Комунальний заклад
«Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 383
Харківської міської ради»
Конспект заняття з народознавства
для дітей старшого дошкільного віку, 6-й р.ж.
Тема. Найдорожча в світі - Україна
Вихователь: Адаменко М.В.
Вихователь-методист: Цапко Л.Т.
Харків
2012
Сфери життєдіяльності: « Культура», «Люди».
Програмовий зміст:
Фізичний розвиток: створювати умови для фізичного розвитку дітей, вправляти їх у різних видах рухів;
Соціально-моральний розвиток: формувати уявлення дітей про національну культуру, учити вихованців пишатися своєю Батьківщиною;
Емоційно-ціннісний розвиток: викликати позитивний емоційний відгук на розгляд тематичного ілюстративного матеріалу;
Пізнавальний розвиток:збагачувати уявлення вихованців про рідний край, розвивати позитивне ставлення до символів України;
Мовленнєвий розвиток: збагачувати активний словник дітей, учити малят формулювати чіткі відповіді на запитання, вчити утворювати нові слова за допомогою поєднання двох слів;
Креативний розвиток: розвивати вміння дітей робити елементарні узагальнення, самостійно доходити висновків.
Обладнання: ілюстрації, запис гімну України, д/гра «Скажи правильно», картина «Моя Україна».
Хід заняття
– Доброго ранку, діти! – вітаються Калинка й Барвінок.
– А діти вам сьогодні приготували дуже гарне вітання, будь ласка, привітайтеся з Калинкою й Барвінком.
Усі разом кажуть слова:
– Доброго ранку ліси і поля,
Доброго ранку, плането Земля!
Щастя й здоров’я всім людям бажаємо,
З ранку в дитячий садок поспішаємо!
– Калинці й Барвіночку дуже сподобалось ваше привітання,, тепер вони теж будуть так вітатися. До речі, їх запросили прийняти участь у конкурсі серед дитячих садків “Моя країна – Україна” і вони просять допомогти їм, ви згодні?
(Д. – Так, авжеж, згодні).
– Діти, у якій країні ми живемо?
(Д. – Ми живемо в Україні.
– Наша країна – Україна).
– Правильно. Ми народилися й живемо в Україні. Пригадайте, нашу країну можна назвати по-іншому: це наша…
(Д. – Батьківщина).
Якщо діти не відповідають, вихователь нагадує, як називається те місто, де вони народилися.
– А що таке Батьківщина? Послухайте вірш Костецького.
– Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина – це ліс осінній,
Це домівка твоя і садочок,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина – це труд і свято,
Батьківщина – це мама і тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у осінньому лузі.
– Вам сподобався цей віршик? (Д. – Так).
– І мені дуже з Калинкою й Барвінком подобається. Як називається народ, який живе в Україні?
(Д. – Це українці.
– В Україні живуть українці).
– Іринка, ти хто? (Д. – Я – україночка).
– Іванку, а ти хто? (Д. – Я – українець).
– Так, правильно, ми – український народ і дуже любимо свою країну, свою Батьківщину. Як українці називають ласкаво свою маму (тільки в Україні так кажуть)?
(Д. – Неня – мама, ненька – мама).
– Правильно, Україна теж для всіх українців неня, ненька Україна. Запам’ятали, Калинко й Барвінку? Це вам стане в пригоді на конкурсі.
– Діти, нашу країну можна ще назвати держава, російською мовою це государство. Наша Україна велика багатонаціональна держава. Хто запам’ятав нові слова в цьому реченні?
(Д. – Держава. Багатонаціональна).
– Слово національність, я вам нагадую, означає: до якого народу ми належимо. Я, Калинка, Барвінок – українці, тобто національність наша – українці. Лейла - армянка, Артем – росіянин, але ми всі дружно живемо в Україні й любимо її. Тому й кажуть, що Україна багатонаціональна держава.
Діти повторюють голосно або пошепки за вихователем.
– Яке головне місто України? (Д. – Це Київ).
– Правильно, можна сказати столиця України Київ. Як називається столиця України?
(Д. – Столиця України – місто Київ).
– Кожна держава відрізняється державними національними символами. Це прапор, герб, малий герб – тризубець, та національна пісня – гімн.
На дошці виставляються малюнки прапора, тризубця, слова гімну.
– Калинка і Барвінок питають, що це?
(Д. – Це прапор).
– Якого він кольору?
(Д. – Жовтого, синього).
– А можна сказати жовто-блакитний.
– Правильно.
Синій, як море, як день золотий,
З жита й волошок наш прапор ясний,
З неба і сонця, як день весняний.
– Що означають, Іванку, кольори прапора?
(Д. – Жовтий колір означає сонце, жито.
– Синій колір означає небо, волошки).
– Правильно. Наша Країна – миролюбива, українці під мирним небом вирощують хліб. Яка наша країна?
(Д. – Миролюбива).
– А що означає наш малий герб України тризубець?
(Д. – Я знаю, мені тато казав, там написано слово – воля).
– Правильно, наш український народ завжди прагнув бути вільним, самостійним, незалежним. Діти, які ви помітили нові слова?
(Д. – Вільним, самостійним, незалежним).
Діти повторюють, одна дитина голосно, усі пошепки.
– Правильно, молодці! 24 серпня 1991 року наша держава стала незалежною, самостійною країною.
Ці слова вихователь каже під гімн, і далі діти ще хвилину слухають його.
– Ви вже здогадались, що ми слухали?
(Д. – Так, це наша головна пісня.
– Так, це гімн України).
– Правильно, діти, що ви відчули, коли слухали гімн?
(д. – Мені сподобалось. Це гарна пісня.)
– Я вам допоможу. Ви відчули гордість за свою країну. Тому що всі, хто живе в Україні, пишаються нею, люблять, захищають і розбудовують її. Що ми робимо, і ви, і ваші батьки?
(Д. – Ми пишаємось, любим, захищаємо й розбудовуємо нашу країну).
– Молодець! Слово важке, і ти його добре запам’ятав. Молодці й інші дітки, стільки знань показали Калинці й Барвінку, а це їм дуже потрібно.
– Перепочиньмо (проводиться фізкультхвилинка).
| Онде балочка весела. | | Руки в боки, злегка повертаються |
| В ній хороші, красні села, | | вправо, вліво, |
| Коло сел стоять тополі, | | руки вгору, |
| Розмовляють з вітром в полі. | | хитають руками, |
| Стежечки, як стрічечки, | | |
| Збігаються до річечки. | | беруться за руки, |
| Річка плине, берег рвучи, | | спочатку ходять, а потім біжать |
| Далі, далі попід кручі… | | по колу. |
– Наша країна дуже велика, зараз ми проведемо вправу “Скажи правильно”, я буду виставляти малюнки, а ви озвучувати.
Наприклад: Де пролягає шлях? – У степу.
Де росте пшениця? – У полі.
Далі діти підбирають інші пари слів: на березі, на морі, в лісі, в садочку. Калинка й Барвінок оцінюють відповіді дітей.
– Молодці, тепер складімо речення про те, що ми казали: Україна має ліси, гори, поля та річки, озера і моря. Ви помітили, як маленькі слова та, і, узявшись за руки, об’єднали всі слова. Спробуйте ви.
(Д. – Україна має ліси, гори, поля та річки, озера і моря.
– Україна має міста і села.
– В Україні живуть українці та інші народи).
– У наступній вправі “Який, яке?” розкажімо про наших українців, треба поєднати 2 слова в одне. Пригадайте, як ми рухаємо долоньки одна назустріч другій. Наприклад: червоний і щоки вийдечервонощокий українець.
Далі діти самостійно утворюють інші слова: біле і обличчя – білолиця україночка; чорне і очі – чорноокий хлопчик, сірий і очі – сіроока – дівчинка, багато і національний – багатонаціональна держава.
– Молодці! Калинка й Барвінок принесли картину, за якою їм треба розказувати на конкурсі, а що ви можете розказати за цією картиною?
Діти разом з вихователем складають невеличку розповідь “Моя країна – Україна”.
“Я живу в країні, яка називається Україна.
Це велика, багатонаціональна держава. Вона має жовто-блакитний прапор, герб тризубець, пісню-гімн.
Ми, українці, пишаємося, любим нашу країну, називаємо її ненька Україно, захищаємо й розбудовуємо її”.
– Дуже гарні розповіді вийшли у Сашка, Микитки, Оксанки; Калинка й Барвінок неодмінно візьмуть їх на свій конкурс.
Заняття наближається до кінця і прийшов час гри.
Проводиться рухлива гра “Батько й діти”.
Діти ведуть діалог: 1 дитина – батько, гурт – діти.
Батько: – Розкажіть, гей, мої діти,
Що чували й де бували?
Діти: – По широкім світі блукали і щастя шукали.
Багато там бачили – аж у Києві спочивали.
Батько: – Розкажіть, гей, любі діти,
Що ж ви там робили?
Діти: – Уважай і вгадай, наш батьку дорогий:
Ось так, ось так, ми всі так робили!
Діти імітують різні дії, якщо батько вгадав – наздоганяє їх, гра повторюється.
Висновки:
– Перед ким ви хотіли б похвалитися успіхами?
– Які нові слова ви запам’ятали?