Ім'я файлу: Lekcija_4-7_Tema_3._Pravovi_osnovi_finansovogo_kontrolju.doc
Розширення: doc
Розмір: 132кб.
Дата: 27.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
ДЗ_ШІ_Сапіжак.docx
Заратуйко_Зуза_ТЕМВм-22-1_ЛР_3.docx

Лекція 3,4, Тема 3: Правові основи фінансового контролю. (4 години)


  1. Державний контроль: поняття, значення

  2. Фінансовий контроль як складова частина загальної системи державного контролю.

  3. Функції, принципи фінансового контролю.

  4. Поняття методів фінансового контролю, їх види

  5. Поняття і класифікація ревізій

  6. Загальна правова характеристика суб’єктів фінансового контролю

8. Незалежний фінансовий контроль.


  1. Державний контроль: поняття, значення

Слово “контроль” походить від латинського “контра ротулюс” (від якого утворилося французьке слово “контроль”), що означає співставлення або протиставлення. Призначення контролю – констатувати, що потрібно.




Контроль – є однією з основних функцій органів управління, яка полягає в систематичній перевірці об’єктів контролю, виявленні відхилень, що допущені у процесі виконання управлінських рішень та встановленні їх причин.

Державний контроль- це одна з форм реалізації державної влади, яка забезпечує дотримання законодавства і державної дисципліни у різних галузях виробничої, господарської, фінансової, торговельної, соціально-культурної діяльності, діяльності у галузі охорони громадського порядку, безпеки і оборони держави, дотримання прав і свобод громадян, виконання ними своїх обов'язків перед державою.

Державний контроль - це самостійна, функціонально виділена і об'єктивно необхідна діяльність, що має свій вираз у цілеспрямованій, самостійній роботі. Він відіграє важливу роль як перевіряюча і спрямовуюча сила і має на меті уникнення можливих відхилень чи неправомірних рішень при виконанні завдань і досягненні поставлених цілей.

Основною метою державного контролю є дослідження взаємовідносин суб’єктів державного управління з метою підтримання законності та дисципліни в державному управлінні

Державний контроль можна класифікувати в залежності від його змісту чи напрямків здійснення на банківський, податковий, фінансовий, статистичний, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, контроль за виконанням управлінських рішень та ін.

2. Фінансовий контроль як складова частина загальної системи державного контролю



Фінансовий контроль

Засіб забезпечення законності та фінансової дисцип­ліни, запобігання правопорушенням



Обстеження фактичного стану показників фінансо­вої діяльності, суб'єктів фінансових правовідносин порівняно із заданими показниками



Діяльність державних органів і недержавних органі­зацій щодо забезпечення законності, фінансової дис­ципліни при мобілізації, розподілі та використанні коштів і матеріальних цінностей


Фінансова дисципліна передбачає чітке дотримання встановле­них розпоряджень (наказів) щодо створення, розподілу і викорис­тання коштів держави, суб'єктів місцевого самоврядування, під­приємств, організацій, установ.
Основні завдання фінансового контролю:

• перевірка виконання фінансових зобов'язань перед державою всіма суб'єктами фінансових правовідносин;

• перевірка правильності використання підприємствами, уста­новами та організаціями грошових ресурсів, що є в їхньому розпорядженні;

• перевірка дотримання правил здійснення фінансових опера­цій, розрахунків і збереження коштів підприємствами, органі­заціями та установами;

• попередження і усунення виявлених порушень фінансової дис­ципліни;

• виявлення внутрішніх резервів виробництва.
3. Функції, принципи фінансового контролю.

Фінансовий контроль виконує наступні функції:

Інформаційна функція проявляється в тому, що Інформація, отримана в результаті здійснення фінансового контролю, є підставою для прийняття відповідного управлінського рішення та проведення певних дій, які забезпечать ефективність фінансової політики.

Аналітична функція полягає в тому, що отримана під час проведення контрольних заходів інформація потребує ретельного аналізу, вивчення, опрацювання з метою прийняття необхідних рішень для забезпечення виконання мети й завдань фінансового контролю.

Сутність стабілізуючої функції зводиться до того, що фінансовий контроль слугує покращенню господарської і фінансової діяльності, вжиттю заходів із виявлення внутрішніх резервів виробництва для зростання фінансових ресурсів.

Правоохоронна функція передбачає здійснення фінансового контролю не лише з огляду доцільності формування, розподілу й використання фондів коштів, але з огляду законності відповідних господарських і фінансових операцій.

Запобіжна (або попереджувальна] функція полягає в попередженні незаконних господарських і фінансових операцій, правопорушень у галузі формування, розподілу й використання фондів коштів.

Зміст виховної функції пов'язаний із тим, що здійснення фінансового контролю виховує відповідальне ставлення суб'єктів фінансових правовідносин до формування, розподілу й використання фінансових ресурсів.

Здійснення фінансового контролю повинно ґрунтуватися на відповідних принципах як організаційно-правових засадах побудови і функціонування фінансового контролю, що забезпечують його результативність.

Принципи фінансового контролю закріплені в Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій ГХ Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів (ІОТГОЗДГ) у жовтні 1977 р. на основі багаторічного досвіду світового співтовариства. Адже ця міжнародна організація діє під егідою ООН і сприяє обміну думками й досвідом між вищими контрольними органами держав світу.

Серед основних принципів фінансового контролю, зафіксованих у Лімській декларації керівних принципів контролю, були передбачені наступні принципи:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибута демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами та законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою додержання комерційної та Іншої таємниці, що захищається законом.

4. Поняття методів фінансового контролю, їх види
Види і

методи фінансового контролю







Сфери фінансо-



Критерії
Час
Суб'єкти

вої діяльності,






проведення

фінансового контролю

що підлягають фінансовому

Форми проведення







контролю



Методи >

попередній

Президент

бюджетний

обов'язковий



поточний

органи законо-

податковий

ініціативний



наступний

давчої влади

валютний









І місцевого самовряду-

кредитний







вання

інвестиційний







виконавчі

страховий







органи влади

контроль







фінансово-кре-

за грошовою







дитні органи

масою







відомства









аудиторські







фірми





Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії розгляду і Прийняття рішення.

Поточний фінансовий контроль — контроль за фінансовим про­цесом.

Наступний фінансовий контроль — контроль за фінансовими ре­зультатами діяльності.

Методи фінансового контролю — це засоби, прийоми і способи його здійснення, їх вибирають залежно від сукупності факторів у кожному конкретному випадку (суб'єкта та об'єкта контролю, ме­ти і завдань, що стоять перед суб'єктом контролю, підстав виник­нення контрольних правовідносин та інших обставин).
Методи фінансового контролю
























Ревізія



Перевірка



Інспекція



Обстеження



Спостере­ження


Ревізія є методом документального контролю за фінансово-гос­подарською діяльністю підприємства, установи, організації, за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, а також засобом документального викриття не­достач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка — це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансо­во-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їхніх підрозділів. Наслідки перевірки оформлюються довідкою чи доповідною запискою.

Інспекція — перевірка стану фінансів підприємств на місцях.

Обстеження проводиться за приписом законодавчих або вико­навчих органів з метою виявлення порушень фінансової дисципліни.

Спостереження передбачає загальне ознайомлення зі станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства, відомства.

Усі методи фінансового контролю конкретизуються в методиках, тобто в правилах (технології) проведення контролю різними суб'єктами відповідних об'єктів. Вони розроблені з урахуванням форм власності, організаційної структури, територіального аспекту та ін.
5. Поняття і класифікація ревізій



Фактична ревізія — перевірка всієї фінансової діяльності об'єкта.

Документальна ревізія передбачає лише перевірку різних фінан­сових документів (платіжних відомостей, ордерів, чеків, рахунків, звітів тощо).

Вибіркова ревізія — перевірка фінансової діяльності об'єкта за певний проміжок часу.

Фронтальна ревізія — перевірка фінансової діяльності об'єкта за весь період його існування.

Комплексна ревізія — перевірка фінансової діяльності обраного об'єкта в різних сферах; у ній беруть участь одночасно ревізори кількох органів.

Тематична ревізія — обстеження будь-якої сфери фінансової діяльності (наприклад, правильності сплати податків).

Об'єкти фінансового контролю — це кошти, матеріальні, трудові та інші ресурси країни.
6. Загальна правова характеристика суб’єктів фінансового контролю.
Система органів державного фінансового контролю




















Загально­державний фінансовий контроль

Відомчий фінансовий контроль

Аудит


Загальнодержавний фінансовий контроль





















Державна пробірна служба України

Націнальний банк України
Українська державна страхова комерційна компанія
Верховна Рада України
Президент України



Кабінет Міністрів України








































Рахункова

Фіскальна служба України
Міністер-





палата




ство










фінансів









України













































Державне казначейство



Орган державного фінансового контролю



України








Державна пробірна Служба України здійснює контроль за випро­буванням, використанням, виробництвом, обігом, обліком і збері­ганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виконанням операцій з цими цінностями.

Відомчий фінансовий контроль — це контроль міністерств та інших органів державного управління за діяльністю підвідомчих підприємств, установ, організацій. Його здійснюють самостійні структурні контрольно-ревізійні підрозділи (групи, відділи, управ­ління) міністерств і відомств, підпорядковані безпосередньо керівни­кам цих органів.

Основні завдання відомчого контролю:

• контроль за виконанням державних завдань;

• контроль за економним витрачанням матеріальних і фінансо­вих ресурсів;

• контроль за зберіганням державної власності;

• контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку;

• боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством і надмірностями.
7. Незалежний фінансовий контроль.

Аудит — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів господарювання з метою встановлен­ня достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповід­ності чинному законодавству та нормативам.

Його здійснюють не­залежні особи (аудитори) та аудиторські фірми, уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Згідно з діючим законодавством до особи , що має право надавати аудиторські послуги встановлені певні вимоги (резидент України, наявність сертифікату, ліцензії та інші).

Аудит може здійснюватися з ініціативи господарюючих суб'єк­тів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит). Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 року із змінами і доповненнями на теперішній час.

Аудиторський висновок — офіційний документ, засвідчений під­писом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відпо­відності чинному законодавству та нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Рекомендована література

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року // Відом. Верховної Ради України. - 1996.- № 30.- Ст. 141.

2. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні: Закон України від 26 січ­ня 1993 року

3. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 року // Відом. Верховної Ради України. - 1993.-

4. Про Рахункову палату: Закон України від 11 липня 1996 року.

5. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року.

6. Про Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99.

7. Питання Державної митної служби України: Указ Президента України від 24 серп­ня 2000 року № 1022/2000.

8. Про Положення про Державну фінансову інспекцію України: Указ Президента України від 23 квітня 2011 року N 499/2011 

9.Бюджетний Кодекс України від 08.08.2010 р.

10. Податковий кодекс України від 02.12.2010р

10. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні,- Ірпінь: Вид-во Академії ДПС України, 2001.- 408 с.

11. Устинова І. П. Реформування фінансового контролю в Україні / Матеріали між­нар. наук. конф. «Проблеми фінансового права»,- Чернівці, 1996,- Вип. І,- С. 71-77.

12. Нагребельний В.П., Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник/ За заг. ред члена-кор.АПрН україни В.П.Нагребельного. – Суми: ВТД «Університетська книга»,2004.- 320 с.

13.Чернадчук Т.О. Основи валютного права України: навч.посіб. /Т.О.Чернадчук. – Суми: Університетська книга, 2009. – 309с.

13. Шевчук В. О. Ставлення та розвиток системи державного фінансового конт­ролю в Україні // Фінанси України. - 1997.- № 11.- С. 19-29.

14. www.rada.com.ua
скачати

© Усі права захищені
написати до нас