Ім'я файлу: Душеопікунство в служінні дітям.docx
Розширення: docx
Розмір: 809кб.
Дата: 19.08.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 809кб.
Дата: 19.08.2022
скачати
Добровольський Олександр
ДУШЕОПІКУНСТВО ДИТЯЧОГО СЛУЖИТЕЛЯ
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Шепетівка, 2017р.
ЗМІСТ
Вступ. 3
Лекція 1. Що таке душеопікунство? 4
Лекція 2. Цілі та принципи душеопікунства. 8
Лекція 3. Якості душеопікуна. 13
Лекція 4. Емоційне відкидання. 17
Лекція 5. Важка дитина. 22
Лекція 6. Як привести дитину до Господа й допомогти їй духовно рости? 25
ДОДАТКИ. 30
Додаток 1. Проблеми дітей та підлітків. 31
Додаток 2. Потреби дитини. 35
Додаток 3. Робота з дітьми, що виховуються в неблагополучній сім’ї. 39
Додаток 4. Формування особистості. 45
Додаток 5. Типи особистості. 49
Висновки. 56
Мій учитель 57
Список використаних джерел. 58
ВСТУП
ЧОМУ В СЛУЖІННІ ДІТЯМ ВАЖЛИВЕ ДУШЕОПІКУНСТВО?
Усім відомо, що діти – це такий особливий контингент населення планети Земля, який потребує великої уваги, надзвичайного ставлення, постійної турботи. Ці маленькі люди по-особливому чутливі до фальші й удаваної любові. Але водночас вони надзвичайно довірливі й найбільш відкриті для прийняття Євангелія, а, отже, є найбільш сприятливим ґрунтом для сіяння Божого Слова. Ось чому в служінні дитячого служителя важливе душеопікунство. І навіть скажу більше – воно є невід’ємною частиною служіння дітям і підліткам. Адже завжди будуть діти, з якими потрібно буде залишитися після біблійного уроку на недільній школі й просто поговорити сам-на-сам; будуть діти, яких потрібно просто вислухати, яким необхідно буде дати добру пораду, або просто підставити своє плече і дати своєму підопічному (підопічній) можливість виплакатись, «вилити» свою душу, відкрити свій біль.
Актуальність курсу. Сльози дитини бувають різними. В нинішньому світі життя стало надзвичайно складним, оскільки ним править надмірна жорстокість. В цей час поширена комп’ютеризація, розпуста (пропаганда гендерної політики, гомосексуалізм, підлітковий секс, тощо), розлучення, алкоголізм, наркоманія тощо. Все це прямим чином впливає на дітей. Вони стали ніби «розмінною монетою», яку ділять при розлученні, з чиєю думкою не рахуються. Багато із них відчувають себе залишеними і непотрібними нікому, або живуть неповноцінним життям.
Діти (підлітки) доволі часто стають об’єктами насильства в сім’ї: фізичного, морального, і навіть сексуального. Ми, як дитячі служителі, маємо відчувати душу кожної дитини, яка приходить на недільну школу, щоб вона могла довіритися нам і розкритися.
Христос казав: «Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник. А хто входить дверима, той вівцям пастух. Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх. А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його. За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу» (Iван.10:1-5). В якій ролі нам краще бути: в ролі «чужого», чи в ролі «доброго пастуха»? Звичайно ж в ролі «доброго пастуха», щоб наші овечки – діти виразно чули наш голос і довіряли нам. Овечки – це така порода тварин, які найбільш довірливі. Вони чують голос свого пастиря і слідують за ним. В них також порою трапляється хвороба, коли в голові овечки заводяться жучки. Для того, щоб їх вивести, пастир мастить голову овечки оливою.
У дітей також є хвороба: інтернет-залежність, ігрова залежність та багато інших речей. Наше завдання виявити хвору «овечку» і «вилікувати» її: допомогти звільнитись від різних залежностей, допомогти знайти спокій у різноманітних тривогах, відчути Божу любов, допомогти побачити межу, де Божа територія, а де ворожа територія.
Іноді вони ще й маніпулюють дорослими: плачуть, кричать… будь-яким чином намагаються досягти своїх цілей і того, чого їм дуже хочеться зараз і негайно. І тут важлива мудрість від Господа, щоб показати дітям, що не завжди ми будемо отримувати те, чого нам хочеться.
Мета та завдання курсу. Метою даного курсу є розкрити і висвітлити в чому полягає робота вчителя недільної школи як дитячого душеопікуна. Дуже важливо навчитися «читати думки» дитини, зрозуміти про що вона думає, відчути її переживання, тривогу, біль перш, ніж він (вона), навантажена вантажем своїх «проблем», скаже вам про це вголос. Звичайно, така здатність приходить із досвідом і даний курс не є «чарівною палицею», який одразу дасть вам здатність заглядати в розум і серце дітей. Важливо й те, щоб дитина почала довіряти своєму духовному наставнику. Інакше вона ніколи не зможе розкритися і все буде тримати в собі. А отже, з яким болем прийде на урок недільної школи, з таким і піде. Тут, на мою думку, арифметика проста, яка складається з одного слова – ЛЮБОВ. Якщо ваші учні відчують щиру, нелицемірну любов, то вони самі потягнуться до вас і почнуть розкриватися. Основне завдання, яке я ставлю перед собою – допомогти дитячим служителям зрозуміти суть душеопікунства і сприяти в роботі з дітьми.
Я дуже сподіваюся, що даний курс буде корисним для вашого служіння і допоможе вам стати останньою дитячою надією, яка допоможе їм скинути з себе важкий душевний тягар і покаже дорогу до Христа.
Хай вас Бог благословить у вашому служінні.
РОЗДІЛ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО
ДУШЕОПІКУНСТВО
ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ
ЛЕКЦІЇ 1-4
ЛЕКЦІЯ 1.
ЩО ТАКЕ ДУШЕОПІКУНСТВО?
Ціль: Дати основне поняття про «Душеопікунство» та що Біблія говорить з цього приводу.
ПЛАН.
Визначення поняття «Душеопікунство».
Поняття «Душеопікунство» в Біблії.
Система Божественної турботи.
Хто може бути душеопікуном?
Висновок.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ДУШЕОПІКУНСТВО»
«Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру» (Євр.13:7).
Запишіть імена людей, які про вас турбувалися (опікувались) у дитинстві. А чи ви пам’ятаєте своїх духовних наставників, які допомогли вам зробити перші кроки при наверненні до Христа? (запишіть їхні імена).
Слово Боже говорить до нас: «Споминайте наставників ваших». Тобто тих, хто опікувався нашими душами, хто допомагав нам робити перші кроки до Христа і духовно зростати.
Як ви гадаєте: що таке душеопікунство? Чи потрібне воно в служінні дітям?
Синоніми до слова «ДУШЕОПІКУН» - друг, пастор, наставник, вихователь, турбота про душу…
Ми знаємо, що людина складається із трьох складових: 1) тіло (рис.1); 2) душа (рис.2); 3) дух (рис.3).
РОЗУМ
ТІЛО ДУША ДУХ ЕМОЦІї
ДУША
Рис. 1 Рис. 2 Рис. 3 ВОЛЯ
Рис. 4
Душа ж має такі елементи: розум, емоції й воля (Рис. 4).
Світська психологія зосереджена лише на тіло і душу і основується на знаннях. Християнське душеопікунство спрямоване на людину в цілому. Воно зцілює душу дитини і допомагає їй духовно рости. Душеопікун опирається на Слово Боже й керівництво Духа Святого.
Думаю, саме час звернутись до біблійного тексту 1 Кор. 4:14: «Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей».
Російський переклад цей текст подає так: «Не к постыжению вашему пишу сие, но вразумляю вас, как возлюбленных детей моих» (1Кор.4:14).
Апостол Павло в даному тексті використовує слово «Остерігати», в російському перекладі воно звучить так «Вразумлять». Тобто, Душеопікунство – означає, вкладати в розум дитини біблійні істини, остерігати від недобрих вчинків.
Сьогодні гріх оволодіває розумом дітей і паралізує Їхню волю. Волю дітей часто паралізує і негативний вплив сторонніх осіб шляхом тиску, принижень і образ.
ПОНЯТТЯ «ДУШЕОПІКУНСТВО» В БІБЛІЇ
Саме слово «Душеопікунство» не згадується в Біблії, але витікає із загального контексту Святого Письма. Слова, що формують дане поняття в оригінальних текстах Старого та Нового Заповітів докладніше можна розглянути в таблиці (Додаток 1).
СИСТЕМА БОЖЕСТВЕННОЇ ТУРБОТИ
Бог від вічності створив конкретну систему Божественної турботи про людину. Апостол Павло називає її «домобудуванням таємниці», яка від вічності була прихована в Бозі (Еф.3:9; Рим.14:24). Для турботи про людину Бог призначив Свого Єдиного Сина – Ісуса Христа.
Б
ОГ
Іс. Хр. 
ЛЮДИНА ДУХ СВЯТИЙ
ГРІХ
Рис. 5
Пояснення до схеми (Рис.5). Людина була залежна від гріха. Бог потурбувався про людину пославши Свого Сина на землю, який взяв на Себе гріх людини і пішов на хрест, цим самим дав надію на спасіння. Але людина стає вільною від гріха, коли вона стає залежною від Христа. Дух Святий був посланий на землю, і сьогодні нагадує про голгофський хрест, дбає про людей, втішає, оберігає, і діє в людині для спасіння неспасенних.
Ця система почала діяти через голгофський хрест, а для ефективної роботи був посланий Дух Святий, який робить реальним те, що дві тисячі років тому зробив Христос (Ів.6:63).
Для здійснення душеопікунства на землі Бог сьогодні використовує Своїх святих – Церкву і дитячих служителів. Перед Своїм вознесінням Христос доручив своїм учням іти по цілому світі навчати, христячи в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа (Мт.28:19,20). Сьогодні наше завдання навчити дитину, привести її до розуміння Слова Божого, до усвідомлення своєї гріховності, спонукати її визнавати свої гріхи і покаятись, і допомогти їй у зрілому віці зробити вірне рішення – вступити в заповіт із Господом через водне хрещення.
ХТО МОЖЕ БУТИ ДУШЕОПІКУНОМ?
Це питання, напевно, хвилює кожного зрілого християнина. Хто ж може, або, точніше буде сказано, має право проводити душеопікунські бесіди? Ось перелік деяких категорій осіб, які можуть бути душеопікунами:
Пастор церкви;
Дитячий служитель;
Кожен зрілий, народжений згори християнин.
ВИСНОВОК.
Знаючи, що таке душеопікунство і для чого воно потрібне, дитячий служитель знатиме як працювати з дітьми і в якому напрямку рухатись. Саме слово ДУШЕОПІКУНСТВО в Біблії не зустрічається, але воно випливає із контексту всього Писання. Це служіння має доволі широкий обсяг завдань, які має виконати дитячий служитель для того, щоб кожна дитина змогла пізнати Господа і відчути себе бажаною і любимою.
ЛЕКЦІЯ 2.
ЦІЛІ ТА ПРИНЦИПИ ДУШЕОПІКУНСТВА
Ціль: Пояснити основні цілі та принципи Душеопікунства в дитячому служінні.
ПЛАН
1. Вступ.
2. Цілі душеопікунства.
3. Принципи душеопікунства.
4. Висновок.
ВСТУП.
«Я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі» (Фил.3:14).
Павло показує свою мету, яку він ставить перед собою, працюючи на ниві Господній. І ця мета – досягти високої нагороди на небесах. І заради неї він свідчив про Христа, не одноразово був побитий палками та заарештований. А якою ж є наша мета? Яку ціль повинен ставити перед собою дитячий служитель, несучи служіння дитячого душеопікуна? Яких принципів він повинен дотримуватись в цьому служінні? Адже, як правило, будь-яка справа, чи то земна, чи то духовна має свою ціль, має своє призначення, і має свої принципи. Бо, не маючи цілі, ми просто опинимось на роздоріжжі, або зайдемо у глухий кут. Кожне служіння в Церкві має певну мету, для чого воно організоване. І, звичайно, служіння дитячого душеопікунства не виняток. Бо для того, щоб вести душеопікунську роботу з дітьми, слід розуміти, для чого це потрібно в першу чергу для самої дитини. Тому в цій лекції я спробую якомога детально розкрити основні цілі й принципи дитячого душеопікунства.
I. ЦІЛІ ДУШЕОПІКУНСТВА.
1. Привести дитину до Христа.
Іти за дітьми, пропонувати їм Божу любов та спасіння. Показати її не лише на словах, алей на ділі. Це можуть бути як ті, що ще ніколи не знали про Христа, так і ті, які народилися у християнських сім’ях. Наше завдання допомогти кожній дитині примиритися з Богом і пізнати Його любов. А також пояснити, що спасіння не передається по спадковості (якщо це діти із християнських сімей).
2. Надавати допомогу в рості віри.
Душеопікунство допомагає пролити божественне світло на життя дитини. Це допомагає їй пізнавати Божу любов і усвідомити свою гріховність. За допомогою душеопікуна дитина зможе не лише щиро повірити в Христа і прийняти Його у своє серце, але й буде зростати у вірі.
3. Сприяти духовному росту.
Душеопікунство допомагає не лише повірити і пізнати Божу любов, але й сприяє духовному росту дитини. Це дає їй змогу пізнати норми поведінки в сім’ї та в школі. Важливо також допомогти дитині зрозуміти, що потрібно робити дитині для того, щоб духовно зростати.
4. Підкріпляти у спокусах.
«Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого…» (Iс.50:4). Серйозно відноситись до спокус, від яких страждають діти та підлітки. Запевняти, що Христос також мав відношення до спокус. Показати, що Бог любить її, приймає і готовий простити.
5. Допомога в прийнятті рішення.
Душеопікун наставляє дитину, говорить про Божу любов і спасіння, але не примушує дитину прийняти Христа в своє серце і покаятись. Покаяння, здійснене під тиском, не є істинним покаянням. Дитина повинна сама вирішити для себе іти за Христом. Душеопікунство лише допомагає дитині прийняти правильне рішення – віддати Христу своє серце.
6. Практична допомога.
Задовільнення фізичних потреб дитини (одяг, їжа і т. д), при необхідності бесіда з батьками. Діти часто приходять до Христа через матеріальну допомогу.
II. ПРИНЦИПИ ДУШЕОПІКУНСТВА.
1. Основа душеопікунства – Слово Боже.
Різниця між світською психологією і християнським душеопікунством полягає в тому, що світська психологія основана на знаннях, а християнське душеопікунство основане на Божому Слові і працює під дією Духа Святого. Служіння дитячого служителя як душеопікуна не зможе бути по-справжньому «біблійним» і плодовитим, якщо він не матиме впевненості в Слові Божому. Адже саме з нього ми черпаємо силу для нашої праці. Біблія є істинним Божим авторитетом. Це показують слова Апостола Павла в післанні до Тимофія: “Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова” ( 2 Тим. 3 : 16-1 7). Павло показує, в чому полягає користь від Слова Божого. Воно нас навчає, як правильно розпоряджатися зі своїм життям, докоряє, коли ми десь не праві, направляє в правильному напрямку і виховує, щоб ми вели праведний спосіб життя. Дитячий душеопікун, наставляючи дитину, або вирішуючи її насушні проблеми, повинен основуватись на Божому Слові, інакше він приведе її до ще більших проблем.
Наступні принципи виходять із основних потреб дитини.
2. Кожна дитина має потребу в надії на прийняття її Богом та людьми.
Дуже важливим принципом душеопікунства є пробудження в дитині надії. На відміну від світської психології, християнське душеопікунство основане на божественних обітницях. І коли Сам Бог починає втручатися в життя дитини, вона починає мінятися. Для того, щоб дати дитині надії, в душеопікунстві існує декілька біблійних підходів для того, щоб допомогти їй зрозуміти й оцінити, що відбувається з нею.
Завдання душеопікуна полягає в тому, щоб допомогти дитині побачити Божу любов у всьому, якою б кризовою ситуація її не була. Дуже важливо усвідомити, що Бог знає будь-які обставини і може допомогти їй (Іс.43:2).
Перший підхід полягає в тому, щоб показати людині, або дитині хто є Бог, показати Його характер. Адже багато проблем людей від того, що вони не розуміють сутності Бога.
Другий підхід полягає в тому, щоб показати людині Божу благодать, яка допомагає їй у важких обставинах. Якщо християнин потрапляє у важкі обставини, Бог посилає Свою благодать, котра допомагає вистояти і використати ці обставини на добро (1 Кор.10:13). При спілкуванні з дитиною перш, ніж заговорити про Божу благодать, слід їй спочатку пояснити, що це означає, адже маленьким дітям важко зрозуміти такі незрозумілі слова. А при необхідності слово «благодать» можна замінити іншими, більш зрозумілими словами такими як: «Божа ласка», «Божа любов», «Божа турбота» тощо.
Третій підхід акцентує увагу на тому, що слід навчитися за все дякувати Богові (Як. 1:2-3; 1Сол. 5:18). Якщо ми не можемо з подякою зустрічати все, що нам дається, то ми з великою гіркотою будемо зустрічати труднощі. І це ще більше пригнічує наше становище. Іншими словами, важливо навчити дітей і допомогти оцінити те, що вони мають і з вдячним серцем ставитись до всього, тоді легше буде переносити труднощі. Духовному наставнику вкрай необхідно показати своєму підопічному важливість вдячності, яка є результатом глибокого смирення і схилення перед Богом.
1 2 3 4 5 6 7