Логіка
Тема: поняття як форма міркування
План
Загальна характеристика поняття
Поняття і слово
Логічна структура понять. Зміст та обсяг понять
Види понять
Відношення між поняттями
Логічні операції з обсягу понять:
Обмеження і узагальнення понять;
Поділ понять;
Види поділу;
Правила поділу понять.
Логічні операції зі змістом понять
Види визначення понять
Правила визначення понять
Прийоми подібні до визначення
Поняття – це форма міркування, що відображає предмети і явища в їх найсуттєвіших найбільш загальних ознаках.
Спільною називається ознака властива класу однорідних предметів.
Суттєва ознака – така риса, особливість предмета, наявність якої необхідна для кожного елементу даного класу, без якої предмет перестає бути собою, стає іншим предметом.
Несуттєва ознака може набуватися, або втрачатися предметом, але це ніяк не впливає на його існування.
Як співвідноситься поняття і слово
Поняття і слово нерозривно пов’язані між собою, але вони не тотожні.
Поняття – одиниця мислення.
Слово – одиниця мови.
Об’єкт думки формується як поняття, але виражається словом.
Поняття є ідеальним образом об’єкта і смисловою основою для формування і функціонування слова.
В різних мовах використовуємо різні слова, але вони вказують на одні і ті ж поняття.
Синоніми – це слова близькі, або тотожні за значенням, які виражають одне і те ж поняття, але вирізняються відтінками значень або стилістично.
Омоніми – слова, які співпадають за звучанням, однакові за формою, але виражають різні поняття.
Полісемія – багатозначність
Термін – слово, або словосполучення, яке характеризується визначеністю поняття і характеризується однозначністю.
Змістом поняття називається – сукупність суттєвих ознак класу однорідних предметів, відображених у цьому понятті.
Обсяг поняття називається клас узагальнених у ньому предметів.
Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття: Чим ширший зміст поняття тим вужчим буде його обсяг і навпаки.
Логічні види понять.
За обсягом поннятя поділяються на 3 групи:
Загальні – є поняття в обсяг яких входить 2 і більше предметів.
Реєструючі – це поняття в обсязі яких міститься скінченна обчислювальна множина предметів (планета сонячної системи, пора року)
Нереєструючі – обсяг яких не піддається обчислюванню.
Одиничні – в обсяг яких входить один єдиний предмет
Нульові (порожнє) – в обсяг яких не входить жодного реально існуючого предмету
За змістом поняття поділяються на 4 пари:
Абстрактні (ознака ізольована від її носія) та конкретні (поняття в якому мисляться ознаки разом з їх носіями – відповідними предметами)
Позитивні (поняття якими виражається наявність у предмета будь-яких ознак, якщо частка «не», «без» злилася зі словом і слово без неї не вживається то такі поняття теж позитивні) та негативні (відсутність у предмета ознак, які становлять зміст відповідного позитивного поняття)
Співвідносні (поняття, що виражають предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів) та безвідносні (поняття, які відображають предмет з існуванням якого непов’язується необхідне існування деяких інших предметів)
Збірні (поняття у якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет, як одне ціле) і незбірні (зміст незбірного поняття можна віднести до кожного предмету даного класу)