Ім'я файлу: 117.docx Розширення: docx Розмір: 23кб. Дата: 19.03.2021 скачати Пов'язані файли: креалізов тексти.docx Зміст Вступ………………………………………………………………………………2 Ключові тези Маастрихтського консенсусу V (відносно лікування)………...3 Медикаментозне лікування………………………………………………………3 Немедикаментозне лікування……………………………………………………5 Список використаної літератури…………………………………….…………..6 Вступ З моменту відкриття основного етіологічного фактора хронічного гастриту – грамнегативної палички H. pylori пройшло вже понад 30 років, і впродовж усіх цих 30 років погляди на діагностичні і терапевтичні заходи щодо хронічного гастриту постійно змінювалися і вдосконалювалися. Це обумовлено постійним надходженням нової інформації про бактерію, про її роль як збудника захворювання, про її чутливість до різних хімічних речовин і її загальнобіологічні властивості. Тому, починаючи з 1995р. у м. Маастрихт кожні 5 років науковці збираються і обговорюють найважливіші аспекти у веденні хворих на хелікобактерний гастрит, аналізують інформацію нещодавно проведених масштабних досліджень. Сучасні підходи до лікування хронічного гастриту засновані на концепціях і принципах, висунутих на Маастрихстському консенсусі V у 2015 році. Ключові тези Маастрихтського консенсусу V (відносно лікування) Трикомпонентна терапія з ІПП і кларитроміцином не повинна застосовуватись у регіонах з високою (понад 15%) поширеністю кларитроміцинрезистентності, але може використовуватись у регіонах з низькою резистентністю; У регіонах з високою кларитроміцинрезистентністю рекомендується чотирикомпонентна терапія з вісмутом або ІПП; Схеми на основі вісмуту або ІПП слід призначати тривалістю не менше 10 днів, у випадку резистентності до компонентів – на 14 днів; Після неефективності вісмут- або ІПП-вмісних чотирикомпонентних схем може застосовуватися три- або чотирикомпонентна терапія з фторхінолоном; Після двох терапевтичних невдач вибір наступної схеми повинен грунтуватися на результатах визначення чутливості до антибіотиків; Після курсу лікування необхідно проводити контроль через 4-8 тижнів шляхом 13С-уреазним дихальним тестом, або фекальним тестом, але ні в якому разі не серологічним. За певними показаннями (виразка шлунка, наявність тривожних симптомів і т.п. – морфологічне дослідження, швидкий уреазний тест) Інфекція Н. pylori - значний етіологічний фактор розвитку раку шлунка; рання (до розвитку метаплазії або атрофії) ерадикація може запобігати розвитку раку шлунка; У популяціях або особам з високим ризиком розвитку раку шлунка рекомендуються скринінг і лікування інфекції H. Pylori ; Медикаментозне лікування: Основні аспекти лікування атрофічного гастриту: Ерадикація Hp Обов’язковий контроль через 4-8 тижнів методами, що вказані у рекомендаціях консенсусу Застосування вітаміну B12 з метою лікування і профілактики мегалобластної анемії Основні аспекти лікування неатрофічного гастриту: Ерадикація Hp Обов’язковий контроль через 4-8 тижнів методами, що вказані у рекомендаціях консенсусу Контроль за факторами ризику При обох формах захворювання варто призначати пробіотики, оскільки ерадикаційна терапія часто асоціюється з дисбактеріозом і антибіотико-асоційованою діареєю. Основні схеми ерадикаційної терапії, відповідно до п’ятого консенсусу: Перша лінія: Варіант 1. Якщо резистентність у популяції до кларитроміцину низька (менше 15%), то застосовується стандартна потрійна терапія (ІПП, клатритроміцин + амоксицилін) або вісмутвмісна квадротерапія (ІПП, клатритроміцин + амоксицилін + вісмуту трикаліядицитрат). Варіант 2. Якщо резистентність до кларитроміцину більше 15%, а до метронідазолу менше 15%, то застосовується така схема: ІПП, метронідазол + амоксицилін. Варіант 3. Якщо резистентність до обох препаратів більша за 15%, то використовується вісмутвмісна квадротерапія. Друга лінія: У разі неефктивності стандартної потрійної терапії, варто призначити вісмутвмісну квадротерапію або потрійну/квадротерапію з фторхінолоном (левофлоксацином) У разі неефективності вісмутвмісної квадротерапії призначається потрійна/квадротерапія з фторхінолоном (левофлоксацином). Немедикаментозне лікування – дієта При хронічному гастриті не можна вживати сокогінні продукти і страви (м'ясні, рибні, грибні бульйони і супи) жирні сорти м'яса і риби, свіжий хліб, вироби з тіста, млинці, пироги, тістечка, пшоно, овочі, що містять грубу клітковину (горох, квасоля, боби, ріпа), гриби, незрілі і неочищені фрукти і ягоди з грубою шкіркою, кислі фруктово-ягідні соки, шоколад какао, натуральну каву, міцний чай, газовані напої, жирні страви, маринади, соління, приправи Дозволяється вживати овочеві, круп'яні, молочні супи, відварене нежирне м'ясо і рибу, яйце всмятку, паровий омлет, свіжий некислий сир, негострий сир, підсушений пшеничний хліб, білі сухарі, нездобне печиво добре розварені каші, вермішель і локшину з білої муки, овочеві та картопляне пюре, салати, вінегрети з рослинним маслом, некислі фруктово-ягідні соки з м'якоттю, молоко і молочні продукти (ряжанка, йогурти), лужні мінеральні води без вуглекислоти, неміцний чай. Список використаної літератури Маастрихтский консенсус-5: аналитический обзор положений: Степанов Ю.М., Будзак И.Я. Режим доступу: http://repo.dma.dp.ua/2726/1/maastrihtskiy-konsensus-5-analiticheskiy-obzor-polozheniy.pdf Внутрішня медицина: Посібник. - Ч. І: Гастроентерологія. Пульмонологія. Гематологія / За редакцією професора М.А.Станіславчука. - Вінниця: ООО «Вінницька міська друкарня», 2016. - 316 с. Справочник MSD, профессиональная версия. Режим доступу: https://www.msdmanuals.com/ |