Кримінально-правова характеристика згвалтування та сексуального насильства
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1 Кримінально-правова характеристика згвалтування
1.1 Об'єкт і об'єктивна сторона згвалтування
1.2 Суб'єкт і суб'єктивна сторона згвалтування
1.3 Кваліфікуючі ознаки згвалтування
Розділ 2 Практика призначення покарання за згвалтування
Розділ 3 Особливості кримінальної відповідальності за згвалтування
за кримінальним законодавством зарубіжних країн
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Поза сумнівом, згвалтування – один із найтяжчих і небезпечних злочинів, який тягне за собою серйозні наслідки, в першу чергу, це - непоправна шкода психічному та фізичному здоров’ю потерпілої особи. В українському законодавстві, визначення та відповідальність за згвалтування та сексуальне насилля описане в статті 152 Кримінального кодексу України.
За науково-практичним коментарем до статті 152 Кримінального кодексу України, основним безпосереднім об’єктом цього злочину є статева свобода або статева недоторканність особи. Але слід пам’ ятати, що спричинення цього злочину не меншою мірою впливає на культурний рівень суспільства та природний рух населення, а саме - розірвання шлюбів, небажана народжуваність та кількість абортів. Проблема сексуального насильства та його викорінення вже не перший рік є епіцентром уваги не тільки українського законодавства, а й усієї світової спільноти та різних міжнародних організацій.
За даними дослідницької агенції «Фама», станом на 2021 4% респондентів опитування відповіли, що є жертвами згвалтування в дитинстві, 23% - сексуального насилля та домагань.
Нажаль, після повномасштабного вторгнення росії на територію України та численних злочинів окупантів, цей відсоток невпинно росте.
Численні українські та зарубіжні науковці і судові спеціалісти висвітлювали проблему згвалтувань в своїх роботах: Л. А. Андрєєва, М. І. Бажанов, О. Б. Бовть,
В. І. Борисов, Є. В. Губанова, Л. В. Дорош, О. О. Дудоров, Т. В. Кондрашова, Т. Д. Лисько, П. І. Люблінський, П. С. Матишевський, В. О. Навроцький, В. Натансон, А. В. Наумов, П. П. Осіпов, В. Н. Сафронов, Н. М. Свидлов, Є. В. Фесенко, М. Н. Хлинцов, А. П. Чуприков, Б. М. Цуприк, С. Д. Шапченко, Ю. І. Шевчук та ін.
Ступінь небезпеки сексуального насилля є високим, тому не слід применшувати та недооцінювати питання згвалтувань, в тому числі на законодавчому рівні. Нажаль, не дивлячись на багаторічні та детальні досліди, сексуальне насильство, а також відповідальність за нього, не є відкрите та розгорнуте до кінця.
Саме обумовлення поняття та дослідження нерозкритих питань згвалтування та відповідальності за цей злочин стали темою даної курсової роботи.
Мета роботи – встановлення та аналіз чіткого поняття згвалтування та сексуального насилля, а також норм, що передбачують відповідальність за ці тяжкі злочини.
Для досягнення мети курсової роботи були визначені наступні основні завдання:
визначення поняття згвалтування та сексуального насильства, об’єкту та об’єктивної сторони згвалтування, а також характеристика цих понять;
визначення кваліфікуючих ознак згвалтуваня;
аналіз практики призначення покараня за згвалтування та сексуальне насильство;
визначення та аналіз особливостей кримінальної відповідальності за згвалтування та сексуальне насильство.
Об'єктом дослідження є законодавство України та окремих зарубіжних країн, що встановлює відповідальність за згвалтування.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність згідно з законодавством України.
РОЗДІЛ 1
ВИЗНАЧЕННЯ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗГВАЛТУВАННЯ ТА СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА
Поняття згвалтування та сексуального насильства
За статтею 123 Кримінального кодексу України, сексуальне насильство – це злочин, який полягає у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи. До 11.01.2019, з біологічно-медичної точки зору, під терміном «згвалтування» вважався статевий контакт між чоловіком та жінкою, всі ж інші злочини, пов’язані з недобровільним сексуальним задоволенням трактувалося як «задоволення статевої пристрасті неприродним способом».
Саме таке розуміння цього поняття призводило до виникнення безлічі проблем в кваліфікації, експертизі, розлідуванні, тощо. Такий дефінітивний порядок розуміння подібних злочинів дозволяв уникати відповідальності гвалтівникам та не відповідав вимогам часу, і не був адаптований під аналогічні дефінітивні порядки цих понять в законодавстві європейських країн. Саме 11.01.2019 набрали чинності зміни до КК України, поділивши поняття «сексуальне насильство» та «згвалтування». За новими статтями 152-153 КК України, «згвалтування» та «сексуальне насильство» були поділені на 2 окремих поняття та набули більш широкого сенсу, а саме «вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.» (стаття 152 КК України) та «вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи – карається позбавленням волі на строк до п’яти років.»
Аналізуючи статті 152-153 Кримінального кодексу, повстають питання щодо домашнього насильства та примусових незаконних стерилізацій та абортів, адже ці поняття також безпосередньо відносяться до сексуальних злочинів. Відповіддю на всі питання стали статті 134 та 126 XIII