Ім'я файлу: Сковорода на філософію.docx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 02.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Завдання 1-4 МСФЗ.docx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 02.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Завдання 1-4 МСФЗ.docx
Основоположною ідеєю (філософським кредо) Сковороди став винайдений ним закон елімінації важких справ — «те, що потрібно — не важко, а те, що важко, — не потрібно». Цей закон є прикладом пошуку основних принципів філософії, що можуть привести людину до щастя (найвищого блаженства). Розвиток практичної філософії став головною метою філософствування Сковороди.
Одна з перших моделей світобудови (картини світу) філософа Сковороди містить його концепцію «двох натур», згідно з якою весь світ, що оточує людину, має «дві натури» — зовнішню, видиму (матеріальну) й внутрішню, невидиму (Бог). Натури перебувають у певному взаємозв’язку, взаємозалежності, що впливає на розвиток світу загалом.
Такий підхід Григорія Сковороди до пояснення світу ще не є діалектичним методом, але вже є спробою зрозуміти розвиток світу (природи) без Бога.
Одночасно з теорією «двох натур» Сковорода розробляв теорію «трьох світів». Остання мала дати відповідь на питання про сутність предметів та явищ світу. Згідно з нею вся дійсність поділяється на «три світи» — «макрокосм» (природа), «мікрокосм» (людина) й «світ символів» (Біблія). Кожний з цих світів водночас складається з «двох натур» — видимої та невидимої, внутрішньої (духовної, Божої) та зовнішньої («тварної», «сотворенної», матеріальної).
Оригінальним ученням про людину стає ідея про існування мікрокосму (малого світу й власне людини). Малий світ також має «дві натури» — невидиму й видиму, духовну та тілесну. Справжня людина народжується тоді, коли знаходить у собі «невидиме» (духовне), а отже, Бога. Таким чином, пізнання людиною самої себе є пізнанням Бога. Г. С. Сковорода робить практичний висновок: служіння людини Богу є водночас і любов’ю до самої себе.
Українська філософія є частиною всесвітньої філософії. Але вона відтворює самобутні підходи і шляхи розв'язання філософських проблем, що спираються на національні культурні традиції. Дослідивши зміст і етапи розвитку філософської думки в Україні стає зрозумілою історія українського народу, особливості формування його духовного світу, його культури та традицій