Зачепилівський ліцей
Красноградської районної ради
Харківської області
РЕФЕРАТ
На тему:
Комп’ютерний оптичний привід «Мишка»
Виконала:
Учениця 10 А класу
Чиж Віта Артемівна
Класний керівник
Фесенко Світлана Іванівна
Зачепилівка 2023
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….....3
1 ІСТОРІЯ ВИНАХОДУ……… ………………………………………………..4
2 ВИДИ МАНІПУЛЯТОРІВ……………………………………………………6
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...9
ВСТУП
Сучасний користувач ПК не обходиться без оптичного пристрою – мишки. Переоціїнити значущість цього приладу важко, адже і в офісі, і вдома цей маніпулятор є незамінним помічником. При чому, зазначимо, що хоча цей пристрій і є найдешевшим, він, як і безліч речей в цьому світі, має різні модифікації і різну специфіку. І якщо в офісі згодиться майже кожна миша, то в кіберспорті все вимірюється в мікросекундах, адже головне там – реакція.
Мета цього реферату полягає в ознайомленні з історією приладу та в огляді його видів, які на сьогодні є актуальними.
ІСТОРІЯ ВИНАХОДУ
Мишею називається двомірний аналоговий маніпулятор, шо підключається до персонального комп’ютера й обладнаний однією, двома або трьома кнопками на верхній кришці і, можливо, коліщатком.
Історія виникнення миші пов’язана з ім’ям відомого американського вченого Дага Енгельбарта і науково-дослідною лабораторією XeroxPARC, яка проводила дослідження щодо розробки нових інтерфейсів взаємодії людини з комп’ютером. Ці дослідження тривали з кінця 50-х років минулого століття. Прагнучи створити, можливо, першу у світі інтерактивну систему для роботи з текстами і зображеннями, вчені дійшли висновку, що жоден із маніпуляторів, які існували до того часу (світлове перо, джойстик і т. ін.), не відповідає їхнім вимогам. Щоб знайти ідеальний варіант, був виконаний аналіз можливостей маніпуляторів різних типів (у тому числі керованих стопою або коліном) і побудована таблиця властивостей, на зразок періодичної системи елементів. Уже за допомогою цієї таблиці аналітично були виведені необхідні параметри ще не існуючого на той час пристрою. Він і став мишею.
Пристрій дозволяв користувачеві вибирати функції меню, пов’язуючи його переміщення з перебором функцій на екрані. Одна або кілька кнопок, розташованих зверху цього пристрою, дозволяли користувачеві вказати комп’ютеру свій вибір.
Пристрій був досить мініатюрним і легко міг поміститися під долонею з розташуванням кнопок під пальцями. Підключення здійснюється спеціальним кабелем, що надає пристрою подібності з мишею з довгим хвостом. А процес переміщення миші й відповідного перебору функцій меню став позначатися терміном «проведення миші». Миші розрізняються за трьома характеристиками: кількістю кнопок, використовуваною технологією й типом з’єднання пристрою з центральним блоком.
Частково роботи по створенню миші спонсорувалися Національним космічним агентством (NASA). На його замовлення були проведені порівняльні випробування різних пристроїв, і хоча миша продемонструвала абсолютну перевагу, але — така іронія долі — у силу своєї відомчої специфіки NASA втратило до цього маніпулятора інтерес: адже він не міг працювати в невагомості. Однак миша знайшла попит на землі.
Маніпулятор «миша» — як правило, найдешевший з компонентів комп’ютера, тому і ставлення до нього відповідне: дуже часто майже байдуже («аби була»). У той же час є очевидним, що миша — дуже важливий пристрій у складі ПК, оскільки разом із клавіатурою постійно використовується для введення інформації й управління нею усередині ПК. Отже, зручність миші, її відповідність до завдань користувача має велике значення1.
ВИДИ МАНІПУЛЯТОРІВ
Механічна миша. Перші миші мали механічну конструкцію. У ній використовувався маленька кулька, що виступала через нижню поверхню пристрою й оберталася в міру його переміщення по поверхні. Перемикачі усередині миші визначали переміщення й напрямок руху кульки. Хоча кулька може обертатися в будь-якому напрямку, визначаються тільки чотири напрямки. Це асоціюється з двома напрямками у двокоординатній системі. Переміщення в кожному з чотирьох напрямків вимірюється в сотих частках дюйма. Після проходження кулькою цієї дискретно! відстані формується спеціальний сигнал для центрального блока Механічна миша може працювати практично на будь-якій поверхні. Ви можете обертати кульку навіть пальцями (хоча в цьому випадку виникнуть проблеми з натисканням кнопок). Однак набагато краше використовувати спеціальну підкладку (килимок), щоб мінімізувати або виключити проковзування кульки на гладкій поверхні столу. При цьому сам килимок повинен досить добре прилипати до столу.
До мінусів механічних мишей можна віднести те, що для їх роботи потрібен якийсь простір для переміщення (зазвичай місця на робочих столах завжди не вистачає). А крім того, механічні частини часто ламаються Миші мають тенденстю до накопичування бруду, що призводить до зменшення надійності їхнього функціонування. Тому цей пристрій необхідно періодично чистити, хоча він начебто працює на чистій поверхні столу. Однак дешевизна і простота механічних мишей зробили їх найпоширенішими.
Оптична миша. Альтернативою механічної миші є оптична миша, у якій замість кульки, що крутиться, використовується промінь світла, що сканує координатну сітку, нанесену на спеціальну підкладку. За допомогою такого механізму і визначається пух. Відсутність рухомих частин у пристрої підвищує його надійність. В оптичних мишах використовуються дві пари світлодіодів і фотодетекторів, які установлюються на задній стінці. Одна пара орієнтована під прямим кутом щодо іншої. Підкладка вкрита безліччю жовтих і блакитних координатних сіток, що перекриваються. Кожна пара світлодіодів і фотодетекторів визначає рух в обох напрямках при проходженні через відповідні риски сітки. Спеціальне покриття нижньої стінки миші полегшує ковзання по вкритій пластиком підкладці. Суттєвим недоліком оптичної миші є необхідність використовувати спеціальну підкладку. З одного боку, ви можете покласти її у будь-яке місце, і пристрій буде працювати. Але, з іншого боку, така підкладка легко забруднюється, і пристрій перестає працювати. Та й саме пластикове покриття легко ушкоджується. Хоча в нормальних умовах сучасних офісів оптичні миші працюють довго й надійно.
Кілька років назад Microsoft випустила оптичну мишу IntelliMouse Explorer, якій не потрібні спеціальний килимок і взагалі вона може працювати майже на будь-якій поверхні (аби вона не була абсолютно гладкою і такою, що відбиває промені). У ній використовується більш складний оптичний датчик, який ніби фотографує поверхню під маніпулятором. Підключення миші до комп’ютера2.
Миші також поділяються на «проводові» (їх переважна більшість) і «без-проводові». Перші з’єднуються з ПК за допомогою кабелю, а другі — відповідно, проводу не мають і передають інформацію за радіохвилями на спеціальний приймач, який вже і підключається кабелем до «мишачого» роз’єму ПК. Теоретично безпроводові миші, звичайно, більш зручні: відсутність кабелю гарантує вільне переміщення. Але є в таких мишей і два характерні недоліки: висока ціна й необхідність періодичної заміни батарейок. До того ж на практиці при правильному розміщенні кабелю і зі звичайною мишею ніяких незручностей у роботі не виникає. Історично склалося так, що миші можуть підключатися до різних роз’ємів комп’ютера.
Перші миші з’єднувалися з найповільнішим інтерфейсом комп’ютера — послідовним портом, який також називають СОМ-портом (від англійського слова Communication, тобто «зв’язок»). Потім у другій половині 80-х років XX ст. компанія IBM випустила серію ПК під назвою PS/2, у яких був спеціальний маленький круглий роз’єм для миші, який згодом почали називати PS/2. До речі, портом PS/2 вперше оснащувалися не тільки машини PS/2, але і PS/1. За останні два роки набув широкого розповсюдження ще один тип порту — USB (універсальна послідовна шина), який набагато швидший і зручніший, ніж СОМ-порт. Крім того, порт USB дозволяє підключати й відключати мишу під час роботи без перезавантаження комп’ютера. А на одній з виставок був показаний комп’ютер, до якого через порти USB були підключені більше 200 мишей і кожна керувала своїм покажчиком на екрані. Зараз можна зустріти миші із трьома видами роз’ємів: СОМ (дев’ятиконтактний трапецієподібний, найбільший із трьох), PS/2 (маленький, круглий, п’ятиконтактний) і USB (чотириконтактний, маленький, плоский, прямокутний). І Останнім часом пристрої з СОМ-роз’ємом зустрічаються дуже нечасто, а з USB І усе частіше.
Ігрові миші призначені для зручності грання в відеоігри, зокрема в кіберспорті. Сенсори ігрових мишей оптичні чи лазерні з роздільністю до 20 тис. DPI. Вони можуть мати спеціальні перемикачі для зміни чутливості сенсора відповідно до різних завдань. Важливою характеристикою є швидкість відгуку, тобто, скільки разів на секунду миша повідомляє комп'ютеру про своє розташування; вимірюється в Герцах. Швидкість відгуку може досягати 1000 Гц. Крім того для ігрових мишей враховується швидкість відслідковування, що вказує наскільки швидко можна рухати мишу, зберігаючи точне відстеження її руху. Крім того враховується відстань відриву (Lift-off distance, LOD) від поверхні, за якої сенсор реєструє рух3.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Про історію створення комп'ютерної миші [Архівовано 20 Січня 2013 у Wayback Machine.]
Device Class Definition for Human Interface Devices (HID)
Moon, Silver (6 листопада 2020). 10 Important Features (Specs) of Gaming Mouse Explained - The Complete Guide. BinaryTides (амер.). Процитовано 21 березня 2023.
1 Про історію створення комп'ютерної миші [Архівовано 20 Січня 2013 у Wayback Machine.]
2 Device Class Definition for Human Interface Devices (HID)
3 Moon, Silver (6 листопада 2020). 10 Important Features (Specs) of Gaming Mouse Explained - The Complete Guide. BinaryTides (амер.). Процитовано 21 березня 2023.