КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра економіки підприємства
Самостійна робота
з дисципліни «Міжнародні фінансові ринки»
Студентки 1 курсу магістратури
економічного факультету
спеціальності «Економіка бізнесу»
Романюк Дарини Олександрівни
Перевірив:
к.е.н., доцент
Кнір Марія Олександрівна
Київ – 2020 рік
ЗМІСТ
ЗАВДАННЯ ……………………………………………………………………....3
ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНСЬКУ ЕКОНОМІКУ …………..4
ПРЯМІ ВІТЧИЗНЯНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЗАРУБІЖНУ ЕКОНОМІКУ ……..…8
АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ, ХАРАКТЕРНИХ РИС ІНВЕСТУВАННЯ, ПРОГНОЗ НА НАЙБЛИЖЧИЙ ПЕРІОД ………………………………………………...13
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………....15
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………....16
ЗАВДАННЯ 11
В повідомленнях ЗМІ за останні 6 місяців знайти та проаналізувати приклади повідомлень (не менше 3-х на кожний):
А) про прямі іноземні інвестиції в українську економіку;
Б) про прямі вітчизняні інвестиції в зарубіжну економіку;
Виявити тенденції, характерні риси та мету інвестування, обґрунтувати прогноз на найближчий період (1 рік).
ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ
Практикою господарювання економічно розвинених держав світу доведено, що залучення та ефективне використання інвестиційного ресурсу є невід’ємною передумовою модернізації та зміцнення конкурентоспроможності економічної системи. [1]
Прямі іноземні інвестиції (скор. ПІІ, англ. Foreign direct investment, FDI) — це довгострокові вкладення матеріальних засобів компаніями-нерезидентами в економіку країни (наприклад, з метою організації і будівництва підприємств). Розраховуються в млн. доларів США.
Прямі іноземні інвестиції — найбільш бажана форма капіталовкладень для економік, що розвиваються, тому що вона дозволяє реалізовувати великі проекти; крім того в країну надходять нові технології, нові практики корпоративного управління, тощо. [2]
Накопичені прямі іноземні інвестиції в економіку України станом на 30 червня 2020 року становили 50,311 млрд доларів. З них інструменти участі в капіталі – 38,053 млрд доларів, боргові інструменти – 12,258 млрд доларів.
Про це повідомляється на сайті Національного банку України.
За даними НБУ, найбільшим іноземним інвестором в Україну є Кіпр. Компанії, зареєстровані в цій країні, інвестували в Україну 15,494 млрд доларів. На другому місці – Нідерланди (10,261 млрд доларів), на третьому – Швейцарія (3,083 млрд доларів).
Компанії з РФ вклали в українську економіку 1,050 млрд доларів: Росія знаходиться на дев’ятому місці, випереджаючи Польщу (826 млн доларів) і США (809 млн доларів).
На країни ЄС припадає дві третини інвестицій (35,897 млрд доларів). [3]
В Україні спостерігається негативна тенденція, пов'язана з прямими іноземними інвестиціями. У першому кварталі минулого року був зафіксований приплив інвестицій на рівні 943 млн доларів, а в першому кварталі поточного року - відтік на суму майже 1,6 млрд. У Національному банку України відтік пов'язують з вилученням реінвестованих доходів підприємств і компаній реального сектора економіки.
У першому кварталі 2020 го інвестиції з Кіпру скоротилися на 1,4 млрд доларів, з Німеччини - на 427,5 млн, з Нідерландів - на 178,4 млн. При цьому інвестиції з Швейцарії виросли на 112,1 млн, з Польщі - на 48 млн, з Франції - на 45 млн, з Австрії - на 38,5 млн.
Найвищий відтік інвестицій був в сфері української промисловості - майже 1,6 млрд доларів. У той же час інвестиції спрямовані в сферу фінансів і страхування, ІТ, а також професійну, наукову та технічну діяльність. [4]
Згідно з новими прогнозами Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), в період 2020-2021 років очікується скорочення потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на 40%. Це показує, що глобальне поширення COVID-19 впливає також і на укладення угод з міжнародних інвестиційних угод на майбутнє, передає Центр новин ООН.
У боротьбі з пандемією коронавірусу уряди всього світу намагаються залучити й утримати іноземні інвестиції і одночасно надають фінансову підтримку національним компаніям, малим і середнім підприємствам, які найбільшою мірою постраждали від пандемії.
Так, одні країни перенаправляють фінансові потоки на виробництво медичного обладнання та ліків, інші – «евакуюють» виробничі потужності своїх компаній з найбільш постраждалих країн, наприклад, з Китаю.
Генеральний секретар ЮНКТАД Мухіса Кітуйі, підкреслив, що сьогодні інвестиції, в першу чергу, необхідно направляти на виробництво медичного обладнання та ліків, а також на матеріальну допомогу постраждалим підприємствам. При цьому, як вважає глава ЮНКТАД, необхідно стежити за тим, щоб поглинання національних компаній міжнародними не суперечили національним інтересам.
У спробах подолати кризу країни використовують різні наявні в їхньому розпорядженні інструменти інвестиційної політики, зазначив глава Конференції.
Так, уряд Італії зайнявся націоналізацією авіакомпанії Alitalia. Адміністрація США виділила $25 млрд для підтримки авіаційної галузі. Влада Південної Кореї заявила про готовність вкладати кошти в компанії, які займуться виробництвом вакцини і медикаментів. Нідерланди нададуть допомогу бізнесу, який був змушений закритися в умовах епідемії. У США концерн General Motors отримав держзамовлення на виробництво апаратів ШВЛ. Японія виділила $2,2 млрд на виведення виробничих потужностей своїх компаній з Китаю до Японії або в інші країни Азії.
Основою економічних заходів, спрямованих на протидію пандемії, повинна бути, як вважають експерти, податкова і фінансова підтримка не тільки компаній, але і їх співробітників. [5]
Що стосується України, окрім пандемії є ще багато чинників які негативно впливають на інвестиційний потенціал. Недовіра до судової системи та корупція є найважливішими перешкодами як для стратегічних, так і портфельних інвесторів.
Як передає Укрінформ, про це йдеться в опитуванні іноземних інвесторів, яке Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Dragon Capital та Центр економічної стратегії (ЦЕС) провели наприкінці жовтня 2020 року, повідомляє пресслужба ЄБА.
"48% опитаних іноземних інвесторів вважають, що інвестиційна привабливість України знижується, 42% не вбачають суттєвих змін, тільки 9% бачать покращення. Вперше за п’ять років опитування недовіра до судової системи очолила антирейтинг перешкод для іноземних інвестицій. Широко розповсюджена корупція, лідер попередніх років, посіла друге місце. Ці дві перешкоди є найважливішими як для стратегічних, так і портфельних інвесторів", - йдеться в повідомленні.
У дослідженні зазначається, що монополізація ринків та захоплення влади олігархами посідає третє місце серед перешкод, хоча стратегічним інвесторам також суттєво перешкоджає обтяжливе та нестабільне законодавство.
Ефективна боротьба з корупцією матиме найбільш сприятливий влив на інвестиційний клімат. Таку думку поділяють і стратегічні, і портфельні інвестори.
Іншими важливими факторами стануть перезапуск судової системи та призначення на ключові позиції реформаторів з високою репутацією.
Що стосується інвестиційного клімату, то дефолт за державними запозиченнями був названий найбільшою загрозою для нього. Другу та третю позицію посіли відхід від демократичних цінностей та зміна геополітичного курсу.
Стратегічні інвестори також вбачають загрозу в занадто м’якій бюджетній та монетарній політиці, яка несе ризики для макроекономічної стабільності.
Портфельні інвестори вважають неспроможність досягти домовленості з МВФ найсуттєвішою загрозою після дефолту.
Потенційний повторний локдаун матиме помірний негативний вплив на інвестиційну активність.
47% стратегічних інвесторів, які вже працюють в Україні, зазначили, що не змінять свої інвестиційні плани, при цьому 27% знизять або зупинять інвестиції. [6]
ПРЯМІ ВІТЧИЗНЯНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЗАРУБІЖНУ ЕКОНОМІКУ
Інвестиція за кордон – це валютна операція, яка передбачає вкладення суб'єктами інвестицій (резидентами – юридичними та фізичними особами) валютних цінностей в об'єкти інвестицій за кордоном з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Інвестиції можуть здійснюватися у формі створення юридичних осіб за кордоном, придбання корпоративних прав та цінних паперів іноземних емітентів, прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України, та в інших формах, які не заборонені законами України.
Для здійснення інвестиції (незалежно від строків та суми) потрібно обов'язково попередньо отримати індивідуальну ліцензію
Підставою для відмови у видачі індивідуальної ліцензії є:
• відсутність або невідповідність документів, наданих при поданні заявки;
• виявлення в поданих документах недостовірної інформації;
• порушення проти заявника справи про банкрутство;
• перебування майна заявника в податковій заставі у зв'язку із заборгованістю із сплати податків та внесення інших загальнодержавних платежів;
• заборона або обмеження щодо здійснення іноземних інвестицій, передбачені законодавством України та/або законодавством країни, де розміщуються інвестиції;
• застосування до заявника на момент здійснення інвестицій спеціальних санкцій або наявність фактів порушення установлених термінів проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями;
• неперебування заявника на обліку як платника податків.
Термін дії індивідуальної ліцензії визначається Мінекономрозвитку виходячи з необхідних для здійснення майнових інвестицій за межами України термінів. [7]
Із набранням чинності Законом України "Про валюту і валютні операції" в лютому 2019 року та пов'язаною з цим валютною лібералізацією було скасовано індивідуальні ліцензії на здійснення інвестицій за кордон. Законом задекларовано свободу здійснення валютних операцій і принцип "дозволено все, що не заборонено". Проте Національний банк України встановив деякі обмеження під час здійснення інвестицій за кордон. Але варто зазначити, що навіть з огляду на обмеження нове регулювання значно спростило процес здійснення інвестицій.
Однією з ключових змін є запровадження системи е-лімітів, яка дає змогу НБУ збирати інформацію про валютні операції резидентів, а також обмежує розмір інвестицій за кордон. Для фізичних осіб такий ліміт становить 50000 євро на рік, для юридичних – 2000000 євро на рік.
Гранична норма для фізичних осіб у розмірі 50000 євро поширюється на операції із зобов'язань перед нерезидентом за договором страхування життя, здійснення інвестицій за кордон, розміщення коштів на своєму рахунку за межами України, а також з надання нерезиденту позики (поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті.
Гранична норма для юридичних осіб у розмірі 2000000 євро стосується всіх комерційних операцій, крім:
– власних операцій банків, а також поточних валютних операцій юридичних осіб (за винятком операцій за договорами дарування, виплати премій, матеріальної допомоги);
– операцій, пов'язаних з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками, заставами, якщо на основне зобов'язання не поширюється дія ліміту в 2000000 євро;
– операцій, пов'язаних з виконанням зобов'язань за фінансовими аграрними розписками, лізингом, факторингом, операціями страхування/перестрахування, договорами оренди, найму;
– операцій з виконання боргових зобов'язань перед нерезидентами, за залученими кредитами або позиками;
– операцій з виплати дивідендів (у липні НБУ скасував обмеження на репатріацію дивідендів), повернення інвестицій та інших коштів, отриманих нерезидентом від інвестиційної діяльності в Україні;
– виплат на користь міжнародних фінансових організацій (Всесвітній банк, МВФ тощо) або операцій на підставі міжнародних договорів України;
– переказу інвестором за межі України коштів іншим інвесторам на підставі договорів про розподіл продукції;
– переказів коштів на рахунки власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи, відкритих за кордоном (крім територій, віднесених до переліку офшорних зон або тих, що перебувають у списку FATF, тощо).
Серед найістотніших і найочікуваніших валютних послаблень для бізнесу – скасування обмежень на репатріацію дивідендів, а також дозвіл на переказ коштів на власні рахунки, відкриті за кордоном. Можливість вільно виплачувати дивіденди є позитивним сигналом для іноземних інвесторів.
Однак про повну валютну лібералізацію не йдеться. Певні обмеження НБУ встановив, але багато в чому вони все-таки відповідають загальносвітовій тенденції з боротьби з офшорами, harmful tax regimes, ухилянням від сплати податків і відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом.
Вказані вище обмеження стосуються заборони здійснення юридичними та фізичними особами інвестицій:
– у країни, які визнано державами-агресорами;
– у країни/території, віднесені до переліку офшорних зон відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України;
– у країни/території, що не виконують рекомендації міжнародних організацій, які займаються боротьбою з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та/або мають значні недоліки у зазначених сферах за заявою Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
До цього списку, наприклад, потрапили такі юрисдикції, як Російська Федерація, Монако, Гернсі, Джерсі, острів Мен, Андорра, Британські Віргінські острови та інші.
Обмеження торкнулися й купівлі цінних паперів. НБУ заборонив купівлю будь-яких цінних паперів, крім цінних паперів тих компаній, які мають рейтингову оцінку не нижче ніж інвестиційний клас, підтверджену в бюлетені не менш як двома провідними світовими рейтинговими компаніями, такими як Fitch Ratings, Standard & Poor's або Moody's, на дату їх придбання. Крім того, НБУ заборонив банкам здійснювати будь-які валютні операції, спрямовані на придбання резидентами облігацій зовнішніх державних позик України. [8]
Купівля акцій іноземних компаній стала темою чергового вебінару в Асоціації правників України.
Експерт Роман Осипов присвятив свою доповідь акціям однієї з найбільш потужних компаній світу — Apple. Саме він у свій час дозволив вийти на український ринок інвестування акціям компанії Apple. У випадку із цим проектом основну роль відіграла велика впізнаваність бренду, який сам себе рекламував.
Тут, зізнається спікер, діяли за принципом, який озвучив Воррен Баффет: «У що інвестувати? Подивись у різні боки». Узагалі цінні папери можливо було купувати й раніше, але за однієї умови — що це бажання надходить від емітента. Але важко собі уявити, щоб такий гігант ринку, як Apple, подавав запити на те, аби потрапити в інвестиційне середовище України.
Але з 2017 року процедуру було спрощено, і від цього моменту сам брокер може ініціювати появу іноземних акцій на українському ринку. Однак, як це завжди трапляється, відразу спрощення не запрацювало, а от у 2018 році акції вже стали доступними для інвестування в них. Компанія Apple сьогодні диверсифікувала бізнес, тому інвестувати можливо не просто в бренд або чергову модель телефону. Перш за все компанія активно займається розвитком різноманітних сервісів.
Чотири прості кроки для того, аби стати власником акцій тільки на перший погляд видаються простими. Упоратись із цим натисканням кількох кнопок пересічному громадянину не вдасться. Перший крок полягає в ідентифікації та верифікації особи, відкритті рахунку в цінних паперах та укладанні брокерського договору.
Другий етап — перерахування коштів для депонування на біржі. Третім кроком виступає подання заявки на придбання акцій. І, нарешті, завершальний, четвертий, — це безпосередньо придбання акцій та отримання виписки з рахунку в цінних паперах.
На прикладі цієї ж компанії Р.Осипов аргументував, чому варто інвестувати в такі акції саме в Україні. По-перше, право власності на ці акції підтверджується згідно з вимогами українського законодавства. Акції іноземної компанії, які є в обігу в Україні, можна купувати, продавати за гривні, дарувати чи отримати у спадщину. При цьому не потрібно готувати та надавати банку документи на реєстрацію валютної інвестиції за кордон.
Інвестувати в акції можна від мінімальної суми — ринкової вартості однієї акції, водночас не існує обмежень на максимальну суму інвестиції. У разі виплати дивідендів власники можуть отримувати кошти через національну депозитарну систему на власний банківський рахунок. І зрештою відсутні труднощі при подачі податкової декларації на інвестиційний дохід.
Другий етап — перерахування коштів для депонування на біржі. Третім кроком виступає подання заявки на придбання акцій. І, нарешті, завершальний, четвертий, — це безпосередньо придбання акцій та отримання виписки з рахунку в цінних паперах.
На прикладі цієї ж компанії Р.Осипов аргументував, чому варто інвестувати в такі акції саме в Україні. По-перше, право власності на ці акції підтверджується згідно з вимогами українського законодавства. Акції іноземної компанії, які є в обігу в Україні, можна купувати, продавати за гривні, дарувати чи отримати у спадщину. При цьому не потрібно готувати та надавати банку документи на реєстрацію валютної інвестиції за кордон.
Інвестувати в акції можна від мінімальної суми — ринкової вартості однієї акції, водночас не існує обмежень на максимальну суму інвестиції. У разі виплати дивідендів власники можуть отримувати кошти через національну депозитарну систему на власний банківський рахунок. І зрештою відсутні труднощі при подачі податкової декларації на інвестиційний дохід.
Також спікер виділив основні кроки, що полегшили процедуру інвестування в іноземні компанії. Так, 7 лютого 2019 року набрав сили закон «Про валюту та валютні операції». І цим Національний банк, уважає Р.Осипов, зробив великий крок до валютної лібералізації. У березні 2019 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення щодо допуску в обіг акцій компанії Apple. А інвестиційні фонди отримали право купувати у склад активів цінні папери іноземних емітентів.
Для фізичної особи, яка досі ніколи ні в що не інвестувала, спікер радить звернутися до ETF. Це сегмент інвестиційного ринку, який пропонує придбати не акції однієї компанії, а, до прикладу, по одній акції відразу 100 компаній. При цьому не відбувається великих фінансових ризиків, оскільки навіть якщо кілька із цих компаній збанкрутують, інші завдяки збільшенню потужності та представництва на ринку компенсують утрати. Так надійніше, запевняє Р.Осипов, однак не дуже цікаво. Цікавіше, коли ти сам обираєш та робиш ставки на компанію.
Виходить, що, поки українські компанії банкрутують та нікого не надихають на те, аби інвестувати в їхній розвиток, фізособи йдуть шляхом меншого спротиву і вкладають зароблені в Україні гроші на черговий бренд, попит на який не спадає вже більше ніж 10 років. І це все в той самий час, як народні депутати очікують, що їх законодавчі ініціативи мотивуватимуть до якогось бартеру, аби іноземні інвестори вкладалися в українські компанії. Та, схоже, навіть затяті патріоти, коли справа доходить до грошей, швидко стають інтернаціоналістами. Бо, напевне, і самі не вірять у те, що обіцяють співгромадянам. [9]
З того часу, як діють нові правила валютного контролю в Україні, фізичні особи оформили понад 12 тисяч е-лімітів на переказ коштів в іноземній валюті за кордон. Про це повідомляє Мінфін.
Третина українців, які оформили е-ліміт, зробили це з метою придбання цінних паперів провідних іноземних компаній.
Решту е-лімітів видали для розміщення коштів на закордонному особистому рахунку та 1,5% – на страхування життя за кордоном.
Абсолютна більшість українців, які отримали е-ліміти перевела гроші на рахунки США, Польщі та Іспанії. Зокрема у США переказав кошти кожен третій українець з е-лімітом, дещо менше в Польщу та Іспанію – по 14,3%. Якщо США популярна доступом до ринку цінних паперів, то у Польщі та Іспанії – багато українських заробітчан.
Таким чином українці вивели за кордон майже 115 мільйонів євро, повідомив Нацбанк у коментарі Мінфін. Зазначимо, що за це самий час українські заробітчани перевели в Україні майже в 100 разів більше – 12 мільярдів доларів.
Впродовж року фізична особа не може вивести більше 100 тисяч євро.
Більшість коштів за кордон переказали у доларах (53,2%) та євро (38%). Частка переказів у польських злотих становить дещо більше 8%.
Щоб оформити е-ліміт потрібно звернутися до будь-якого українського банку та надати довідки, що засвідчують ваші доходи. [10]
АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ, ХАРАКТЕРНИХ РИС ІНВЕСТУВАННЯ, ПРОГНОЗ НА НАЙБЛИЖЧИЙ ПЕРІОД
На жаль, робити якісь прогнози щодо інвестицій в Україні дуже важко, хоча країна і має великий потенціал, але на даний момент є вплив багатьох негативних факторів.
Та незважаючи на труднощі уряд залишається публічно прихильним до реформ, необхідних для залучення інвестицій. За останній час було напрацьовано стимули для інвестиційної привабливості України та вдосконалено законодавство щодо державно-приватного партнерства.
Державно-приватне партнерство є одним з провідних механізмів і усталеною практикою багатьох розвинутих країн світу. Вдосконалена партнерська система відносин між державою та бізнесом на національному рівні дозволить залучати та ефективно використовувати інвестиційні ресурси для структурної перебудови економіки України.
Проведено перші прозорі концесійні конкурси щодо портів "Ольвія" та "Херсон" та вже підписано два концесійних договори (26.06.2020 – Херсон, 20.08.2020 - Ольвія).
Переможець концесійного конкурсу у порту "Херсон" компанія "Рісоіл-Херсон" (Швейцарія-Грузія) інвестує 300 млн гривень у розвиток порту впродовж чотирьох років, а переможець конкурсу у порту "Ольвія" компанія "QTerminals" (Катар) вкладе в розвиток порту впродовж 5 років 3,4 млрд гривень.
Підписано проектний документ між Мінекономіки та Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО): «Глобальна програма екоіндустріальних парків в Україні: реалізація на місцевому рівні».
Реалізація проекту допоможе існуючим і новим індустріальним паркам досягти вищих економічних, екологічних і соціальних показників діяльності шляхом запровадження моделі еко-індустріального парку.
Взято участь у розробці проекту Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями"
21.07.2020 Верховною Радою України прийнято законопроект № 3760, яким передбачено підтримку як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, що реалізують інвестиційні проекти, в рамках яких створюються нові робочі місця та обсяг інвестицій від 30 млн євро, у сферах переробної промисловості, інфраструктури, логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я, освіти, спорту.
Державна підтримка, яка становить до 30 відсотків від планового обсягу інвестицій за проектом, включає, зокрема: податкові пільги; надання права на користування земельною ділянкою; забезпечення об'єктами суміжної інфраструктури.
Також відбувся перезапуск UkraineInvest. Офіс консультуватиме інвесторів щодо можливого місця реалізації проекту, інвестиційних стимулів, особливостей умов реалізації проекту та процедури укладення інвестиційного договору з Урядом, інших питань, пов'язаних з підготовкою договору та реалізацією проекту.
Основними об’єктами для інвестицій впродовж наступного року залишаться:
сільське господарство, зокрема, промислова обробка та інфраструктура, пов’язана з сільським господарством (порти, елеватори, обладнання), продовжуватимуть розвиватися. Сільське господарство зберігатиме привабливість для світових інвесторів, які прагнуть розширити свій бізнес та вирішити питання продовольчої безпеки;
IТ‑сектор зберігатиме потенціал. Цей сектор має вигідні умови з позиції державного регулювання, молоду робочу силу та сприятливе географічне положення (у порівнянні з Азією). Тенденцією залишатиметься створення можливостей для придбання малих та середніх українських компаній;
логістика та будівництво об’єктів логістичної інфраструктури також є привабливими об’єктами для придбання, особливо для поставки товарів роздрібної торгівлі. Пандемія створила ситуацію, коли люди були обмежені в можливості здійснення роздрібних покупок. З постійним зростанням розвитку інтернету та знань про споживача, за всіма прогнозами, цей сектор продовжуватиме розвиватися та буде цікавий як об’єкт для придбання;
фармацевтична галузь також представлятиме інтерес для інвесторів. Зважаючи на спроби реформувати українську систему охорони здоров’я та очікувані бажання США розширити ланцюг поставок фармацевтичних товарів, українські фармацевтичні компанії будуть об’єктом для придбання світовими компаніями;
інвестиції в інфраструктуру триватимуть. Очікується, що українські компанії, які займаються будівництвом та наданням супутніх послуг, стануть потенційними об’єктами придбання.
Інвестиції в туристичну галузь, в тому числі готельний та ресторанний бізнес, будуть незначними внаслідок пандемії.
ВИСНОВКИ
Прямі іноземні інвестиції — найбільш бажана форма капіталовкладень для економік, що розвиваються, тому що вона дозволяє реалізовувати великі проекти.
Згідно з новими прогнозами в період 2020-2021 років очікується скорочення потоків прямих іноземних інвестицій на 40%. Це показує, що глобальне поширення COVID-19 впливає також і на укладення угод з міжнародних інвестиційних угод на майбутнє.
Пандемія призвела до економічного хаосу і поки невідомо скільки це триватиме і наскільки негативними будуть наслідки не тільки для України, а й для всього світу.
Обмеження подорожей, введення карантину та соціальне дистанціювання вимагають від компаній припинення чи зміни способу ведення бізнесу. Також це негативно вплинуло на поточний економічний та інвестиційний цикл.
Однак, можна сподіватися й на те, що COVID-19 матиме довгостроковий позитивний ефект для українських інвестицій. Дві ключові галузі України (сільське господарство та ІТ) будуть найбільш привабливими для інвесторів. В умовах пандемії, ці галузі отримують переваги від більшого прагнення до продовольчої безпеки та розвитку ефективного інтернет-бізнесу.
Окрім того, пандемія змусила деякі країни (особливо США) звернутися до бізнесу з проханням переглянути свій ланцюг поставок, який за останні десятиліття став дуже залежним від Китаю. Це надає українським компаніям унікальну можливість диверсифікувати ланцюги поставок у таких галузях виробництва як фармацевтична, автомобільна та промислова.
Що стосується інвестицій в зарубіжну економіку, в українському законодавстві вже відбулися серйозні зміни, які частково відкривають можливості для інвестицій. Йдеться про закон «Про валюту і валютні операції», який набрав чинності в лютому нинішнього року.
Одна із значущих новацій – скасування валютних ліцензій на інвестування за межі України і на відкриття рахунків в іноземних банках як для фізичних, так і юридичних осіб. Процес інвестування закордон став значно простішим.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Литвин О.В. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності державної інвестиційної політики в Україні : дис. канд. екон. наук : 08.00.03. Львів, 2017. 296 с
https://index.minfin.com.ua/ua/economy/
https://news.finance.ua/ua/news/-/480394/pryami-investytsiyi-v-ukrayinu-rejtyng-krayin-vid-nbu
https://ru.slovoidilo.ua/2020/09/04/infografika/finansy/skolko-inostrannyx-investicij-postupilo-ukrainu-2020-godu
https://mind.ua/news/20210601-u-2020-2021-rokah-potik-pryamih-inozemnih-investicij-zmenshitsya-na-40-oon
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3132902-inozemni-investori-nazvali-golovni-bareri-ukraini-na-slahu-zalucenna-investicij.html
https://www.kmu.gov.ua/service/individualna-licenziya-na-zdijsnennya-majnovih-investicij-za-kordon
https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA012898
https://zib.com.ua/ua/144547-ostanni_tendencii_schodo_kupivli_akciy_inozemnih_kompaniy_v_.html
https://economy.24tv.ua/v_yaki_krayini_investuyut_ukrayintsi_ta_yak_tse_zrobiti_n1288556