвійний гриф, лупцювання.

Масаж дає різноманітний фізіологічний вплив на організм. Суб'єктивні відчуття під час, і навіть після масажу, за умови правильного вибору масажних прийомів та методики їх застосування, дозування виражаються у появі відчуття приємного тепла в усьому тілі, поліпшенні самопочуття і підвищенні загального тонусу. При неправильному застосуванні масажу виникатимуть загальна слабкість, почуття втоми та інші негативні чинники й місцеві реакції.
Висновок
Масаж - багатогранне мистецтво, що застосовується практично у будь-якій ситуації. Люди багатьох професій майже весь робочий час проводять на ногах. Це негативно впливає на циркуляцію крові, що зумовлює появу болю, спазму і тому подібне. Більшість людей періодично відчувають напруження як у області шиї, так і плечей. Найчастіше після важкого робочого дня здається, що на Ваші плечі навалюється жахлива втома. Підняття будь-якого важкого предмету викликає біль у попереку, найуразливішим він є у спині. Багато людей страждають від головного болю. Головний біль - частий симптом стресу. Причин може бути безліч.

Застосовуйте масаж адже він:

зменшує напругу м'язів,

розтягнення зв'язок,

дає більше енергії,

сприяє виділенню ендорфінів (природних знешкоджувачів болю),

З допомогою дієти і вправ масаж відновлює контури тіла, і зменшує підшкірний жир, м'язи стають еластичними, що дозволяє спортсменам тренуватися з більшими навантаженнями без небезпеки нашкодити собі,

допомагає зменшити набряки,

допомагає зміцнити спину,

збільшує кількість червоних, і білих клітин крові, посилює її циркуляцію.

Список використаної літератури
Фокін В.Н. Повний курс масажу: Підручник — М.: ФАІР-ПРЕС, 2004. — 512 с Латогуз С.

Керівництво з техніки масажу і мануальної терапії.— Ростов н/Д: Фенікс; Харків: Торсинг, 2002. — 512 с.

Дубровський У.І. "Спортивний масаж", вид. "Надра", 2000 рік.

скачати