Маніфест проти гороскопів
Ви точно бачили в газеті шпальту з гороскопом. Але дуже дивно, що в нашому суперсучасному діджиталізованому світі є люди, які досі в них вірять.
Першою газетою, що започаткувала таку традицію була британська газета Sunday Express. 21 серпня 1930 року кожен британець жадав отримати подробиці народження нового члена королівської родини - принцеси Маргарет, важко було знайти людину, що не хотіла б обговорити цю подію, проте королівський статус дитини не міг дозволити публіці задовольнити свій інтерес. Розраду знайшов Джон Гордон, тодішній головний редактор газети Sunday Express. Якщо забороняють розповідати про маленьку Маргарет у цей момент, отже можна розповісти про її майбутнє, запитавши про нього у небесних тіл. Саме так подумав Джон Гордон і вирішив, додати опис життя Маргарет, заснований на гороскопі. Гороскопи були тепло сприйняті громадськістю, тому, в публіцистиці, вони були приречені на успіх і традиція розміщувати гороскопи на своїх сторінках вийшла не тільки за межі газети Sunday Express, а й за межі усієї британської преси, і навіть дійшла до останніх сторінок української преси.
Ефект коли люди вірять, що опис підходить саме їм, хоча він настільки універсальний, що може підходити кому завгодно дослідив Бертрам Форер. У 1948 році психолог Бертрам Форер провів тест серед своїх студентів. Відповіді, які дали його студенти він проігнорував і кожному дав однаковий опис їх особистості. Студенти мали оцінити точність опису за шкалою від 0 до 5. Середня оцінка точності склала 4.26. Студенти були вражені, як добре їх знав їх викладач, хоча насправді він просто взяв свій опис з гороскопу, не враховуючи знаки зодіака студентів. Цей ефект частково пояснює віру людей у гороскопи.
Іноді ступінь властивості гороскопів підходити абсолютно різним людям вражає. Мішель Гоклен - французький астролог у 1968 році вирішив провести експеримент, у ході якого 500 учасників отримали, як вони тоді вірили, персональний гороскоп і повинні були оцінити то. Насправді усі учасники звіряли своє життя з згенегованим компьютером гороскопом серійного убивці Марселя Петойта. Цікаво, що не виникало ніяких підозр, ба більше, 90% респондентів погодилися, що передбачення були зроблені точно. Це іще один приклад прояву ефекту Форера.
Люди приймають факти про своє життя спираючись не на дійсний стан речей у їх житті, а на бажаний. Коли людина починає вірити у щось, що допомагає їй позбудится дискомфортного незнання, то вона починає ставитися позитивно до будь-якої інформації, що підтверджує її вірування. Коли людина стикається з інформацією, що суперечить її віруванням - вона відкидає її.
Астрологія не є наукою. Звичайно, не можна заперечувати вплив руху небесних тіл на такі природні явища, такі, як припливи і відпливи, але ці явища мають наукове пояснення (це справа астрономії, а не астрології), на відміну від передбачення про те, що сьогоднішній день підходить для мозкових штурмів і планування. Астрологію можна поважати, як розроблену систему, але це зовсім не значить, що доцільно приймати життєві рішення на основі речей, що не пов’язані з реальністю.
Нехай ця стаття буде моїм маніфестом невіри у гороскопи. Я вірю в силу прийняття власного рішення. Звичайно, є і інші люди, які вірять у те, що їм хочеться вірити. Але знову ж – кожен має право вірити в своє, головне – чи щасливі від того.