Ім'я файлу: 117.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 19.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
креалізов тексти.docx

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………2

Ключові тези Маастрихтського консенсусу V (відносно лікування)………...3

Медикаментозне лікування………………………………………………………3

Немедикаментозне лікування……………………………………………………5

Список використаної літератури…………………………………….…………..6
Вступ

З моменту відкриття основного етіологічного фактора хронічного гастриту – грамнегативної палички H. pylori пройшло вже понад 30 років, і впродовж усіх цих 30 років погляди на діагностичні і терапевтичні заходи щодо хронічного гастриту постійно змінювалися і вдосконалювалися. Це обумовлено постійним надходженням нової інформації про бактерію, про її роль як збудника захворювання, про її чутливість до різних хімічних речовин і її загальнобіологічні властивості.

Тому, починаючи з 1995р. у м. Маастрихт кожні 5 років науковці збираються і обговорюють найважливіші аспекти у веденні хворих на хелікобактерний гастрит, аналізують інформацію нещодавно проведених масштабних досліджень.

Сучасні підходи до лікування хронічного гастриту засновані на концепціях і принципах, висунутих на Маастрихстському консенсусі V у 2015 році.



  1. Ключові тези Маастрихтського консенсусу V (відносно лікування)

  1. Трикомпонентна терапія з ІПП і кларитроміцином не повинна застосовуватись у регіонах з високою (понад 15%) поширеністю кларитроміцинрезистентності, але може використовуватись у регіонах з низькою резистентністю;

  2. У регіонах з високою кларитроміцинрезистентністю рекомендується чотирикомпонентна терапія з вісмутом або ІПП;

  3. Схеми на основі вісмуту або ІПП слід призначати тривалістю не менше 10 днів, у випадку резистентності до компонентів – на 14 днів;

  4. Після неефективності вісмут- або ІПП-вмісних чотирикомпонентних схем може застосовуватися три- або чотирикомпонентна терапія з фторхінолоном;

  5. Після двох терапевтичних невдач вибір наступної схеми повинен грунтуватися на результатах визначення чутливості до антибіотиків;

  6. Після курсу лікування необхідно проводити контроль через 4-8 тижнів шляхом 13С-уреазним дихальним тестом, або фекальним тестом, але ні в якому разі не серологічним. За певними показаннями (виразка шлунка, наявність тривожних симптомів і т.п. – морфологічне дослідження, швидкий уреазний тест)

  7. Інфекція Н. pylori - значний етіологічний фактор розвитку раку шлунка; рання (до розвитку метаплазії або атрофії) ерадикація може запобігати розвитку раку шлунка;

  8. У популяціях або особам з високим ризиком розвитку раку шлунка рекомендуються скринінг і лікування інфекції H. Pylori ;

  1. Медикаментозне лікування:

Основні аспекти лікування атрофічного гастриту:

  1. Ерадикація Hp

  2. Обов’язковий контроль через 4-8 тижнів методами, що вказані у рекомендаціях консенсусу

  3. Застосування вітаміну B12 з метою лікування і профілактики мегалобластної анемії

Основні аспекти лікування неатрофічного гастриту:

  1. Ерадикація Hp

  2. Обов’язковий контроль через 4-8 тижнів методами, що вказані у рекомендаціях консенсусу

  3. Контроль за факторами ризику

При обох формах захворювання варто призначати пробіотики, оскільки ерадикаційна терапія часто асоціюється з дисбактеріозом і антибіотико-асоційованою діареєю.

Основні схеми ерадикаційної терапії, відповідно до п’ятого консенсусу:

Перша лінія:

Варіант 1. Якщо резистентність у популяції до кларитроміцину низька (менше 15%), то застосовується стандартна потрійна терапія (ІПП, клатритроміцин + амоксицилін) або вісмутвмісна квадротерапія (ІПП, клатритроміцин + амоксицилін + вісмуту трикаліядицитрат).

Варіант 2. Якщо резистентність до кларитроміцину більше 15%, а до метронідазолу менше 15%, то застосовується така схема: ІПП, метронідазол + амоксицилін.

Варіант 3. Якщо резистентність до обох препаратів більша за 15%, то використовується вісмутвмісна квадротерапія.

Друга лінія:

У разі неефктивності стандартної потрійної терапії, варто призначити вісмутвмісну квадротерапію або потрійну/квадротерапію з фторхінолоном (левофлоксацином)

У разі неефективності вісмутвмісної квадротерапії призначається потрійна/квадротерапія з фторхінолоном (левофлоксацином).


  1. Немедикаментозне лікування – дієта

При хронічному гастриті не можна вживати сокогінні продукти і страви (м'ясні, рибні, грибні бульйони і супи) жирні сорти м'яса і риби, свіжий хліб, вироби з тіста, млинці, пироги, тістечка, пшоно, овочі, що містять грубу клітковину (горох, квасоля, боби, ріпа), гриби, незрілі і неочищені фрукти і ягоди з грубою шкіркою, кислі фруктово-ягідні соки, шоколад какао, натуральну каву, міцний чай, газовані напої, жирні страви, маринади, соління, приправи

Дозволяється вживати овочеві, круп'яні, молочні супи, відварене нежирне м'ясо і рибу, яйце всмятку, паровий омлет, свіжий некислий сир, негострий сир, підсушений пшеничний хліб, білі сухарі, нездобне печиво добре розварені каші, вермішель і локшину з білої муки, овочеві та картопляне пюре, салати, вінегрети з рослинним маслом, некислі фруктово-ягідні соки з м'якоттю, молоко і молочні продукти (ряжанка, йогурти), лужні мінеральні води без вуглекислоти, неміцний чай.

Список використаної літератури

  1. Маастрихтский консенсус-5: аналитический обзор положений: Степанов Ю.М., Будзак И.Я. Режим доступу: http://repo.dma.dp.ua/2726/1/maastrihtskiy-konsensus-5-analiticheskiy-obzor-polozheniy.pdf

  2. Внутрішня медицина: Посібник. - Ч. І: Гастроентерологія. Пульмонологія. Гематологія / За редакцією професора М.А.Станіславчука. - Вінниця: ООО «Вінницька міська друкарня», 2016. - 316 с.

  3. Справочник MSD, профессиональная версия. Режим доступу: https://www.msdmanuals.com/

скачати

© Усі права захищені
написати до нас