Ім'я файлу: https___sites.google.com_site_mokreckazosiiist_muzika_esteticne-
Розширення: pdf
Розмір: 286кб.
Дата: 20.01.2022
скачати

Музика
>
Естетичне виховання школярів на уроках музичного мистецтва
Естетичне виховання школярів на уроках музичного мистецтва
Квашук Володимир Миколайович,
вчитель музичного мистецтва загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Мокрець Турійського району
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………….. 3
Розділ І. Естетично-виховні можливості уроків музичного мистецтва
1.1
Психолого-педагогічні характеристики естетичного виховання учнів …………..……6 1.2 Формування у школярів художньо-естетичних потреб …………………….……...….. 8 1.3 Музичне мистецтво, як один із засобів естетичного виховання учнів………........…...12
Розділ ІІ. Шляхи реалізації естетичного виховання на уроках музичного мистецтва
2.1 Естетичне виховання молодших школярів ……………………………………………. 13 2.2 Специфіка музичного виховання учнів 5-6 класів ……………………………………. 14 2.3 Особливості естетичного виховання школярів середнього шкільного віку …………
17 2.4 Сім’я як чинник та першооснова музично-естетичного розвитку
……………………..20
Висновки …………………………………………………………………………..……… 24
Список використаної літератури ………………………………………………..………. 26
Вступ
Характерною рисою сучасної шкільної освіти є спрямованість її змістовно-цільових аспектів у бік гуманізації, яка означає глибокі якісні перетворення в стратегії і тактиці навчання з урахуванням перш за все особистісного чинника. Основна увага зосереджена на створенні сприятливої обстановки для кожної дитини, її
вихованні як вільної, цілісної особистості, здатної до самостійного вибору цінностей, самовизначення в світі
культури. В умовах, що склалися, актуальним стає формування у школяра естетичної культури, що забезпечує
ціннісне відношення до навколишнього світу, емоційно-образне бачення реальності, розвиток здатності
сприймати красу у всьому її різноманітті і створювати прекрасне в навколишній дійсності. Естетична культура сприяє формуванню соціальної позиції, заснованої на гуманістичних цінностях, гармонізує емоційно- комунікативну сферу учня, оптимізує його поведінку. Сформованість естетичної культури підсилює особистісне відношення до вибору професії, приводить у відповідність суспільним ідеалам власні потреби, уявлення про цінності, активізує внутрішні ресурси, забезпечуючи таким чином самореалізацію особи. Все це ставить перед
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести

вчителем школи важливе завдання естетичного виховання учня. Причому, в цьому процесі мають бути задіяні
абсолютно всі предмети, адже кожна дисципліна має свої можливості щодо реалізації естетичного виховання.
Проте ряд предметів дає вчителеві досить широкі можливості щодо виховання естетичних сприйняттів та почуттів учнів, зокрема література, музика, образотворче мистецтво, художня культура. Великий естетичний потенціал несе в собі викладання музичного мистецтва в середній школі. У цьому аспекті важливим постає
питання про конкретні шляхи та засоби реалізації естетичного виховання на уроках музичного мистецтва. Це зумовлює актуальність даної роботи.
Актуальність теми. Здатність сприймати музику як естетичне явище, визначати механізми її впливу на особу. Естетичний критерій діяльності, що виробляється у процесі сприйняття мистецтва, за певних умов може трансформуватися в інші сфери соціальної і художньої практики людини, гармонізувати її життя, змінювати баланс духовних сил, приносити естетичні настанови у погляди на оточуючий світ, рятувати від обмеженості
свідомості і стереотипів мислення.
Виховання потребує особливої організації спілкування молоді з сучасною музичною культурою, і воно виходить далеко за рамки загальноосвітнього процесу. Це особливо актуально сьогодні, коли проблеми виховання учнівської молоді, її соціальної адаптації й, водночас, виходу на можливості перетворювальної
діяльності набувають особливого значення у зв’язку з формуванням соціально відповідальної та естетично вихованої особистості. Виховна криза ще більше загострюється наявністю суперечностей між процесом самовиховання особистості і системою авторитарних впливів, націлених на єдині стандарти; потребами творчого розвитку і зниженням загальної культури молоді; наявністю у неї інтелектуальних потенцій та їх незатребуваністю суспільством; необхідністю створення інноваційної школи, яка має бути осередком розвитку демократії, особистісної свободи і відповідальності, діалогу і співробітництва, та консерватизмом змісту традиційних форм і методів виховання. Вирішити виокремлені протиріччя можливо, осмислюючи педагогічний феномен музично-естетичного виховання, що має орієнтувати на формування творчої соціально цінної
особистості.
Вивчення процесу становлення та розвитку музично-естетичного виховання в Українi дослiджуваного перiоду було предметом наукових праць його сучасників. Ця проблема розроблялася Д.Ахшарумовим,
А.Вахнянином, С.Людкевичем, В.Матюком, С.Миропольським, П.Сокальським, та iн. Саме вони, усвiдомлюючи важливiсть музичного мистецтва у вихованнi пiдростаючого поколiння, зробили вагомий внесок у розвиток теорії музичного виховання, яка ґрунтувалася на результатах глибокого вивчення iсторико - культурних надбань нашого народу, що забезпечувало виховання дітей та молоді на національному ґрунті.
Педагогічна наука визначає естетичне виховання як розвиток здатності сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті і в мистецтві, як виховання прагнення самому брати участь у перетворенні навколишнього світу за законами краси, як долучення до художньої діяльності і розвиток творчих здібностей. Потреба в красі й доброті у дитини відрізняється з його перших днів. Важливо, щоб з дитинства сприйняття краси збереглося на все життя, а для цього дитину треба вчити бачити прекрасне навколо себе - в природі, в діяльності людини, у відносинах між людьми, їх вчинках, поглядах, судженнях. У самій матеріальності світу, у взаємодії його явищ укладена природна основа прекрасного. Гармонія і симетрія спостерігається і в листку дерева, і в будові тіла, і в різноманітті колірних поєднань рослин, в зміні дня і ночі. Поступово пізнаючи цю красу навколишнього буття,
дитина збагачує свій внутрішній світ, відгукується на життєві явища,відносини,предмети.
Естетичне виховання - цілеспрямований систематичний вплив на особистість з метою її естетичного розвитку, тобто формування естетичних сприйняттів, суджень, смаків, почуттів, естетичної свідомості,
правильного розуміння прекрасного в дійсності і в мистецтві, розвиток естетичних потреб та
інтересів, здібностей до творчої участі в перетворенні життя за законами краси. Естетичний розвиток - це тривалий процес становлення і вдосконалення естетичної свідомості, відносин і естетичної діяльності
особистості.
І. Естетично-виховні можливості уроків музичного мистецтва
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести

1.1 Психолого-педагогічні характеристики естетичного виховання учнів
Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичної вихованості. У сучасній педагогіці естетичне виховання трактується як «педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності
сприймати і перетворювати дійсність за законами краси» [6, 121].
Видатний український педагог Василь Сухомлинський писав: «Краса – могутній засіб виховання чутливості
душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і
натхнення ніколи не побачиш. Краса – це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається
істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло
і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і
переконання. Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому ти так чи інакше ставишся сам до себе» [28, 414].
Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура – це сформованість у людини естетичних знань, смаків,
ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, зберігати природну красу. Рівень естетичної культури виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.
Естетична свідомість – це форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності
через естетичні сприйняття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.
Для розуміння психологічних особливостей естетичної свідомості, як результату естетичного виховання, слід розглянути структуру естетичної свідомості:
1. Естетичні сприйняття, які виявляються у спостережливості, умінні помітити найсуттєвіше, що відображає
зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.
2. Естетичні почуття – почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності,
творах мистецтва.
3. Естетичні судження, які передають ставлення особистості до певного об’єкта, явища. У педагогічній практиці
є недопустимим нав’язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з’ясуванні естетичної вартості предметів.
4. Естетичні смаки, що постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Вони мають вибірковий, суб’єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов’язані з індивідуальним баченням і
сприйняттям.
5. Естетичний ідеал – своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності.
Естетичний ідеал відображає уявлення про красу, її критерії [6, 122].
Виходячи з наведеної структури естетичної свідомості, можна зробити висновок, що найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття. Більш складні компоненти – почуття, судження, смаки, ідеал формуються в учнів на базі
естетичних сприйняттів у процесі естетичного освоєння світу.
Зміст естетичного виховання конкретизується в програмах з кожного предмету. Звичайно, деякі
предмети, зокрема література, музика, образотворче мистецтво, мають дуже великий потенціал щодо естетичного виховання учнів завдяки специфіці об’єктів вивчення – творів мистецтва. Проте вчителі всіх предметів мають враховувати естетично-виховне навантаження програм та намагатися використати в цьому аспекті кожну можливість, яку дає їх предмет. Окрім уроків, естетичне виховання реалізується у різних самодіяльних об’єднаннях учнів (хори, оркестри, ансамблі, літературні, драматичні, хореографічні гуртки, кіно- і
фотогуртки), у роботі студій, під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості,
історії мистецтва тощо. Серед цих шляхів реалізації естетичного виховання учнів важливе місце займає
естетичне виховання на уроках іноземної мови, що детально буде розглянуто в даній роботі.
Не слід трактувати мистецтво як єдине джерело естетичного виховання. Безперечно, твори мистецтва як реалізація ідеалу прекрасного у людській діяльності мають величезний естетично-виховний потенціал. Проте
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести

поряд із ними джерелами естетичного виховання виступають також природа, естетика побуту, у тому числі
естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін. [5, 21]
В естетичному вихованні величезне значення має особистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка,
рухи, міміка, голос, тон – все це має бути взірцем для учнів. Показники естетичної вихованості учнів – це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти, вигляд їхніх підручників, зошитів тощо. Все це говорить про те, що кожний урок, кожна взаємодія учня із вчителем має містити естетико-виховний компонент, свідомо спрямований вчителем.
Естетичне виховання школярів є багатогранним процесом, основу якого складають такі напрями:
1. Життя і діяльність учня в сім’ї. Тут формуються основи естетичних смаків, почуттів, на що впливають організація побуту в оселі, одяг, взаємини в сім’ї, оцінювання старшими краси предметів, явищ, безпосередня участь в естетичній діяльності тощо.
2. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів, яка передбачає залучення учнів змістом навчальних дисциплін (мови, літератури, історії, предметів природничого циклу, музики, образотворчого мистецтва, художньої культури), позакласної виховної роботи. У школах створюють спеціалізовані гуманітарно- естетичні класи, які сприяють естетичному розвиткові учнів.
3. Навчально-виховна робота позашкільних дитячих закладі (будинки і палаци дитячої та юнацької творчості,
студії, дитячі музичні та художні школи тощо). Ця діяльність спрямована задоволення інтересів, розвиток здібностей дітей, залучення їх до активної естетичної діяльності.
4. Вплив засобів масової інформації. Діяльність їх поєднує елементи багатьох видів мистецтва. Проте засилля в них так званої «масової культури», яка далеко не завжди коректно формує в учнів уявлення про прекрасне,
ускладнює процес формування здорових естетичних смаків, потребує копіткої роботи вихователів, батьків,
випереджуючого формування високих естетичних потреб, смаків, несприйняття потворного [12, 40].
З наведеного ми бачимо, що діяльність вчителів школи в рамках естетичного виховання є лише одним серед компонентів, які формують естетичну свідомість учня. Проте естетичне виховання у школі має ряд важливих рис, що відрізняють його від інших напрямів та роблять одним з найбільш значущих у процесі
формування естетичної особистості учня. Так, на відміну від діяльності позашкільних установ, які відвідують лише частина учнів, шкільний компонент естетичного виховання охоплює всіх школярів. Діяльність вчителя по формуванню естетичних смаків учнів є свідомою та цілеспрямованою на відміну від випадкових впливів масової інформації та, нажаль, часто безсистемного та непослідовного естетичного виховання дітей у сім’ї.
Окрім того, у зв’язку із значною тривалістю перебування учня в школі (кілька годин щодня протягом 11 років),
вчителі несуть особливу відповідальність за формування естетичної свідомості учня, як і за процес формування його особистості як такої.
1.2 Формування у школярів художньо-естетичних потреб
Естетичне виховання в школі починається з молодших класів у процесі вивчення мови,
доступних літературних творів, а також на уроках музики, образотворчого мистецтва, природознавства.
Основний напрямок цієї роботи полягає в практичному ознайомленні учнів з різними видами мистецтва,
привчання їх до естетичного сприйняття і найпростішим естетичним судженням. У вирішенні зазначеної задачі
велику роль грає приклад і художня підготовка самого вчителя. Йому необхідно володіти вмінням красиво писати, виразно і емоційно читати вірші і розповіді, мати навички музичного та образотворчого мистецтва.
Підготовка вчителя і його компетентність у різних видах мистецтва не тільки створюють умови для переживання дітьми внутрішніх протиріч між наявним і необхідним рівнем їх естетичного розвитку, а й збуджують потребу в залученні до мистецтва. Для виховання художнього сприйняття творів музичного мистецтва в молодших школярів істотне значення має використання прийому порівняння з літературними творами, прослуховування музики й розгляданні картин і спонукання їх до оцінки цих творів, власні
висловлювання і власне ставлення до їх переваг і недоліків. Постановка найпростіших питань, спрямованих на з'ясування того, що дітям подобається в тому чи іншому творі, яка картина або музична мелодія краще,
загострює їх сприйняття і спонукає до оціночних суджень.
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести
Перевести

У вихованні естетичних сприйняттів молодших школярів необхідно широко використовувати заучування віршів, пісень, демонстрацію репродукцій картин.
Велике значення має показ краси рідної природи, яка оспівується в творах музичного мистецтва: синява неба,
далечінь полів, бірюзове пасмо річок, спокійна, облямована кущами і деревами гладь озер, неповторна гама пташиного співу, величаві масиви лісу і т.д. Одним з кращих вихователів називав природу К.Д. Ушинський. Для ознайомлення учнів з красою рідної природи проводяться екскурсії, організовуються спостереження за сезонними змінами навколишнього ландшафту, створюються гербарії з місцевих рослин, проводяться виставки картин, присвячені тваринному і рослинному світу, і т.д. Разом з тим необхідно виховувати активне ставлення до збереження природи, організовуючи для цього гуртки «Друзі природи», «Зелений патруль», акції «На захист лісу» і т.д. Все це показує, що естетичне виховання учнів повинно займати чільне місце в комплексі навчальних та позакласних занять у початкових класах. (21, С.40). Виховна робота з розвитку і зміцнення естетичних потреб, прагнення до сприйняття прекрасного продовжується і в наступних класах, але, зрозуміло, на більш високому рівні. Найпростіші естетичні уявлення та судження, як уже зазначалося, формуються в початкових класах. Проте основна робота в цьому напрямі здійснюється з учнями-підлітками і старшими школярами, що володіють для цього необхідними здібностями до більш глибокого розуміння мистецтва. В останні роки у шкільній практиці з метою розвитку естетичних суджень і поглиблення естетичних поглядів широко використовується написання творів, усне і письмове рецензування творів літератури, музичного мистецтва, театральних постановок, кінофільмів і художніх виставок. У зв'язку з важливістю естетичного виховання та розвитку в учнів художніх уявлень, понять і суджень велике значення має робота з опрацювання ними тій зв'язку, яка існує між різними видами мистецтва у відображенні життєвих явищ. Ось чому на заняттях з літератури необхідно використовувати твори музичного та образотворчого мистецтва. Так, при вивченні
роману А.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» можна організувати прослуховування учнями уривків з опери,
демонстрацію ілюстрацій художників до цього твору. Подібне синтетичне використання музичного мистецтва у процесі навчальної роботи допомагає з'ясуванню специфіки образотворчих засобів різних видів мистецтва та розвитку різнобічного і більш глибокого естетичного сприйняття дійсності.
Виключно гострою проблемою, слабо розв'язуваної в шкільній практиці, є формування в учнів повноцінних художніх смаків, вміння відрізняти справжні високохудожні твори від примітивного ремісництва, від художніх виробів. Це особливо відноситься до музичного й образотворчого мистецтва. Труднощі школи тут посилюються тим, що засоби масової інформації, дискотеки і відеотеки занадто широко популяризують західну музику і
кінофільми на шкоду вітчизняному мистецтву. Подолати ці труднощі можна тільки одним - широким використанням класичної літератури, кращих зразків сучасної і вітчизняної музики, художньої творчості. Будучи за своєю природою істотою творчою, людина володіє схильністю до художньо-творчої діяльності. З раннього віку діти пробують свої сили в області співу, малювання, мистецтва слова. Розвивати й удосконалювати ці
схильності і здібності - одне із завдань естетичного виховання. У молодших і середніх класах вона вирішується насамперед на заняттях з рідної мови та літератури, образотворчого мистецтва та музичного мистецтва. З цією метою вчителі дають школярам завдання робити свої ілюстрації до літературних творів, пейзажні замальовки рідної природи, пробувати писати вірші чи оповідання. Такі завдання мають на меті не формування професійних умінь у сфері художньої творчості, а розраховані головним чином на їх естетичний розвиток. Для тих же школярів, у яких виявляються творчі здібності, подібні заняття служать засобом вдосконалення художнього досвіду, умінь і навичок. Тут іноді має значення першого спонукання, що дає поштовх до серйозних занять мистецтвом. Відомий композитор Д.Б. Кабалевський висунув ідею про те, щоб уроки музичного мистецтва присвячувалися практичному вивченню музичних творів, глибокому ознайомленню учнів з відображенням у музичних творах явищ життя, моральності людей. Художник Б.М. Неменський розробив програму з образотворчого мистецтва, яка замість традиційного навчання учнів малювання окремих предметів,
передбачає спонукання їх до творчого відображення навколишнього життя засобами образотворчого мистецтва в порівнянні з творами музичного мистецтва. Це істотно покращує естетичний розвиток учнів,
розуміння ними тісному зв'язку мистецтва з людською життєвою практикою. (18, С.85-90).
Важливим засобом організації різноманітної художньо-творчої діяльності учнів є різні форми позакласної
роботи: гуртки і студії з літератури, музичного й образотворчого мистецтва, колективи художньої
самодіяльності, організація зустрічей з працівниками мистецтва, проведення художньо-творчих конкурсів,