Вправа “Мене непокоїть те, що в коробці.”
Мета: єднання учасників групи, обговорення спільних проблем,
формування сприятливого психологічного клімату.
Кількість учасників: 5-25.
Тривалість: 30-45 хвилин.
Хід виконання:
Попросіть учасників групи анонімно записати на окремих папірцях
одним - двома словами те, що їх зараз турбує або непокоїть:
контрольна робота, конфлікт у класі, підготовка проекту, особисті
переживання тощо. Усі аркуші складіть в одну коробку.
Запропонуйте кожному учаснику навмання обрати аркуш і,
описавши занепокоєння іншого, запропонувати свій спосіб розв’
язання проблеми.
Намагайтеся обговорити всі проблеми. Вправу буде закінчено тоді,
коли в коробці не залишиться папірців.
Вправа “Емоції у кольорі”
Кожний школяр отримує аркуш паперу та олівці чи фарби.
Запропонуйте учням за допомогою кольорів зобразити
різноманітні емоції – радість, сум, злість, заздрість, співчуття тощо.
Така вправа допоможе сконцентруватись на типі емоцій та
власному відгуку на них.
Аналогічно можна запропонувати учням розповісти іншим про
свій настрій: його можна порівняти з певним кольором чи
намалювати за допомогою поєднання кольорів та візерунка, або
зобразити у вигляді певної різнокольорової тваринки. Все
залежить від фантазії та бажання дітей.
Вправа “Емоції героїв”
Вчитель читає школярам казку. Кожному учневі заздалегідь
видаються маленькі картки з символічними зображеннями різних
емоційних станів. У процесі читання дитина відкладає на стіл
кілька карток, які, на її погляд, відображають емоційний стан героя
в різних ситуаціях. Після закінчення читання кожна дитина
пояснює, в якій ситуації герой був веселим, сумним тощо, і чому їй
так здається.
Цю вправу краще виконувати у невеликих групах. Текст повинен
бути невеликим за обсягом та відповідати особливостям
психологічного розвитку певної вікової групи.
Вправа «Інтонація»
Попередньо вчитель пояснює, що таке інтонація. Потім дітям
пропонується по черзі повторити з різними емоціями та
відповідною інтонацією (злісно, радісно, задумливо, з образою)
окремі фрази. Як варіант, можна інтонаційно програти і обговорити
діалог казкових героїв.
За допомогою такої вправи школярі вчаться розуміти не тільки
сенс сказаного, але й емоції того, хто говорить.
Психологічна гра
«Компас емоцій»
Кожний гравець отримує 8 карток, на яких написані назви певних
емоцій. Наприклад: радість, страх, зацікавленість, натхнення,
сумнів, подив, довіра, гнів. Перелік можна доповнювати.
Один із гравців вигадує та називає слово-поняття-ситуацію і,
обираючи до неї відповідну гральну карту з назвою емоції,
викладає її в коло сорочкою догори. Решта гравців має вгадати, яку
ж емоцію викликає у гравця задумана ситуація, і пояснити чому
саме. Дітям часто складно говорити про свої емоції, а в грі вони
розкривають їх.
Гра «Кольори емоцій»
Принцип гри подібний до загальновідомої гри «Корова» чи
«Крокодил».
Об'єднайте учнів у 2 команди. Учасники однієї команди,
домовившись між собою про єдиний колір, мають мімікою і
і жестами його показати. Учні з іншої команди повинні відгадати,
який саме колір загадали опоненти. Обовязкова умова - всі
припущення мають бути аргументованими. Після того, як колір
вгадано, учасники команди міняються ролями.
Під час гри учні розвивають уяву та вчаться виразно передавати
інформацію за допомогою невербальних засобів.
PS. Знаєте, яке найголовніше правило в цій грі? Розповідати про
свої успіхи, навіть невеликі, з гордістю!»)
Гра «Мімічна гімнастика»
Дитині пропонується виконати ряд вправ для мімічних м`язів обличчя. Наморщити чоло, підняти брови (подив). Розслабитися. Залишити чоло гладким протягом однієї хвилини. Зсунути брови, нахмуритися (серджуся). Розслабити-ся. Повністю розслабити брови, закотити очі (а мені все одно – байдужість). Розширити очі, рот відкритий, руки стиснуті в кулаки, все тіло напружене ( страх, жах). Розслабитися. Розсла-бити повіки, чоло, щоки ( лінь, хочеться дрімати). Розширити ніздрі, зморщити ніс (огида, вдихаю неприємний запах). Роз-слабитися. Стиснути губи, примружити очі ( презирство). Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось я який!).
Гра «Малюємо емоції пальцями»
Дитині пропонується намалювати свої емоції пальцями. Для цього потрібно використовувати баночки з гуашевою фарбою. Можна намалювати свій настрій за допомогою пальців.
Гра «Різнокольорова вода»
Дитині пропонується розфарбувати воду в різні кольори. Запитайте в дитини, як зробити «сердиту воду», «добру», «веселу». Можна розфарбовувати воду в найрізноманітніші настрої. Покажіть дитині, як можна за допомогою однієї і тієї ж фарби отримати різні відтінки і як при цьому зміниться «настрій» води. Наприклад, чорна вода була «сердитою», а сіра стала вже «задумливою».
Гра «Настрій»
Діти сидять в кругу і перекидають друг другу м’яч. Ведучий кидає його одному з дітей і називає будь-який настрій або емоцію. Дитина повертає м’яч і називає протилежний настрій. Наприклад:
Веселий – сумний
Добрий – злий
Теплий – холодний
Ясний – темний
Гра «Музика та емоції»
Прослухавши музичний уривок, діти описують настрій музики: весела – сумна, задоволена – сердита, смілива – боязлива, бадьора – втомлена, тепла – холодна.
Гра «Малюємо настрій музики»
Після прослуховування та обговорення характеру і настрою музики можна запропонувати дітям намалювати її.
Вправа «На що схожа емоція»
Дітям пропонується повідати іншим про якусь емоцію: її можна намалювати, можна порівнювати з яким-небудь кольором, твариною, станом, можна показати її в рухах – усе залежить від фантазії і бажання дитини.
Вправа «Підбери риси до обличчя»
Дітям пропонується визначити емоційний стан намальованих героїв у певних ситуаціях. Діти зображені без рис обличчя.
Вправа «Угадай настрій по голосу»
Педагог вимовляє фразу з тембровим відтінком, що відповідає вираженню однієї з емоцій. Дитині пропонують набір піктограм, з яких вона повинна вибрати ту, на якій вираз обличчя відповідає даній емоції.
Вправа «На що схожий настрій»
Учасники гри почергово говорять, на яку пору року, природне явище, погоду схожий їхній сьогоднішній настрій. Почати порівняння краще дорослому: «Мій настрій схожий на білу пухнасту хмаринку, а твій?». Вправа проводиться по колу. Дорослий узагальнює – який же сьогодні настрій у всієї групи: смутний, веселий, смішний.
Вправа «Тренуємо емоції»
Запропонуйте дітям насупитися, як:
осіння хмара, розлютована людина, зла чарівниця,
Посміхнутися, як:
кіт на сонечку, саме сонце, Буратіно, хитра лисиця, радісна дитина, начебто вони побачили диво
Позлитися, як:
дитина, у якої забрали морозиво, два барани на мосту, людина, яку вдарили
Злякатися, як:
дитина, що загубилася в лісі, заєць, що побачив вовка, кошеня, на якого гавкає собака
Виразити втому, як:
тато після роботи, людина, що підняла щось важке, мураха, що тягне велику муху
Зобразити:
туриста, що зняв важкий рюкзак, дитину, що багато потрудилася, але допомогла мамі, стомленого воїна після перемоги.
Вправа «Уяви собі»
Вихователь запитує дитину: «На чому ти сидиш?». Дитина відповідає. Потім їй пропонується уявити і зобразити, як би вона злякалась, якби сиділа на даху (на верхівці дерева). Дитину запитують: «Що ти побачила?» Потім пропонують уявити собі і показати, як би вона здивувалась, якби побачила веселу лисичку (великого птаха, ведмедя); як би вона злякалась, якби побачила дракона ( чудовисько, Бабу Ягу).
Питання: «Кого зустрів?» Дитина показує, як би вона зраділа, якби приїхала бабуся (брат, друг)
Питання: «Кого проводив?» Дитина зображує смуток від того, що від`їхала мама (загубилось цуценя, кошеня,занедужав друг, зламалася улюблена іграшка)
Питання: «На кого розсердився?» Дитина уявляє і зображує, як би вона розсердилась, якби у неї відняли новий велосипед (цукерку, іграшку).
Вправа «Продовж речення»
Дітям пропонується продовжити речення, у якому дається опис емоційного стану персонажів, зображених на предметних та сюжетних картинках. Після розглядання картинки пропонується гра «Я почну, а ти продовж речення».
«У цього зайчика свято. Він… (веселий). На його мордочці…(посмішка). Його очі…(сяють від радості). Вони схожі…(сяють від радості). Вони схожі…(на сонечко з проміннячками). Зайчик з радості плескає…(у долоні) і стрибає…(на одній лапці)».
«Цей ведмедик смутний. На його мордочці немає…(посмішки), очі…(сумні). Лапки…(лежать на колінах). Він смутно опустив…(плечі) і тихо сидить…(на стільці). Грати йому…(не хочеться)».
«Мальвіна дуже здивувалася. Її очі…(широко відкриті), руки…( притиснуті до щік, до грудей). Вона викрикнула від несподіванки…(«Ах!», «Ох!», «Оце так!») і навіть злегка…(присіла)»
«Цей гном сильно злякався. Його очі…(широко відкриті). Від страху він сильно…(тремтить). Руки…(притиснуті до грудей.
«Карабас дуже розсердився. Його очі…(дивляться зі злістю, зіщурені). Він» стиснув…(кулаки), тупотить…(ногами) і голосно кричить…(«Я вам покажу!»)».
Вправа «Що я хочу і що можу?»
Знову візьміть аркуші паперу та спробуйте відповісти на запитання: - Що ви виконуєте з того, що вам не хотілося б робити? – Що не виконувати з того, що вам хотілося б робити? Дійсно, людям часто доводиться робити зовсім не то що хотілося б. соціальні завдання і вимоги орієнтуються на досягнення соціального статусу, виховання дітей. Фізіологічні та психологічні потреби – на теперішній час, на задоволення найближчих прагнень і бажань.
Назвіть три речі (це можуть бути обов’язки, заняття , розваги, справи тощо), які вам хотілося б робити частіше.
Назвіть три речі, які б вам хотілося припинити робити так, як ви їх робите, або зовсім не робити.
Тепер поясніть, що ви не робите достатньо і що робите надто багато.