Чоловік 57 років викликав лікаря додому. Скаржиться на інтенсивний стискаючий
загрудинний біль з іррадіацією в ліву руку, ліву лопатку. Вищеописана симптоматика
зявилася близько 2 годин тому після інтенсивного фізичного навантаження. Самостійно
прийняв 2 таблетки нітрогліцерину - без ефекту. Раніше болі подібного характеру ніколи
не турбували.
В анамнезі артеріальна гіпертензія протягом останніх 10 років з максимальними цифрами
артеріального тиску 200/100 мм рт.ст. Регулярно лікарські препарати не приймав. Курить
по 2 пачці сигарет в день протягом 20 років. Газоелектрозварювальник. Алергічні реакції
заперечує.
При обєктивному обстеженні: шкірні покриви вологі. Над легенями перкуторний звук
ясний легеневий, дихання везикулярне, хрипів немає. Тони серця ослаблені, акцент II тону
над аортою, ритм правильний, АТ - 160/100 мм рт. ст., ЧСС - 88 в хв. Живіт мякий,
безболісний. Фізіологічні відправлення в нормі (зі слів). Набряків немає.
У біохімічних аналізах: загальний холестерин - 5,8 ммоль / л, глюкоза натще - 5,3 ммоль /
л, швидкість клубочкової фільтрації 80 мл / хв.
Синдром артериальной гипертензии (в анамнезі артеріальна гіпертензія протягом останніх 10 років з максимальними цифрами артеріального тиску 200/100 мм рт.ст.), болевой синдром (інтенсивний стискаючий загрудинний біль з іррадіацією в ліву руку, ліву лопатку).
ОАК, определение тропонина Т, КФК, АСТ, ЛДГ1, С-реактивного белка, миоглобина. ЭхоКГ, сцинтиграфия миокарда.
Холестерин немного повышен, глюкоза крови в норме, ШКФ уменьшена. На ЭКГ острый коронарный синдром без элевации сегмента ST.
Нестабильная стенокардия (ОКС без элевации сегмента ST), ГБ 3 степени, 3 стадии.
Принять ещё 2 раза таблетки нитроглицерина, при сохранении боли назначить его внутривенно. Для купирования болевого синдрома - морфина сульфат по 10 мг внутривенно струйно на физиологическом растворе натрия хлорида. Раннее назначение ацетилсалициловой кислоты в дозе 160-325 мг (разжевать) и гепарин. Назначение бета-блокаторов – пропанолол.
Хворий 30 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на загальну слабкість, біль ліворуч в
поперековій ділянці, вчащене сечовипускання впродовж 3 днів.
Захворів раптово, після переохолодження. Відмічав декілька разів підйоми температури тіла до 38
градусів за Цельсієм з позитивним ефектом від прийому Парацетамолу. Раніше, окрім ГРВІ, інших
захворювань не мав. Палить, алкоголем не зловживає.
Об’єктивно: загальний стан задовільний. Шкіра звичайного забарвлення. Температура тіла – 37,3
градусів. Периферичні лимф. вузли не збільшені. В легенях аускультативно везикулярне дихання.
Серцеві тони гучні, ритмічні. ЧСС 92 на хв. АТ 120/70 мм рт.ст. Живіт при пальпації м’який,
безболісний. С-м постукування ліворуч слабкопозитивний. Периферичних набряків немає. Кал без
особливостей. Сечовипускання – до 10 разів на добу порціями по
150мл. Сеча дещо каламутна.
В загальному аналізі крові: Hb – 130 г/л, Ер – 4,0 Т/л, Л – 12,0 Г/л (п/я – 10%, с/я – 55%, б – 0%, е –
5%, л – 25%, м – 5%), Т – 300 Г/л, ШОЕ – 30 мм/год. В загальному аналізі сечі: кількість – 100 мл.
Колір – солом’яно-жовтний, каламутна. Відносна щільність – 1015. Реакція – слабокисла. Е – 0 в
п/з, Л – ½ п/з, білок – 0,33 г/л, бактерії – 150000 в 1мл.
Лихорадочный синдром (температури тіла до 38 градусів за Цельсієм), синдром гиперактивного мочевого пузыря (вчащене сечовипускання впродовж 3 днів, до 10 разів на добу порціями по
150мл), болевой синдром (біль ліворуч в поперековій ділянці), мочевой синдром.
Чоловік 57 років викликав лікаря додому. Скаржиться на інтенсивний стискаючий
загрудинний біль з іррадіацією в ліву руку, ліву лопатку. Вищеописана симптоматика
зявилася близько 2 годин тому після інтенсивного фізичного навантаження. Самостійно
прийняв 2 таблетки нітрогліцерину - без ефекту. Раніше болі подібного характеру ніколи
не турбували.
В анамнезі артеріальна гіпертензія протягом останніх 10 років з максимальними цифрами
артеріального тиску 200/100 мм рт.ст. Регулярно лікарські препарати не приймав. Курить
по 2 пачці сигарет в день протягом 20 років. Газоелектрозварювальник. Алергічні реакції
заперечує.
При обєктивному обстеженні: шкірні покриви вологі. Над легенями перкуторний звук
ясний легеневий, дихання везикулярне, хрипів немає. Тони серця ослаблені, акцент II тону
над аортою, ритм правильний, АТ - 160/100 мм рт. ст., ЧСС - 88 в хв. Живіт мякий,
безболісний. Фізіологічні відправлення в нормі (зі слів). Набряків немає.
У біохімічних аналізах: загальний холестерин - 5,8 ммоль / л, глюкоза натще - 5,3 ммоль /
л, швидкість клубочкової фільтрації 80 мл / хв.
Синдром артериальной гипертензии (в анамнезі артеріальна гіпертензія протягом останніх 10 років з максимальними цифрами артеріального тиску 200/100 мм рт.ст.), болевой синдром (інтенсивний стискаючий загрудинний біль з іррадіацією в ліву руку, ліву лопатку).
ОАК, определение тропонина Т, КФК, АСТ, ЛДГ1, С-реактивного белка, миоглобина. ЭхоКГ, сцинтиграфия миокарда.
Холестерин немного повышен, глюкоза крови в норме, ШКФ уменьшена. На ЭКГ острый коронарный синдром без элевации сегмента ST.
Нестабильная стенокардия (ОКС без элевации сегмента ST), ГБ 3 степени, 3 стадии.
Принять ещё 2 раза таблетки нитроглицерина, при сохранении боли назначить его внутривенно. Для купирования болевого синдрома - морфина сульфат по 10 мг внутривенно струйно на физиологическом растворе натрия хлорида. Раннее назначение ацетилсалициловой кислоты в дозе 160-325 мг (разжевать) и гепарин. Назначение бета-блокаторов – пропанолол.
Хворий 30 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на загальну слабкість, біль ліворуч в
поперековій ділянці, вчащене сечовипускання впродовж 3 днів.
Захворів раптово, після переохолодження. Відмічав декілька разів підйоми температури тіла до 38
градусів за Цельсієм з позитивним ефектом від прийому Парацетамолу. Раніше, окрім ГРВІ, інших
захворювань не мав. Палить, алкоголем не зловживає.
Об’єктивно: загальний стан задовільний. Шкіра звичайного забарвлення. Температура тіла – 37,3
градусів. Периферичні лимф. вузли не збільшені. В легенях аускультативно везикулярне дихання.
Серцеві тони гучні, ритмічні. ЧСС 92 на хв. АТ 120/70 мм рт.ст. Живіт при пальпації м’який,
безболісний. С-м постукування ліворуч слабкопозитивний. Периферичних набряків немає. Кал без
особливостей. Сечовипускання – до 10 разів на добу порціями по
150мл. Сеча дещо каламутна.Синдром артериальной гипертензии (в анамнезі артеріальна гіпертензія протягом останніх 10 років з максимальними цифрами артеріального тиску 200/100 мм рт.ст.), болевой синдром (інтенсивний стискаючий загрудинний біль з іррадіацією в ліву руку, ліву лопатку).
ОАК, определение тропонина Т, КФК, АСТ, ЛДГ1, С-реактивного белка, миоглобина. ЭхоКГ, сцинтиграфия миокарда.
Холестерин немного повышен, глюкоза крови в норме, ШКФ уменьшена. На ЭКГ острый коронарный синдром без элевации сегмента ST.
Нестабильная стенокардия (ОКС без элевации сегмента ST), ГБ 3 степени, 3 стадии.
Принять ещё 2 раза таблетки нитроглицерина, при сохранении боли назначить его внутривенно. Для купирования болевого синдрома - морфина сульфат по 10 мг внутривенно струйно на физиологическом растворе натрия хлорида. Раннее назначение ацетилсалициловой кислоты в дозе 160-325 мг (разжевать) и гепарин. Назначение бета-блокаторов – пропанолол.
В загальному аналізі крові: Hb – 130 г/л, Ер – 4,0 Т/л, Л – 12,0 Г/л (п/я – 10%, с/я – 55%, б – 0%, е –
5%, л – 25%, м – 5%), Т – 300 Г/л, ШОЕ – 30 мм/год. В загальному аналізі сечі: кількість – 100 мл.
Колір – солом’яно-жовтний, каламутна. Відносна щільність – 1015. Реакція – слабокисла. Е – 0 в
п/з, Л – ½ п/з, білок – 0,33 г/л, бактерії – 150000 в 1мл.
Лихорадочный синдром (температури тіла до 38 градусів за Цельсієм), синдром гиперактивного мочевого пузыря (вчащене сечовипускання впродовж 3 днів, до 10 разів на добу порціями по
Посев мочи и определение чувствительности микроорганизмов к антибиотикам; определение в сыворотке крови мочевины и креатинина; УЗИ почек; сонография; обзорная и экскреторная урография; КТ почек.
В ОАК: лейкоцитоз, здвиг лейкоцитарной формулы в лево – повышение сегментоядерных лейкоцитов и лимфоцитов). В ОАМ: протеинурия, бактериурия, лейкоцитурия.
Острый левосторонний пиелонефрит.
Назначение антибактериальной терапии широкого спектра действия, после определения чувствительности микрофлоры к антибиотикам (фторхинолоны - левофлоксацин (по 500 мг 1 раз в день), ципрофлоксацин (по 500 мг 2 раза в день; цефалоспорины - цефуроксим аксетил (по 500 мг 2 раза в день),цефиксим (по 400 мг 1 раз в день), аминогликозиды (гентамицин, амикацин, неомицин, тобрамицин).
Терапия, направленная на повышение иммунитета и улучшение общего состояния организма. Среди им-муномодуляторов применяют вобэнзим, лавомакс, препараты эхинацеи.
Одновременно дают обильное питье (клюквенный морс), проводят дезинтоксикаментозную терапию. При болях в области пораженной почки показаны тепловые процедуры, болеутоляющие средства. Питание должно быть достаточно калорийным (до 2000 ккал в день), необильным, без ограничения приема поваренной соли.
Хвора 55 років звернулася до поліклініки зі скаргами на часте сечовипускання, виражену загальну
слабкість, головокружіння.
З анамнезу відомо, що пацієнтка протягом місяця приймала Ібупрофен 400мг 3р/д з приводу
остеоартрозу колінних суглобів. Вищеперераховані симптоми з’явились і зростали протягом
тижня. Спостерігала поступове зростання цифр АТ без значного ефекту від додаткових
гіпотензивних препаратів. Сечовипускання збільшилося зі звичних 5р/д по 300мл до 10 р/д по
400мл. Також хворіє на ГХ, ІХС, приймає Еналаприл 20мг/д, Ацетилсаліцилову кислоту 100мг/д,
Аторвастатин 20мг/д. Алергологічний анамнез не обтяжений.
Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Вага – 100 кг. Шкіра звичайного забарвлення,
гіперемія обличчя. Температура тіла – 36,7 градусів. Периферичні лимф. вузли не збільшені. В
легенях аускультативно везикулярне дихання. ЧД – 19 на хв. Серцеві тони обидва послаблені,
ритмічні. ЧСС 88 на хв. АТ 180/110 мм рт.ст. Живіт при пальпації м’який, безболісний. С-м
постукування негативний з обох сторін. Пастозність обличчя, гомілок та стоп. Кал без
особливостей. Сечовипускання – до 10 разів на добу порціями по 400мл.
В загальному аналізі крові: Hb – 130 г/л, Ер – 4,0 Т/л, Л – 9,0 Г/л (п/я – 4%, с/я – 60%, б – 0%, е – 2%,
л – 30%, м – 4%), Т – 300 Г/л, ШОЕ – 30 мм/год. В загальному аналізі сечі: кількість – 100 мл. Колір –
розовий, каламутний. Відносна щільність – 1005. Реакція – лужна. Е – 1/4 п/з, Л – 1/4 п/з, білок –
0,33 г/л, глюкоза – 5%, бактерії – 1000 в 1мл. Біохімічний аналіз крові – глюкоза крові – 6,0
ммоль/л, загальний білірубін – 20 мкмоль/л, загальний холестерин – 6 ммоль/л, сечовина – 12
ммоль/л, креатинін – 200 мкмоль/л.
Нефритический синдром (поступове зростання цифр АТ без значного ефекту від додаткових гіпотензивних препаратів, пастозність обличчя, гомілок та стоп, колір сечі – розовий, каламутний , білок – 0,33 г/л) синдром гиперактивного мочевого пузыря (сечовипускання збільшилося зі звичних 5р/д по 300мл до 10 р/д по 400мл), астенический синдром (виражену загальну слабкість, головокружіння), синдром артериальной гиперензии (АТ 180/110 мм рт.ст.).
УЗИ почек, радионуклидное исследование. Возможна биопсия почек. Оценка функции почек – СКФ. Цистоскопия. Определение натрия,калия, кальция, фосфатов.
В ОАК: лейкоцитоз, сдвиг лейкоцитарной формулы в лево, повышенное СОЭ. В ОАМ: эритроцитурия, лейкоцитурия, глюкозурия в связи с нарушением реабсорбции глюкозы. В БАК: повышенная мочевина , небольшое повышение общего холестерина, повышенное содержание креатинина в крови.
СКФ - 24 мл/мин/1,73м2 .
Тубуло-интерстициальный нефрит, ХПН 4 стадии
Отмена ЛС – ибупрофена. Назначают глюкокортикоиды в дозе 25–30 мг/сут (2–4 нед со снижением после клинико-лабораторного улучшения). Гемодиализ т.к. ХПН 4 стадии. Диета. Потребление жидкости в объёме, достаточном для создания полиурии.
Хвора Д., 78 років, звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на задишку при проходженні
відстані 100м, іноді – відчуття перебоїв у роботі серця, сухий кашель ночами, загальну слабкість,
підвищену пітливість.
З анамнезу – хронічними захворюваннями не страждала. У молодості – апендектомія. Курила
близько 20 пачко-років.
Обєктивно: загальний стан задовільний. Шкіра із блідим відтінком. У легень перкуторно – без
особливостей, аускультативно – у нижніх відділах симетрично ослаблене везикулярне дихання та
поодинокі вологі хрипи. ЧД - 19 за хв. Серцеві тони - ослаблення 1тону на верхівці, аритмічні тони,
мякий систолічний шум на верхівці. АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт мякий, при пальпації безболісний.
Периферичних набряків не виявлено. Стілець та сечовипускання – без особливостей.
Додаткові дослідження: ОАК – Hb 120 г/л, Ер – 4,2 Т/л, Л – 6 Г/л, Т – 300 Г/л, ШОЕ – 10мм/год. В
ОАМ – без особливостей.
Аритмический синдром (відчуття перебоїв у роботі серця), синдром сердечной недостаточности (задишка при проходженні відстані 100м, загальна слабкість)
ЭхоКГ, для выявления причины аритмии показано определение тиреотропного гормона, калия, магния, С–реактивного белка в плазме крови.
На ЭКГ вместо зубцов Р регистрируются различные по длительности, амплитуде и направлению волны f.
При ультразвуковом исследовании сердца можно выявить структурную причину аритмии (порок митрального клапана), вторичную кардиомиопатию, внутрипредсердные тромбы.
Показатели ОАК и ОАМ в норме.
Сердечная недостаточность 2А, фибрилляция предсердий.
Применение антикоагулянта (варфарина,, дабигатрана,, ривороксабана). для восстановления синусового ритма – амиодарон (150-300 мг внутривенно болюсом, далее – внутривенно капельно до суммарной суточной дозы 600-900).
После восстановления синусового ритма необходима профилактика повторных эпизодов аритмии: β-адреноблокаторы (метопролол, бисопролол), амиодарон (самостоятельно и в сочетании с β-адреноблокатором), пропафенон.
Хвора Р., 66 років, спостерігається у терапевта. На черговому прийомі предявляє скарги на
задишку при ходьбі до 100м, кашель вранці з слизовим мокротинням, що важко відокремлюється,
зрідка - короткочасні епізоди ядухи, що зменшуються після того, як вимушений опертись руками
об меблі.
З анамнезу: у дитинстві – часті застудні захворювання, операція у 3-річному віці з приводу
вродженої вади серця. Курить близько 30 пачко-років. Алкоголь вживає в невеликому обсязі
тільки у свята. Гемотрансфузій був. Задишка турбує вже близько 15 років.
Обєктивно: загальний стан відносно задовільний. У свідомості, контактна. Шкіра блідо-рожева.
Під час огляду – деяке збільшення обсягу грудної клітини, втягування міжреберних проміжків
видиху. Перкуторно над легкими - відтінок коробки перкуторного звуку. Аускультативно - жорстке
дихання з подовженим видихом, сухі хрипи з обох боків по всій поверхні легень. ЧД - 20 за хв.
Серцеві тони ясні, ритмічні, акцент 2 тону на аорті, протодіастолічний шум у 2міжреберї ліворуч
від грудини. ЧСС – 84 за хв. АТ 140/90 мм рт.ст. Живіт при пальпації мякий, безболісний.
Пастозність гомілок. Стілець та сечовипускання – без особливостей.
Додаткові дослідження: у загальному аналізі крові: Hb – 160 г/л, Ер – 5,0 Т/л, Л – 5 Г/л, Т – 250 Г/л,
ШОЕ – 15 мм/год. У загальному аналізі сечі: колір – соломяно-жовтий, реакція слабокисла, л – 4 п/зр.
Синдром хронического обструктивного заболевания лёгких ( кашель вранці з слизовим мокротинням, що важко відокремлюється, зрідка - короткочасні епізоди ядухи, що зменшуються після того, як вимушений опертись руками об меблі, курить близько 30 пачко-років), синдром недостаточности трёхстворчатого клапана (вроджена вада серця), синдром сердечной недостаточности (скарги на задишку при ходьбі до 100м).
Рентгенография, ЭКГ, ЭхоКГ, БАК на выявление остаточного азота, гипоальбуминемии, гиперглобулинемия, измерение ОФВ-1 и ФЖЕЛ, бактериоскопия мокроты с окраской по Грамму и Циль-Нильсену, фиброскопия.
Коробочный перкуторный звук, усилинный выдох и сухие хрипы свидетельствуют об эмфихеме лёгких, деформация грудной клетки говорит об изменениях размеров сердца. Показатель гемоглобина немного повышен, другие показатели крови в норме.
Хроническое легочное сердце, СН 2А. Врожденная недостаточность трехстворчатого клапана. ХОЗЛ, легочная гипертензия, ДН 2 стадии.
Физиотерапия применяется для улучшения мукоцилиарного клиренса.
Назначение мукорегуляторов – амброксол.
Если в мокроте обнаружены бактерии – антимикробная терапия. Азитромицин (Сумамед) - взрослым: 500 мг внутрь 1 раз в сут. х 3 сут или цефгибутен (цедекс) взрослым: 400 мг внутрь 1 раз в сут. х 5 сут.
Длительная оксигенотерапия – ингаляция воздуха, обогащенного кислородом (30 – 40 % кислорода).
Селективные β2 – антагонисты (беротек, сальбутомол).
Назначают каптоприл (капотен) в суточной дозе 75 – 100 мг.
Гепарин в суточной дозе 5000 – 20000 Ед подкожно под контролем лабораторных показателей.