(Малі річки Запорізької області)
Домузла
Виконала учениця 7 класу
Спеціальна Олександра
У далекому минулому річки були головними шляхами зв’язку. Вздовж берегів поселялися люди, виникали міста. Річки завжди були надійними помічниками людини: по них плавали човни, в річці напували ходобу, ловили рибу, з них населення пило воду, зрошували поля.
На території Запорізької області протікає 65 річок, з яких 3 середні та 62 малих річок, які утворюють певні самобутні елементи природного ландшафту, пов’язані з історією розвитку сіл і міст, їх забудовою. І сьогодні 90% населених пунктів України розташовані саме в долинах малих річок і користуються їхньою водою.
Загальна довжина малих річок в межах області становить 2189, 7 км. Річкова мережа Запорізької області належить басейнам Дніпра та Азовського моря.
Типовою малою річкою Запорізької області є Домузла
Назва Домузла (Домузгла, Демузгла, Домузли) походить від тюркського слова «домузи» — дикий кабан, вепр. Назва свідчить про те, що раніше, коли на її берегах селилися татари, які й дали цю назву, тут водилися дикі кабани, котрих можна зустріти і в наш час.
Дому́зла — річка в Україні, в межах Приазовського району Запорізької області. Впадає в Тубальський лиман (басейн Азовського моря).
Походження назви річки
Довжина 28 км. Влітку часто пересихає, утворюючи плеса, які заростають очеретом, рогозою і осокою. Домузла типова рівнинна річка, що характеризується низькою літньою та зимовою меженню, підвищенням столу восени та високим рівнем води навесні.
Домузла бере початок на висоті 41 метр над р. м., на відстані 2,5 кілометри на південний захід від смт Нововасилівки. Протікає по рівнинній території. Від витоку до селища Приазовське річка протікає в південно-західному напрямку, а від північної межі Приазовського до гирла — переважно в південному напрямку. Впадає в Тубальський лиман Азовського моря біля села Новокостянтинівки.
Географічне положення
У XIX столітті річка була ще повноводною, але ногайські татари під час переселення позабивали джерела, що підживлювали її, баранячою вовною. Після цього рівень води почав знижуватись. У 50-х роках було здійснено спробу знайти джерела та розчистити, але результатів це не дало. Саме тому наприкінці 50-х, на початку 60-х років XX століття районна влада вирішила насипати дамбу. За дамбою був виритий котлован, обкладений плитами. Так з'явилась штучна водойма, яка отримала назву «Гігантівський ставок», за назвою колгоспу «Гігант», на території якого її було розміщено.
Тепер у річку впадає джерело Гука. Воно було відкрито Олександром Сергійовичем Гуком в 50-х роках. Його сульфідна вода з вмістом сірководню належить до слабомінералізованих вод. У ній практично відсутні азотскладаючі неорганічні речовини. Вода цього джерела має біологічну активність і стимулює роботу сечо- та жовчогінної систем.
На відстані близько кілометра на південь від мосту на автостраді в річку пробивається ще одне джерело. Відомо місцезнаходження деяких джерел, які в 60—70-х роках було залито бетоном — район Приазовської ЦРЛ та район ВАО «Приазовський сирзавод».
Водне живлення
У 60-х роках XX ст. русло в межах селища Приазовського було змінено. Було прорито канал завглибшки до 2-х м, завширшки 8—14 м, і річку направили в інше русло. Сліди старого русла можна побачити дотепер.
Пізніше були створені дамба і штучна водойма «Гігантівський ставок». Це корінним чином змінило характер течії річки і кількість води в ній. Якщо до того часу річка була завширшки 30—50 метрів, то тепер її ширина 4—15 метрів.
До зміни природного русла у літній період пересихало лише верхів'я річки. До того ж вона живилась не лише опадами, але й водою багатьох джерел, які раніше були в межах стм Приазовського в долині річки.
Причини забруднення води
Гігантівський ставок створено в північній частині Приазовського на початку 60-х років XX ст. Ця невеличка ділянка має не тільки господарське і рекреаційне значення. Попри це, саме дамба не дає великій кількості води йти нижче за течією. Тут утворилась замкнена водойма без відтоку.
Головне джерело забруднення води — каналізаційні стоки від житлово-комунального сектору. Централізованого відведення не існує. Рідкі побутові відходи з існуючих вигрібних ям вивозяться спеціальним транспортом. Вода біля цих ям має коричневий з зеленим відтінком колір та дуже неприємний запах. Це свідчить про те, що частина цих стоків разом з ґрунтовими водами потрапляє в русло річки.
Розорані ділянки заплави та долини розташовані на відстані 10—15 метрів від русла. Це городи або поля. Тому в річку з талими водами та дощовою водою потрапляє велика кількість змитого ґрунту, що призводить до замулення.
Також русло дуже засмічено побутовим сміттям, заросло очеретом. Під впливом антропогенної діяльності цілісність водотоку річки Домузла було порушено.
Комплекс заходів щодо їх подолання наслідків забруднення річки Домузли:
- необхідно розчистити річище, закріпити береги насадженнями;
- посилити контроль за надходженням у річку забруднювачів хімічного походження;
- зменшити кількість пестицидів, фосфатів і нітратів у річці шляхом заміни хімізації сільського господарства біологічними методами боротьби зі шкідниками й хворобами рослин, чітким дотриманням сівозмін, введенням більш продуктивних і стійких до хвороб та шкідників сортів рослин;
- не допускати змиву дощовими та талими водами з розораних ділянок, полів нерозчинених домішок піску, глини, намулу;
- санітарним службам постійно вести перевірку води на стан забруднюючих речовин та запобігати потраплянню у водойму хвороботворних мікробів;
- скоротити обсяги скидів забруднень у річку шляхом вдосконалення технологічних процесів;
- заборонити скидати стічні води, які містять цінні відходи, що можуть бути вилучені шляхом раціональної технології;
- зменшити споживання води для зрошення та замінити поверхневий полив на зрошуваних землях дощуванням або крапельним поливом;
- заборонити випасання худоби та сінокіс різнотрав’я, щоб запобігти замулювання річки стоками з полів;
- заборонити стихійний відпочинок біля річки, бо це негайно призведе до активного зростання побутових відходів;
- здійснювати постійний санітарний контроль річки: розробити критерії щодо якості води та її придатності для різних видів водокористування.